Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/10115/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2020. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.

Результат оскарження 18.01.2021 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову
Номер судового провадження: П/520/14215/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		14 лютого 2020 р. № 520/10115/19 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
		при секретарі судового засідання  Андрущенко Д.В., 
		за участі:
		позивача  ОСОБА_1 ,
		представника третьої особи  Згіблової О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в режимі відеоконференції адміністративну справу 
		за позовом  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 
		до Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032), 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Державне бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 41760289) 
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі по тексту  позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (далі по тексту  відповідач, Конкурсна комісія), третя особа  Державне бюро розслідувань (далі по тексту  третя особа, ДБР), в якому просить суд:
		Визнати протиправним та скасувати рішення Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань від 30 серпня 2019 р., оформлене протоколом № 23 про визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (квота, передбачена підпунктом в підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України Про Державне бюро розслідувань) та надання рекомендацій щодо призначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (квота, передбачена підпунктом в підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України Про Державне бюро розслідувань), у частині визначення переможців на зайняття наступних посад:
		- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (3 посади);
		- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (3 посади);
		- слідчий другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (2 посади).
		Зобов`язати Внутрішню комісію з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань повторно розглянути питання визначення переможців конкурсу оголошеного 22 лютого 2019 року з осіб, які брали в ньому участь на наступні посади:
		- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (3 посади)
		- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (3 посади)
		- слідчий другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (2 посади).
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що метою проведення відповідного конкурсу на зайняття вакантних посад у Державному бюро розслідувань є обрання найкращих кандидатів, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнями та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки.
		Так, єдиним об`єктивним критерієм оцінки кандидатів під час проведення конкурсу є результати кваліфікаційного іспиту, під час якого всі кандидати перебувають у рівних умовах, оскільки питання та завдання є ідентичними для кожного з кандидатів на посади в Державне бюро розслідувань. 
		Зазначає, що за результатами кваліфікаційного іспиту позивачем було набрано 91 бал.
		Позивач вказує на те, що жодний з переможців конкурсу не показав на кваліфікаційному іспиті результат вище за його. Зазначає, що Комісією з невідомих причин не було враховано наявність у позивача необхідних практичних навичок з проведення досудового розслідування та великого досвіду роботи в судах. У той же час, серед переможців Конкурсу деякі взагалі не мають практичного досвіду роботи в сфері кримінального права та процесу, а під час співбесід не завжди відповідали, або відповідали вірно на поставлені питання, тобто не показали достатній рівень теоретичних знань. 
		Зазначає, що вказані результати Конкурсу не відповідають критерію обрання кращих кандидатів, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнями та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки.
		Вказані результати Конкурсу були наслідком наступних допущених Комісією порушень. 
		Відповідно до п. 15 розділу ІІ Порядку рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів від її складу шляхом відкритого голосування з висловленням кожним її членом позиції «за» чи «проти», крім випадків, коли Комісією прийнято рішення про неголосування її членом через наявність конфлікту інтересів або інших обставин, які впливають на його неупередженість.
		Член Комісії не може утриматися від голосування.
		Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів від складу Комісії.
		Якщо за результатами голосування отримано рівну кількість голосів, голова Комісії ставить питання на повторне голосування після додаткового обговорення.
		При цьому, п. 9 розділу VІ Порядку визначено, що після закінчення проведення співбесід з кандидатами Комісія розпочинає обговорення щодо відповідності професійної придатності кандидатів та здійснює їх оцінювання шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди. Оцінювання професійної придатності кандидатів під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії індивідуально.
		Під час оцінювання професійної придатності кандидатів кожен член Комісії оцінює кандидата від 0 до 100 балів. Балом за проведення співбесіди з кандидатом є середнє арифметичне значення балів, виставлених кандидату кожним з членів Комісії.
		Стверджує, що як свідчить протокол засідання Комісії № 22 від 28.08.2019 року наказом Державного бюро розслідувань від 22 серпня 2019 року № 218 до складу Комісії внесено зміни. 
		Відповідно до вищезазначеного наказу припинено повноваження члена Конкурсної комісії Бугайця А.В. як представника Державного бюро розслідувань з 22 серпня 2019 року.
		До складу конкурсної комісії включено як представника Державного бюро розслідувань з 22 серпня 2019 року ОСОБА_2 . 
