Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/3432/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2020. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 08.06.2021
Результат оскарження 11.03.2022 Івано-Франківський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/345/90/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090170000955

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/3432/19 
		Провадження № 1-кп/345/90/2020
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		18.02.2020                            м. Калуш
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
		 головуючого - судді ОСОБА_1 
		з участю : секретаря  ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		захисників  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		потерпілої - ОСОБА_7 
		обвинувачених  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші кримінальне провадження № 12019090170000769 ( № 12019090170000955) з обвинувальним актом про обвинувачення
		    ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середньо-спеціальна, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, ІПН НОМЕР_1 , раніше судимого 29.09.2015 Калуським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, громадянина України, за ч.3 ст.185 КК України,-
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тужилів Калуського району, жителя АДРЕСА_2 , освіта середня, розлученого, одна утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, ІПН НОМЕР_2 , учасника АТО, раніше судимого 31.01.2019 Калуським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., громадянина України, за ч.3 ст.185 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються в тому, що 25.06.2019 близько 00:00 годин ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_9 у АДРЕСА_1 , де вступив у злочинну змову з останнім з метою незаконного заволодіння чужим майном.
		Того ж дня, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_9 направилися до складського приміщення ТзОВ «ТІК», що по вул. Привокзальній, 3 а, в м.Калуші, у якому потерпіла ОСОБА_7 зберігала свої товарно-матеріальні цінності, де близько 01 годин, шляхом зняття дерев`яного вікна, проникли у вказане складське приміщення.
		Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 побачили алюмінієві раковини, які вирішили таємно викрасти.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, повторно, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, таємно викрали сім алюмінієвих раковин, загальною вагою брухту металі 52,25 кг, вартістю 1 140,62 грн.
		Вказаними злочинними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_7 завдану матеріальну шкоду на зазначену суму.
		Тобто, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням до іншого приміщення, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину визнав частково , оскільки самостійно вчинив злочин, який йому інкримінується. Так , 25.06.2019 вночі підійшов до складських приміщень потерпілої. Він сам проник в приміщенні, через вікно, яке було заставлено дошками, які він зняв. Всередині він побачив двері, які підважив і проник в інше приміщення, де знаходились ванни. Він сам носив ванни, оскільки вони були не важкі. Спочатку складав їх біля вікна, а потім переніс в старий будинок без вікон і дверей, який був неподалік, і там їх поскладав. Зранку туди вернувся десь о 8 годин. Потім зателефонував ОСОБА_10 і попросив підійти біля вокзалу, щоб йому допомогти. Що саме треба робити не казав. Коли прийшов ОСОБА_9 вже тоді він подзвонив своєму знайомому ОСОБА_11 , який підробляє таксистом, і сказав йому, що треба дещо перевезти. Коли вони грузили ванни, до них ніхто не підходив. Після погрузки, вони відвезли ці ванни в с. Пійло, оскільки він передзвонив до знайомого, і він сказав, що йому треба таких речей для будови. Гроші він дав ОСОБА_12 і водію, водію за те, що відвіз, а ОСОБА_10 за те, що допоміг грузити. Вину визнає частково, оскільки сам вчинив злочин. Він не повідомляв ОСОБА_10 звідки ті ванни і що він їх викрав. Коли ОСОБА_13 прийшов, то ванни вже були в покинутому будинку. Під час слідчого експеременту він показував, як викрадав речі, звідки виносив. Покази на слідстві під час слідчого експерименту давав під тиском працівників поліції. У вчиненому розкаюється. Просить суворо не карати.
		Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що 25.06.2019 ОСОБА_14 набрав його зранку десь 7.30- 8 годин. В той час він був біля «Терезів» ще з однією людиною. Височан набрав його і сказав, щоб він підійшов до вокзалу, оскільки йому треба допомогти дещо погрузити. Що саме грузити , не уточняв. Він допоміг погрузити ванни, тоді поїхали в с.Пійло, де ОСОБА_14 продав ці ванни. Після того, через декілька годин, їх затримали працівники поліції. Водій грузити не допомагав. Ванни були не важкі, скільки їх було не пам`ятає. Коли вони грузили, то до них ніхто не приходив. За те, що він допомагав грузити, ОСОБА_14 дав йому 300 гривень. У вечірній час 25.06.2019 він гуляв, де точно був не може сказати. Про те, що ОСОБА_15 виніс ці речі з приміщення і що вони крадені , не знав. В крадіжці участі не брав. Просить його виправдати.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, приблизно після 9 годин 25.06.2019 їй подзвонила знайома і повідомила, що у неї сталася крадіжка. Знайома також сказала, що зранку на території кафе вона побачила бус, в який двоє людей грузили ванни з будинку, який знаходився поруч її складу, по адресі АДРЕСА_3 , в якому вже ніхто давно не живе. Знайома записала номер буса, підійшла до тих людей ( двох чоловіків і ще був водій ) і сказала, що вони попались, однак ті люди швидко сіли в бус і поїхали. Коли вона приїхала на місце, то виявила крадіжку алюмінієвих ванн. В тому будинку, з якого грузили ванни, вона ще виявила інші свої речі, стелажі, які вони просто не встигли погрузити, і вона ці речі забрала. Знайому звати ОСОБА_16 , вона працює в магазині навпроти, і їй видно , що робиться на території, тому коли вона побачила двох людей, які щось грузять, вирішила підійти. Коли вона сама приїхала на місце, десь через 20 хвилин після дзвінка знайомої, то почала дивитись, як викрадачі могли проникнути в її приміщення. Тоді побачила, що було зняте вікно, через вікно проникли в аварійне приміщення, де вибили двері, а вже звідти проникли в те приміщення, де знаходились ванни. У неї є документи на приміщення , на землю. Викрадені ванни не були новими, деякі з них протікали, вони були поставлені ще в 1993 році. Ванни були придбані разом із спорудою і на балансі окремо в неї не рахувалися, вони куплялись разом з приміщенням. Викрадені ванни були оцінені не як нові, а як металобрухт. Обвинувачених вона не бачила, і стверджувати, чи це вони вчинили крадіжку, стверджувати не може, на відео з камер відеоспостереження вона бачила в бусі тільки водія. Вона хоче, щоб тільки їй повернули викрадені ванни, більше нічого не хоче. При призначенні покарання не наполягає на суворій мірі покарання.
		Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що 25.06.2019 йому подзвонив ОСОБА_15 в 9 годині ранку, і запитав, чи має він час під`їхати на вокзал, оскільки йому потрібно забрати мийки. Коли він під`їхав на вокзал, там були ОСОБА_15 і ще один хлопець, з яким ОСОБА_15 в подальшому і грузив ці мийки. Другого хлопця він добре не бачив, чи це точно обвинувачений ОСОБА_13 вказати не може. Ці мийки стояли біля паркану, з приміщення їх не виносили. Сам він не грузив, а тільки вийшов з буса, відкрив їм задні двері, а потім пішов і сидів в машині та говорив по телефону. Під час погрузки до них ніхто не підходив і ніхто з ними не розмовляв. ОСОБА_18 він знає з дитинства і останній вказував, що це його речі. ОСОБА_15 під час поїздки комусь дзвонив, казав, що під`їжджає. Вони поїхали в кінець с.Пійла , де сказали зупинитись. Потім ОСОБА_14 кудись побіг, прибігши, вигрузив мийки, дав йому 200 грн. і він поїхав в сторону м.Калуша.. В той час він не задумувався, звідки ОСОБА_14 взяв ці мийки, оскільки трохи поспішав. Йому дзвонив тільки ОСОБА_14 , вказував, що треба під`їхати на вокзал перевезти мийки, куди везти не вказував. Коли він вже приїхав в м.Калуш, його зупинили працівники поліції, які сказали , що з вокзалу викрали мийки та показували йому відео. Він не заперечував, що дійсно перевозив ці мийки, однак , що вони крадені не знав.
		Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що вона побачила біля їхнього кафе білий бус , це було зранку літом, точну дату не пам`ятає. Вона підійшла, подивилась на номера буса, водій стояв біля буса спереду, що відбувалось позаду автомобіля не бачила і скільки там було людей не знає, оскільки з ними не розмовляла. Номерні знаки буса були такі, які вона вказувала під час досудового розслідування, бо на даний час точно їх не пам`ятає. ОСОБА_20 вона бачила, як вони заходили в стару хату і щось грузили в бус. Тоді вона передзвонила до власниці і повідомила, що на її території щось грузять, власниця подякувала і все. На той час складське приміщення було закрите. 
		Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що на початку червня близько 11 годин йому зателефонував ОСОБА_15 і попросив позичити йому 100 гривень. Він під`їхав до «Фараону». ОСОБА_15 був з іншим обвинуваченим. Він їх забрав і підвіз до «Акваторії», дав ОСОБА_22 сто гривень, і в той час їх затримали працівники поліції. Після цього їх повезли у відділ поліції, де потім його відпустили, сказавши, що помилково затримали. Щодо обставин злочину йому нічого спочатку було невідомо, а потім він дізнався про все від працівників поліції. 
		Відповідно дост.94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		В судовому засіданні оглянуті та дослідженні такі письмові докази, надані стороною обвинувачення:
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань,з якого вбачається, що 25.06.2019 о 12.50 годин було внесено відомості до ЄРДР за № 120129090170000769 за повідомленням про те, що в період часу з 07.00 годин по 09.00 годи н 25.06.2019 невідома особа шляхом пошкодження дверей, проникла в складське приміщення по АДРЕСА_4 та вчинила крадіжку 4-х алюмінієвих раковин , чим завдала шкоди ОСОБА_7 , 1956 р.н. (а.с.66,203);
		Постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженню № 12019090170000769 (а.с.67);
		Постанову про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 31.07.2019 (а.с.68-70);
		Протокол прийняття заяви про вчене кримінальне правопорушення від 25.06.2019, з якого вбачається, що від ОСОБА_7 було прийнято заяву про вчинення крадіжки з складського приміщення, що в АДРЕСА_4 , 4-х алюмінієвих раковин ємністю 10 л (а.с.71);
		Протокол огляду місця події від 25.06.2019 та додаток до протоколу огляду місця події , з якого вбачається, що місцем огляду являється складське приміщення ТзОВ «ТІК», що в м.Калуш по вул. Привокзальна,3а. При огляді місця події було виявлена дерев`яна рама вікна, яка знята з вікна прибудови, виявлено три сліди взуття, які відкопійовано на 3 відрізки темної дактилоскопічної стрічки, та поміщено в пакет. Під час огляду проводилось фотографування (а.с.72, 73, 74, 75,76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86); 
		Протокол огляду місця події від 16.06.2019 та фототаблицю до протоколу, з якого вбачається, що об`єктом огляду являється територія приватного підприємства по вул.Б.Хмельницького,77, що в м.Калуш, де проведено зважування 4-х алюмінієвих раковин на вагах «DIGI» ( 3-х двосекційних та 1-єї односекційної) . Числовий покажчик ваги показав 52,25 кг (а.с.87, 88);
		Заяву ОСОБА_8 від 25.06.2019, з якої вбачається, що ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції резинові тапочки з надписом «STAY COOL», в яких був одягнутий під час вчинення крадіжки в приміщенні навпроти ЖД вокзалу, що в м.Калуш (а.с.89);
