Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/14163/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 12.02.2020
Номер судового провадження: 61-10402ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		12 лютого 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 201/14163/13-ц
		провадження № 61-10402св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі -  ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Клумба.УА»,
		треті особи - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест»,
		 
		розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2018 року у складі судді                    Ткаченко Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,                   Каратаєвої Л. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Клумба.УА» (далі - ТОВ «Клумба.УА»), треті особи - Державна служба інтелектуальної власності України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (далі - ТОВ «Інтернет Інвест») про визнання недійсним договору.
		В обґрунтування позову посилався на те, що його дружина, ОСОБА_2 , у червні 2010 року в період шлюбу стала власником об`єкта інтелектуальної власності. Позивач працював над рекламуванням торговельної марки, своєю працею та коштами забезпечив її розвиток. У вересні 2013 року він дізнався про те, що ОСОБА_2 08 жовтня 2010 року уклала з                              ТОВ «Клумба.УА» договір про оплатну передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак та торговельну марку, який зареєстровано 27 грудня 2010 року у реєстрі за № НОМЕР_2. 
		Посилаючись на те, що цим договором порушено його права, оскільки він не давав згоди на його укладання, договір суперечить інтересам сім`ї, просив суд визнати його недійсним.
		Короткий зміст рішень судів за результатами попередніх розглядів справи 
		Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від                25 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2014 року, позов ОСОБА_1 задоволено. 
		Визнано недійсним договір про оплатну передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку від 08 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Клумба.УА», який зареєстровано                  27 грудня 2010 року в реєстрі за № НОМЕР_2. 
		Скасовано реєстрацію цього договору, яку було здійснено 27 грудня                 2010 року в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за № НОМЕР_2. 
		Поновлено за ОСОБА_2 запис у Державному реєстрі свідоцтв як володільця торговельної марки на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 .
		Визнано за ОСОБА_2 право володіння торговельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 , зареєстрованого                    10 червня 2010 року в Державному реєстрі свідоцтв.
		Зобов`язано Державну службу інтелектуальної власності України внести запис у Державному реєстрі свідоцтв про володіння ОСОБА_2 торговельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг             № НОМЕР_1 .
		Стягнуто з ТОВ «Клумба.УА» на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 15 000,00 грн. 
		Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.
		Зобов`язано ТОВ «Iнтернет Iнвест» скасувати перереєстрацію доменного ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1, зроблену у зв`язку зі зміною власника торговельної марки за відповідними заявами ОСОБА_2 , шляхом розпорядження від ТОВ «Iнтернет Iнвест» до ТОВ «Хостмайстер» про зміну власника домену ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначенням у полі admin-c домену нік-хендла ІНФОРМАЦІЯ_2, що належить ОСОБА_2 
		Зобов`язано ТОВ «Iнтернет Iнвест» перевести керування доменним ім`ям ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_2 шляхом його передачі до її облікового запису. 
		Зобов`язано ТОВ «Iнтернет Iнвест» перевести домен ІНФОРМАЦІЯ_1 до відповідного облікового запису, що належить ОСОБА_2 .
		Визнано за ОСОБА_2 право володіння доменом ІНФОРМАЦІЯ_1 з пов`язаною торговельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , зареєстрованого 10 червня 2010 року в Державному реєстрі свідоцтв, згідно з правилами домену .UA.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, судові рішення у справі залишено без змін.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року касаційну скаргу                            ТОВ «Клумба.УА» відхилено, судові рішення у справі залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду України від 22 червня 2017 року заяву                    ТОВ «Клумба.УА» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ задоволено. 
		Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2014 року та рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 листопада 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 007 від 08 жовтня 2010 року щодо оплатного передання виключних прав інтелектуальної власності на торгівельну марку та іншим вимогам відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, з якими погодився апеляційний суд, про те, що права та інтереси позивача не були порушені укладенням його дружиною ОСОБА_2 оспорюваного договору, а тому вважав вимоги позивача необґрунтованими.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права та недотримано принципу змагальності сторін, оскільки починаючи з кінця 2017 року, вона, як відповідач, повісток про виклик до суду не отримувала, що підтверджується наявними матеріалами справи конвертами з позначкою «повернення за закінченням терміну зберігання». Про існування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій заявник дізналась випадково. Тому, на її думку, наявні підстави для обов`язкового скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, які передбачено пунктом 5 частини першої статті              411 ЦПК України. 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність обставин, які б свідчили про недобросовісність ТОВ «Клумба.УА», оскільки представники товариства достеменно знали, що відчужувані права на торгову марку « Клумба .УА» належали йому та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. 