		ОСОБА_2 не приймав участь в проведенні попередніх співбесід, які проходили до 28 серпня 2019 року, а отже фактично не міг надати індивідуальну оцінку більшості з кандидатів. Не дивлячись на це, саме за його участі було проведено засідання Комісії 30 серпня 2019 року та прийнято оскаржуване рішення з визначення переможців Конкурсу. 
		За вказаних обставин, особи, які проходили співбесіду після 28 серпня 2019 року за участі члена Комісії ОСОБА_2 при менших показниках професійної компетентності мали більше шансів стати переможцями конкурсу. 
		Позивач також зазначає, що під час проведення співбесіди, 09 серпня 2019 року, були присутні лише 3 члени Комісії. При цьому, один з членів комісії вже під час співбесіди замінив іншого, тобто позивач мав можливість переконати у своїй професійній компетентності лише 2 членів Комісії та саме тому, на підсумковому голосуванні отримав лише 2 голоси за. Тобто, маючи вищі показники за результатами кваліфікаційного іспиту та більш високі показники професійної компетентності у позивача фактично не було можливості набрати 3 голоси за на підсумковому голосуванні.
		Окрім того, згідно з п. 4 розділу VІ Порядку проведення співбесіди фіксується за допомогою відео- та аудіотехнічних засобів, про що кандидати обов`язково інформуються до початку її проведення. Вказаний обов`язок членами Комісії під час проведення співбесіди з позивачем виконано не було.
		Також, відповідно до розділу VІІ Порядку комісія формує загальний рейтинг кандидатів шляхом підсумовування балів, отриманих кандидатами за результатами кваліфікаційного іспиту та співбесіди (п. 1).
		Переможцем конкурсу на відповідну посаду оголошується кандидат, який отримав найбільшу кількість балів у загальному рейтингу.
		У разі набрання кандидатами рівної кількості балів у загальному рейтингу переможець конкурсу визначається Комісією з числа таких кандидатів після додаткового обговорення та голосування.
		Результати такого обговорення фіксуються у протоколі засідання Комісії (п. 2). 
		Рішення комісії про визначення переможця конкурсу фіксується у протоколі засідання Комісії, що підписується головою та секретарем Комісії.
		Загальний рейтинг кандидатів та рішення Комісії про визначення переможця конкурсу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Бюро протягом 10 робочих днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурсу (п. 3).
		В порушення вказаних вимог Порядку членами Комісії під час проведення засідання 30 серпня 2019 року вказані обов`язки виконані не були. Загальний рейтинг кандидатів шляхом підсумовування балів, отриманих кандидатами за результатами кваліфікаційного іспиту та співбесіди сформовано не було. Переможцем конкурсу на відповідну посаду оголошувався кандидат, який під час голосування набрав 3 та більше голосів за, будь-яких об`єктивних критеріїв по кожному з кандидатів та причини прийняття відповідних рішень членами Комісії не оголошувались. У зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
		У відзиві на позовну заяву представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
		Оскаржуваним рішенням відповідача, що оформлене протоколом від 30.08.2019 № 23 не порушено жодних прав позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.
		Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно- правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
		Таким чином, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.
		Проте, позивач не є суб`єктом правовідносин, у яких застосовано рішення відповідача, що оформлене протоколом від 30.08.2019 № 23, що відповідно не створює правових наслідків для позивача.
		Також зауважує, що окрім твердження, що відповідачем не сформовано та не оприлюднено на офіційному вебсайті Державного бюро розслідувань загальний рейтинг кандидатів шляхом підсумовування балів, отриманих кандидатами за результатами кваліфікаційного іспиту та співбесіди у позові конкретно не вказано: в чому, на думку позивача, виразилось порушення його прав саме оскаржуваним рішенням відповідача, що оформлене протоколом від 30.08.2019 № 23; які порушення діючого законодавства призвели до порушення прав позивача.
		Як вбачається зі змісту рішення відповідача, що оформлене протоколом від 30.08.2019 № 23, зазначений акт є актом індивідуальної дії та стосується прав та обов`язків конкретних осіб, а саме переможців конкурсу.