		Протокол огляду місця події від 25.06.2019, з якого вбачається, що об`єктом огляду являється площадка для паркування, що по вул.Тихого в м.Калуш, навпроти Калуського ВП ГУНП. На момент огляду на даній площадці знаходиться гр. ОСОБА_8 , житель АДРЕСА_1 , який добровільно видав резинові тапочки, в якій був одягнутий під час вчинення крадіжки, яка мала місце 25.06.2019 в м.Калуш по вул. Привокзальна. Вказані тапочки поміщено в поліетиленовий пакет, який скріплено ниткою із біркою із підписами присутніх (а.с.90-91);
		Протокол обшуку від 25.06.2019, який проведений в гр. ОСОБА_23 , жителя АДРЕСА_5 ,, з якого вбачається, що під час обшуку із подвір`я будинку було вилучено три подвійні та одна одинарна раковини, а також інші речі, такі як: два стабілізатори напруги білого кольору, датчик руху чорного кольору, дві коробки із замками сріблястого кольору, нагрівальну плитку електричну, раковину із вигляду алюмінієву. Валик жовтого кольору, лампу білого кольору, шланг жовтого кольору, шуроповерт в коробці з надписом на ньому «BLACKDAGER» , коробку із свердлами різного розміру, вісім кабелів ізоляції, білий мішок із приладдям (сантехніка), циркулярну пилу темно-синього кольору з надписом на ній « Rebir», білу ізоляцію до кабелю, батарею білого кольору, 83 бордюри,17 шлакоблоків, три мотка кабелю сірого кольору в полімерній упаковці, раковину сріблястого кольору, шланг жовтого кольору, ізоляцію до кабелю чорного кольору (а.с.92-93);
		Постанову слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 27.06.2019, з якої вбачається, що на вище вказані речі, вилучені під час обшуку у гр. ОСОБА_24 , накладено арешт (а.с.94-95) та постанову про визнання речових доказів від 25.06.2019, з якої вбачається, що вказані вище речі визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 120190901700001283 (а.с.96);
		Висновок експерта № СЕ-19/109/12-376ТР/19 від 31.07.2019, з якого вбачається, що експертом було проведено трасологічну експертизу. На експертизу надано три упаковки. В першій упаковці наявні три сліди взуття, в другій  два тапки, з маркуванням «STAY COOL», в третій  тапочки, які належать ОСОБА_9 . При проведенні експертизи встановлено, що слід взуття розмірами 41х96 мм, що перекопійований на відрізок дактилоплівки чорного кольору, виявлений та вилучений під час огляду місця події , а саме з складського приміщення , що в АДРЕСА_4 , залишений таким же взуттям за розмірними характеристиками елементів та рисунком підошви взуття як ділянки низу підошв пари гумових шльопанців чорного кольору із маркувальним позначенням на правому «STAY» на лівому « COOL» із упаковки № 2, добровільно виданих ОСОБА_8 .. Встановити чи залишений слід саме наданим на дослідження взуттям не можливо. Сліди розмірами 97х10 мм та 60х67 мм , що перекопійовані на два відрізки дактилоплівки чорного кольору, виявлені та вилучені під час огляду міс ця події, а саме з складського приміщення, що в АДРЕСА_4 , не залишені взуттям добровільно виданим ОСОБА_8 . Сліди взуття розмірами 41х96 мм,97х10 мм, 60х67 мм, що перекопійовані на три відрізки дактилоплівки чорного кольору, виявлені та вилучені під час огляду місця події, а саме з складського приміщення, що в АДРЕСА_4 , не залишені взуттям, добровільно виданим ОСОБА_9 (а.с.103-111);
		Висновок експерта № СЕ-19/109/2/8-465-ТВ/19 від 18.07.2019 про проведення товарознавчої експертизи, з якого вбачається, що ринкова вартість брухту металу (алюмінію), загальною вагою 52,25 кг на момент вчинення кримінального правопорушення ( 25.06.2019), могла становити 1140, 62 грн. (а.с.113-115);
		Протокол затримання ОСОБА_8 від 25.06.2019 та протокол затримання ОСОБА_9 , з яких вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були затримані 25.06.2019 о 16.00 годин . Підстави затримання  якщо безпосередньо під час вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак та тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (а.с.117-119, 120-121);
