Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/1127/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано судом: 18.02.2020. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 12.08.2020
Результат оскарження 12.08.2020 Сьомий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: 240/1127/20/1149/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		У Х В А Л А 
		(про забезпечення позову)
		18 лютого 2020 року                                    м. Житомир                          справа № 240/1127/20  
		категорія 108010100
		Житомирський  окружний  адміністративний  суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_1 до  Міністерства юстиції України,  треті особи: Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1", Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу,
		встановив:
		До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Державний реєстратор відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань".
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		17 лютого 2020 року від позивача до відділу документального забезпечення суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом: 
		- зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" до закінчення розгляду справи; 
		- заборони Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України виконувати наказ Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в частині скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.12.2019 №13011070001000925 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", які проведені державним реєстратором відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1. щодо Колективного сільськогосподарського підприємства "України-Черняхів-1", а у випадку, якщо наказ виконаний - здійснити відновлення чинності реєстраційної дії №13011070001000925 від 09.12.2019 до розгляду справи судом;
		- заборони Державному підприємству "Національні інформаційні системи" виконувати наказ Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в частині блокування доступу державного реєстратора відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 до ЄДР строком на 3 (три) місяці, а у випадку, якщо наказ виконаний - здійснити відновлення доступу державного реєстратора відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		В обґрунтування поданої заяви вказує, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є очевидно протиправним та, у зв`язку з прийняттям немотивованого рішення відповідача, порушено інтереси позивача. Також зазначено, що виконання оскаржуваного наказу до вирішення судом питання про його протиправність може істотно ускладнити ефективний захист інтересів позивача, оскільки на його виконання буде скасована реєстраційна дія, вчинена, на думку позивача, відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації, а також буде заблоковано на три місяці доступ до ЄДР. Крім того невжиття відповідних заходів забезпечення може призвести в майбутньому до необхідності нових звернень до суду. З метою збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі позивач вважає необхідним вжиття заходів забезпечення позову, які є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами.
		У відповідності до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Дослідивши матеріали справи та заяву представника позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків. 
		Положеннями статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		За приписами частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
		1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
		4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
		Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
		Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006).
		Принципами Рекомендації №К(89)8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:
		- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;
		- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади;
		- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;
		- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.
		Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом «очікування». Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.
		При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.
		Судом встановлено, що предметом оскарження у даній справі є наказ Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020, яким вирішено:
		- скаргу Голови правління Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна - Черияхів-1" Ромашко Сергія Павловича від 10.12.2019 задовольнити у повному обсязі;
		- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.12.2019 № 13011070001000925 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 щодо Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна Черняхів-1". Виконання покласти на Департамент нотаріату та державної реєстрації;
		- тимчасово блокувати доступ державного реєстратора відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці. Виконання покласти на державне підприємство "Національні інформаційні системи".
		В силу ч.3 ст.37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав, забезпечує їх негайне виконання. 
		Враховуючи, що оскаржуване рішення підлягає негайному виконанню, тоді як наразі не вирішено питання про його правомірність чи протиправність і відкриття провадження у даній справі не зупиняє його виконання, суд приходить до висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та покладає на позивача індивідуальний і надмірний тягар щодо неможливості провадження своєї діяльності до ухвалення судового рішення по суті спору. 
		Крім того, суд враховує відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.
		При цьому, приймаючи оскаржуваний наказ та блокуючи доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач не вирішив питання  про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1.
		Вказане свідчить про існування очевидних ознак порушення прав та інтересів державного реєстратора, так як не вирішення Мінюстом прямо передбаченого Законом питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді державного реєстратора ОСОБА_1, створює реальну загрозу притягнення позивача до юридичної відповідальності за порушення порядку та строків розгляду заяв про державну реєстрацію, що не були розглянуті на момент прийняття рішення в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Зазначене також порушує права та інтереси інших осіб, які звернулись до позивача з заявами про вчинення реєстраційних дій, внаслідок фактичної неможливості розпоряджатись своїм майном, завершити процедуру реєстрації шляхом звернення до іншого суб`єкта реєстрації прав.
