Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/3810/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2020. Зареєстровано: 23.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2020.
Дата набрання законної сили: 24.03.2020
Номер судового провадження: 1-кп/621/109/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220300001045

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 621/3810/19
		Пр. № 1-кп/621/109/20
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		21 лютого 2020 року                                м. Зміїв
		Зміївський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019220300 001045 від 19.11.2019 відносно 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вільшана Дворічанського району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		громадянин України, освіта середня-спеціальна, не працює, одружений, раніше не судимий,
		обвинуваченого за ч.1 ст.119 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		18 листопада 2019 року близько 13:00 години, між ОСОБА_5 та його співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували за місцем свого спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , виникла сварка, в ході якої, ОСОБА_5 , з метою припинення словесного конфлікту, внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання смерті потерпілої, хоча повинен був та міг її передбачити, та не маючи умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, стоячи в коридорі вказаної квартири, схопив ОСОБА_6 за одяг в області грудей та штовхнув її в бік стіни тамбуру, в наслідок чого ОСОБА_6 вдарилася о бетонну стіну потиличною частиною своєї голови, після чого впала на підлогу та втратила свідомість, отримавши такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі ділянки травматичного набряку м`яких тканин в тім`яно-потиличній області ліворуч, травматичних крововиливів в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім`яно-потиличній області ліворуч, травматичних субдуральних крововиливів, набряку та набрякання головного мозку з дислокацією стволової частини.
		Після вказаних дій ОСОБА_5 одразу переніс непритомну ОСОБА_6 до кімнати вказаної квартири, уклав її на диван, вона на деякий час прийшла до тями, надав останній першу медичну допомогу, обробивши рану на потиличній частині голови антисептичним засобом, після чого ліг біля неї та вони заснули. Ввечері 18.11.2019 приблизно о 17:30 години обвинувачений прокинувся, впевнившись, що ОСОБА_6 спить, зібрався та пішов на роботу в нічну зміну. 
		19.11.2019 близько 10:30 години ОСОБА_5 повернувся з роботи додому за вищевказаною адресою та виявив в кімнаті на дивані ОСОБА_6 без ознак життя.
		Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 , яка наступила 19.11.2019, стала вищевказана закрита черепно-мозкова травма, у формі травматичних внутрішньочерепних крововиливів, що ускладнилися у своїй течії розвитком набряку та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини.
		По ступеню тяжкості вищевказана закрита черепно-мозкова травма, у своїй сукупності, що утворилася по єдиному механізму, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
		Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, про дату, часта місце судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та зазначає, що цивільний позов заявляти не буде, у зв`язку з чим суд, заслухавши думку учасників судового провадження, відповідно до ст.325 КПК України провів судовий розгляд без потерпілої.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину  вбивства, вчинене через необережність, визнав повністю та розкаявся, навівши обставини скоєння кримінального правопорушення так, як вони викладені вище та в обвинувальному акті. Обвинувачений пояснив, що з ОСОБА_6 він проживає разом приблизно 5 років, ОСОБА_6 зловживала спиртними напоями, через що у них виникали конфлікти. Так і 18.11.2019 вона з 09-00 годину ранку з подругою вживали спиртні напої на кухні за місце проживання обвинуваченого та ОСОБА_6 . Обвинувачений відпочивав в кімнаті, приблизно о 13-00 годині 18.11.2019, коли подруга вже пішла, він вийшов на кухню приготувати собі їжу, ОСОБА_6 почала до нього чіплятись, між ними виник словесний конфлікт; коли він намагався пройти в кімнату через коридор ОСОБА_6 висловлювалась та не пропускала його, він її відштовхнув в напрямок тамбуру, вона не встояла та вдарилась о стіну головою, впала н підлогу, втратила свідомість. Обвинувачений одразу її підняв та відніс в кімнату, поклав на ліжко, ОСОБА_6 прийшла до тями приблизно через дві хвилини, він обробив рану на її голові, кров з рани припинилась, вони лягли відпочити. Коли обвинувачений прокинувся 18.11.2019, щоб піти на роботу, приблизно о 17-30 год, то побачив, що ОСОБА_6 спить, крові не було, вона дихає, він не став її будити та пішов на роботу в нічну зміну. Коли наступного дня повернувся додому, приблизно о 10-30 годині, побачив, що ОСОБА_6 лежить головою вниз з ліжка, обличчя в крові, обвинувачений її перевернув на спину та зрозумів, що вона мертва, після чого одразу викликав поліцію.
		Крім повного визнання своєї провини, вина ОСОБА_5 підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 19.11.2019 та фототаблиць до нього в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , виявлений труп ОСОБА_6 , а також плями бурого кольору.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 29.11.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 , обвинувачений розповів та показав, за яких обставин у нього відбувся конфлікт з ОСОБА_6 за місцем їх мешкання, де саме та яким чином він штовхнув останню та як вона перечепилась за поріг та впала, після чого він відніс її в зальну кімнату, де поклав на ліжко; також розповів та показав, як він вияв труп ОСОБА_6 та в якому положенні 19.11.2019, коли повернувся з роботи додому.
		За змістом висновку експерта №12-17/223-Зм/19 від 09.12.2019, з урахуванням висновку експерта від 19.11.2019 №12-17/281-Зм/19, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження: 
		голови: закрита черепно-мозкова травма у формі ділянки травматичного набряку м`яких тканин в тім`яно-потиличній області ліворуч, травматичних крововиливів в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім`яно-потиличній області ліворуч, травматичних субдуральних крововиливів, набряку та набрякання головного мозку з дислокацією стволової частини;
		обличчя: синець в лобовій області праворуч.
