Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/6197/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2020. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 14.02.2020
Номер судового провадження: 33/814/92/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 552/6197/19  Номер провадження 33/814/92/20Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю. В.  Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2020 року м. Полтава
		 
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., з секретарем Лимар О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2019 року,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Цією постановою
		ОСОБА_1 , громадянина республіки Білорусь, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого директором ТОВ «Завод ЗБВ №7», місцезнаходження: м. Полтава, пров. Шевченка, 20,
		визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та звільнено від адміністративного стягнення у відповідності до ст. 38 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення. 
		 
		Згідно з постановою, ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 15.10.2019 о 13 год. 00 хв. у м. Полтава пров. Шевченка, 20, будучи директором ТОВ «Завод ЗБВ № 7», місцезнаходження: м. Полтава, пров. Шевченка, 20, допустив порушення ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток за І півріччя 2019 року на суму 102851 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2018 році на суму 413779 грн. та занижено податок на прибуток на доходи фізичних осіб на суму 2184, 08 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-1 КУпАП.
		Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 .
		В апеляційній скарзі просить постанову відносно нього скасувати в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
		Посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у зв`язку з чим справу було розглянуто без нього та він був позбавлений можливості надати суду пояснення та заперечення щодо обставин справи.
		Вказує, що ТОВ «Завод ЗБВ № 7» оскаржив в судовому порядку до Полтавського окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 06.11.2019 № 000288501, від 06.11.2019 № 000289501, які прийняті на підставі акта перевірки від 15.10.2019 за № 1250/16-31-05-01-10/01270078.
		Звертає увагу на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення, вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому відсутній номер та дата складання, а фабула правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, викладена у вигляді висновку щодо оцінки діяльності ОСОБА_1 .
		При цьому, протокол не містить зазначення конкретних дій ОСОБА_1 та способу вчинення вказаного правопорушення, тобто якими діями та у який спосіб відбулося заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. Натомість в протоколі міститься посилання на акт перевірки.
		Вказує на суперечливість судового рішення, оскільки на думку апелянта, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключаючим та вказує порушення права людини на справедливий суд.
		Вважає, що даним обставинам районним судом не надано належної оцінки, а висновки суду щодо наявності в його діях вини у вчиненні адміністративного правопорушення є передчасними.
		 
