Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/866/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2020. Зареєстровано: 21.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2020.
Дата набрання законної сили: 18.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2020 року 
		 
		м. Київ
		 
		Справа №  905/866/19 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кролевець О.А. - головуючий,  Губенко Н.М., Студенця В.І.,
		за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.
		за участю представників:
		Позивача: не з`явився
		Відповідача:      не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019
		(головуючий - Пелипенко Н.М., судді Барбашова С.В., Істоміна О.А.)
		та рішення Господарського суду Донецької області від 28.08.2019
		(суддя Зекунов Е.В.)
		у справі №905/866/19
		за позовом Приватного підприємства "Ергане"
		до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
		про стягнення 2 166 857,91 грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		1.      Приватне підприємство "Ергане"  (далі - ПП "Ергане") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі -  ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь") про стягнення 2 025 934,80 грн основного боргу за договором підряду від 24.10.2018 № 2019/10ск, 102 426,85 грн пені, 29 960,69 грн інфляційних втрат, 8 535,57 грн 3% річних.
		2.  Позов обґрунтовано неналежним виконанням ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь"  договору підряду від 24.10.2018 № 2019/10ск, щодо оплати виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі                              2 025 934,80 грн.  Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 102 426,85 грн пені, 29 960,69 грн інфляційних втрат, а також 8 535,57 грн 3% річних за період з 26.02.2019 по 31.05.2019 (оплата робіт за січень 2019 року)  та за період з 30.03.2019 по 31.05.2019 (оплата робіт за лютий 2019 року).
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.08.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019,  позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто  з ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь ПП "Ергане" 2 025 934,80 грн основного боргу,                         2 540,28 грн 3% річних, 6 515,11 грн інфляційних втрат, 30 118,46 грн пені та            30 976,63 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		4. Приймаючи рішення, суди посилались на те, що  позивачем на виконання умов договору підряду з грудня 2018 року по березень 2019 року виконано роботи з капітального ремонту устаткування ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь" на загальну суму   3 275 395,20 грн. Акти приймання виконаних підрядних робіт  ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь" підписано без заперечень та зауважень, тоді як, роботи оплачено частково, внаслідок чого виникла заборгованість  на загальну суму  2 025 934,80 грн. Встановивши зазначене суди дійшли висновку, що позов в частині стягнення основної заборгованості за договором  є обґрунтованим та підлягає задоволенню. 
		Зважаючи на те, що відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість. Розмір нарахованих позивачем пені,  3% річних та  інфляційних втрат  судом перевірено та встановлено, що вказані нарахування виконано невірно, оскільки,  позивачем визначено невірний період розрахунку, без врахування  пп. 4.1.1 договору, а також безпідставно кінцевою датою розрахунку встановлено 31.05.2019. 
		У зв`язку з чим, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виконавши вірний розрахунок дійшов висновку, що  з відповідача належить до стягнення     30 118,46 грн пені, 2 540,28 грн 3% річних та 6 515,11 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.03.2019 по 07.05.2019 (по дату звернення позивача до суду) по простроченим зобов`язанням за січень 2019 року та за період з 30.04.2019 по 07.05.2019 по простроченим зобов`язанням за лютий 2019 року. В іншій частині заявлених до стягнення пені,  3% річних та  інфляційних втрат суди відмовили.  Крім того,  апеляційний суд переглядаючи рішення суду першої інстанції зазначив, що по рахункам-фактури №№ 12-17 від 25.03.2019 станом на момент звернення з позовом строк оплати ще не закінчився, тому період прострочення з оплати по цим рахункам-фактурам відсутній. 
		Також, суди з урахуванням інтересів сторін та ступеня виконання відповідачем зобов`язання за договором, оцінивши надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, відмовили у задоволенні заяви відповідача про зменшення на 90% розміру штрафних санкцій нарахованих позивачем, посилаючись на відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
		Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, визнав обґрунтованими вимоги позивача про  стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн в  суді апеляційної інстанції, зважаючи на надані позивачем  належні докази понесення таких витрат.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та  узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій  норм матеріального та процесуального права, просить  скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 28.08.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
		6.  На думку скаржника, судами не надано належної правової оцінки всім доказам у справі внаслідок чого  прийнято необґрунтоване рішення про часткове задоволення позову та безпідставно стягнуто 2 025 934,80 грн основного боргу з відповідача, оскільки строк виконання  зобов`язань по рахункам фактурам  №№ 12-17 від 25.03.2019 не настав.