		Також зазначає, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України «Про Державне бюро розслідувань» під час початкового формування підрозділів Державного бюро розслідувань встановлюються і повинні бути дотримані квоти, згідно з якими формування слідчих підрозділів Державного бюро розслідувань забезпечується за рахунок: а) осіб, які протягом останнього року обіймали посади слідчих прокурорів, - не більш як на 30 відсотків; б) осіб, які протягом останнього року обіймали посади слідчих в інших органах державної влади, - не більш як на 19 відсотків; в) інших осіб, які мають відповідний стаж роботи в галузі права, - не менш як на 51 відсоток.
		З аналізу наказів Державного бюро розслідувань від 22.02.2019 №№59, 62, 63 можна дійти висновку, що у Державному бюро розслідувань продовжується початкове формування підрозділів.
		Відповідно до пункту 1 розділу IX Порядку під час початкового етапу формування підрозділів Державного бюро розслідувань конкурс проводиться з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
		Одночасно з цим, згідно з пунктом 4 розділу IX Порядку за результатами співбесіди з усіма кандидатами на відповідну посаду конкурсна комісія розпочинає обговорення кандидатів та у формі відкритого голосування визначає переможця конкурсу. Другий за результатами конкурсу кандидат не визначається.
		Враховуючи, що конкурсна комісія на етапі співбесіди під час початкового етапу формування підрозділів Державного бюро розслідувань не оцінює кандидатів шляхом виставлення балів, формування загального рейтингу кандидатів є неможливим та не передбачено чинним Порядком.
		Вказує про помилковість висновку позивача про єдиний об`єктивний критерій оцінки кандидатів - результат кваліфікаційного іспиту.
		Відповідно до пункту 7 розділу VI Порядку під час співбесіди конкурсна комісія може ставити запитання кандидату для з`ясування його освітньо- кваліфікаційного рівня, напряму підготовки (спеціальності), досвіду роботи, володіння державною мовою та рівня професійної компетентності кандидата, його професійних знань відповідно до кваліфікаційних вимог та інших запитань. Такий перелік тем, що можуть підніматися членами конкурсної комісії, надає можливість оцінити відповідність професійної придатності кандидатів встановленим вимогам.
		Висновки про можливість отримання позивачем лише 2 голосів також є помилковими. 
		Відповідно до пункту 4 розділу VI Порядку проведення співбесіди фіксується за допомогою відео- та аудіо технічних засобів, про що кандидати обов`язково інформуються до початку її проведення.
		Згідно із рішенням відповідача, оформленим протоколом від 24.07.2019 №13, членам Конкурсної комісії у разі відсутності їх на співбесіді з кандидатами на зайняття вакантних посад у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань надається можливість переглянути відео запис співбесід з кандидатами на ютуб каналі Державного бюро розслідувань та в подальшому приймати участь в обговоренні, голосуванні та у визначені переможців конкурсу на зайняття вакантних посад у Державному бюро розслідувань.
		Представником третьої особи надані письмові пояснення, які за змістом та викладеними обставинами є ідентичними відзиву представника відповідача по справі. 
		Пояснення ОСОБА_1 на відзив фактично містить ті самі аргументи та доводи, що і позовна заява. Також позивачем вказано на хибність тверджень відповідача, що викладені у відзиві на адміністративний позов.
		В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на адміністративний позов заявлено клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.
		Представник третьої особи у судовому засіданні просив відмовити у позові повністю з підстав та мотивів, наведених у письмових поясненнях.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступних висновків.
		ОСОБА_1 15 березня 2019 року подав заяви для участі у конкурсі на зайняття посади слідчих відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у містах Полтава, Львів, Миколаїв, Хмельницький (а.с. 13-20, т.1).
		Протоколом засідання Внутрішньої конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у державному бюро розслідувань від 25.04.2019 №5 вирішено допустити, серед інших, ОСОБА_1 до участі у кваліфікаційному іспиті (тестування на знання законодавства України) (а.с.21-43, т.1).
		Так, за результатами тестування на знання законодавства позивач набрав 49 балів, а за результатами виконання завдань практичного характеру - 42 бали, що разом становить 91 бал, у зв`язку з чим позивача допущено до співбесіди (а.с.49-75, т.1).
		Протоколом засідання Внутрішньої конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у державному бюро розслідувань від 15.07.2019 №12 вирішено розпочати проведення співбесід з кандидатами на зайняття вакантних посад у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань з 24 липня 2019 року, за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15 (а.с.44-48, т.1).
