Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/11459/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2020. Зареєстровано: 22.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2020.
Дата набрання законної сили: 16.03.2020
Номер судового провадження: 1-кп/201/675/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016040030000344

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		Справа № 201/11459/19
		Провадження № - 1кп/201/675/2020
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 лютого 2020 року                                   м. Дніпро
		 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження №12016040030000344 по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, -
		 
		   В судовому засіданні приймали участь:
		прокурор                  ОСОБА_4 
		обвинувачений              ОСОБА_3 
		захисник                 ОСОБА_5 
		представник потерпілого         ОСОБА_6 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №12016040030000344 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
		 
		В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого заявила клопотання про звільнення її підзахисного від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України. В своєму клопотання захисник наголосила, що вважає не доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, так як його дії не були направлені на відчуження майна ДП «НДТІ», були регламентовані чинним законодавством і відповідали йому, однак враховуючи те, що строки давності притягнення до відповідальності пройшли, вона вважає, що ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі. 
		Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника та пояснив, що не визнає себе винуватим у вчинені інкримінованого йому злочину, вважає, що обвинувачення не доведено, а докази надані ним та його захисником спростовують доводи прокурора про його винуватість. Також додав, що вважає його кримінальне переслідування політично вмотивованим та пов`язаним з його діяльністю як опозиційного політика та громадського діяча, однак так як строки давності притягнення до відповідальності пройшли, то він не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження відносно нього. 
		Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти клопотання сторони захисту, так як строки притягнення до відповідальності обвинуваченого дійсно спливли, завдана злочином шкода відшкодована шляхом повернення відчуженого майна у власність держави, однак зауважив, що вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчинення інкримінованого йому злочину.
		Представник потерпілого висловив думку щодо можливості закриття провадження у справі, однак зауважив, що вважає вину обвинуваченого доведеною. 
		 
		    Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст.367 КК України та закриття вказаного кримінального провадження з наступних підстав. 
		 
		З обвинувального акту вбачається, що Указом Президента України від 23.12.2010 № 1192/2010 ОСОБА_3 призначено на посаду Голови Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (далі  Агентство держмайна України), на якій він працював до 24.12.2012. 
		   