		Протокол проведення слідчого експеременту від 30.07.2019, з якого вбачається, що слідчий СВ Калуського ВП ГУНП ОСОБА_25 у присутності понятих - ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , за участю підозрюваного ОСОБА_8 , спеціаліста ОСОБА_28 , з дотриманням вимог ст.104,223,240 КПК України, провів слідчий експеремент з метою перевірки і уточнення відомостей про обставини крадіжки із складського приміщення, що по вул.Привокзальній,3а, в м.Калуш, що належить ОСОБА_7 , яка мала місце 25.06.2019. Особам, які беруть участь у слідчому експеременті заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: штатний фотоапарат марки « Canon», а також роз`яснено вимоги ч.3 ст.66 КПК України про їх обов`язок не розголошувати відомості щодо проведення процесуальної дії. Підозрюваному ОСОБА_8 роз`яснені його права і обов`язки та попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань за ст.385 КК України і за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України. Підозрюваний ОСОБА_8 заявив, що слідчу дію бажає провести без участі його захисника ОСОБА_5 .. Під час проведення слідчого експеременту підозрюваний ОСОБА_8 показав, як саме 25.06.2019 року він разом із ОСОБА_9 вчинили крадіжку із складського приміщення, що в АДРЕСА_4 . Також вказував про те, що він сам проникав у складське приміщення, а викрадені раковини подавав ОСОБА_9 через вікно, який складав дані раковини біля приміщення. Після цього,вилізши з приміщення через вікно, він повідомив ОСОБА_9 , що зранку зателефонує своєму знайомому ОСОБА_11 і дані раковини відвезуть і здадуть в с.Пійло ОСОБА_29 , після чого розділять гроші. Того ж дня, близько 09.00 годин разом із ОСОБА_30 він пішов до нежитлового приміщення, звідки вчинили крадіжку, і зателефонував ОСОБА_11 , та попросив перевезти раковини в с.Пійло. При цьому ОСОБА_31 не повідомляв, що раковини крадені. В подальшому викрадені раковини вони відвезли в с.Пійло та отримали за них 1000 грн., з яких 300 грн. дав ОСОБА_11 , а решту поділили із ОСОБА_9 .. Даний протокол підписаний підозрюваним, понятими, та слідчим. Протокол слідчого експеременту спеціалістом ОСОБА_28 не підписано (а.с.122);
		Додаток до протоколу слідчого експеременту, на якому зображено 4 фотосвітлини, на яких ОСОБА_8 : вказує на складське приміщення, де він із ОСОБА_9 вчинив крадіжку (фото № 1); вказує на вікно, через яке він проник в складське приміщення (фото № 2); вказує яким чином він проник через вікно в приміщення ( фото № 3); вказує на металеві двері в складському приміщенні, біля яких вони із ОСОБА_30 поскладали викрадені ними речі (фото № 4) (а.с.123);
		Заяву ОСОБА_8 від 30.07.2019 на ім`я слідчого ОСОБА_25 , з якої вбачається , що ОСОБА_8 просить провести слідчий експеримент без участі його захисника ОСОБА_5 (а.с.202) 
		Також в судовому засіданні було оглянуто відеозаписи проведення обшуку в с.Пійло Калуського району, під час якого було виявлено та вилучено викрадені алюмінієві раковини (а.с.98).
		Як встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, вказав, що злочин разом із ОСОБА_8 не вчиняв, а тільки зранку 25.06.2019 допомагав ОСОБА_8 на його прохання , грузити раковини. Про те, що вони крадені не знав. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 також стверджував, що злочин, який їм інкримінують із ОСОБА_9 , він вчинив самостійно, а ОСОБА_9 тільки зранку 25.06.2019 попросив допомогти погрузити викрадені раковини. Однак, що ці раковини викрадені, ОСОБА_10 не повідомляв. Покази під час слідчого експерименту на досудовому розслідуванні були дані під тиском працівників поліції. 
