Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/20474/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2020.
Дата набрання законної сили: 11.02.2020
Номер судового провадження: 51-8622км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		11 лютого 2020 року
		м. Київ
		справа № 643/20474/15-к
		провадження № 51-8622км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника (в режимі відеоконференції ) ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21серпня 2018 року, постановлених в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220470005130, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ленінабад Республіки Таджикистан, жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого АДРЕСА_2 , такого, що в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі  КК) не судимий, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
		Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Московського районного суду м. Харкова від19квітня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. На підставі ч.5ст.72КК (вредакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» далі  Закон № 838-VIII) ОСОБА_7 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 17жовтня 2015року по 19квітня 2017року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він за обставин встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку 17 жовтня 2015 року приблизно о 19:45, будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання на АДРЕСА_1 , сварився із співмешканкою ОСОБА_8 та її неповнолітнім сином ОСОБА_9 , коли в цей час подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , почувши сварку між раніше знайомими їм ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , знаючи про здатність ОСОБА_7 до застосування насилля відносно своєї сім`ї, з метою припинення цієї сварки, підійшли до вхідної двері квартири АДРЕСА_3 та почали стукати в двері і вимагати припинити сварку. ОСОБА_7 , відчинивши двері, вийшов на сходовий майданчик, будучи розлюченим та обуреним, діючи умисно, тримаючи в правій руці заздалегідь заготовлений ніж, ударив цим ножем у живіт ОСОБА_11 , який стояв на сходовому майданчику перед входом в квартиру АДРЕСА_3 , від чого ОСОБА_11 відскочив назад на протилежні двері сходового майданчику і впав на підлогу, а ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, тричі вдарив ОСОБА_11 кухонним ножем у тулуб, а саме: два рази в ділянку передньої та бокової поверхні грудної клітини зліва, а один  в ділянку лівого тазостегнового суглобу. Урезультаті таких дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 було заподіяно тілесні ушкодження, від яких 18 жовтня 2015 року о 02:50 у Харківській міській лікарні настала його смерть. 
		Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 21 серпня 2018 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 без змін. 
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , вважає безпідставним посилання судів на обставину, що обтяжує його покарання  вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, оскільки, на його думку, ця обставина не підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому він просить розглянути кримінальне провадження щодо нього й ухвали законне рішення.
		Також до Верховного Суду від захисника ОСОБА_6 надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги засудженого, в яких захисник наводить доводи, щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , навівши відповідні пояснення, підтримав подану засудженим касаційну скаргу, просив її задовольнити.
		Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив постановлені у кримінальному провадженні судові рішення залишити без змін. 
		Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		Згідно зі ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
		За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 115 КК засуджений у касаційній скарзі не оскаржує, а тому Верховний Суд не перевіряв, законність й обґрунтованість судових рішень у цій частині.
		Згідно ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Твердження засудженого щодо відсутності доказів у тому числі відповідної експертизи, які б підтверджували його перебування у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину Верховний Суд вважає безпідставними.
		Відповідно дост. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 368 КПК суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
		За п. 4 ч. 1ст. 91 КПК обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зіст. 92 КПК покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до п. 13 ч. 1ст. 67 КК, обставиною, що обтяжує покарання визнається вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред`явленого обвинувачення, яке в подальшому місцевий суд визнав доведеним, інкримінував ОСОБА_7 вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Цю ж обставину було зазначено в обвинувальному акті як таку, що обтяжує покарання відповідно до п. 6 ч. 2ст. 291 КПК.
		Обґрунтовуючи свій висновок про визнання обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, місцевий суд послався на показання потерпілої ОСОБА_12 , яка будучи попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, чітко зазначала про те, що коли ОСОБА_7 відкрив двері квартири він був з явними ознаками алкогольного сп`яніння. 
		Підстав сумніватися в правдивості й достовірності показань потерпілої у місцевого суду не було, з чим погоджується і Верховний Суд. 
		Оцінивши показання потерпілої в цій частині, відповідно до ст. 94 КПК, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину у стані алкогольного сп`яніння і правильно визнав цю обставину такою, що обтяжує його покарання.
		Верховний Суд наголошує, що норми кримінального процесуального законодавства не передбачають, необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94КПК.
		Тому доводи засудженого про те, факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння повинен підтверджуватися виключно на підставі висновків відповідного експерта, або іншими документами, які матеріали кримінального провадження не містять, не ґрунтуються на положеннях процесуального закону. 
		Покарання засудженому призначено згідно з вимогами статей 50, 65 КК, воно відповідає принципам законності, індивідуалізації, справедливості і є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Підстав вважати призначене покарання явно несправедливим, або призначеним внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність Верховний Суд не вбачає. 
		Що стосується поданих захисником ОСОБА_6 додаткових пояснень до касаційної скарги засудженого, Верховний Суд зазначає таке. 
		Норми кримінального процесуального закону, зокрема Глави 32 КПК, чітко визначають, що процесуальною формою звернення до суду касаційної інстанції є касаційна скарга, яку мають право подати особи, визначені у ст. 425 КПК, в межах строку, передбаченого ст. 426 цього Кодексу, і вона має відповідати вимогам визначеним у ст. 427 КПК. 
		Саме у межах касаційної скарги суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій (ч. 2 ст. 433 КПК), і саме за наслідками розгляду касаційної скарги цей Суд реалізує свої повноваження, визначені у ст.436КПК.
		Водночас, за змістом положень статей 432, 403 КПК до початку касаційного розгляду особа, яка подала касаційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її.
		Однак засуджений не подавав доповнень до своєї касаційної скарги, пропри те, що сторона захисту мала достатньо часу, щоб підготувати такі доповнення. 
		Таким чином, указані додаткові пояснення захисника не є предметом касаційного перегляду. 
		Тим не менше, ознайомившись зі змістом цих пояснень Верховний Суд не знайшов підстав для виходу за межі касаційної скарги засудженого в порядку, передбаченому ч.2 ст.433КПК, та не встановив обставин, які б вказували на допущення судами попередніх інстанцій істотного порушення вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що були б безумовними підставами для скасування постановлених щодо ОСОБА_7 судових рішень, при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції. 
		Враховуючи наведене та керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постановлені щодо нього судові рішення  без зміни. 
		На цих підставах Верховний Суд ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21серпня 2018 року щодо нього  без зміни.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...