Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/2779/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Погроза вбивством.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2020. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 20.03.2020
Номер судового провадження: 1-кп/154/50/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030060000563

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/2779/19
		1-кп/154/50/20
		                                                                                КОПІЯ.
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 лютого 2020 року                             м. Володимир-Волинський
		Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		та сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		її представника - адвоката ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12019030060000563, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2019 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Березовичі Володимир-Волинського району Волинської області, громадянина України, не працюючого, розлученого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого (засуджений вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 вересня 2019 року за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 коп.),
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Судом визнано доведеним, що 18 серпня 2019 року близько 19 години ОСОБА_6 , перебуваючи на території подвір`я будинку АДРЕСА_3 , з метою залякування та маючи умисел викликати у потерпілої ОСОБА_4 побоювання за своє життя, погрожував вбивством, тобто виражав словесно намір позбавити її життя, чим викликав у потерпілої ОСОБА_4 сприйняття даних дій, як реальної загрози своєму життю.
		Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 129 Кримінального кодексу України, тобто погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
		Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину визнав частково. Підтвердив фактичні обставини вчинення ним погрози вбивством, однак стверджував, що не мав жодного наміру позбавляти життя свою колишню дружину. Обіцяв виправитись та більше протиправних дій не вчиняти.
		Не дивлячись на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України доведена показаннями потерпілої та свідка, допитаних в ході судового розгляду, іншими доказами у справі.
		Так, потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що обвинувачений є її колишнім чоловіком. Після розлучення їх особисті відносини погіршились. Обвинувачений переслідував її, неодноразово застосовував психологічне та фізичне насильство, за що також притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності, однак насильства не припиняв. У зв`язку з такою поведінкою обвинуваченого, з метою забезпечення власної безпеки, вона записувала спілкування з ним на диктофон у власному стільниковому телефоні. 18 серпня 2019 року обвинувачений, перебуваючи на території її домоволодіння у чітко вираженій формі погрожував їй вбивством, і зважаючи на агресивну форму такої погрози, а також обставини при яких така відбувалась, вона сприйняла її як реальну, оскільки раніше обвинувачений вдавався до фізичного насильства, а тому втекла з місця події. З метою захисту від можливого застосування насильства з боку обвинуваченого звернулась до правоохоронних органів.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є подругою ОСОБА_4 , вказала, що обвинувачений неодноразово вдавався до застосування фізичної сили по відношенню до потерпілої. Після вчинення ним погрози вбивством потерпілої, остання звернулась до неї по допомогу, була налякана, боялась за своє життя. 
		Окрім зазначених вище показань, вина ОСОБА_6 доводиться й перевіреними в ході судового розгляду письмовими доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема:
		- талоном-повідомленням єдиного обліку № 5302 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_4 від 19 серпня 2019 року щодо вчинення обвинуваченим погрози фізичною розправою, яку остання сприйняла як реальну;
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складеного слідчим Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області 19 серпня 2019 року, згідно змісту якого потерпіла ОСОБА_4 заявила про те, що близько 19 години 18 серпня 2019 року обвинувачений ОСОБА_6 погрожував їй вбивством;
		- речовим доказом: оптичним носієм інформації «Verbatim» DVD-R, на якому міститься запис розмови між обвинуваченим та потерпілою, із змісту якої чітко вбачається зміст погрози вбивством, висловленої у агресивній формі в адресу потерпілої з мотивів особистої неприязні до неї та помсти за подану заяву в поліцію щодо попереднього факту насильства. Після дослідження в судовому засіданні матеріалів звукозапису обвинувачений не оспорював фактичних обставин події, належності та допустимості вказаного доказу.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненому ним кримінальному правопорушенні доведена повністю, а його неправомірні дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.129 КК України, оскільки він вчинив погрозу вбивством ОСОБА_4 , в якої були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози.
		Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.
		При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		Так, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_6 вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 вересня 2019 року засуджений за нанесення 17 вересня 2018 року умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_4 , тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень. 
		У відповідності до п.5 ч.1 ст.89 КК України, ОСОБА_6 має незняту та непогашену судимість, однак у відповідності до ч.2 ст.88 КК України вона не може мати правого значення та враховуватись судом при призначенні покарання в цій справі, оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України ОСОБА_6 судимим не був.
		За таких обставин судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до ст.67 КК України.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.
		Зокрема, у відповідності до ст.12 КК України, вчинений ОСОБА_6 злочин є невеликої тяжкості. За місцем свого постійного проживання обвинувачений характеризується негативно, як сімейний насильник. Не працює, розлучений.
		У відповідності до змісту складеної щодо обвинуваченого досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує його особистість та середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення, а також середній рівень небезпеки для суспільства, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Виявом справедливості при призначенні покарання є питання його відповідності вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому балансі із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		В даній справі при виборі справедливого виду та розміру покарання ОСОБА_6 суд також враховує і те, що він приймає участь в утриманні та вихованні спільної з потерпілою неповнолітньої дочки. Усвідомив протиправність своєї поведінки, обіцяв виправитись та більше не вчиняти правопорушень. 
		У зв`язку з наведеним суд погоджується із думкою сторони публічного обвинувачення про доцільність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.129 КК України у виді обмеження волі, із можливістю застосування ст.75 КК України, визначивши останньому іспитовий строк, протягом якого він зможе довести перед суспільством факт свого виправлення.
		Обране обвинуваченому таке покарання, за переконанням суду, є необхідне й достатнє для його можливого виправлення та попередження нових злочинів, буде відповідати цілям покарання. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. 
		Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не заявлявся. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, запобіжний захід не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання,якщо вінпротягом іспитовоготерміну в1(один)рік не вчинить нового злочину.
		У відповідності до ст. 76 КК України, суд покладає на ОСОБА_6 обов?язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речовий доказ: оптичний носій інформації «Verbatim» DVD-R, на якому міститься запис розмови між обвинуваченим та потерпілою - зберігати при матеріалах справи.
		   Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя /-/-підпис.                    
		Суддя Володимир-Волинського міського суду 
		Волинської області                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...