		Допитані в судовому засіданні потерпіла та свідки також не підтвердили того факту, що злочин був вчинений спільно ОСОБА_32 та ОСОБА_9 . 
		Відповідно дост.91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		Згідност.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ч.2ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Європейський суд з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.
		Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
		Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
		Згідно з ч.1ст.92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		В судовому засіданні захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили визнати недопустимим такий доказ, як протокол слідчого експеременту, оскільки слідчий експеремент з ОСОБА_8 проводився у відсутності адвоката ОСОБА_5 та без повідомлень захисника про те, що з його підзахисним будуть проводитись якійсь слідчі дії. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про те, що захисник ОСОБА_5 відмовився від участі у проведенні слідчого експеременту. Цим самим було грубо порушено права підозрюваного на захист. Тому такий доказ не може бути належним та допустимим. Також захисник ОСОБА_6 просив виправдати його підзахисного ОСОБА_9 , оскільки участі в крадіжці він не брав, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення матеріали кримінального провадження не містять, таких доказів не здобуто і в судовому засіданні, обвинувачення ґрунтується тільки на припущеннях.
		Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.2 ст. 84 КПК України).
		Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).
		Згідно з вимогами ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання (ч.ч.2, 3 ст.87 КПК України).
		Стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження, як доказ підтвердження винуватості обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України долучено протокол проведення слідчого експерименту від 30.07.2019 (а.с.122) який був проведений за участю підозрюваного ОСОБА_8 з метою перевірки і уточнення відомостей про обставини крадіжки з складського приміщення, що по АДРЕСА_4 .
		Слідчий експеримент- це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.
		До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Разом із тим слід ураховувати, що Конституція України (ст. 63) і КПК надають підозрюваному право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів. Таким чином, згода на участь у слідчому експерименті, а також надання показань під час нього є правом підозрюваного, а не обов`язком. Його відмова брати участь у проведенні слідчого експерименту, давати які-небудь пояснення, пов`язані з проведенням слідчого експерименту, виключає можливість проведення цієї слідчої дії.
		Для проведення слідчого експерименту необхідно залучити не менш двох понятих. Більше двох понятих доцільно запрошувати у випадках проведення складного, багатоепізодного експериментального дослідження, дослідження, що проводиться на великій території, при перевірці наявних даних і припущень про можливість у певних умовах чути що-небудь (наприклад, постріл у різних кімнатах) тощо.
		На місці проведення слідчої дії слідчий чи прокурор має дати роз`яснення її учасникам щодо мети і порядку виконання експериментальних дій, роз`яснити права і обов`язки кожної з присутніх осіб; запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії; роз`яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК). Свідок та потерпілий, які досягай віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.
		Закон містить вимогу проте, що перед проведенням слідчої дії особам, які беруть в ній участь, роз`яснюються їх права та обов`язки, передбачені КПК (ч. 3 ст. 223). Іноді роз`яснення обов`язків особі, показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов`язане із роз`ясненням суті експериментальних дій, що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. Утім уявляється, що в деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити на власний розсуд, чи доцільне таке детальне роз`яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу, яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо, що призведе до необ`єктивних результатів перевірочних дій та не буде досягнута мета слідчої дії.
		Після отримання згоди особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.
		При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107КПК Українискладається протокол, який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором.
		Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної діїнадається можливість ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколудолучаються додатки. Вони повинні бутиналежно виготовлені, упакованіз метою надійного збереження, а такожзасвідчені підписамислідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 30.07.2019 підозрюваному ОСОБА_8 роз`яснені його права і обов`язки та попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань за ст.385 КК України і за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України. Тобто, ОСОБА_8 , який на час проведення слідчого експерименту перебував у статусі підозрюваного, роз`яснено права і обов`язки свідка. Права особи в статусі підозрюваного визначені вст. 42 КПК України, взагалі роз`яснені не були, що є грубим порушенням прав підозрюваного ОСОБА_8 . 