		7. Крім того, скаржник посилається на те, що відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судами, в порушення ст. 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), не було належним чином обґрунтовано відмови у зменшенні розміру штрафних санкцій, при цьому, судами   в повній мірі не досліджено обставини щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій заявлених до стягнення.
		Також, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.ст. 74, 76, 77, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), безпідставно стягнуто з відповідача витрати на оплату правової допомоги в апеляційному суді, оскільки позивачем не було підтверджено належними  доказами понесення зазначених витрат.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		8. ПП "Ергане" подалу до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.10.2018 між ПП "Ергане" (підрядник) та ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (замовник) укладено договір підряду № 2019/10ск (далі - договір), згідно з умовами якого підрядник зобов`язався за завданням замовника у відповідності до умов цього договору виконати роботи передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ "МК "Азовсталь", договірними цінами та/або заявками замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.
		8. Пунктом 2.1 договору встановлено, вартість, вид та обсяг усіх робіт, виконаних по договору, визначаються договірними цінами, які містять посилання на даний договір та є його невід`ємними частинами.
		9.  Вартість робіт може бути переглянута в разі зміни обсягів робіт за ініціативою замовника, з обґрунтуванням відповідними розрахунками та оформляється шляхом укладання сторонами додаткових угод до договору (пп. 2.2, 2.3 договору).
		10.  В п. 2.5 договору сторони передбачили орієнтовну суму договору, яка складає  24 000 000,00 грн.
		11. Згідно  із п. 8.8. за вимогою замовника підрядник зобов`язаний до початку виконання робіт по договору забезпечити розробку карт операційного контролю якості (далі - КОКЯ) з внесенням інформації про фактичний стан обладнання, які  обов`язково повинні бути підписані   зі сторони замовника відповідальною особою цеху-замовника і узгоджені начальником цеху-замовника.
		12. Розділом 9 договору сторонами погоджено умови здачі і приймання робіт, так, у п.п.9.1, 9.3., 9.4. встановлено, що  здача-приймання виконаних робіт здійснюється щомісячно по факту виконання робіт підрядником по актам приймання виконаних робіт (акт форми КБ-2в), приймання робіт у відповідності з актом форми КБ-2в не є попереднім прийманням окремих етапів робіт і  не тягне за собою перехід  ризиків знищення і пошкодження робіт на замовника. За результатами виконаних робіт підрядник зобов`язаний щомісячно не пізніше 23 числа кожного місяця передати замовнику оформлені акти здачі виконаних робіт, в тому числі  акти форми КБ-2в, з відомостями обліку робочого часу за формою Додатку № 8 до договору, КОКЯ (за вимогою замовника), а замовник зобов`язаний протягом п`яти днів, з моменту отримання актів  з відомостями обліку робочого часу, КОКЯ, розглянути їх і у випадку відсутності зауважень - підписати, після чого передати їх  підряднику. До кожного акту оформлюється окрема відомість обліку робочого часу. У разі виявлення неякісно виконаних робіт, замовник складає акт, в якому зазначає перелік недоліків в роботі та строки їх усунення.      
		13. Порядок розрахунків за договором сторони визначили в Розділі 4 договору. Відповідно до пп. 4.1.1 договору, розрахунок за виконані роботи у розмірі вартості виконаних робіт проводиться замовником після підписання двостороннього акта приймання-передачі виконаних робіт шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок підрядника впродовж 60 календарних днів з дати акцепту рахунка, виставленого підрядником на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Рахунок виставляється підрядником не пізніше 2 -го числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт. Датою сплати виконаних робіт є дата списання  грошових коштів з рахунку замовника.
		14. Згідно з п. 18.1 договору, договір набирає сили з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині гарантійних зобов`язань та санкцій за їх порушення - до закінчення гарантійного строку.
		15.  Судами встановлено, що на виконання договору ПП "Ергане" з грудня 2018 року по березень 2019 року виконало роботи з капітального ремонту устаткування ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2018 року - березень 2019 року за  договором підряду, на загальну суму 3 275 395,20 грн. Вказані акти приймання виконаних підрядних робіт підписані замовником - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" без заперечень та зауважень, зокрема: за грудень 2018 року підписані 26.12.2019, за січень 2019 року - 28.01.2019; за лютий 2019 року - 28.02.2019 та за березень 2019 року - 25.03.2019. 