		   Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. ст. 2, 3, 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, законності, відповідальності. У своїй діяльності вони керуютьсяКонституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.
		Одним із основних завдань центральних органів виконавчої влади, визначених у ст. 17 зазначеного закону, є управління об`єктами державної власності.
		Відповідно до ст. 19 цього ж закону, керівник центрального органу виконавчої влади та його заступники є державними службовцями. Керівник центрального органу виконавчої влади очолює центральний орган виконавчої влади, здійснює керівництво його діяльністю, у межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті центрального органу виконавчої влади та його територіальних органахКонституціїта законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств.
		Відповідно до ст. ст. 3, 5 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993), державна служба ґрунтується на принципах законності, професіоналізму, компетентності, чесності, відданості справі, персональної відповідальності за виконання службових обов`язків і дисципліни, дотримання прав підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян. Державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов`язки; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
		Згідно зі ст. 10 цього закону, державний службовець зобов`язаний додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України, забезпечити ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції.
		Згідно з п. 1 Положення про Агентство держмайна України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 451/2011, Агентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Агентство держмайна України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави. 
		Згідно з п. 4 Положення про Агентство держмайна України, воно відповідно до покладених на нього завдань:
		- здійснює управління об`єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами, які належать до сфери його управління;
		- погоджує відчуження, оренду (користування), заставу (іпотеку), списання майна державних підприємств, господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна частка, оренду, заставу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які належать до сфери його управління;
		- бере участь у визначенні порядку й умов та здійсненні передачі управління державними корпоративними правами уповноваженим особам;
		- вносить пропозиції щодо приватизації, санації, реструктуризації, передачі в комунальну власність, закріплення в державній власності державних підприємств та пакетів акцій господарських товариств, що належать до сфери його управління;
		- погоджує передачу державного майна, акцій (паїв, часток), які належать державі у майні господарських товариств, що належать до сфери його управління, з державної до комунальної та з комунальної до державної власності;
		- у межах, визначених законодавством, під час відчуження, застави (іпотеки) державного майна, передачі майна при укладенні інвестиційних договорів (у тому числі договорів про спільну діяльність), передачі державного майна та корпоративних прав до статутних капіталів господарських товариств виступає замовником оцінки майна, укладає договори про проведення оцінки майна та проводить рецензування звітів про оцінку;
		-здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.
		Відповідно до п. 9 вказаного Положення, Агентство держмайна України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем`єр-міністра України і звільняє з посади Президент України.
		Голова Агентства держмайна України очолює Агентство, здійснює керівництво його діяльністю, підписує накази Агентства держмайна України, здійснює інші повноваження відповідно до законів та актів 
		Президента України.
		Наказом Голови Агентства держмайна України № 23 від 07.12.2011 передбачено, що питання, пов`язані з розпорядженням державного майна підприємств, відносяться до компетенції першого заступника Голови Агентства.
		Однак ОСОБА_3 , обіймаючи посаду в органі державної влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а відтак будучи відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовою особою, будучи зобов`язаним неухильно додержуватись зазначених вище вимог законодавства, а також діяти на засадах законності, вчинив злочин у сфері службової діяльності за таких обставин.
		Частиною 4 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
		Статтею 3 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» визначено, що ініціатива щодо передачі об`єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно.
		У ст. ст. 2, 4 вказаного Закону закріплено, що передача з державної у комунальну власність нерухомого майна підприємств (будівель, споруд, у тому числі об`єктів незавершеного будівництва, приміщень) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 4 зазначеного Закону, пропозиції щодо передачі об`єктів з державної у комунальну власність, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються з: органом, уповноваженим управляти державним майном, або відповідною самоврядною організацією; органом, уповноваженим управляти державними корпоративними правами щодо акцій (часток, паїв), що належать державі; державним органом приватизації; підприємством  щодо передачі структурних підрозділів підприємства та окремого індивідуально визначеного майна, закріпленого за таким підприємством, а також з трудовим колективом підприємства  щодо майна, закріпленого за таким підприємством, об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів такого підприємства.
		Згідно з вимогами ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. 
		Відповідно дост.141Господарського кодексуУкраїни,до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами й організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.
		Управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади (ч. 2 ст. 141 Господарського кодексу України).
		Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 141 Господарського кодексу України, види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб`єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів, державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом. 
		Відповідно до додатку 1до ЗаконуУкраїни «Проперелік об`єктівправа державноївласності,що непідлягають приватизації»,державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» (далі  ДП «НДТІ») є підприємством, що не підлягає приватизації. Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», зазначене підприємство входило до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
		Відповідно до п. 1.1 розділу 1 статуту ДП «НДТІ», затвердженого наказом Агентства держмайна України № 53 від 28.03.2012, підприємство засновано на державній власності та входить до сфери управління Агентства держмайна України, правонаступником якого з 23.03.2014 є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
		Згідно з п. 4.1 вказаного статуту, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
		Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 4.4 статуту).
		Так, відповідно до переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, затвердженого органом управління ДП «НДТІ» у 2004 році, до його складу ввійшли оборотні та необоротні активи загальною вартістю 5303 514, 52 грн., у тому числі з урахуванням подальшого перейменування «виробничий корпус 1», інвентарний номер 01/0089, та «лабораторно-побутовий корпус», інвентарний номер 01/0089/А.
		Власником об`єктів нерухомого майна ДП «НДТІ», розташованого на вул. Писаржевського, 1-а в м. Дніпро (колишня назва м. Дніпропетровськ), серед яких «виробничий корпус № 1» і «лабораторно-побутовий корпус», є держава в особі Верховної Ради України на підставі свідоцтва про право власності  НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 29.05.2006.
		У ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визначено, що нерухоме майно об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
		Згідно з Порядком віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу (далі  ЦМК) державного підприємства, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 1954 від 29.12.2010 (далі  Порядок № 1954), питання про виключення майна з переліку майна, що включається до складу ЦМК державного підприємства, яке не підлягає приватизації, може бути порушено виключно у випадку отримання підприємством податкової вимоги, яка надсилається (вручається) платнику податку в порядку, визначеному ст. 59 Податкового кодексу України. 
		Орган, уповноважений управляти державним майном, затверджує окремо перелік майна, що включається, та перелік майна, що не включається до складу ЦМК державного підприємства, яке не підлягає приватизації, в строк до п`яти календарних днів після дня надходження переліків (п. 8 Порядку № 1954).
		 