		В подальшому, як вбачається з копії протоколу засідання Внутрішньої конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у державному бюро розслідувань від 30.08.2019 №23, за наслідками рейтингового голосування на посади, Конкурсною комісією затверджено переможців конкурсу (а.с.78-100, т.1).
		Позивачем, 05.09.2019 р., директору ДБР ОСОБА_3 . подано скаргу з зазначенням обставин порушення вимог законності під час проведення конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідування (а.с.101-104, т. 1).
		Не погоджуючись з діями Конкурсної комісії під час проведення співбесіди та з результатами визначення переможців позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За приписами ч.ч. 2,3 ст. 14 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" від 12.11.2015 р. № 794-VIII (далі по тексту  Закон № 794), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
		На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у цих підрозділах затверджуються Директором Державного бюро розслідувань. Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад, визначених у частині першій статті 10, частині першій статті 13 та частині першій статті 24 цього Закону, здійснюється за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Державного бюро розслідувань на основі Типового порядку проведення відкритого конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1069, затверджено Типовий порядок проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (далі по тексту  Порядок № 1069). 
		Відповідно до п. 1 Порядку № 1069 зазначено, що цей Типовий порядок визначає загальну процедуру проведення відкритого конкурсу на заміщення посад у центральному апараті Державного бюро розслідувань та його територіальних органах (далі - орган Бюро), на основі якого Директор Державного бюро розслідувань (далі - Директор Бюро) затверджує порядок проведення відкритого конкурсу для призначення на посади в органі Бюро, крім посад, визначених частиною першою статей 10, 13 і 24 Закону України Про Державне бюро розслідувань (далі - конкурс).
		Пунктом 2 Порядку № 1069 зазначено, що для проведення конкурсу в органі Бюро рішенням Директора Бюро утворюється конкурсна комісія, затверджується її персональний склад.
		Пунктом 3 Порядку № 1069 зазначено, що конкурсна комісія утворюється у складі п`яти осіб і включає представників органу Бюро. До складу конкурсної комісії можуть залучатися представники громадських об`єднань, що діють відповідно до Закону України Про громадські об`єднання, а також за письмовим клопотанням керівника органу Бюро можуть залучатися представники інших державних органів (за згодою).
		Пунктом 4 Порядку № 1069 зазначено, що формою роботи конкурсної комісії є засідання. Засідання конкурсної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні більше половини її складу.
		Пунктом 5 Порядку № 1069 зазначено, що рішення конкурсної комісії приймаються простою більшістю голосів шляхом відкритого голосування з висловленням кожним її членом позиції за чи проти, крім випадку, коли конкурсною комісією прийнято рішення про неголосування членом комісії у разі наявності у нього конфлікту інтересів або інших обставин, які впливають на його неупередженість. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх членів конкурсної комісії.
		Пунктом 6 Порядку № 1069 зазначено, що усі рішення конкурсної комісії оформлюються протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, та оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу Бюро наступного робочого дня після підписання протоколу.
		Пунктом 7 Порядку № 1069 зазначено, що рішення конкурсної комісії можуть бути оскаржені до суду в установленому законодавством порядку.
		Наказом Державного бюро розслідування від 14.02.2018 року №13 затверджено порядок проведення конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (далі по тексту  Порядок № 13).
		У пункті 1 Розділу І зазначено, що цей Порядок, розроблений відповідно до Типового порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1069, визначає механізм проведення відкритого конкурсу для призначення та заміщення на посад у центральному апараті Державного бюро розслідувань та його територіальних органах (далі - Бюро), крім посад, визначених частиною першою статей 10, 13 і 24 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»
		Пунктом 1 Розділу 1 Порядку визначено, що на службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнями та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у Бюро затверджуються Директором Державного бюро розслідувань (далі - Директор Бюро).
		Пунктом 3 Розділу І Порядку зазначено, що не допускаються до участі у конкурсі особи, які: за рішенням суду визнані недієздатними або обмежені у цивільній дієздатності; мають судимість за вчинення злочину, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або протягом останнього року притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.
		Пунктом 4 Розділу І Порядку визначено, що конкурс проводиться поетапно: 1) оголошення про проведення конкурсу; 2) прийняття та розгляд поданих документів для участі в конкурсі; 3) кваліфікаційний іспит; 4) співбесіда; 5) визначення переможців конкурсу.
