Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/4270/14-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2020. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 17.02.2020
Номер судового провадження: 11-кп/807/629/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014080000000116

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 17.02.2020 Справа № 333/4270/14-к
		 
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		Провадження № 11-кп/807/629/20 
		Єдиний унікальний № 333/4270/14-к          Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1 
		Категорія  ст. 368 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції  ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 лютого 2020 року                      м. Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:
		   
		   головуючого ОСОБА_2 ,
		   суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		   при секретарі ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження відносно
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козачі Лагері, Цюрупинського району, Херсонської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого неповнолітню дитину 2010 р. народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,
		 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України;
		 
		за участю прокурора ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		 
		за апеляційною скаргою процесуального прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2019 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		в апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 368 КК України, вважає ухвалене судове рішення необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню частково, у зв`язку із невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також через істотне порушення норм процесуального права. Зауважує, що у судовому засідання ОСОБА_6 винним себе у скоєному злочині за ч. 2 ст. 368 КК України не визнав та не розкаявся, підстави стверджувати про можливе його виправлення за вчинення злочину середньої тяжкості з призначенням мінімального розміру та виду основного покарання, відсутні. Судом не встановлено жодної пом`якшуючої покарання обставини, а отже призначення мінімальної міри покарання, є невмотивованим. Посилання суду на те, що ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем служби, має малолітню дитину не відповідають критеріям оцінки особи, якій інкримінується вчинення службового злочину.
		Так, за обставинами пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_8 на час вчинення злочину тривалий час обіймав посаду поліцейського, а отже за своїм статусом і не міг мати судимостей або негативну характеристику з місця роботи чи проживання. Діяльність із запобігання корупції ґрунтується на принципах невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, а також відкритості та прозорості діяльності органів державної влади. Вважає, що ОСОБА_6 необхідно призначити максимальний розмір штрафу, передбачений санкцією статті.
		Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині обвинувального вироку повинно бути зазначено рішення про відшкодування процесуальних витрат.
		Разом з тим, в порушення вищевказаної норми закону, при наявності витрат на залучення експертів у провадження, судом першої інстанції за результатами розгляду цієї справи відповідне рішення щодо покладення на обвинуваченого їх відшкодування не прийнято. Вказане порушення, є істотним порушенням норм процесуального права.
		Просить вирок скасувати частково, у зв`язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також через істотне порушення норм процесуального права. Ухвалити новий вирок в частині, яким визнати ОСОБА_6 винним за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18.04.2013) та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 25500 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади, строком на три роки. Прийняти рішення про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку відшкодування процесуальних витрат у провадженні. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		 
		В судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності й закриттям кримінального провадження щодо нього, у зв`язку з закінченням строків давності. Дане клопотання підтримав прокурор.
		Колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		 
		Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2019 року  ОСОБА_6  визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.), та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривен, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язані з виконанням функцій представника влади,строком на три роки. В вироку вирішена доля речових доказів по справі.
		   Згідно з вироком,  ОСОБА_6 , працюючи з 25 вересня 2012 р. дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою правоохоронного органу. В грудні 2013 р. ОСОБА_6 стало відомо, про те, що на території його обслуговування як дільничного інспектора по вул. 40 років Перемоги, 11-б, у м. Запоріжжі, ОСОБА_9 розпочала роботу кафе «Луксор» без відповідних дозвільних документів, у т.ч. на реалізацію алкогольних напоїв. 
		Наприкінці грудня 2013 р. ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення повідомив ОСОБА_9 , що вона повинна сплачувати йому за не складення відносно неї протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, неправомірну вигоду в розмірі 1 000 грн. щомісяця.
		10 квітня 2014 р. о 15 год. 15 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи умисні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, на вул. Гаврилова, 16-а, у м. Запоріжжі зустрівся з ОСОБА_9 , яка сіла у його автомобіль «ДЄУ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В салоні вказаного автомобіля ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 3 000 грн. із розрахунку 1 000 грн. в місяць за лютий-квітень 2014 р. включно за те, що він, використовуючи надані владні повноваження дільничного інспектора міліції, не буде складати відносно неї протоколи про вчинення адміністративного правопорушення.
		Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.) як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їм влади.
		 
		Таким чином, злочин, передбачений ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.), обвинувачений ОСОБА_6 вчинив 10.04.2014 року.
		Санкцією ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.) передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією і відповідно до ч. 3 ст. 12КК України цей злочин віднесено до злочинів середньої тяжкості.
		Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятьроків у разі вчинення злочину середньої тяжкості. 
		   Враховуючи, що з дня вчинення злочину (10 квітня 2014 року) і до набрання вироком законної сили закінчились передбачені статтею 49КК України строки давності, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 просив про звільнення його відкримінальної відповідальностій закритикримінальне провадженнящодо ньогоу зв`язкуз закінченнямстроків давності,колегія суддів,керуючись вимогамич.4ст.286,ч.3ст.288КПК України, вважає необхідним вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2019 року відносно ОСОБА_6 , скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.), у зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України.
		Що стосується доводів прокурора про прийняття рішення про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку відшкодування процесуальних витрат у провадженні, то колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Частиною 2 статті 124КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відповідно до ч. 1 статті 369КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
		Згідно положень п. 13 ч. 1 статті 368, п. п. 1, 2 ч. 4 статті 374КПК Українипитання щодопроцесуальних витратвирішується судомпри ухваленнівироку.Кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості стягнення судових витрат з особи, яку було звільнено від кримінальної відповідальності. Таку точку зору займає і Верховний Суд (дивись ухвалу Верховного Суду від 28.10.2019 року № 281/ 264/19).
		Дане питання може бути вирішено на стадії виконання судового рішення в порядку передбаченого ст. ст. 537-539 КПК України.
		   Керуючись ст. ст. 404, 417 КПК України, колегія суддів 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності, задовольнити.
		   Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2019 року відносно ОСОБА_6 , скасувати, кримінальне провадження щодо нього закрити, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 18 квітня 2013 р.), у зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
		   Ухвала Запорізькогоапеляційного судунабирає законноїсили змоменту їїоголошення,проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.     
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...