		На думку заявника, суди дійшли помилкових висновків про його обізнаність щодо намірів ОСОБА_2 на укладення оспорюваного договору, про що свідчить меморандум, укладений 23 серпня 2010 року, який виключає необхідність погодження з ним умов договору, за яким відчужено спільне сумісне майно подружжя. Суди порушили презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, та обов`язковість згоди обох членів подружжя на укладення договору, спрямованого на розпорядження спільним майном.
		Заявник наголошує, що меморандум є попередньою домовленістю, на підставі якої не було відчужено право володіння торгівельною маркою. Право на володіння торгівельною маркою перейшло до ТОВ «Клумба.УА» саме на підставі договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2010 року, умови якого із заявником не погоджувались.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У вересні 2019 року на адресу суду від ТОВ «Клумба.УА» надійшли відзиви на касаційні скарги  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У відзивах відповідач зазначає, що касаційні скарги є необгрунтованими та безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій таким, що не підлягають скасуванню.
		В спростування доводів ОСОБА_2 про неналежне повідомлення у відзиві вказано, що їй було достеменно відомо про розгляд справи і про те, що у справі були прийняті судові рішення. На думку представника ТОВ «Клумба.УА», неявка ОСОБА_2 в судові засідання була умисною та спрямованою на затягування розгляду справи та на використання можливості оскарження судових рішень з підстав її неналежного повідомлення. Про обізнаність скаржника про розгляд справи, на переконання представника ТОВ «Клумба.УА» свідчить те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є подружжям, проживають разом, виховують дітей та спільно займаються реалізацією бізнес-проєктів. Під час повторного розгляду справи судом першої інстанції (у грудні 2018 року) між сторонами велись переговори щодо укладення мирової угоди. 
		Представник ТОВ «Клумба.УА» наголосив, що  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переїхали з сім`єю на постійне місце проживання до Туреччини, що видно з публічних публікацій останньої у соціальній мережі Facebook. Водночас обов`язку про повідомлення суду про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час розгляду справи не виконала, тому вона вважається належним чином повідомленою про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на останню відому судові адресу, в порядку статті 131 ЦПК України.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , витребувано справу № 201/14163/13-ц з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
		Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року касаційні скарги призначено до судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з таких мотивів.
		Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня               2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Ухвалою Дніпропетровської апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Клумба.УА», треті особи - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,                 ТОВ «Інтернет Інвест», про визнання недійсним договору призначено до розгляду на 03 квітня 2019 року. 
		Зазначена ухвала разом з супровідним листом направлена на адресу                 ОСОБА_2 (а. с. 43, т. 3). До суду вказане поштове відправлення повернулось з відмітками «за закінчення строку зберігання», «не проживає».
		В подальшому в судовому засіданні, яке було призначене на 03 квітня              2019 року, оголошено перерву до 24 квітня 2019 року для належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 .
		У матеріалах справи наявна судова повістка Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року про виклик ОСОБА_2 (а. с. 80, т. 3). Однак матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_2 була повідомлена про розгляд справи, який був призначений на 24 квітня                2019 року.
		Згідно з частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом, розгляд справи не відклав.
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Згідно пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		ОСОБА_2 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що суди не повідомили її про розгляд справи, а зазначені обставини щодо неналежного її повідомлення апеляційним судом підтверджуються матеріалами справи, тому оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
		Оцінка доводам касаційної скарги  ОСОБА_1 про порушення судами норм матеріального права не надається, оскільки апеляційним судом порушено норми процесуального права, тому вимоги його касаційної скарги слід задовольнити частково.
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 400(в редакції, чинній станом на 07 лютого               2020 року), 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                               В. І. Крат
		 
		Судді                                                                                                 Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                     І. О. Дундар
		 
		 В. І. Журавель 
		 
		                                                                                                     М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...