Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/37/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2020. Зареєстровано: 19.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 лютого 2020 року                                                                                         справа № 580/37/20
		  м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі:
		головуючого судді - Бабич А.М.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Салабай М.В.,
		позивача - ОСОБА_1 (особисто),
		представника позивача - Пилипенка Р.Б. (згідно з ордером),
		розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		02.01.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області  (18036, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 40108667) (далі - відповідач) про:
		скасування наказу від 02.12.2019 №2942 "Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії";
		скасування, як протиправного, наказу від 03.12.2019 №2963 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку старшого техніка-криміналіста слідчого відділення Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
		скасування, як незаконного, наказу від 11.12.2019 №303 о/с "По особовому складу" про звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";
		зобов`язання відповідача поновити позивача на службі в поліції на посаді старшого техніка-криміналіста слідчого відділення Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області;
		стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи із середньоденного заробітку - 210,10грн.
		Позов мотивовано відсутністю правих підстав для прийняття спірних наказів та твердженням про порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Позивач зазначає, що службове розслідування, за наслідками якого складені спірні накази, призначене за відсутності законних підстав. Стверджує, що йому не надали можливості ознайомитись із службовим розслідуванням, а звільнення відбулось у період лікарняного. Крім того, дисциплінарне стягнення не відповідає ступеню проступку та вини, застосоване необ`єктивно та упереджено. Не враховані позитивні характеристики позивача. Також наведені у висновку службового розслідування порушення правил дорожнього руху є лише припущеннями, оскільки не підтверджені належними доказами. Працівники Патрульної поліції не зупиняли автомобіль позивача та не фіксували факту порушення правил дорожнього руху та керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Ці висновки гуртуються лише на показаннях зацікавлених осіб, які утримували позивача біля його будинку та викликали поліцію. З огляду на викладені обставини, дисциплінарне стягнення накладене на позивача незаконно. Тому просив задовольнити позов.
		Ухвалою суду від 08.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу відповідач отримав 13.01.2020, а позивач - 16.01.2020.
		Ухвалою суду від 20.01.2020 задоволено клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному провадженні з викликом сторін у судове засідання.
		22.01.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказує, що спірні рішення прийняті з дотриманням вимог законодавства за наслідками службового розслідування, яке призначено за рапортом заступника начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП щодо порушення позивачем службової дисципліни. Цим службовим розслідуванням встановлено факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що постановою Придніпровського районного суду від 15.01.2020 визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Отже, факт скоєння позивачем такого порушення доведений Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення зазначає, що його визначення відноситься до дискреційних повноважень керівництва відповідача. Застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення вважає співмірним із встановленими дисциплінарними порушеннями. З цього приводу просив врахувати постанови Верховного Суду (далі - ВС) від 08.08.2019 у справі №804/3447/17, від 29.05.2018 у справі №800/508/17 та від 01.10.2019 у справі №804/4096/17.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
		Суд встановив, що позивач з 24.03.2003 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 у Національній поліції.
		Наказом відповідача від 11.12.2019 №303о/с позивача звільнено зі служби в поліції з посади старшого техніка-криміналіста слідчого відділення Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області за п.6 ч.1 ст.77 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Суд з`ясував, що звільненню позивача передував спірний наказ від 03.12.2019 №2963 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до якого позивача звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.2.4 «а» п.2.5 Правил дорожнього руху України, п.1 ч.5 ст.14, п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», ст.18 Закону №580-VIII, пунктів 1, 2, 3 ст.1, ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч.1, Розділу 2, пунктів 2, 3 Розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179.
		Підставою прийняття цих наказів став затверджений 03.12.2019 начальником ГУНП в Черкаській області висновок службового розслідування щодо вчинення позивачем порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку (далі - Висновок службового розслідування).
