Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/703/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення:.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2020. Зареєстровано: 21.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 11.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 лютого 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  916/703/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,
		 
		за участю представників:
		 
		Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯ МАЛТІМА" - Єніч В.С.,
		 
		Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК" - Новицька Н.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯ МАЛТІМА"
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019
		(головуючий - Мишкіна М.А., судді Бєляновський В.В., Богатир К.В.)
		 
		у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯ МАЛТІМА"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК"
		 
		про стягнення 1 271 923,97 грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		1.          15.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЯ МАЛТІМА" звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК" про стягнення 1 271 923,97 грн витрат, понесених позивачем як агентом за договором організації морського перевезення №0908/12-01 від 09.08.2012.
		 
		2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач (агент), який за заявками відповідача (експедитора) надав послуги з організації морського перевезення вантажу, зазнав витрат пов`язаних зі зберіганням контейнерів в порту призначення та утилізації вантажу у зв`язку з неотриманням одержувачем вантажу.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		3.          Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2019 позовні вимоги задоволено - стягнуто з ТОВ "Столес Лоджистік" на користь ТОВ "Вая Малтіма" 1271923,97 грн витрат за договором організації морського перевезення.
		 
		4.          Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що відповідач зобов`язаний відшкодувати фактично понесені позивачем затрати, пов`язані зі зберіганням контейнерів в порту призначення та утилізації вантажу, у зв`язку з неотриманням одержувачем вантажу, на підставі договору організації морського перевезення №0908/12-01 від 09.08.2012. Розмір витрат підтверджено актами звірки, укладеними та підписаними позивачем (агентом) та суднохідною лінією.
		 
		5.          Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2019 скасовано. У задоволенні позовних вимог ТОВ "Вая Малтіма" відмовлено повністю.
		 
		6.          Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено та підтверджено ані обставини замовлення ним надання послуг з організації морського перевезення, ані факту понесення ним витрат під час виконання договору №0908/12-01 від 09.08.2012, які підлягають оплаті чи відшкодуванню.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги  та узагальнення їх доводів
		 
		7.          Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "ВАЯ МАЛТІМА" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2019 залишити в силі.
		 
		8.          Касаційна скарга мотивована тим, що: суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував наявні в матеріалах справи докази ведення між сторонами електронної переписки щодо здійснення заявок за договором №0908/12-01 від 09.08.2012, а також дійшов помилкового висновку про те, що наявні в матеріалах справи коносаменти та доручення №1180 та №1181 не підтверджують замовлення відповідачем як експедитором послуг позивача щодо організації морського перевезення; надані позивачем копії документів підтверджують замовлення відповідачем послуг позивача; апеляційним судом порушено норми матеріального права відносно регулювання порядку фіксації розрахунків між сторонами цивільного зобов`язання, оскільки суд безпідставно не врахував подані позивачем акти звірки розрахунків, підписані між ним та Лінією (OOCL), як доказ здійснених витрат, пов`язаних зі зберіганням контейнерів в порту призначення та утилізації вантажу у зв`язку з неотриманням одержувачем вантажу, які підлягають відшкодуванню відповідачем на підставі договору №0908/12-01 від 09.08.2012.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		9.          13.01.2020 ТОВ "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.
		 
		10.          31.01.2020 ТОВ "ВАЯ МАЛТІМА" подало пояснення у справі, у яких, зокрема, заперечує проти доводів, наведених у відзиві на касаційну скаргу.
		 
		11.          07.02.2020 від ТОВ "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК" надійшли пояснення у справі, які за своєю суттю є запереченнями на відповідь на відзив, у яких відповідач повторно зазначає про те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		12.          07.02.2020 ТОВ "ВАЯ МАЛТІМА" подало додаткові пояснення у справі, з урахуванням яких просить здійснювати розгляд справи.
		 
		13.          Разом з тим, надавши оцінку вказаним додатковим поясненням, поданим ТОВ "ВАЯ МАЛТІМА" 07.02.2020, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що такі пояснення фактично є доповненням до касаційної скарги, які подані з порушенням приписів ст. 298 ГПК України, а саме поза межами строку на касаційне оскарження.
		 