		Процесуальним законом визначений обов`язок суду визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права, що у наслідку має визнання таких доказів недопустимими.
		Але право відмовитися давати показання підсилене обов`язками бути про нього повідомленим, оскільки право мовчати і не свідчити проти самого себе вимагає не тільки того, щоб особу не примушували це робити, а й того, щоб її негайно і достатнім чином повідомили про це право; до того ж, існування цього обов`язку належить окремо виділити у контексті права не свідчити проти самого себе і права мовчати.
		Таку ж позицію висловив у своїй постанові від 03.07.2018 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду ( справа № 586/1121-16-к).
		Крім того, як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 30.07.2019 , слідчий експеримент був проведений без участі захисника ОСОБА_5 , і як зазначив в судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , про проведення будь-яких слідчих дій 30.07.2019 з його підзахисним, в тому числі і проведення слідчого експерименту, його ніхто не повідомляв, тому вважає, що працівниками поліції було грубо порушено право ОСОБА_8 на захист. 
		Стороною обвинувачення не надано доказів, що зазначений слідчий експеримент проводився за добровільною згодою підозрюваного ОСОБА_8 та що про проведення слідчого експерименту з підозрюваним було повідомлено його захисника ОСОБА_5 ..
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що покази на досудовому розслідування під час слідчого експерименту він давав під тиском працівників поліції. В зв`язку з цим, суд критично оцінює заяву ОСОБА_8 , яка долучена стороною обвинувачення до матеріалів справи, про прохання ОСОБА_8 провести слідчий експеримент буз участі його захисника .
		Також судом встановлено, що протокол проведення слідчого експерименту від 30.07.2019 не підписаний всіма учасниками слідчого експерименту, як це передбачено норами КПК України, а саме спеціалістом ОСОБА_28 , а також відсутні підписи всіх учасників слідчого експерименту, крім слідчого, на додатку до протоколу слідчого експерименту (а.с.122, 123). 
		Згідно ст.370 КПК Українизаконним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Таким чином, суд приходить до переконання, що протокол про проведення слідчого експерименту від 30.07.2019 та додаток до протоколу слідчого експерименту, які надані на підтвердження винуватості обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є недопустими доказами, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, та складені з порушенням вимог КПК України. Тому суд не приймає до їх уваги.
		Інші письмові докази, які надані стороною обвинувачення та які досліджені в судовому засіданні, не підтверджують факту вчинення ОСОБА_9 злочину разом із ОСОБА_8 .. Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, стороною обвинувачення не надано. Таких доказів не здобуто і в судовому засіданні. 
		Тому у суду існують сумніви, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_9 , вчинено саме ним.
		Згідно частини третьоїстатті 17 КПК Українипідозра, обвинувачення не можуть грунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
		Таким чином, враховуючи покази обвинувачених, потерпілої та свідків, письмові докази, які були досліджені в судовому засіданні, які суд вважає належними та допустимими, крім протоколу проведення слідчого експерименту від 30.07.2019 та додатку до протоколу слідчого експерименту, який суд вважає неналежним та недопустимим доказом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованому йому злочині не доведена під час судового розгляду даного кримінального провадження.
		До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів ( рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
		Частина 2статті 17 КПК Українипередбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ч.1ст.373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першоїстатті 284 цього Кодексу.
		За встановлених фактичних обставин, виходячи із закріпленого в ст.62Конституції України принципу презумпції невинуватості, суд приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 в пред`явленому обвинуваченні .
		В звязку з зазначеним, враховуючи вимоги ч.1ст.377 КПК України, ОСОБА_9 слід скасувати обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнити його з-під варти в залі судового засідання.
		Що стосується обвинуваченого ОСОБА_8 , то суд приходить до наступного висновку.
