Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/6459/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2020. Зареєстровано: 20.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 14.02.2020
Номер судового провадження: 33/807/21/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		Справа № 33/807/21/20 Головуючий в 1-й інстанції  Бахаєв І.М.
		Єдиний унікальний №320/6459/19 Доповідач в 2-й інстанції  Фомін В.А.
		Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП         
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		14 лютого 2020 року                             м. Запоріжжя
		 
		Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року стосовно нього, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
		Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 гривень.
		 
		Як зазначено в постанові, 07 серпня 2019 року, о 08 год. 20 хв., на 417 км Харків - Сімферополь, ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки у встановленому законодавством порядку в присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного засобу Drager АRСD-0557, результат позитивний 0,43 % проміле, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України; від керування транспортного засобу відсторонений.
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок огляду його на стан сп`яніння. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та отримання результату огляду, він не був згодний з результатами огляду і наполягав на проходженні повторного огляду в закладі охорони здоров`я, однак отримав відмову працівників поліції, які склали відносно нього протокол.
		Крім того, при складанні та оформленні протоколу працівником поліції, який складав протокол, не були виконані вимоги ст.268 КУпАП, щодо роз`яснення прав та забезпечення права на захист. Складання протоколу відбулося упереджено без з`ясування фактичних обставин, формалізовано з метою незаконного притягнення особи до відповідальності. Зазначені обставини підтверджують відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, які були надані до суду першої інстанції, і які суд першої інстанції взагалі не переглядав, а тому суддя дійшов хибного висновку про його винуватість.
		Також зазначив, що не був присутній в судовому засіданні, копію постанови отримав 12.11.2019 року, апеляційну скаргу подав 22.11.2019 року, а тому вважає строк на апеляційне оскарження постанови пропущеним з поважних причин.
		Враховуючи викладене, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
		 
		Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним.
		 
		У відповідності до вимог ст.294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
		 
		Враховуючи, що ОСОБА_1 не приймав участі при розгляді справи, не зміг реалізувати своє право на захист, надати суду пояснення, копію постанови отримав лише 12.11.2019 року, апеляційну скаргу подав 22.11.2019 року, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права, доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та надати можливість ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист в судовому засіданні, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
		 
		Щодо доводів апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне.
		 
		Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		 
		Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
		 
		Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з`ясував всіх обставин справи, не перевірив докази, які наявні в матеріалах адміністративної справи, та не дав їм належної оцінки. Свої висновки, викладені у постанові, суд належним чином не вмотивував.
		 
		В порушення вимог ст.283 КУпАП, у постанові суд формально послався на докази, які містяться в матеріалах справи, не проаналізувавши їх, та не надавши їм належної правової оцінки.
		Згідно з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений за те, що останній керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки у встановленому законодавством порядку в присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного засобу Drager АRСD-0557, результат позитивний 0,43 % проміле, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
		 
		Ці обставини визнані судом першої інстанції доведеними і покладені в основу оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
		 
		Відповідно до вимог ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
		 
		У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
		 
		Згідно з вимогами п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МОЗ/МВС від 09 листопада 2015 року №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		 
		Всупереч вказаному, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.
		 
		В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що працівник поліції, який складав протокол, запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, на що він погодився. Однак, після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки він був незгодний з результатом огляду та наполягав на проходженні огляду у закладі охорони здоров`я, але працівники поліції відмовили йому та склали відносно нього протокол.
		 
		Під час перегляду в судовому засіданні відеозапису, наявному в матеріалах справи, було встановлено, що дійсно ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, результат позитивний 0,43 % проміле, але подальший відеозапис на носії інформації відсутній, а тому апеляційний суд позбавлений можливості спростувати зазначені ОСОБА_1 показання.
		 
		Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є протокол про адміністративне правопорушення серії БД №380946 від 07 серпня 2019 року, та письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		 
		Однак, ці пояснення свідків, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не є змістовними, оскільки не містять інформації щодо вчиненого правопорушення, а лише вказують на факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та на результат огляду.
		 
		Крім того, відповідно до п.10 Розділу IІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МОЗ/МВС від 09 листопада 2015 року №1452/735, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейськими, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського.
		Натомість в матеріалах справи відсутній акт огляду, а також відсутні дані про вручення водію ОСОБА_1 копії акту огляду.
		 
		Вказане вище свідчить про недотримання інспектором поліції порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.
		 
		Перелічені обставини в сукупності вказують на наявність сумнівів щодо складених матеріалів та доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
		 
		Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст.9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
		 
		Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		 
		Виходячи з положень ст.ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі.
		 
		В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та працівниками поліції під час складання та оформлення матеріалів справи, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню.
		 
		Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи останнього не спростовані належними доказами.
		 
		З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити.
		 
		Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року.
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, скасувати.
		 
		На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
		 
		Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Запорізького 
		апеляційного суду В.А. Фомін
		Дата документу  Справа № 320/6459/19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...