		14.          Таким чином, з урахуванням приписів ст. 298 ГПК України Верховний Суд не враховує такі доповнення до касаційної скарги.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		15.          09.08.2012 між ТОВ "Вая Малтіма" (агент) та ТОВ "Столес Лоджистік" (експедитор) укладено договір №0908/12-01, відповідно до умов якого ТОВ "Вая Малтіма" є лінійним агентом в Україні судохідної контейнерної лінії - морського перевізника: Оrient Overseas Container Line Ltd (OOCL (Europe) Limited) (Лінія). Експедитор при виконанні своїх обов`язків за цим договором, діє від імені і за дорученням своїх клієнтів: вантажовідправників, вантажоотримувачів, вантажовласників, експедиторів тощо. Договір регламентує права та обов`язки сторін, пов`язані з організацією морського перевезення та експедирування вантажів у контейнерах, які знаходяться у власності (лізингу/іншому праві користування) Лінії.
		 
		16.          Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.5., 2.1.7 договору агент має право представляти інтереси експедитора у взаємовідносинах з Лінією, портами і іншими організаціями; отримувати від експедитора відшкодування додаткових затрат, які виникли у агента/Лінії при виконанні договору, якщо такі затрати здійснювалися в інтересах експедитора; отримувати від експедитора плату за послуги, надані Лінією, демередж/детеншн (штраф за понаднормативне використання контейнерного обладнання), плату за послуги агента, а також компенсацію витрат, затрат, штрафів та інших платежів, які понесені в інтересах експедитора/його клієнта.
		 
		17.          Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.4., 2.2.7., 2.2.8., 2.2.12. договору агент зобов`язаний надавати екпедитору інформацію про характер і вартість послуг, які надаються Лінією (розклад руху суден, ставки фрахту фрахтові надбавки, портові операції і т.д.); по заявкам експедитора проводити букірування провізної здатності на судах, які перевозять контейнери Лінії; по заявках експедитора і за наявності у нього оригіналів індосірованих вантажоотримувачем коносаментів Лінії, довіреності вантажоотримувача, оплати експедитором морського фрахту і інших платежів, видавати вантажні контейнери для експедирування; оформляти у відповідності з інструкціями експедитора коносамент и після оплати останнім морського фрахту в інших пов`язаних з ним платежів, видати експедитору оригінали коносаменту або направляти в порт призначення реліз на видачу контейнеру; організовувати морське перевезення контейнера; надання послуг, пов`язаних з навантаженням/вивантаження контейнера на/з борт судна в портах відвантаження, перевалки, призначення; забезпечувати візування належним чином оформлених експедитором документів на отримання/вивантаження контейнерів в Одеському/Іллічівському порту; здійснювати розрахунок з Лінією за перевезення, перевалку, зберігання вантажів клієнтів експедитора.
		 
		18.          Відповідно до п. 2.4. договору експедитор зобов`язаний оплатити агенту вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн Лінії у відповідності з рахунками портів, Лінії / її агентів. Вказаний обов`язок виникає у експедитора незалежно від умов і порядку взаєморозрахунків, діючих між експедитором і його клієнтом, а також від факту проведення взаєморозрахунків між експедитором і його клієнтом.
		 
		19.          Згідно з п. 2.4.2 договору експедитор зобов`язаний надати агенту заявку по організації морської відправки вантажу не менше, ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження. Заявка має містити наступні дані: маршрут перевезення; описання вантажу (найменування, код ТН ВЕД, загальна вага нетто, загальна вага брутто); вид та спосіб пакування; кількість вантажних місць, розміри та вага одного вантажного місця; реквізити вантажовідправника та вантажоотримувача; реквізити відповідальних представників; інструкції з оформлення коносаменту тощо. Заявка може бути направлена агенту з використанням факсимільного або електронного зв`язку, при цьому вона має силу оригіналу, однак експедитор самостійно та за свій рахунок протягом 3 днів має надати агенту оригінал заявки.
		 