		16. На кожному із зазначених актів міститься акцепт (прийняття пропозиції) ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" щодо оплати цих актів у вигляді відповідного штампу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" із зазначенням дати акцепту, номера акту та суми, яка належить до сплати за виконані роботи по цьому акту. Кожен з таких штампів містить особистий підпис уповноваженої особи відповідача - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", зокрема, акти:
		-                за грудень 2018 прийнято до сплати (акцептовано) 26.12.2018 (акти № 2915 на суму   94 7874,00 грн з ПДВ та № 2916 на суму 301 586,40 грн з ПДВ);
		-                         за січень 2019 року прийнято до сплати (акцептовано) 28.01.2019 (акти №№ 5340, 5341, 5342, 5343, 5344, 5345, 5346, 5347, 5348 на суму 271 530 грн з ПДВ; №№ 7294, 7295, 7296 на суму 24 992,40 грн з ПДВ; №№ 5349, 5350, 5351, 5352, 5353, 5345, 5354, 5355, 5356      на суму 174 399,60 грн з ПДВ; № 5357 на суму 180 589,20 грн з ПДВ);
		-                         за лютий 2019 року прийнято до сплати (акцептовано) 28.02.2019 (акти № 24 на суму 216 624,00 грн з ПДВ; №№ 25, 26, 27 на суму 24 992,40 грн з ПДВ; №№ 28, 29, 30, 31, 32, 33 на суму 168 508,80 грн з ПДВ; №№ 41,42,43 на суму                   102 303,60 грн з ПДВ; №№ 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40 на суму 114 111,60 грн з ПДВ; № 44 на суму 60 675,60 грн з ПДВ);
		-                         за березень 2019 року прийнято до сплати (акцептовано) 25.03.2019 (акти № 45 на суму 216 392,40 грн з ПДВ; №№ 46 ,47, 48, 49, 50, 51 на суму                      168 276,00 грн з ПДВ; №№ 52, 53, 54 на суму 102 823,20 грн з ПДВ; №№ 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 на суму 114 111,60 грн з ПДВ; №№ 62 на суму 60 612,00 грн з ПДВ; №№ 63,64,65 на суму 24 992,40 грн з ПДВ).
		17. Після двостороннього підписання кожного із зазначених актів приймання-передачі виконаних робіт, відповідачем, в порядку пп. 4.1.1 п. 4.1 договору підряду, було виставлено позивачу на оплату рахунки-фактури по договору на загальну суму 3 275 395,20 грн, зокрема: №№ 106, 111 від 26.12.2018; №№ 1-4 від 28.01.2019; №№ 5-10 від 28.02.2019 та №№ 12-17 від 25.03.2019.
		18.  Таким чином, відповідач мав оплатити рахунки-фактури за січень 2019 року - до 29.03.2019 (протягом 60 календарних днів з дати акцепту 28.01.2019), за лютий 2019 року - до 29.04.2019 (протягом 60 календарних днів з дати акцепту 28.02.2019) та за березень 2019 року - до 24.05.2019 (протягом 60 календарних днів з дати акцепту 25.03.2019).
		19. Відповідач частково оплатив виставлені позивачем рахунки-фактури по договору на загальну суму 1 249 460,4 грн, зокрема:      по платіжному дорученню № 4500013798 від 27.02.2019 на суму 947 874,00 грн згідно з рах. № 106 від 26.12.2018  та по платіжному дорученню № 4500013799 від 27.02.2019 на суму      301 586,40 грн згідно з рах. № 111 від 26.12.2018. Таким чином, неоплаченими відповідачем залишились підрядні роботи, виконані за період з січня по березень 2019 року,  на загальну суму 2 025 934,80 грн.
		20. Позивач листом від 26.04.2019 направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату боргу за виконані роботи за договором,  по рахункам-фактури №№ 1-4 від 28.01.2019; №№ 5-10 від 28.02.2019 та №№ 12-17 від 25.03.2019 на загальну суму 2 025 934,80 грн, та разом з претензією направив копії вказаних рахунків-фактури та 2 примірника акту звірки станом на 15.04.2019 для підпису відповідачем.
		21.  Відповідач претензію позивача залишив без задоволення, рахунки-фактури не оплатив, акт звірки не підписав, що стало підставою для звернення ПП "Ергане" до суду з позовними вимогами про стягнення з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" основного боргу за договором в сумі 2 025 934,80 грн  та  29 960,69 грн інфляційних втрат, 8 535,57 грн 3% річних та 102 426,85 грн пені,  нарахованих позивачем  зважаючи на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних підрядних робіт.