		Розділом VI зазначеного Порядку, визначено порядок та умови проведення співбесіди.
		Відповідно до пунктів 1  9 Розділу VI Порядку зазначено, що співбесіда проводиться з метою оцінки відповідності професійної придатності кандидата встановленим вимогам.
		Кандидати, які успішно пройшли кваліфікаційний іспит, допускаються до співбесіди відповідно до цього Порядку.
		Список кандидатів, допущених до співбесіди, а також інформація про час і місце її проведення розміщуються на офіційному веб-сайті Бюро не пізніше ніж за три робочі дні до початку співбесіди.
		Проведення співбесіди фіксується за допомогою відео- та аудіотехнічних засобів, про що кандидати обов`язково інформуються до початку її проведення.
		Співбесіда проводиться Комісією з кандидатами державною мовою в усній формі згідно із затвердженим Комісією графіком.
		Співбесіда передбачає вільне обговорення уявних ситуацій відповідно до напряму діяльності структурного підрозділу, пов`язаних з виконанням посадових обов`язків кандидатом.
		Комісія може ставити запитання кандидату для з`ясування його освітньо-кваліфікаційного рівня, напряму підготовки (спеціальності), досвіду роботи, володіння державною мовою та рівня професійної компетентності кандидата, його професійних знань відповідно до кваліфікаційних вимог та інші запитання.
		До співбесіди з кандидатами можуть запрошуватися науковці та експерти у сфері правоохоронної діяльності та психології (за згодою), рекомендації яких враховуються Комісією під час прийняття рішень щодо переможців конкурсу.
		Після закінчення проведення співбесід з кандидатами Комісія розпочинає обговорення щодо відповідності професійної придатності кандидатів та здійснює їх оцінювання шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди. Оцінювання професійної придатності кандидатів під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії індивідуально.
		Під час оцінювання професійної придатності кандидатів кожен член Комісії оцінює кандидата від 0 до 100 балів. Балом за проведення співбесіди з кандидатом є середнє арифметичне значення балів, виставлених кандидату кожним з членів Комісії.
		У судовому засіданні досліджено відео запис засідання Конкурсної комісії від 09.08.2019 за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=70sQ5yaOdvw&t=24163s (час запису з 1:01:40 по 1:08:28). Судом встановлено, що засідання Конкурсної комісії від 09.08.2019 розпочалося за участі 3 членів. 
		Окрім того, з дослідженого відео чітко вбачається, що ОСОБА_1 , в порушення приписів п. 4 Розділу VI Порядку не було проінформовано про фіксування проведення співбесіди за допомогою відео- та аудіо технічних засобів.
		Крім цього, під час проведення співбесіди з позивачем один з членів комісію покинув аудиторію та замість нього на співбесіду з`явився інший член комісії. Тобто, фактично від початку до закінчення проведення співбесіди з ОСОБА_1 були присутні лише два члена комісії. Отже, член комісії, який покинув співбесіду, був обізнаний лише у початковій її частині, а той, який з`явився замість першого  завершальну частину співбесіди із ОСОБА_1 , що є порушенням критерію правоможності, встановленого пунктом 4 Порядку № 1069, де на засіданні мають бути присутні більше половини її складу.
		Крім того, приписи Закону № 794, Порядку № 1069 та Порядку № 13 не передбачають повноважень, порядку та способу для комісії в частині заміни члена комісії на іншого під час співбесіди з конкретним кандидатом, що протирічить ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.2. ст. 2 КАСУ, п. 4 Порядку № 1069.
		Посилання представника відповідача, у відзиві на адміністративний позов, щодо можливості ознайомлення відсутніх членів комісії з відеозаписом співбесід з кандидатами на ютуб каналі державного бюро розслідування та в подальшому приймати участь в обговоренні, голосуванні та у визначенні переможців конкурсу на зайняття вакантних посад у Державному бюро розслідувань є безпідставним та не приймається судом до уваги позаяк, ані відповідачем ані третьою особою належних та допустимих, достатніх та достовірних, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ, доказів такого ознайомлення відсутніми членами комісії та членами комісії, які змінилися з відеоматеріалами співбесід до матеріалів справи не надано.