		20.          Відповідно до п. 2.4.14 договору до обов`язків експедитора входить оплата агенту вартості зберігання вантажу в портах, перевалки, прибуття, а також демередж/ детеншн Лінії у відповідності з рахунками портів, Лінії/ її агентів. Вказаний обов`язок виникає у експедитора незалежно від умов та порядку взаєморозрахунків , які діють між експедитором та його клієнтом.
		 
		21.          За змістом п. 3.1. у випадку виникнення у агента/Лінії додаткових затрат, оплати штрафів і проведення інших платежів в інтересах експедитора і пов`язаних з виконанням даного договору, агент виставляє експедитору додатковий рахунок, який підлягає оплаті експедитором в строк, передбачений п. 3.2. даного договору.
		 
		22.          Згідно з п. 3.2 договору експедитор оплачує рахунки агента протягом 3-х банківських днів з дати його оформлення з переказом зазначених в рахунку сум на розрахунковий рахунок агента. Експедитор погоджується, що агент має право направити експедитору рахунок з використанням засобів факсимільного і електронного зв`язку. Оплата по даному договору може проводитися або в гривні, або в доларах США. Оплата послуг в іноземній валюті може бути проведена іншою стороною при дотриманні вимог Постанови Правління НБУ №492 від 12.11.2003.
		 
		23.          Відповідно до п. 3.3. договору вартість послуг Лінії і агента погоджується сторонами в додатках, які являються невід`ємною частиною договору. Розмір додаткових витрат, затрат, інших платежів, які необхідно провести агенту для виконання своїх зобов`язань за договором в інтересах експедитора, погоджується сторонами в додатках до договору шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними або електронними повідомленнями.
		 
		24.          В п. 4.3.1., 4.3.3. договору сторони погодили, що експедитор несе відповідальність за збитки та витрати понесені агентом у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням експедитором обов`язків, передбачених в п. 2.4.1.- 2.4.5. договору. У разі відмови клієнта експедитора від вантажу, що надійшов на його адресу або відмови вантажоотримувача від прибувшого на його адресу від клієнта експедитора вантажу, експедитор оплачує всі фактичні витрати, понесені агентом /Лінією/ їх субпідрядниками, вартість простою транспортних засобів, демерередж/детеншн Лінії, а також витрати, необхідні для повернення вантажу вантажовідправнику /клієнту або видалення/утилізації вантажу.
		 
		25.          Відповідно до п. 5.1., 5.2. договору претензії, які виникають при виконанні даного договору, повинні бути пред`явлені протягом двох місяців від дня настання події, яка стала підставою для їх пред`явлення. Кожний випадок збитків, за які інша сторона вимагає відшкодування, повинен бути документально обґрунтований розрахунком і підтверджуючими документами.
		 
		26.          Судами встановлено, що 04.12.2016 Orient Overseas Container Line, лінійним агентом якого є позивач, було оформлено коносамент OOLU3021958040 на перевезення контейнерів: OOLU9205143, TGHU9702474, OOLU9957650, TRLU6687062, TCLU1482184, OOLU8947940, OOLU9809755, TCLU9483232, TCLU8738540, OOLU8817490.
		 
		27.          Також 04.12.2016 Orient Overseas Container Line оформлено коносамент OOLU3021958049 на перевезення контейнерів: OOLU8489019, OOLU8096900, OOLU8983720, OOLU6798528, OOLU8220159, OOLU9601165, OOLU8936185, OOLU6795004, OOLU9670232, OOLU9825400. 
		 