		Також слід звернути увагу на положення Порядку реалізації експериментального проекту з організації визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №860 від 24 жовтня 2018 року (далі - Порядок №860).
		Пунктом 2 Порядку №860 передбачено, що визначення професійної компетентності в обов`язковому порядку здійснюється щодо державних реєстраторів, стосовно яких Мін`юстом прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перед відновленням їм доступу до відповідного Реєстру.
		Також, відповідно до пунктів 3-5 Порядку №860 організація визначення професійної компетентності осіб здійснюється Мін`юстом шляхом автоматизованого анонімного тестування, що проводиться один раз на місяць. У разі потреби за рішенням Мін`юсту автоматизоване анонімне тестування може проводитися більше ніж один раз на місяць. Для проходження автоматизованого анонімного тестування особи, визначені в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, подають до Мін`юсту відповідну заяву та засвідчену особистим підписом копію паспорта громадянина України. Повідомлення про дату, час та місце проведення автоматизованого анонімного тестування, а також прізвище, ім`я та по батькові осіб, які виявили бажання пройти таке тестування, розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту не пізніше ніж за сім календарних днів до дня його проведення.
		Пунктом 16 Порядку №860 визначено, що на підставі результатів автоматизованого анонімного тестування визначається професійна компетентність осіб, визначених в абзаці першому пункту 2 цього Порядку. Особи, які правильно відповіли на 75 відсотків тестових завдань, вважаються такими, що успішно пройшли автоматизоване анонімне тестування. Таким особам видається сертифікат про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, зразок та опис якого затверджується Мін`юстом.
		Отже, у разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державному реєстратору, відновлення йому доступу здійснюється за умови надання сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації.
		Зазначене також свідчить про те, що блокування доступу до Реєстру відбуватиметься і після сплину 3 місячного строку, який вказано у оскаржуваному наказі. У такому разі існує загроза виникнення спірних правовідносин щодо подальшого проходження позивачем публічної служби державного реєстратора.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків для позивача, у вигляді припинення трудових відносин із ним за невиконання посадових обов`язків. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання негативних наслідків й для інших осіб, які звернулися до позивача із заявами з метою вчинення ним реєстраційних дій, оскільки блокування доступу державному реєстратору до Державного реєстру прав, унеможливлює подальше виконання реєстратором взятих зобов`язань із проведення таким реєстраційних дій.
		Вирішуючи питання забезпечення позову, суд вважає обґрунтованими доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
		При цьому, забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність спірного наказу та не свідчить про фактичне вирішення справи, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на обов`язки державного реєстратора пройти процедуру з отримання сертифікату, у разі якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено.
		Слід зазначити, що у разі вжиття забезпечення позову буде досягнуто збереження правовідносин у стані, що існували на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів учасників справи.
		Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що наведені позивачем доводи щодо очевидної протиправності оскаржуваного наказу є фактично доводами, якими обґрунтовані заявлені позовні вимоги у справі, що мають значення для вирішення спору по суті. Встановлення цих обставин та їх оцінка буде надана судом в ході розгляду справи з урахуванням доводів інших учасників справи та дослідженням матеріалів справи.
		Частиною четвертою статті 154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
		Згідно з частиною п`ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних обставин та підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №240/1127/20.
		Що стосується пунктів 2 та 3 заяви про забезпечення позову, то вони не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від задоволеної частини заяви.
		Суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії  індивідуального акта, що є предметом оскарження, спрямоване на збереження правовідносин у стані, що існували на дату його прийняття, що в свою чергу забороняє вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання даного акту до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. У разі вчинення таких дій до вжиття судом заходів забезпечення позову, зазначені дії мають бути анульовані для приведення сторін у становище, яке існувало на час прийняття оскаржуваного акту. 
		Враховуючи вищевикладене, заява Державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню. 
		Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ухвалив:
		 
		Заяву Державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_1  про забезпечення позову - задовольнити частково.
		Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №244/5 від 24.01.2020 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №240/1127/20.
		В решті заяви відмовити.
		Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                Л.А.Шуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...