		Суд встановив, що передумовою для заходів службового розслідування став рапорт заступника начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області - І. Павленка про виявлення факту складення стосовно позивача матеріалів про адміністративні правопорушення. Підставою проведення службового розслідування став наказ начальника ГУНП в Черкаській області від 02.12.2019 №2942, яким призначено службове розслідування та визначено її склад: голова комісії - начальник відділу ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області - майор поліції І. Павленко ; члени комісії: старший інспектор з ОД відділу ГУНП Гадайчук Б .В. , інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП Хоменко С.Л. , оперуповноважений відділу оперативних розробок Черкаського управління ДВБ НП України Гладун В.О. (за згодою).
		У Висновку службового розслідування зазначено, що позивач, перебуваючи поза службою у цивільному одязі без табельної зброї, керуючи приватним автомобілем ЗАЗ 110206 днз НОМЕР_2 , рухався бульваром Шевченка у м.Черкаси та на перехресті з вул.Небесна Сотня здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора, ледве не допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2111 днз НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 . У зв`язку з цим останній з пасажирами прослідував за автомобілем позивача та біля будинку №49 на вул. Г.Дніпра у м . Черкаси затримали позивача та викликали поліцію. Під час спілкування з позивачем працівники УПП у м. Черкаси встановили, що він має явні ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу патрульних позивач не пред`явив посвідчення водія, а також у присутності двох свідків відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. У зв`язку з цим 30.11.2019 стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), та постанову серії ЕАК №1808003 про накладення адміністративного стягнення в сумі 425,00грн. за ч.1 ст.126 КУпАП. Опитаний під час службового розслідування позивач заперечив, що 30.11.2019 керував вищевказаним транспортним засобом та зазначив, що за кермом перебував його знайомий ОСОБА_8 , з яким вони їздили за квітами для його матері.
		Також вказано, що факт керування позивачем автомобілем ЗАЗ 110206 днз НОМЕР_2 30.11.2019 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які також зазначили, що позивач поводив себе зухвало, грубо та зверхньо до поліцейських і свідків, мав явні ознаки алкогольного сп`яніння.
		Вказані факти та події оцінені відповідачем як вчинення позивачем проступків, не сумісних з подальшим проходженням служби в Національній поліції, з огляду на що видано спірні накази №2963 - щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та  №303о/с - ( з урахуванням дат тимчасової непрацездатності позивача) щодо реалізації дисциплінарного стягнення.
		Тому позивач звернувся в суд з позовом.
		Надаючи оцінку вказаним обставинам з точки зору дотримання законодавчих підстав та встановленої процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд врахував таке.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.
		Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. 
		На підставі ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Згідно з ч.1 ст.19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який відповідно до преамбули визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
		Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, зареєстрованим Міністерством юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок).
		Згідно з п.3 Порядку службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
		Підставою для призначення службового розслідування відповідно до ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		На підставі частини 2 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
		Суд врахував, що спірний наказ від 02.12.2019 №2942 "Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії" прийнятий за наслідками подання 02.12.2019 начальнику ГУНП в Черкаській області рапорту заступником начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області І. Павленком про виявлення факту складення стосовно позивача матеріалів про адміністративні правопорушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, та встановлений конфлікт.
		Отже, відповідач дотримався законодавчих підстав для прийняття вищевказаного наказу про призначення службового розслідування. Суд врахував, що його метою є вчинення заходів з проведення службового розслідування для встановлення відповідно до визначеного законом порядку наявності або відсутності обставин і фактів, які би свідчили допущення особою дисциплінарного проступку. Тому такий наказ не поуршує прав позивача, є правомірним та не підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога - задоволенню.
		Оцінюючи наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції суд врахував таке.
		Відповідно до частин 1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
		Проаналізувавши наведені положення Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту, суд дійшов висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. За порушення службової дисципліни відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Дисциплінарним проступком на підставі ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Вчинення дій, що підривають авторитет поліції, є оціночною категорією та стосуються саме активної поведінки особи у спосіб, що викликає в оточуючих зневіру та втрату поваги до органу поліції. Водночас з огляду на вимоги ст.19 Конституції України державний орган для з`ясування таких обставин зобов`язаний діяти в порядку, межах і строки, визначених законом.
