Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/2741/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2020. Зареєстровано: 21.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 19.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/49862/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 лютого 2020 року 
		Київ
		 
		справа №822/2741/17
		адміністративне провадження №К/9901/49862/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
		розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/2741/17
		за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, третя особа - Західне територіальне управління внутрішнього аудиту, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року (прийняту одноособово головуючим суддею Петричковичем А.І.), на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Сторчака В.Ю., Ватаманюка Р.В.)
		УСТАНОВИВ:
		І. Рух справи 
		1.          У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (далі - відповідач), в якому просив:
		- визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова № 889);
		- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої Постановою №889 з урахуванням виплаченої суми;
		- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова виплатити грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної грошової винагороди, яка встановлена військовослужбовцям Збройних Сил Постановою № 889 з урахуванням виплачених сум.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		2.          Відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) №529 від 04 серпня 2017 року, полковника ОСОБА_1 , начальника відділу організації та забезпечення якості внутрішнього аудиту Західного територіального управління внутрішнього аудиту, звільнено у запас за пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту), відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		3.          Згідно з витягом з наказу начальника Західного територіального управління внутрішнього аудиту (по стройовій частині) №158 від 07 вересня 2017 року, полковнику ОСОБА_1 вирішено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 за 34 календарних роки.
		4.          При нарахуванні грошової допомоги при звільненні були враховані наступні види грошового забезпечення: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) відсоткова надбавка за вислугу років; 4) надбавка за виконання особливо важливих завдань; 5) надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; 6) премія, що підтверджується довідкою  Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львів №202 від 08 вересня 2017 року.
		5.          Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року №550 до розрахунку грошової допомоги позивача при звільненні не включалась.
		6.          Наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за № 1470/29600) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" та з метою визначення порядку та умов виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.
		7.          Вважаючи не включення вказаної грошової винагороди до розрахунку неправомірним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		8.          Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
		9.          Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, винагорода, встановлена Постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні на підставі частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
		10.          Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		11.          У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, є видом грошового забезпечення військовослужбовця та входить в його склад. Така винагорода виплачується на постійній основі та не залежить від будь-яких додаткових критеріїв чи обставин, які військовослужбовець повинен виконати понад свої обов`язки, а тому вона носить постійний характер та є видом грошового забезпечення. Посилається на практику Верховного Суду України, викладену в постановах від 04 березня 2014 року у справі №21-31а14, від 15 квітня 2014 року у справі №21-78а14.
		12.          Також позивачем до суду були подані додаткові пояснення, в яких він наголосив на практиці Верховного Суду в цій категорії справ, надав копії постанов Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, від 10 травня 2019 року у справі №820/5285/17, від 8 серпня 2019 року у справі №802/955/17-а.
		13.          Ухвалою Верховного суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
		14.          Відповідачем відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 подано не було.
		 
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		15.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16.          Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі - Закон № 2232-XII).
		17.          Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
		18.          Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
		19.          Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		20.          Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		21.          Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
		22.          Так, підпунктом 2 пункту 1 Постанови № 889 Уряд установив, з-поміж іншого, щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
		 
		VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		23.          08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
		24.          Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		25.          Як уже зазначено, позивача звільнено з військової служби на підставі пункту "а" частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII (у зв`язку із закінченням строку контракту); вислуга позивача становить 34 роки календарної служби; щомісячна додаткова грошова винагорода позивача на підставі Постанови № 889 становила 60% місячного забезпечення.
		26.          Однак, додаткову грошову винагороду зазначеному розмірі до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби позивачу, не включено.
		27.          Відмова від наведеного ґрунтується на нормах Інструкції №     260, а саме пунктах 38.1, 38.6 її розділу XXXVIII, за змістом яких особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (пункт 38.1).
		Військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються:
		звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення);
		які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства України.
		28.          Аналогічні норми щодо невключення винагород до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, містить також Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, що виданий на виконання Постанови № 889. У подальшому тотожне регулювання цього питання запроваджено з прийняттям згаданої вище Інструкції № 550.
		29.           Разом із цим, під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій, застосовуючи вищеозначені Інструкцію №     260 та Інструкцію № 550 як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, не врахували пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
		30.          Так, частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
		31.          Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
		32.          Колегія суддів ураховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 6 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.
		33.          Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
		1) посадовий оклад;
		2) оклад за військовим званням;
		3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
		4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		34.          Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
		35.          Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду  від 08 серпня 2019 року у справі №802/955/17-а.
		36.          Оскільки останні 24 місяці перед звільненням позивача додаткова грошова винагорода у розмірі 60% грошового забезпечення, на підставі Постанови № 889, нараховувалась і виплачувалась щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
		37.          За наведеного правового регулювання та обставин справи відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% грошового забезпечення, що передбачена Постановою №     889.
		38.          Частинами першою, третьою статті 351 КАС України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		39          Враховуючи, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року, постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
		СУДОВІ ВИТРАТИ
		40          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2.          Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року - скасувати.
		3.          Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі..
		4.          Визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій".
		5.          Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням виплаченої суми.
		6.          Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова виплатити грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної грошової винагороди, яка встановлена військовослужбовцям Збройних Сил постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" з урахуванням виплачених сум.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		____________
		____________
		____________
		О. В. Калашнікова
		М.В. Білак
		Л.О. Єресько
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...