		Вказані вище тілесні ушкодження мають ознаки їх прижиттєвості і утворилися від дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму удару, або удару об такі, індивідуальні особливості яких своїй травмуючій поверхні не відобразилися, і могли бути отримані у строк та при обставинах, вказаних в постанові. Вищевказаний синець на обличчі утворився від дії тупого предмета, з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму удару, можливо, внаслідок завдання удару кулаком нападаючого, і враховуючи характеризуючи його особливості, синець міг утворитися за 2-3 доби до настання її смерті.
		Причиною смерті ОСОБА_6 стала вищевказана закрита черепно-мозкова травма, у формі травматичних внутрішньочерепних крововиливів, що ускладнилися у своїй течії розвитком набряку та набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини, що і стало безпосередньою причиною смерті.
		По ступеню тяжкості синець на обличчі відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		По ступеню тяжкості вищевказана закрита черепно-мозкова травма, у своїй сукупності, що утворилася по єдиному механізму кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
		Смерть ОСОБА_6 настала в період часу 4.00 - 5.00 годин 19.11.2019.
		Після спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 могла жити проміжок часу, що обчислюється декількома годинами, по мірі наростання явищ травматичних субдуральних крововиливів, про що також свідчить наявність згортків крові під твердою мозковою оболонкою і в порожнинах серця, і в цей період часу ОСОБА_6 могла відчувати особливо сильні больові відчуття, цілеспрямовані дії в цей період часу здійснювати не могла.
		Між спричиненням їй вищевказаних тілесних ушкоджень (закрита черепно-мозкова травма) і настанням смерті ОСОБА_6 є прямий причинний зв`язок.
		Слідів боротьби або самооборони на тілі трупа ОСОБА_6 немає.
		У момент спричинення вищевказаної закритої черепно-мозкової травми ОСОБА_6 спочатку могла розташовуватися у вертикальному положенні обличчям до нападаючого, потім після її поштовху і подальшим ударом потиличною областю голови об бетонну стіну, ОСОБА_6 могла розташовуватися в горизонтальному положенні на спині, про що також свідчить характер та локалізація вищевказаних тілесних ушкоджень.
		Місце виявлення трупа ОСОБА_6 може бути місцем настання її смерті, про що також свідчи характер вищевказаних тілесних ушкоджень (наявність травматичних субдуральних крововиливів головного мозку та тривалий період часу настання її смерті).
		Об`єктивних судово-медичних даних, які свідчать про спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень самою ОСОБА_6 внаслідок самоспричинення, або при падінні її з висоти власного росту - не має.
		Не виключена можливість утворення вищевказаних тілесних ушкоджень виявлених на тілі трупа ОСОБА_6 , внаслідок її штовхання, з подальшим ударом об бетонну стіну потиличною частиною голови та падінням на підлогу останньої.
		До часу настання смерті ОСОБА_6 була нетвереза, при судово-токсикологічній експертизі в крові від трупа виявлено етиловий сприт у кількості 3,08%, що за даними офіційної таблиці концентрація алкоголю, відповідає його змісту як при сильній мірі алкогольного сп`яніння. 
		За висновком судово-психіатричного експерта №799 від 17.12.2019 ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Суд зазначає, що відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. За змістом ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом; суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту надано до суду не було.
		Враховуючи викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний наданий та оголошений в судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні ним вбивства, вчиненого через необережність. Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.119 КК України. 
		Вивченням відомостей про особу обвинуваченого судом встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, судимостей не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, але з дружиною фактично не проживає більше 5 років, дітей неповнолітніх не має, має батьків похилого віку, захворювання яких типові для осіб їх віку, на час розгляду справи в суді не працює, на час скоєння кримінального правопорушення працював в ТОВ «Акварайз» на посаді «Налагоджує машин і автоматичних ліній для виробництва виробів з пластмас»(код КП 8232), де зарекомендував себе позитивно (характеристика від 02.12.2019 №33).
		Відповідно до довідки №85, виданої Зміївською центральної районною лікарнею, ОСОБА_5 19.11.2019 на час огляду в 20-00 год. тверезий, ознак алкогольного сп`яніння не виявлено.
		За змістом досудової доповіді, складеної 27.01.2020 відносно обвинуваченого, орган пробації вважає, що його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.
		Згідно з ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є необережним злочином середньої тяжкості, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючої обставини, дані про особу обвинуваченого, наведені вище, а також враховує поведінку ОСОБА_6 , яка у день вчинення злочину перебувала у стані сильної міри алкогольного сп`яніння. На підставі викладеного суд доходить висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 слід обрати покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч.1 ст.119 КК України.
		Одночасно, враховуючи обставини справи, тяжкість злочину, та особу винного, ознак антисоціального напряму в поведінці якого не виявлено, та зважаючи на положення рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2004, за якими окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину; справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість; це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України,
		суд вважає,що виправленнята перевиховання ОСОБА_5 можливо безізоляції відсуспільства, але в умовах здійснення за його поведінкою постійного й обов`язкового контролю, а тому суд вбачає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України.
		На переконання суду призначення обвинуваченому саме такого покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
		Цивільний позов по справі не заявлявся.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Запобіжний захід, обраний обвинуваченому у виді домашнього арешту, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України обов`язки, а саме:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази у кримінальному провадженні №12019220300 001045 від 19.11.2019, що знаходяться на зберіганні в Зміївському ВП ГУНП в Харківській області, знищити.
		Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , обраний у вигляді домашнього арешту, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...