		28.          10.09.2018 позивачем як агентом отримано претензію від суднохідної Лінії про відшкодування витрат, в якій зазначено, що 29.11.2016 агент забукував та відвантажив з порту Одеса (України) в порт Chennai (Індія) двадцять 40-футових контейнерів OOLU8489019, OOLU8096900, OOLU8983720, OOLU6798528, OOLU8220159, OOLU9601165, OOLU8936185, OOLU6795004, OOLU9670232, OOLU9825400, OOLU9205143, OOLU9957650, OOLU8947940, OOLU9809755, OOLU8817490, TGHU9702474, TRLU6687062, TCLU1482184, TCLU9483232, TCLU8738540 з вантажем "мука соняшника" загальною вагою 541,28 тон по коносаментам OOLU3021958040 та OOLU3021958049. 18.01.2017 вищезазначені контейнери прибули в порт Chennai та не були отримані вантажоодержувачем. У відповідності до законодавства Індії, морський перевізник несе відповідальність за доставлений вантаж у випадку його не затребування одержувачем, внаслідок чого OOCL вимушено понесло витрати по оплаті утилізації та зберігання вантажу на території Індії. Загальна вартість зберігання та утилізації вантажу склала 45       000,00доларів США, а саме: зберігання - 28530,00 доларів США, утилізація - 16       470,00 доларів США. На підставі цього Лінія вимагає в найкоротший термін погасити вищезазначені витрати в сумі 45       000 доларів США та зазначає, що це буде здійснено шляхом утримання агенської винагороди агента починаючи з жовтня 2018 р. до повного погашення боргу.
		 
		29.          31.10.2018 OOCL (Europe) Limited та ТОВ "ВАЯ МАЛТІМА" підписаний акт звірки, в якому вказано, що в рахунок часткового погашення агентом боргу у розмірі 45000,00 доларів США Лінія утримує з агентської винагороди агента за жовтень 2018 суму в розмірі 32406,42 дол. США. Сальдо розрахунків станом на 31.10.2018 на користь лінії складає 12593,58 доларів США.
		 
		30.          30.11.2018 між OOCL (Europe) Limited та ТОВ "ВАЯ МАЛТІМА" підписано акт звірки, в якому зазначено, що в рахунок повного погашення агентом залишку боргу Лінія утримує з агентської винагороди агента за листопад 2018 суму в розмірі 12593,58 доларів США. 
		 
		31.          Згідно з вказаними актами вони є підставою для заліку взаємних вимог між OOCL та агентом (ТОВ "ВАЯ МАЛТІМА").
		 
		32.          07.12.2018, посилаючись на те, що перевезення вантажу у вказаних вище контейнерах відбулось за заявкою відповідача як експедитора на підставі договору організації морського перевезення №0908/12-01 від 09.08.2012, позивачем було направлено претензію відповідачу на суму 1271923,97 грн, у якій позивач з посиланням на отриману від лінії OOCL Limited претензію, просив відповідача відшкодувати вказану суму, як витрати понесені в порту прибуття. Сума 1271923,97 грн розрахована на суму 45000,00 дол.США за курсом 28,264977 грн станом на 01.09.2018.
		 
		33.          Позивач стверджує, що 29.11.2016 експедитор оформив доручення №1180 та № 1181 (наявні в матеріалах справи) відповідно до договору №12855/к від 06.06.2012 на завантаження експортного вантажу (шрот) (порт навантаження - Одеса, Україна, порт вивантаження, Ченнаї, Індія) за букінгом 3021958040 контейнери: OOLU9205143, TGHU9702474, OOLU9957650, TRLU6687062, TCLU1482184, OOLU8947940, OOLU9809755, TCLU9483232, TCLU8738540, OOLU8817490; та за букінгом 3021958040 контейнери: OOLU8489019, OOLU8096900, OOLU8983720, OOLU6798528, OOLU8220159, OOLU9601165, OOLU8936185, OOLU6795004, OOLU9670232, OOLU9825400.
		 
		34.          Посилаючись на те, що відповідачем не було виконано вимог зазначеної претензії, позивач, звернувся до суду з даним позовом.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		35.          Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
		 
		36.          Відповідно до ст. 929 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
		 
		37.          Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		 
		38.          За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		39.          Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). 
		 
		40.          Зі змісту п. 2.4.2 договору №0908/12-01 від 09.08.2012 вбачається, що сторони дійшли згоди про те, що підставою для надання позивачем послуг з організації морського перевезення є відповідні заявки на отримання цих послуг за договором.
		 
