Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/6097/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2020.
Дата набрання законної сили: 17.02.2020
Номер судового провадження: 61-21233ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		17 лютого 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 757/6097/19-ц
		провадження № 61-21233ск19 
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Камінська Дар`я Валентинівна, на постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня                   2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати сум та компенсації втрати частини грошових доходів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заборгованість із заробітної плати в сумі 10 773,06 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 106 220,46 грн, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат у розмірі 2 068,01 грн.
		 
		Печерський районний суд м. Києва рішенням від 20 червня 2019 року позов задовольнив. Стягнув з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати та грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки в сумі 10 773,06 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 106 220,46 грн та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 2 068,01 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		 
		Київський апеляційний суд постановою від 21 жовтня 2019 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		 
		24 грудня 2019 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Камінська Д. В., подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 січня 2020 року визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення цього строку, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
		 
		Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306303813065, заявник отримав вказану ухвалу 16 січня 2020 року.
		 
		На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Камінська Д. А., про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 21 жовтня            2019 року, яке обґрунтовано тим, що постанову апеляційного суду вона отримала            26 жовтня 2019 року. Вперше вона подала касаційну скаргу на вказане судове рішення 25 листопада 2019 року, тобто в передбачений тридцятиденний строк з дня отримання копії рішення. Проте, 20 грудня 2019 року вона отримала ухвалу Верховного Суду від 29 листопада 2019 року про повернення їй касаційної скарги, яка мотивована тим, що в ордері зазначено неналежну назву суду касаційної інстанції. Отримавши вказану ухвалу суду вона вдруге звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на вказане судове рішення.
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року  № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		 
		Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року             № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		 
		Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
		 
		Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухваленого у цій справі судового рішення свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року заявник отримала 26 жовтня 2019 року і вперше касаційна скарга була нею подана в строк, передбачений частиною другою статті 390 ЦПК України, проте повернута ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року, а вдруге заявник подала касаційну скаргу на оскаржуване судове рішення в розумний термін.
		 
		В касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Камінська Д. В., просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року  та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Верховний Суд, вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
		 
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі (на час подання касаційної скарги) -                1 921 грн.
		 
		Предметом позову у цій справі є стягнення нарахованої, але не виплаченої заборгованості із заробітної плати в розмірі 10 773,06 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 106 220,46 грн, компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат у розмірі 2 068,01 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн). 
		 
		Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.
		 
		Касаційна скарга містить посилання на те, що справа становить суспільний інтерес та велике значення для багатьох осіб, яким Акціонерне товариство «Українська залізниця» до сих пір не виплатило навіть заробітну плату та люди потерпають від неправомірної бездіяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця».
		 
		Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки доводи заявника полягають у його незгоді з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів. Незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що становить значний суспільний інтерес.
		 
		Касаційна скарга не містить мотивів, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а обставини викладені у скарзі не свідчать про наявність таких підстав для відкриття касаційного провадження  у цій справі.
		 
		Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.   
		 
		Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
		 
		Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року).
		 
		Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
		 
		Зазначення у постанові Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. 
		 
		Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Камінська Дар`я Валентинівна, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
		 
		Поновити ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Камінська Дар`я Валентинівна, строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року.
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Камінська Дар`я Валентинівна, на постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати сум та компенсації втрати частини грошових доходів.
		 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                               А. Ю. Зайцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...