		Позиція Верховного Суду
		22. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та доводи відзиву, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		23. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		24. Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		25. Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		26. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		27. Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		28.  Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		29.  Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		30. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГК України).
		31. Аналогічна норма закріплена у статті 638 ЦК України, за якою договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору. 
		32. Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду  за умовами якого позивач зобов`язався за завданням відповідача виконати роботи  з ремонту устаткування ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" за договірними цінами та/або заявками відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.
		33. Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		34. Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
		35. Сторонами у договорі погоджено, що за результатами виконаних робіт підрядник зобов`язаний щомісячно не пізніше 23 числа кожного місяця передати замовнику оформлені акти здачі виконаних робіт (пункти 9.1., 9.3., 9.4. договору).
		36. Судами встановлено, що на виконання умов договору ПП "Ергане" з грудня 2018 року по березень 2019 року виконало роботи з капітального ремонту устаткування ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", на загальну суму              3 275 395,20 грн. За результатами виконання робіт сторонами підписано відповідні акти приймання робіт. При цьому, зазначені акти приймання виконаних підрядних робіт підписані замовником - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" без заперечень та зауважень. На кожному із зазначених актів міститься акцепт (прийняття пропозиції) ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" щодо оплати цих актів у вигляді відповідного штампу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" із зазначенням дати акцепту, номера акту та суми, яка належить до сплати за виконані роботи по цьому акту.
		37.  Судами встановлено, що строк оплати сторонами було погоджено пп. 4.1.1 договору, а саме, розрахунок за виконані роботи у розмірі вартості виконаних робіт проводиться замовником після підписання двостороннього акта приймання-передачі виконаних робіт шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок підрядника впродовж 60 календарних днів з дати акцепту рахунка, виставленого підрядником на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
		38. Після двостороннього підписання кожного із зазначених актів приймання-передачі виконаних робіт позивачем, в порядку пп. 4.1.1 п. 4.1 договору, були виставлені на оплату відповідачу рахунки-фактури за договором підряду  на загальну суму 3 275 395,20 грн, зокрема: №№ 106, 111 від 26.12.2018; №№ 1-4 від 28.01.2019; №№ 5-10 від 28.02.2019 та №№ 12-17 від 25.03.2019.
		39. Враховуючи умови договору, зокрема п.п. 4.1.1 п. 4.1. та дати акцепту на актах приймання передачі,  суди дійшли правильного висновку, що відповідач мав оплатити рахунки-фактури за січень 2019 року - до 29.03.2019 (протягом 60 календарних днів з дати акцепту 28.01.2019), за лютий 2019 року - до 29.04.2019 (протягом 60 календарних днів з дати акцепту 28.02.2019) та за березень 2019 року - до 24.05.2019 (протягом 60 календарних днів з дати акцепту 25.03.2019).
		40. Відповідач частково оплатив виставлені позивачем рахунки-фактури по договору на загальну суму 1 249 460,4 грн, отже, судами встановлено, що неоплаченими залишились роботи на загальну суму 2 025 934,80 грн.
		41. Зважаючи на зазначене,  суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на момент прийняття рішення у справі по суті заявлених вимог відповідачем  не надано суду доказів оплати  виконаних позивачем робіт за січень-березень 2019 року по рахункам-фактури №№ 1-4 від 28.01.2019, №№ 5-10 від 28.02.2019 та №№ 12-17 від 25.03.2019 на загальну суму 2 025 934,80 грн, а тому, суди дійшли до обґрунтованих висновків  про наявність правових підстав для задоволення позову  щодо стягнення з відповідача заборгованості  у розмірі 2 025 934,80 грн, по оплаті виконаних позивачем робіт.
		42. При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		43.  Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		44. У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення правил юрисдикції та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. Так, у даному рішенні зазначено, що пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом. 
		45.  З врахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції відхиляє,  доводи касаційної скарги визначені у абз. 6 цієї постанови, оскільки суд касаційної інстанції вважає правильними по суті прийняті у справі  судові рішення, а також, враховуючи, що на момент ухвалення судового рішення у справі по суті заявлених вимог, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договором.