		Як пояснив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 він дійсно 25.06.2019 року вчинив крадіжку алюмінієвих раковин з складського приміщення, що в АДРЕСА_4 . 
		Крім часткового визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується і поясненнями обвинуваченого ОСОБА_9 , потерпілої , свідків, які були допитані в судовому засіданні. 
		Так свідок ОСОБА_17 вказав, що саме обвинувачений ОСОБА_8 телефонував йому і просив перевезти йому речі і що саме ОСОБА_8 оплачував йому за доставку. 
		Обвинувачений ОСОБА_9 також в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_8 попросив допомогти йому погрузити алюмінієві раковини з старого покинутого будинку зранку 25.06.2019 і про те, що дані раковини є краденими, ОСОБА_8 йому не повідомляв.
		Також , вина обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується і письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду, а саме: протоколами огляду місця події, протоколом обшуку, висновками експерта.
		Суд, оцінивши докази у відповідності ст.94 КПК України, та провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог положень процесуального закону, приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованому йому злочині знайшла своє підтвердження, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням до іншого приміщення, повторно.
		Оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_8 вчинив злочин спільно із ОСОБА_33 , то суд вважає, що таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб із обвинувачення ОСОБА_8 слід виключити.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини справи.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд відносить сприяння розкриттю злочину, щире каяття.
		Обтяжуючих обставин судом не встановлено. 
		Щодо особи обвинуваченого, то суд враховує вік обвинуваченого, його стан здоров`я, та те, що ОСОБА_8 на «Д» обліку у психіатра не перебуває, знаходиться на «Д» обліку у Калуському наркокабінеті, діагноз «опійна наркоманія», має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив зазначений злочин.. Крім того, суд враховує і характеристику з Калуського ВП ГУНП, з якої вбачається, що ОСОБА_8 перебуває на профілактичному обліку у секторі провенції Калуського ВП ГУНП як раніше судима особа та особа, яка формально підпадає під адміністративний нагляд.
		Зважаючи на положеннястатті 50 КК Україниякою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положеннястатті 65 КК України, якою встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, розмір завданих збитків, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставини, позицію прокурора, який просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі, думку обвинуваченого та захисника, які просили призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України, думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, з врахуванням обставин і наслідків злочину, оскільки його перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
		Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
		При вищенаведених обставинах суд не вбачає можливості застосування відносно обвинуваченого ст. 69 чи ст. 75 КК України.
		Запобіжний захід ОСОБА_8  тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 . 
		Цивільний позов заявлено не було. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.62 Конституції України,ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.17, 84-87,91,92,94,100,124, 370, 373-377 КПК України, ст.65 КК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_9 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення  виправдати.
		Скасувати ОСОБА_9 обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнити його з-під варти в залі судового засідання.
		ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 16.00 годин 25.06.2019.
		Речові докази:
		- паперовий конверт із від копійованим СД - дисками в кількості 3 штуки із відеозаписом обшуку в с.Пійло Калуського району, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- пакет НДЕКЦ №ЕХР0158584, в якому знаходяться три сліди взуття, які були від копійовані на 3 відрізки темної дактилоплівки, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП - знищити;
		- чоловічі тапочки , які поміщено в поліетиленовий пакет та які знаходяться в камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП  повернути ОСОБА_9 ;
		- резинові тапочки з надписом «STAYCOOL», які упаковані в поліетиленовий пакет та знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП  повернути ОСОБА_8 ;
		- три подвійні та одну одинарну алюмінієві раковини, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП  повернути потерпілій ОСОБА_7 .
		Стягнути із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , 2512,16 грн. за проведення трасологічної експертизи ( висновок експерта № СЕ-19/109/12-376ТР/19 від 31.07.2019), та 471,03 грн. за проведення товарознавчої експертизи ( висновок експерта № СЕ-19/10-24-465ТВ/19 від 18.07.2019).
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано  Франківської області шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.
		 
		Головуючий::

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...