		Відповідно до п.1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
		Згідно з частинами 1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		Отже, службове розслідування повинне здійснюватися об`єктивно, з дотриманням верховенства права, а його висновки повинні грунтуватися на належних, допустимих і достовірних доказах щодо відповідних фактів.
		Пунктом 7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. 
		Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Отже, під час вирішення питання про наявність у діях поліцейського порушення службової дисципліни, суб`єкт владних повноважень має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку шкоду завдано ним (могло бути завдано).
		З огляду на зазначене суд врахував висновки Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 08.05.2019 у справі №807/196/17, що обов`язкові для суду нижчої інстанції згідно з ч.5 ст.242 КАС України.
		ВС у вказаному рішенні зазначив, що правова оцінка правильності рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях поліцейського є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, а відтак можна робити висновки про правомірність спірного рішення. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях.
		З матеріалів службового розслідування, за наслідком якого прийняті спірні накази, суд встановив, що висновок службового розлідування складений наступного дня після прийняття відповідачем наказу про призначення таких дій та створення відповідної комісії. Його висновки грунтуються виключно на підставі письмових пояснень та постанов про адміністративне правопорушення. При цьому акцентовано увагу, що всі дії вчинені позивачем у поза робочий час.
		Відповідно до п.4 Порядку службове розслідування має встановити:
		наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
		наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
		ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
		обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
		відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
		вид і розмір заподіяної шкоди;
		причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		Згідно з письмовими поясненнями позивача, наданими під час проведення службового розслідування, він після добового наряду 29.11.2019 близько 16год. 00хв. прибув до м.Черкаси до матері, яка проживає на АДРЕСА_2 . Приблизно опівночі 30.11.2019 позивач зателефонував своєму товаришу ОСОБА_8 із проханням проїхати на автомобілі позивача щоб придбати квіти для матері, на що останній згодився. Після повернення до будинку товариш пішов додому, а позивач, перебуваючи біля під`їзду, помітив, як до його авто наблизився автомобіль ВАЗ, з якого вийшли 4 особи. У подальшому вони затримували позивача, тримали його за руки, не давали йти додому. Через деякий на місце події прибули працівники патрульної поліції, які склали матеріали про адміністративне правопорушення, з якими позивач категорично не згоден, оскільки не керував транспортним засобом.
		У письмових поясненнях, відібраних під час службового розслідування, ОСОБА_8 підтвердив, що позивач приблизно опівночі 30.11.2019 зателефонував йому із проханням проїхати на автомобілі позивача придбати квіти для матері. За кермом був ОСОБА_8 . Після повернення до будинку, в якому проживає мати позивача, він пішов до своєї дружини. Інші події йому не відомі.
		У письмових поясненнях ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 зазначено, що позивач керував автомобілем ЗАЗ 110206 днз НОМЕР_2 , на перехресті бульвару Шевченка з вул. Небесна Сотня здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора та ледве не допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2111 днз НОМЕР_3 , на якому вони рухались. Після чого вони викликали поліцію та почали переслідування вказаного авто позивача, яке наздогнали на вул.Г.Дніпра біля будинку №49. З автомобіля вийшов (як пізніше з`ясувалось) ОСОБА_1 та почав їх ображати, а від нього було чути різкий запах алкоголю. Через 10 хв. під`їхав екіпаж патрульної поліції, які йому запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, від чого позивач відмовився. У зв`язку з цим складений протокол про адміністративне правопорушення.
		Під час службового розслідування відібрані пояснення поліцейських УПП в м. Черкаси Тітаренко Л.В. , Горьового О . М . Шульжик О.В . , які брали участь у подальших вказаних подіях.