		46.  Разом з цим,  у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по договору щодо оплати виконаних робіт позивачем було нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати. При цьому, відповідні нарахування позивачем здійснено таким чином: по оплаті виконаних робіт за січень 2019 року нараховано пені у розмірі 60 403,12 грн,  17 590,80 грн інфляційних втрати,                5 033,59 грн 3% річних (за період з 26.02.2019 по 31.05.2019), по оплаті  робіт за лютий  нараховано 42 023,73 грн пені,  12 369,89 грн інфляційних втрат та                                      3 501,98 грн 3% річних (за період з 30.03.2019 по 31.05.2019).
		47.  Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		48.  Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		49. Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		50. За змістом статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
		51.  Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		52. Цивільно-правова відповідальність - це  встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою зобов`язань, що пов`язані з порушенням суб`єктивних     цивільних     прав другої сторони.  Мета     цивільно-правової відповідальності відновлення порушених майнових прав.
		53. Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		54. Згідно з п. 16.2 договору підряду, у випадку порушення замовником строків оплати виконаних робіт за договором, він сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості виконаних, але не оплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. 
		55. Проаналізувавши умови укладеного сторонами договору, а саме пп. 4.1.1, суди попередніх інстанцій,  встановили наявність порушення зобов`язань відповідачем по оплаті виконаних позивачем робіт, а тому, дійшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для  нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
		56. Разом з цим, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а також, неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річні від простроченої суми основного боргу. При цьому,  зважаючи на вимоги ст.ст. 610-612 ЦК України простроченням боржника  є фактичне невиконання зобов`язання у строки встановлені договором або законом, а тому передбачені договором або законом нарахування, у зв`язку з порушенням зобов`язань, здійснюються на дату фактичного невиконання зобов`язань і не можуть бути розраховані кредитором наперед.
		57. Пеня та інші нарахування у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову і включаються в ціну останнього, розрахунок відповідної суми може бути викладений у позовній заяві або доданий до неї. 
		58. Статтею 4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		59. Частинами 1, 3 статті 162 ГПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
		60. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		61. Частинами 1, 2 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. 2. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
		62. З огляду на вимоги ст.ст. 86, 237 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі позовних вимог.  
		63. Отже, суди попередніх інстанцій перевіривши виконані позивачем розрахунки встановили, що кінцевою датою періодів розрахунків позивачем вказано 31.05.2019, тоді як  з позовом ПП "Ергане" звернулось до суду  07.05.2019.
		64. Зважаючи на зазначене, суд касаційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 4, 162 ГПК України, ст.ст. 549, 610-612, 625 ЦК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач звертаючись з позовом 07.05.2019 безпідставно зазначив у розрахунках 3% річних, інфляційних втрат та пені кінцевою датою нарахування 31.05.2019, оскільки, розрахунок зазначених нарахувань не може бути виконано на майбутнє. 
		65.  Разом з цим, судами встановлено, що суми зазначені в рахунках-фактури №№ 1-4 від 28.01.2019, №№ 5-10 від 28.02.2019 та №№ 12-17 від 25.03.2019 відповідачем були погоджені в актах приймання виконаних підрядних робіт за січень 2019 року - 28.01.2019, за лютий 2019 року - 28.02.2019 та за березень 2019 року - 25.03.2019, зважаючи на умови пп. 4.1.1 п. 4.1 договору підряду, відповідач мав оплатити рахунки-фактури за січень 2019 року - до 29.03.2019, за лютий 2019 року - до 29.04.2019 та за березень 2019 року - до 24.05.2019. Тоді як, позивачем невірно визначено і початок  періоду відповідних нарахувань за січень початком нарахувань визначено 26.02.2019 за лютий 30.03.2019.
		66.   При цьому, суд апеляційної інстанції вказуючи на те, що  позивач звернувся з позовом 07.05.2019, дійшов до правильного висновку, що по рахункам-фактури №№ 12-17 від 25.03.2019, станом на момент звернення з позовом, строк оплати ще не сплинув, тому період прострочення з оплати по цим рахункам-фактури відсутній.
		67.  Зважаючи на зазначене, суди дійшли  до обґрунтованого висновку про  перерахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановили, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача             30 118,46 грн пені, 2 540,28 грн 3% річних  та 6 515,11 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.03.2019 по 07.05.2019 по простроченим зобов`язанням за січень 2019 року та за період з 30.04.2019 по 07.05.2019 по простроченим зобов`язанням за лютий 2019 року. 
