Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/1751/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2020. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 13.02.2020
Номер судового провадження: 1-кс/758/1025/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015100120001603

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/1751/20 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		13 лютого 2020 року                                    місто Київ 
		 
		Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання (власника майна), - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Австро-Угорська Лізингова Компанія», інтереси якої представлені адвокатом ОСОБА_4 , 
		про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015100120001603 від 20.08.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11.02.2020 р. адвокат ОСОБА_4 , як представник в інтересах власника майна  ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія», звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати накладені ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року у справі № 758/9502/19-к (слідчий суддя ОСОБА_5 ): арешт, на грошові кошти ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, на який надходять платежі щодо сплати заборгованості КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1. заборону розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на такий рахунок щодо перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1, за винятком видаткових операцій підприємства щодо сплати заробітної плати, податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету, державних цільових фондів та інших платежів, пов`язаних із господарською діяльністю підприємства; зупинення видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять на зазначений рахунок та які вже знаходяться на такому рахунку щодо перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від № 3-1, за винятком видаткових операцій підприємства щодо сплати заробітної плати, податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету, державних цільових фондів та інших платежів, пов`язаних із господарською діяльністю підприємства.
		В обґрунтування посилається на те, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів) - не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть бути знаряддями злочину, зберегти сліди або відомості, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. слідчим суддею не враховано, що провадження у якому накладено арешт на майно, не здійснюється щодо юридичної особи ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» або її уповноважених осіб. Зазначено, що ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» та її уповноважені особи ніколи не вчиняли та не були прямо чи опосередковано причетні будь-якими умисними діями до вчинення злочинів, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 12015100120001603 від 20.08.2015 року. А відтак, ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» є реально діючим суб`єктом господарювання, здійснює законну діяльність та належним чином виконує свої обов`язки як платник податків; грошові кошти, розміщені на банківському рахунку вказаного ТОВ, є результатом здійснення законної фінансово-господарської діяльності цього товариства. Крім того, в клопотанні зазначено, що стягнення коштів з КП «Київський метрополітен» на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» протягом 2017-2018 р.р. здійснювалося в порядку примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2016 р. у справі № 910/8397/16, зміненого Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р., та зміненого Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 р. про стягнення з КП «Київський метрополітен» заборгованості за Договором на фінансові лізингові послуги (вагони метрополітену) від 16.07.2009 № 16-Упр-09. Таким чином, правовідносини, що скалися між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» носять виключно цивільно-правовий характер.
		В судовому засіданні представник власника майна підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, наведених в ньому, надав пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні обставинам. Додав, що посадові особи Товариства не мають статусу підозрюваних у даному кримінальному провадженні, більш того, за час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні з часу накладення арешту жодній особі не повідомили про підозру у вчиненні злочину.
		Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання про скасування арешту на майно заперечував проти задоволення даного клопотання з огляду на те, що указаний арешт слідчим суддею було накладеного обґрунтовано та при наявності на те підстав регламентованихст.170КПК України. Додав, що з даного кримінального провадження були виділені матеріали щодо головного бухгалтера КП «Київський метрополітен» та направлені в суд з обвинувальним актом до суду, підтвердив, що на теперішній час дане кримінальне провадження є фактовим та підозрюваних у ньому немає. 
		Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасуванняу встановленомуцимКодексом порядку, позбавлення за ухвалоюслідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено,що кожна фізична та юридична особамає право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як вінтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
		Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
		Відповідно до положень п.п. 2 п. 2.6 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального проваджений, заслуханого та обговорено на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке відбулось 07 лютого 2014 року (надалі - «Узагальнення»), арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК України) або особами, які з силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні - підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
		Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Із мотивувальної частини ухвали Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2019 вбачається, що підставами накладення арешту на грошові кошти належні ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.
		Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
		Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.
		Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» в кримінальному провадженні№ 12015100120001603 не є підозрюваним, та не доведено, що товариство має відношення до розслідуваного кримінального провадження.
		Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішуютьлише ті питання, щовинесені на їх розгляд сторонами тавіднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
		При цьому, як вбачається з наданих документів, в провадженні УП в метрополітені НП України перебуває кримінальне провадження № 12015100120001603 від 20.08.2015 р., розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, та за фактом вчинення особами КП «Київський Метрополітен» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		В межахданого кримінальногопровадження ухвалоюслідчого суддіПодільського районногосуду м.Києва від22.07.2019р.(справа№ 758/9502/19)клопотання прокурораКиївської місцевоїпрокуратури №7 ОСОБА_3 про арештмайна грошових коштівТОВ «Австро-УгорськаЛізингова Компанія»(кодЄДРПОУ 36258787),які убезготівковому виглядізнаходяться нарахунку№ НОМЕР_1 ,відкритому уПАТ «Промiнвестбанк»,МФО 300012,на якінадходять платежіщодо сплатизаборгованості КП«Київський метрополітен»(кодЄДРПОУ 03328913)за договоромвід 16.07.2009№ 16-Упр-09та додатковоюугодою від15.10.2009№ 3-1  задоволено, накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія»(код ЄДРПОУ 36258787), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку№ НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Промiнвестбанк», МФО 300012, на які надходять платежі щодо сплати заборгованості КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1, заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на такий рахунок щодо перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1, за винятком видаткових операцій підприємства щодо сплати заробітної плати, податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету, державних цільових фондів та інших платежів, пов`язаних із господарською діяльністю підприємства, зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на зазначений рахунок та які вже знаходяться на такому рахунку щодо перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1, за винятком видаткових операцій підприємства щодо сплати заробітної плати, податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету, державних цільових фондів та інших платежів, пов`язаних із господарською діяльністю підприємства.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді, накладаючи арешт, суд виходив з відповідності даних коштів критеріям речових доказів, оскільки ці кошти є об`єктом кримінально-протиправних дій, та з метою його збереження наклав арешт.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		 
		Відповідно до ч.10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цимКПКпорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери,майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Кримінальне провадження розпочате з 2015 року, виділено в окреме провадження, втім в даному кримінальному провадженні № 12015100120001603 жодних підозр не складалось. 
		Приписами частини першої статті 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. 
		Також, відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
		Враховуючи, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 20.08.2015 року, питання про арешт майна вирішено ухвалою слідчого судді від 22.07.2019 року, беручи до уваги, те що прокурор не надав доказів того, що на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, будь-яким особам повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, так само, як і доказів відповідності арештованого майна критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» на таке майно, слідчий суддя дійшов висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на грошові кошти, відпала потреба, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2019 року у справі № 758/9502/19-к на зазначене майно, підлягає скасуванню, а клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія»  задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 309 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Австро-Угорська Лізингова Компанія», інтереси якої представлені адвокатом ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № № 12015100120001603 від 20.08.2015 р. - задовольнити. 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 22 липня 2019 р. у справі № 758/9502/19 в межах кримінального провадження № 12015100120001603 від 20.08.2015 р. а саме: арешт на грошові кошти ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія»(код ЄДРПОУ 36258787), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку№ НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Промiнвестбанк», МФО 300012, на які надходять платежі щодо сплати заборгованості КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1.
		Скасувати накладену ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 22 липня 2019 р. у справі № 758/9502/19 в межах кримінального провадження № 12015100120001603 від 20.08.2015 р. заборону розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку№ НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Промiнвестбанк», МФО 300012, та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на такий рахунок щодо перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1, за винятком видаткових операцій підприємства щодо сплати заробітної плати, податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету, державних цільових фондів та інших платежів, пов`язаних із господарською діяльністю підприємства.
		Скасувати визначене ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 22 липня 2019 р. у справі № 758/9502/19 в межах кримінального провадження № 12015100120001603 від 20.08.2015 р. зупинення видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять на рахунок № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Промiнвестбанк», МФО 300012, та які вже знаходяться на такому рахунку щодо перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (код ЄДРПОУ 36258787) за договором від 16.07.2009 № 16-Упр-09 та додатковою угодою від 15.10.2009 № 3-1, за винятком видаткових операцій підприємства щодо сплати заробітної плати, податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету, державних цільових фондів та інших платежів, пов`язаних із господарською діяльністю підприємства.
		 
		Ухвала оскарженню в апеляційному оскарженню не підлягає.
		 
		  Cлідчий суддя Подільського  районного суду м. Києва  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...