		Вони повідомили, що у складі патрульного екіпажу АГАТ-106 здійснювали патрулювання м.Черкаси. Близько 01год. 17хв. на службовий планшет надійшло повідомлення «Порушення ПДР». Прибувши за адресою м. Черкаси на вул. Г.Дніпра , 49 заявник ОСОБА_9 та інші свідки повідомили, що позивач, керуючи автомобілем ЗАЗ 110206 днз НОМЕР_2 , рухався бульваром Шевченка у м. Черкаси та на перехресті з вул.Небесна Сотня здійснив проїзд на червоний сигнал світлофора, ледве не допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2111 днз НОМЕР_3 . Під час спілкування з позивачем виявлено, що він має явні ознаки алкогольного сп`яніння. На їх вимогу позивач не пред`явив посвідчення водія, а також у присутності двох свідків відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. Також зазначили, що під час спілкування позивач поводив себе зверхньо та неадекватно, виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських та свідків. На запитання чи був позивач за кермом відповідав «Ні», хто був за кермом відповідав «Не знаю». У зв`язку з цим стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, та постанову серії ЕАК №1808003 про накладення адміністративного стягнення в сумі 425,00грн. за ч.1 ст.126 КУпАП.
		Отже, поліцейські УПП в м. Черкаси Тітаренко Л.В., Горьовий О. М . Шульжик О.В. не зупиняли транспортний засіб позивача за порушення правил дорожнього руху, не були очевидцями того, що позивач керував вищевказаним транспортним засобом, у т.ч. в стані алкогольного сп`яніння, порушив правила дорожнього руху, проїжджаючи на заборонений сигнал світлофора, а такі їх твердження та рішення грунтуються виключно на поясненнях третіх осіб, не були перевірені у встановленому законом порядку. Отже, вимоги патрульних у позивача надати посвідчення водія, пройти тест на алкогольне сп`яніння відбувалися без встановлення ними засобами фіксації безпосередніх фактів вчинення ним правил дорожнього руху. Крім того вони не перевіриляли обгрунтованість пояснень позивача щодо таких обставин.
		Зважаючи, що спірні події розпочаті в нічний час і патрульні взяли в них участь після зустрічі позивача з 4-ма фізичними особами під будинком, а не в процесі руху транспортних засобів учасників, вимагання працівниками поліції від позивача, що не перебував у цей період на службі, посвідчення водія та пройти тест на алкогольне сп`яніння виглядають спірними та потребували детального з`ясування відповідачем, у т.ч. щодо законності дій зазначених 4 фізичних осіб.
		Факти керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, проїзду на червоний сигнал світлофора (що саме по собі є порушенням правил дорожнього руху, але щодо цього постанова згідно з вимогами КУАП не виносилася) не підтверджені жодним належним, допустимим і достовірним доказом. У будь якому випадку перебування фізичної особи в стані алкогольного сп`яніння в поза робочий час саме по собі не є дисциплінарним проступком.
		Крім того, суд врахував, що у провадженні Золотоніського Міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа №695/3959/19 щодо оскарження постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення. Також рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/9504/19) від 15.01.2020, яким позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1  ст.130 КУпАП, станом на час вирішення цього спору не набрало законної сили. Зазначене свідчить, що відповідач визнав підтвердженими обставини, оцінку яким не надано судами.
		Отже, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось без з`ясування всіх обставин і без належного підтвердження вчинення ним дисциплінарного проступку, що є порушенням вимог ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту, яка передбачає, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості.
		Відповідач, що є суб`єктом владних повноважень, не довів правомірності надання ним  під час службового розслідування переваги інформації з пояснень ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 над поясненнями позивача та ОСОБА_8 . Крім того, не з`ясував причин виявленого обурення позивача діями патрульних щодо вказаних вище обставин. Беручи до уваги посилання в поясненнях інших учасників щодо зухвалої поведінки позивача, висновок службового розслідування не містить посилань на достовірні та допустимі докази таких обставин. Натомість з досліджених матеріалів службової перевірки суд встановив, що у вказаних подіях позивач не повідомляв учасникам про перебування ним на посаді в правоохоронному органі, не вручав свого службового посвідчення, жетона, не був у форменному одязі.
		Отже, висновки відповідача про вчинення позивачем дій, які підривають авторитет поліції, є передчасними та необгрунтованими, службове розслідування проведено неповно.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Для забезпечення принципу верховенства права суд для вирішення спору врахував, що відповідач не надав доказів щодо спірних обставин, які би відповідали ознакам достовірності, достатності, належності та допустимості, а отже, не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням процедури, визначеної законом.
