Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/2303/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2020. Зареєстровано: 21.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 20.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/52214/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №802/2303/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/52214/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Мороз Л.Л.,
		суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №802/2303/17-а
		за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Сушка О.О., суддів: Залімського І.Г., Смілянця Е.С.,
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Банк Михайлівський" в сумі 10000 (десять тисяч) гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 
		Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є вкладником грошових коштів за договором банківського рахунку, укладеним з ПАТ "Банк Михайлівський". На підставі постанови Правління Національного банку України та відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та здійснюються виплати вкладникам банку гарантованих сум за рахунок коштів Фонду. Разом з тим, її не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка просила позов задовольнити.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року позов задоволено. 
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Суди встановили, що 17.05.2016 між позивачкою та ПАТ "Банк Михайлівський" був укладений договір №980-051-000002762 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу". Відповідно до цього договору на ім`я позивачки було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
		17 травня 2016 року між позивачкою та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було укладено договір №980-051-000240941 з виплатою процентів щомісячно. Відповідно до умов договору позивачка перерахувала зі свого рахунку, відкритого у ПАТ "Банк Михайлівський", на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" суму коштів в розмірі 10000,00 грн.
		19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" повернуло кошти на рахунок позивачки, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_1 , у сумі 10000,00 грн.
		Згідно довідки Банку, станом на 19.05.2016 залишок коштів по поточному рахунку позивачки № НОМЕР_1 становить 10006,69 грн.
		На підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» від 23.05.2016 №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 23.05.2016 №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 включно.
		У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 12.07.2016 №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 включно.
		Крім того, 01.06.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" видано накази № 42/2 та № 42/1 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" пунктами 2 яких, застосовано наслідки нікчемності правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у розмірі 1298015973,74 грн та платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредито -інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у розмірі 206980863,90 грн.
		Зокрема, відповідачем було визнано правочин (трансакцію) щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ «ІРЦ» по Договору №980-051-000240941 на рахунок позивачки нікчемним з огляду на положення п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про що повідомив позивачку листом №3Г/22370 від 26.09.2016.
		Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивачки, є вкладом у розумінні Закону № 4452-VI. В свою чергу, відповідачем не доведено належними доказами наявність обставин, які б слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів; здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними. 
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат). Спірна сума коштів від позивача була залучена не Банком, а фінансовою компанією - ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та у подальшому повернута цією фінансовою компанією на поточний рахунок позивачки. При цьому, Банк в залученні коштів від позивачки участі не приймав, а тому спірна сума не є вкладом у розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 26 Закону № 4452.
		Позивачка не погодилась із рішенням суду апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідач протиправно не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про неї як вкладника, оскільки така бездіяльність порушила право на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення договору банківського вкладу до нікчемних на підставі ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.
		Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
		Згідно з положеннями статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
		Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
		В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", називається тимчасовою адміністрацією.
		Відповідно до частини 2, 3, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
		Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
		Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
		Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
		При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
		Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
		Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
		У частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
		Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку", який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"  доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
		При цьому, як видно із змісту пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" такі зміни пропонувалось внести з метою удосконалення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, як один із шляхів досягнення якої було запропоновано розширити перелік підстав за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, зокрема у зв`язку з дробленням вкладів, розміщенням коштів внаслідок шахрайських та інших протиправних дій, що є предметом кримінального провадження або знаходяться під арештом.
		Аналіз змісту статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" дає підстави для висновку, що здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, є самостійною підставою за якою Фонд не відшкодовує кошти за вкладами.
		Дійсно, у зв`язку із зарахуванням коштів на поточний рахунок позивачки у Фонду з`явились відповідні зобов`язання, що зумовило збільшення витрат держави в особі Фонду, пов`язаних з виведенням банку з ринку.
		Водночас, збільшення витрат Фонду, пов`язаних з виведенням банку з ринку може мати негативні наслідки для вкладника у виді невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у разі якщо таке зарахування відбулось після віднесення банку до категорії проблемних, а операції, укладення (переоформлення договорів), що передували збільшенню таких витрат - вчинені (укладені) саме з порушенням закону.
		Так, в силу положень частини 4 статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.
		Зокрема, перерахування банками за дорученням фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів відповідно до дефініцій, які містяться в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22 є безготівковими розрахунками.
		Законодавець пов`язує можливість здійснення платежів банком, віднесеним до категорії проблемних, в тому числі перерахування ним за дорученням фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.
		Частиною 2 статті 56 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
		Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, зокрема, здійснення банками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, у тому числі віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.
		При цьому, згідно із постановою НБУ від 22 грудня 2015 року № 217/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" постановлено, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до дати прийняття цієї постанови, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
		Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема статей 73, 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 2, 56 Закону України "Про Національний банк України" може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Разом з цим, суд враховує, що дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України).
		За загальним правилом, особа не може бути позбавлена права власності і права на вклад внаслідок внесення змін до закону. Разом з тим гарантії цього права, у тому числі обов`язок держави нести додаткову відповідальність через систему гарантування вкладів фізичних осіб, можуть зазнавати змін шляхом прийняття відповідних законів, у тому числі задля забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків.
		Крім того, 19 листопада 2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг", яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
		Тобто, з метою поширення гарантій Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинними законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
		Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11 листопада 2014 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як довірителя, на умовах строковості та платності.
		У відповідності до предмету договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного договору доручення.
		На виконання вищезазначеного договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
		Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним.
		Судом не встановлено повідомлення позивачки банком про те, що на кошти, які надійшли на її рахунок від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", не поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		У справі, яка розглядається встановлено, що правочини по наданню позивачкою позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивачки були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних. Отже, кошти позивачки відповідають чітко визначеним критеріям визначеним змінами, внесеними до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг", а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивачка, відповідно - до вкладника.
		Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо невключення інформації про позивачку до переліку вкладників та зобов`язання включити дані про позивачку, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фону.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнята з дотриманням норм процесуального права, але помилково була скасована апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із залишенням в силі постанови суду першої інстанції, у відповідності до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356  Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року - скасувати.
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року - залишити в силі.
		Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1280 грн, сплачений за подачу касаційної скарги.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		Л.Л. Мороз
		А.Ю. Бучик
		А.І. Рибачук,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...