		41.          Позивач, стверджуючи про здійснення відповідачем таких заявок, надав до матеріалів справи роздруківки електронної переписки з відповідачем, з посиланням на те, що у п. 2.4.2 договору сторони дійшли згоди про те, що відповідні заявки можуть бути здійснені в електронній формі.
		 
		42.          Разом з тим, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду про те, що такі роздруківки електронної переписки не є належним доказом здійснення відповідачем заявок про надання позивачем послуг за договором №0908/12-01 від 09.08.2012. 
		 
		43.          Так, на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
		 
		44.          Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
		 
		45.          За змістом ст. 6 вказаного Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		 
		46.          Згідно з ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
		 
		47.          Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що надані позивачем роздруківки електронної переписки не є належними доказами у справі, оскільки не відповідають вимогам ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
		 
		48.          Надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, апеляційний суд встановив, відсутність будь-яких доказів того, що електронні листи, роздруківки яких наявні в матеріалах справи, створювалися у порядку, визначеному Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", що вони підписувалися електронним цифровим підписом уповноваженими на надання заявок особами.
		 
		49.          Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував наявні в матеріалах справи докази ведення між сторонами електронної переписки, оскільки відповідні висновки апеляційного суду ґрунтуються на вимогах Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
		 
		50.          Крім того, апеляційний суд встановив неможливість з`ясування обставин на виконання якого саме договору велась електронна переписка та чи дійсно відповідачем були замовлені послуги.
		 
		51.          Щодо наявних в матеріалах справи коносаментів та доручень №1180 та №1181, суд апеляційної інстанції, надавши їм оцінку встановив, що вони не мають посилань на договір №0908/12-01, на умовах якого ґрунтуються позовні вимоги.
		 
		52.          Водночас доводи касаційної скарги про те, що надані позивачем копії документів підтверджують замовлення відповідачем послуг позивача зводяться до переоцінки доказів у справі, в той час як відповідно до приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		53.          Крім того, висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ґрунтуються, у тому числі, на тому, що позивачем не надано доказів здійснення ним витрат, відшкодування яких є предметом даного позову.
		 
		54.          Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що позивач з метою підтвердження понесення ним витрат, пов`язаних зі зберіганням контейнерів в порту призначення та утилізації вантажу у зв`язку з неотриманням одержувачем вантажу, посилається  лише на акти звірки, підписані між позивачем як агентом та OOCL (судноплавної контейнерної лінії - морського перевізника, агентом якого є позивач).
		 
		55.          Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
		 
		56.          Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
		 
		57.          Підпункт 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
		 
		58.          Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		 
		59.          Суд касаційної інстанції зазначає, що акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом,. 
		 
		60.          Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 904/5545/18, від 27.07.2018 у справі № 905/1141/16.
		 
		61.          Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вказані акти звірки не є первинними документами, не містять посилання на такі документи, та самі по собі не породжують будь-яких прав та обов`язків за договором №0908/12-01 від 09.08.2012.
		 
		62.          Крім того, надавши оцінку вказаним актам звірки, суд апеляційної інстанції встановив, що вони містять лише згоду позивача без будь-якого заперечення на утримання Лінією (OOCL) належної йому до сплати агентської винагороди, без перевірки обґрунтованості таких дій та наявності первинних документів, що підтверджують витрати Лінії, заявлені до зарахування.
		 
		63.          Враховуючи зазначене, встановивши, що позивачем не надано належних доказів понесення обґрунтованих витрат під час виконання договору №0908/12-01 з ТОВ "СТОЛЕС ЛОДЖИСТІК", які підлягають оплаті чи відшкодуванню відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		64.          Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу -  без задоволення.
		 
		65.          Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).
		 
		66.          Таким чином, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав її задоволення.
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		67.          Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
		 
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯ МАЛТІМА" залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі №916/703/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя           О.А. Кролевець
		 
		 
		Судді          Н.М. Губенко
		 
		 
		          В.І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...