		Викладені у висновку службового розслідування обставини грубого спілкування позивача з працівниками патрульної поліції не перевірені як щодо фактів вчинення, так і в частині причин, чим це могло бути викликане, зокрема, затримання позивача невідомими особами, складання стосовного нього адміністративних матеріалів працівниками поліції за проступки, вчинення яких вони не бачили. 
		Більш того, матеріали службового розслідування не містять інформації, що позивач під час спілкування з працівниками патрульної поліції повідомляв їх, що є працівником поліції або користувався своїм службовим становищем в органах поліції.
		З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, зареєстрованим Міністерством юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).
		Розділом ІІ вказаних Правил врегульовані вимоги до поліцейського під час виконання службових обов`язків. Оскільки службовим розслідуванням встановлено, що події щодо позивача відбувалися поза його робочим часом і не при виконанні таких обов`язків, застосуваня в спірних наказах норм вказаного розділу не є обгрунтованим.
		Відповідно до ч.2 розділу IV Правил незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
		Відповідач не надав достовірного доказу порушення відповідачем вказаних норм. Отримані пояснення фізичних осіб відповідачем повинні були бути перевірені та суду - підтверджені.
		Оцінивши сукупності встановлені обставини справи суд дійшов висновку про недоведеність тверджень відповідача та висновку службового розслідування про допущення позивачем вчинків (дисциплінарних проступків), що є грубим порушенням вимог Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Закону №580-VIII.
		Відповідач не довів, що службовим розлсідуванням досягнуто його мети, визначеної в ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту.
		Тому спірні накази від 03.12.2019 №2963 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" відповідно та від 11.12.2019 №303 о/с "По особовому складу" про звільнення позивача зі служби в поліції є неправомірними і підлягають скасуванню, а відповідні позовні вимоги - задоволенню.
		Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо поновлення позивача на службі в поліції на посаді старшого техніка-криміналіста слідчого відділення Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області.
		Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу".
		Для розрахунку середньоденної заробітної плати позивача слід враховувати саме вимоги положення п.9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №26, яким встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
		На підставі ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).
		Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
		Абзацом 3 п.3 Порядку №100 встановлено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 17.01.2020 №25 (а.с.130) (до часу звільнення згідно зі спірним наказом) позивачу нараховано заробітну у жовтні 10972,13 грн., у листопаді 2019 року - 10967,56грн. (без утримання податків та обов`язкових зборів). Отже, середньоденна заробітна плата складає 359,67грн. Період вимушеного прогулу з 12.12.2019 (наступний день від дати спірного наказу) до 14.02.2020 (дата ухвалення рішення суду в цій справі) становить 65 робочих днів. Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 23378,55грн. (359,67грн. х 65 робочих днів).
		Відповідно до правової позиції ВС, викладеної в постанові від 15.02.2019 у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.
		Отже, стягненню підлягає сума заробітної плати за час вимушеного прогулу без утримання податків й інших платежів.
		З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов у викладеній вище частині.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
		Рішення суду в частинах щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць відповдіно до пунктів 2-3 ч.1 ст.371 КАС України виконуються негайно.
		Керуючись ст.ст.2, 6-14, 132-143, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 03.12.2019 №2963 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 11.12.2019 №303 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області  (18036, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 40108667) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на службі в поліції на посаді старшого техніка-криміналіста слідчого відділення Золотоніського Відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
		Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області  (18036, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.57; код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23378,55 грн. (двадцять три тисячі триста сімдесят вісім гривень п`ятдесят п`ять копійок).
		Відмовити у задоволенні позовної вимоги про скасування наказу від 02.12.2019 №2942 "Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії".
		2. Судові витрати розподілу не підлягають.
		3. Копію рішення направити учасникам справи.
		4. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул у межах суми стягнення за один місяць. В інших частинах рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.   
		 
		 
		Суддя                                                                                                                А.М. Бабич 
		 
		 
		 
		Рішення складене у повному обсязі та підписане 19.02.2020.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...