		Також суд зазначає, що пунктом 9 Розділу VI «Співбесіда» Порядку № 13 закріплено, що після закінчення проведення співбесід з кандидатами Комісія розпочинає обговорення щодо відповідності професійної придатності кандидатів та здійснює їх оцінювання шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди. Оцінювання професійної придатності кандидатів під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії індивідуально. Під час оцінювання професійної придатності кандидатів кожен член Комісії оцінює кандидата від 0 до 100 балів. Балом за проведення співбесіди з кандидатом є середнє арифметичне значення балів, виставлених кандидату кожним з членів Комісії.
		Відповідачем, третьою особою не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ, доказів (відеоматеріали), що підтверджують проведення обговорення щодо відповідності професійної придатності кандидатів та здійснення їх оцінювання шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди. 
		Відповідної відомості про результати співбесіди та відповідне оцінювання кандидата від 0 до 100 балів до матеріалів справи ані представником відповідача, ані третьою особою не надані. 
		Окрім цього суд зазначає, що Розділом VІI Порядку, затверджено визначення переможців конкурсу.
		Відповідно до п. 1 Розділу VIІ Порядку зазначено, що комісія формує загальний рейтинг кандидатів шляхом підсумовування балів, отриманих кандидатами за результатами кваліфікаційного іспиту та співбесіди.
		Відповідно до п. 2 Розділу VIІ Порядку зазначено, що переможцем конкурсу на відповідну посаду оголошується кандидат, який отримав найбільшу кількість балів у загальному рейтингу. У разі набрання кандидатами рівної кількості балів у загальному рейтингу переможець конкурсу визначається Комісією з числа таких кандидатів після додаткового обговорення та голосування. Результати такого обговорення фіксуються у протоколі засідання Комісії.
		Відповідно до п. 3 Розділу VIІ Порядку № 13 зазначено, що рішення комісії про визначення переможця конкурсу фіксується у протоколі засідання Комісії, що підписується головою та секретарем Комісії. Загальний рейтинг кандидатів та рішення Комісії про визначення переможця конкурсу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Бюро протягом 10 робочих днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.
		Відповідно до п. 4 Розділу VIІ Порядку № 13 зазначено, що комісія за результатами конкурсу рекомендує Директору Бюро переможця конкурсу для призначення на відповідну посаду.
		Судом встановлено, що в порушення до п. 3 Розділу VIІ Порядку загальний рейтинг кандидатів та рішення Комісії про визначення переможця конкурсу не оприлюднено на офіційному веб-сайті Бюро протягом 10 робочих днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурсу. Будь - яких належних та допустимих, достатніх та достовірних, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ, доказів щодо спростування зазначеної обставини ані представником відповідача, ані представником третьої особи до матеріалів справи не надано.
		Враховуючи обставини справи та докази, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено порушення як порядку проведення конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, що затверджено наказом Державного бюро розслідувань від 14.02.2018 №13, Типового порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1069 так і приписів Закону України «Про Державне бюро розслідувань» в цій частині, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.2. ст. 2 КАС України.
		Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України. Такий факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі проведення конкурсних процедур знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог про скасування оскарженого рішення владного суб`єкта при визначенні переможців спірного конкурсу.
		З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення, а відтак позов підлягає задоволенню.
		Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  Державне бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 41760289) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити у повному обсязі.
		Скасувати рішення Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань від 30 серпня 2019 р., оформлене протоколом № 23 про визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (квота, передбачена підпунктом в підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України Про Державне бюро розслідувань) та надання рекомендацій щодо призначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад слідчих у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (квота, передбачена підпунктом в підпункту 1 пункту 3 Розділу VI Закону України Про Державне бюро розслідувань), у частині визначення переможців на зайняття наступних посад:
		- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (3 посади);
		- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (3 посади);
		- слідчий другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (2 посади).
		Зобов`язати Внутрішню комісію з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032) повторно розглянути питання визначення переможців конкурсу оголошеного 22 лютого 2019 року з осіб, які брали в ньому участь на наступні посади:
		- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (3 посади);
		- слідчий третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (3 посади);
		- слідчий другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (2 посади).
		Стягнути з Внутрішньої комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) в сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
		В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Повне рішення складено 19 лютого 2020 року.
		 
		Суддя Бадюков Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...