		В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився та надав заяву про розгляд справи без його участі.
		Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.         
		Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, відповідно до змісту якої останнім визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		Структура складу адміністративного правопорушення містить: 1) об`єкт правопорушення (суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення); 2) об`єктивну сторону (конкретні дії, що виразилися у порушенні встановлених правил); 3) суб`єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; 4) суб`єктивну сторону (є ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу або необережності). Усі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
		Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №380 від 04.11.2019, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення норм Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» та кваліфіковано його дії за ч. 1 ст.163-1 КУпАП.
		Об`єктивною стороною ст. 163-1 КУпАП є відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
		Диспозиція цієї статті є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи оподаткування в Україні, зміст та порядок застосування функціональних механізмів.
		Такі норми мають загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
		Такий механізм застосування банкетної норми є визначальним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а тому є правильним посилання у протоколі № 380 від 04.11.2019 на акт про результати документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, проведеної відносно ТОВ «Залізобетонних виробів №7» №1250/16-31-05-01-10/01270078 від 15.10.2019, в якому зафіксовано порушення податкового законодавства, детально наведено конкретні дії та спосіб вчинення вказаних порушень, в результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, занижено податок на прибуток фізичних осіб, встановлено відсутність податкових накладних у ЄРПН, порушено своєчасність перерахування військового збору. 
		Таким чином, доводи апелянта про невідповідність протоколу щодо нього вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП через не зазначення в ньому конкретних дій ОСОБА_1 та способу вчинення правопорушення - є безпідставними.
		Згідно акту від 15.10.2019, вказана перевірка ТОВ «Залізобетонних виробів №7», директором якого є ОСОБА_1 , була проведена за період з 01.01.2016 по 30.06.2019.
		Ухвалюючи рішення, суддя суду першої інстанції взяв до уваги порушення не за весь період перевірки, а лише за 2018 рік та першу половину 2019 року. При цьому суддя дійшов висновку що ОСОБА_1 допустив порушення ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток за І півріччя 2019 року на суму 102 815 грн., завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2018 році на суму 413 779 грн. та занижено податок на прибуток на доходи фізичних осіб на суму 2184 грн. Ці дії особи суддя кваліфікував за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
		Вважаю, що встановлена судом першої інстанції об`єктивна сторона правопорушення у повній мірі не підтверджується додатковими доказами, доданими ОСОБА_1 до своєї апеляційної скарги.
		Так, до суду апеляційної інстанції на підтвердження доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 було надано копію адміністративного позову до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Полтавській області № 000288501 від 06.11.2019 в частині стосовно заниження податку на прибуток в сумі 285 883 грн., у тому числі за 2016 р. у сумі - 94 505 грн.; 2017 р. - 89 117 грн.; 2019 р. - 102 261 грн. та № 000289501 від 06.11.2019 в частині стосовно завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся в сумі 410 501 грн., у тому т.ч. за 2018 р. - 410 501 грн., які прийняті на підставі Акта № 1250/16-31-05-01-10/01270078 від 15.10.2019 за результатами проведеної в період з 27.08.2019 по 07.10.2019 документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 р.
		Згідно з положеннями ст. 56.18 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
		Суддею суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він допустив порушення ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток за І півріччя 2019 року на суму 102 851 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2018 році на суму 413 779 грн., що є предметом оскарження в Полтавському окружному адміністративному суді та дане грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а тому висновок про порушення ОСОБА_1 законодавства в цій частині, документально не підтверджений та підлягає виключення із мотивувальної частини оскаржуваної постанови.
		Поміж тим, ОСОБА_1 також визнано винуватим в порушенні ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток на доходи фізичних осіб у 2018 році на суму 2184, 08 грн.
		Дані висновки судді ґрунтуються на доказах, які були належним чином перевірені та враховані - протокол про адміністративне правопорушення № 380 від 04 листопада 2019 року та акт за результатами документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №1250/16-31-05-01-10/01270078 від 15.10.2019. Слід також зазначити, що правильність встановлення цього порушення податкового обліку скаржником в апеляційній скарзі по суті не оспорюється як не наводяться доводи неправильності встановленого у акті порушення податкового законодавства у цій частині.
		Доводи ОСОБА_1 щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 268 КУпАП, не заслуговують на увагу.
		Статтею 268 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		       Протокол про адміністративне правопорушення № 380 від 04 листопада 2019 року відповідає пред`явленим до нього вимогам. Всупереч доводам апелянта, містить номер, дату та місце складання, дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, із зазначенням суті адміністративного правопорушення, та посиланням на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення - ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
		       Так, в протоколі належним чином викладено об`єктивну сторону правопорушення, а саме протиправне діяння, його негативні наслідки та причинний зв`язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх - порушення ОСОБА_1 чинного законодавства України, а саме порушення ведення податкового обліку в частині, визнаного суддею апеляційного суду доведеним - п. 168.1 ст. 168, пп. 164.2.1 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164 ПКУ, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 2184, 08 грн.
		Таким чином, суддею районного суду правильно встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
		       Вирішуючи питання щодо правильності застосування положень ст. 38 КУпАП, звертаю увагу на наступне.
		       Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому, вказана норма закону не містить заборони для суду на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження.
		Водночас, зі змісту ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на цій підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив встановленого законом строку.
		Тобто є очевидним, що для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом, необхідно встановити сам факт вчинення адміністративного правопорушення, що включає в себе чотири складові, в тому числі і суб`єктивну сторону - вину у формі умислу чи необережності. 
		       Отже доводи апелянта про прийняття взаємовиключаючого рішення щодо застосування положень ст. 38 КУпАП вважаю безпідставними.
		Що стосується апеляційних вимог про порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, то вони є слушними, але відповідно до цієї ж статті його права у суді апеляційної інстанції відновлені.
		Підсумовуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1  підлягає до часткового задоволення, а постанова - зміні, а саме: виключення із мотивувальної частини посилання на вчинення ОСОБА_1  порушення ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток за І півріччя 2019 року на суму 102 851 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2018 році на суму 413 779 грн., як недоведена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення. В решті, доводи апелянта слід визнати безпідставними.
		 
		Керуючись ст. 294, ст. 247 КУпАП, суддя апеляційного суду, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
		Виключити з мотивувальної частини постанови вказівку на наявність обставин, які ставляться у провину ОСОБА_1 - вчинення порушення ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток за І півріччя 2019 року на суму 102 851 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2018 році на суму 413 779 грн.
		В решті постанову Київського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Полтавського
		апеляційного суду                                                        Н.М. Харлан

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...