Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/3706/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2020. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/332/171/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014080000000242

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
		 
		Справа № 335/3706/19
		Провадження №: 1-кп/332/171/20
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 лютого 2020 р.     
		Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів: 
		Головуючого судді - ОСОБА_2, 
		суддів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
		прокурора - ОСОБА_6
		обвинуваченого - ОСОБА_1 
		захисника - ОСОБА_7
		представник потерпілого - ОСОБА_8,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17.02.2020 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду від 17.02.2020 року надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України. 
		У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування обраного 12.02.2018 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 . Обґрунтував вимоги клопотання тяжкістю інкримінованих обвинуваченому злочинів, невідворотністю покарання у разі доведення вини, наявністю ризиків переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, вчинення інших злочинів або продовження тих, що вже вчинені. 
		За таких підстав, прокурор просить суд застосувати обраний 12.02.2018 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на його необґрунтованість, оскільки обвинувачений не перебував у розшуку в Інтерполі, про що у нього є докази, у зв`язку з чим, ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2018 року вважав незаконною. 
		Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.
		Представник потерпілого - ОСОБА_8 просив задовольнити клопотання прокурора, оскільки вважав його обгрунтованим.
		Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно обвинувального акту інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України. 
		12.01.2018 року в рамках даного кримінального провадження слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя винесено ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України.
		За інформацією з Єдиного реєстру судових рішень ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2019 року відмовлено у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної вище ухвали про обрання запобіжного заходу. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04.11.2019 року ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2019 року залишено без змін.
		Враховуючи викладене, доводи сторони захисту про неперебування обвинуваченого у міжнародному розшуку не знайшли свого підтвердження під час розгляду цього клопотання.
		Згідно протоколу затримання від 16.02.2020 року ОСОБА_1 було затримано о 12 годині 19 хвилин у м. Києві.
		У відповідності до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для нього наслідками - суворістю передбаченого покарання, зокрема, за особливо тяжкі злочини, у якому він обвинувачується на теперішній час. 
		Однак, при оцінці наявності ризику переховування, суд враховує не лише тяжкість злочинів, але і те, що ОСОБА_1 неодноразово переховувався від органів досудового розслідування, у зв`язку із чим його було оголошено у міжнародний розшук. Зазначені обставини дійсно можуть спонукати обвинуваченого переховуватися від суду.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих суд враховує передбачену КПК процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме - спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
		Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків, потерпілих, інших обвинувачених з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
		Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Клішин проти України» від 23.02.2012 року, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення Європейського Суду з прав людини «Белевитський проти Росії» від 01.03.2017 року - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором ризиків вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується та знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування завершено, докази зібрані стороною обвинувачення.
		Враховуючи викладені вище обставини, суд переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження. 
		Отже, суд дійшов висновку про застосування обраного до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Одночасно суд зазначає, що оскільки злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_1 були вчинені, зокрема, із погрозою застосування насильства, суд вважає за можливе не визначати розмір застави у цьому кримінальному проваджені в силу п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 183 КПК України, суд - 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 - задовольнити.
		Застосувати обраний 12.02.2018 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 квітня 2020 року включно з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор». 
		Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		Головуючий суддя                                        ОСОБА_2
		Суддя                                                        ОСОБА_3
		Суддя                                                        ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...