		68. Отже, суд касаційної інстанції констатує, що судами повно та всебічно встановлено обставини справи, надано їм належну правову оцінку, з урахуванням вищезазначених норм матеріального та процесуального права, а тому, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних та стягнення з  відповідача на користь позивача 30 118,46 грн пені,  2 540,28 грн 3% річних,              6 515,11 грн інфляційних втрат. 
		69. Судом касаційної інстанції відхиляються доводи касаційної скарги про неналежне обґрунтування судами відмови у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру  заявлених до стягнення штрафних санкцій, з огляду на наступне.
		70. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 
		71.  Згідно із статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. 
		72.  Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам: наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром заборгованості, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків).
		73. При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		74.  Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідач звертаючись з заявою про зменшення розміру неустойки, заявленої до стягнення посилався на те, що   знаходиться в м. Маріуполі, в якому починаючи з 2014 року проводилась антитерористична операція (АТО) та даний час триває операція об`єднаних сил (ООС), що значно ускладнило ведення господарської діяльності товариством. Здійснення господарської діяльності на території АТО, ООС (знаходження в безпосередній близькості від лінії зіткнення) та заборгованість контрагентів перед ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" негативно впливають на можливість достатньої мірою забезпечити виробничий процес, викликає падіння обсягів виробництва та показників прибутку. 
		75.  Суди розглянувши заяву відповідача та оцінивши наведені в ній доводи зазначили, що станом на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів хоча б часткового погашення заборгованості, заявленої у позові,  відповідачем не доведено, що причиною прострочення виконання грошового зобов`язання є обставини, які перебувають поза його волею, а також, що стягнення пені у розмірі 30 118,46 грн є неспівмірним з наслідками порушення, не відповідає засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та може спричинити повне зупинення господарської діяльності товариства. Крім того, судами зазначено, що  позивач також знаходиться та веде свою господарську діяльність в регіоні, пов`язаному з проведенням військових дій, проте, зазначені обставини не завадили йому, як підряднику, виконати роботи, передбачені договором від 24.10.2018 № 2019/10ск, тоді як, внаслідок порушення грошового зобов`язання замовником за договором, позивач не досяг очікуваних результатів від господарської діяльності.
		76.   Встановивши зазначене суди дійшли  обґрунтованого висновку  про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, пред`явлених до стягнення  з відповідача. 
		77.  Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про  відсутність підстав для зменшення розміру пені,  оскільки суди, з урахуванням вимог ст.551 ЦК України, ст. 233 ГК України, дослідивши подані відповідачем докази на підтвердження наявності підстав для  зменшення розміру заявленої до стягнення пені,  обґрунтовано встановили відсутність  винятковості обставин, які б давали підстави для задоволення заяви відповідача та  зменшення розміру пені.  
		78.  Доводи  касаційної скарги викладені у  абз. 7 цієї постанови, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та доводами викладеними у судових рішеннях у справі, і  не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень,  оскільки судом касаційної інстанції не було встановлено неповне встановлення обставин справи та  невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при розгляді справи. 
		79. Крім того, суд касаційної інстанції констатує, що не знайшли свого підтвердження і доводи касаційної скарги про  безпідставне стягнення апеляційним судом з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Так, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог ст.ст. 74, 76, 77, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши подані позивачем докази понесення витрат на правову допомогу, а саме, договір про надання правової допомоги від 22.04.2019 № 2019/10ск/19, укладений між Адвокатським бюро "Балашов та партнери" та ПП "Ергане", платіжне доручення від 30.09.2019 № 652 на суму 10000,00 грн, яке свідчить про сплату позивачем на рахунок      Адвокатського бюро "БАЛАШОВ та партнери" 10 000,00 грн за супровід справи у Східному апеляційному господарському суді, за договором від 22.04.2019 № 2019/10ск/19 по рахунку № 49 від 30.09.20219, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення вказаних витрат на правову допомогу з відповідача. А тому вказані доводи касаційної скарги є безпідставними.
		80. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. 
		81. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі прийнято  із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень у справі,  отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		82. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу -  без задоволення.
		83.  Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).
		84. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та  апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування рішення та постанови відсутні.
		 
		Розподіл судових витрат
		85. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень  немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
		Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.      Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.
		2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та  рішення Господарського суду Донецької області від 28.08.2019 у справі № 905/866/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                  О.А. Кролевець
		 
		 
		Судді                                                                                                    Н.М. Губенко
		 
		                                                                                                       
		                                                                                                              В.І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...