		   У червні 2012 року на адресу Агентства держмайна України надійшов лист-звернення директора ДП «НДТІ» ОСОБА_7 про виключення виробничого корпусу № 1 та лабораторно-побутового корпусу підприємства з переліку майна, що не включається до складу ЦМК. 
		   Розглянувши вказані документи, Голова Агентства держмайна України ОСОБА_3 , неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки шляхом несумлінного ставлення до них, не пересвідчившись у наявності правових підстав для виведення об`єкта нерухомості з переліку майна, що включено до складу ЦМК ДП «НДТІ», яке не підлягає приватизації, а саме  податкових повідомлень-рішень, податкових вимог та наявності податкової заборгованості, нехтуючи тим, що ДП «НДТІ» та майно, яке перебуває на балансі ЦМК, згідно з додатком 1 до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» не підлягає приватизації та вказане підприємство відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» входить до цього переліку, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки, всупереч вимогам ст. ст.2, 3, 4 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», ст. 328 Цивільного кодексу України та ст. 141 Господарського кодексу України, ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Порядку № 1954, якими встановлено, що нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження, 27.06.2012 перебуваючи на своєму робочому місці, за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3, в робочий час, підписав поданий йому директором ДП «НДТІ» ОСОБА_7 на затвердження перелік майна, що не включається до складу ЦМК ДП «НДТІ», яке не підлягає приватизації, до якого було включено приміщення виробничого корпусу № 1, тим самим вилучивши зазначений об`єкт з ЦМК ДП «НДТІ». 
		Надалі 12.10.2012 ОСОБА_3 , продовжуючи неналежним чином виконувати свої службові обов`язки шляхом несумлінного ставлення до них, в робочий час, будучи на своєму робочому місці, підписав подані йому директором ДП «НДТІ» ОСОБА_7 на затвердження зміни до переліку майна, що не включається до складу ЦМК ДП «НДТІ», яке не підлягає приватизації, до якого було включено приміщення лабораторно-побутового корпусу, тим самим вилучивши зазначений об`єкт з ЦМК ДП «НДТІ».
		Пізніше, 10.12.2012 ОСОБА_3 затвердив подані йому директором ДП «НДТІ» ОСОБА_7 зміни до переліку майна, що не включається до складу ЦМК ДП «НДТІ», яке підлягає приватизації, тим самим прийняв рішення про перейменування приміщення виробничого корпусу № 1 на спортивно-оздоровчий корпус та приміщення лабораторного корпусу на корпус громадського харчування за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Писаржевського, 1-а, загальною площею 6905,6кв. м., та вартістю 16701382грн. згідно з висновком судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 4331/4332-16 від 09.09.2016, перевівши їх таким чином в об`єкти соціальної інфраструктури, завдяки чому стало можливе їх відчуження на користь територіальної громади м. Дніпропетровська і ТОВ «Інвест-Дніпро». 
		Таким чином, ОСОБА_3 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, вчинив дії, внаслідок яких стало можливим відчуження об`єктів нерухомості шляхом передачі їх з державної у комунальну власність та подальшої приватизації способом укладення договорів купівлі-продажу між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Інвест-Дніпро», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на суму 16701 382грн.
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. (в редакції Закону України від 07.04.2011 № 3207-VI згідно вимог ч. 2 ст. 4 КК України). 
		 
		Отже  ОСОБА_3  обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середнього ступеню тяжкості і який, згідно обвинувального акту, мав місце в грудні 2012 року, тобто більше п`яти років тому. 
		Статтею 49КК України передбачено умови звільнення особи від кримінальної відповідальності. У разі вчинення злочину середньої тяжкості, відповідно до п. 3 ч. 1 цієї статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років. 
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 4 ст.286 КПКУкраїни кримінальне провадження закривається судом, у тому числі у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		При цьому питання, передбачені ч. 1ст.368КПК України, а саме: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення та інше не підлягають з`ясуванню в судовому засіданні під час вирішення клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, так як ці обставини можуть бути вирішені лише при ухваленні вироку після розгляду справи по суті. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Аналізуючи вищевказані норми права в сукупності з обставинами встановленими в судовому засіданні, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, а обвинувачений звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження, так як обвинуваченому інкриміновано злочин середньої тяжкості з дати подій які інкриміновано пройшло більше п`яти років, обвинувачений надав свою згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності і таке звільнення є не правом, а обов`язком суду в силу приписів ч. 1 ст. 49 КК України. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 284 КПК України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Звільнити  ОСОБА_3  від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. 
		 
		Кримінальне провадження відносно  ОСОБА_3  за ч. 2 ст. 367 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. 
		 
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.
		 
		Суддя:                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...