Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/408/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2020. Зареєстровано: 23.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2020.
Дата набрання законної сили: 16.04.2020
Номер судового провадження: 1-кп/641/96/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016220540002556

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Комінтернівський районнийсуд м.Харкова 
		 
		 
		 
		Номер провадження 1-кп/641/96/2020 Справа № 641/408/17 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 лютого 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участі прокурора  ОСОБА_2 ,
		потерпілого  ОСОБА_3 ,
		представника потерпілого  ОСОБА_4 , 
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		секретаря  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220540002556 від 29.10.2016 р., за обвинуваченням  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова,громадянина України, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		28 жовтня 2016 року, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керуючи технічно справним автомобілем марки «ГАЗ 2410» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїжджій частині дороги в м. Харкові, по вул. Фонвізіна, поблизу будинку № 16-А в напрямку проспекту Героїв Сталінграду. Під час руху, з метою купівлі сигарет, здійснив зупинку автомобіля поруч з кіоском «Кісет», де разом з пасажиром ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходився в салоні автомобіля на передньому пасажирському кріслі, вийшли з салону автомобіля та пішли до кіоску. Після купівлі сигарет, він разом з ОСОБА_3 повернулися до автомобіля, де ОСОБА_6 знаходячись за кермом автомобіля, почав запускати двигун, але він не запускався. З метою запуску двигуна автомобіля, ОСОБА_3 вийшов з салону автомобіля та, знаходячись попереду автомобіля марки «ГАЗ 2410» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , почав його штовхати назад заднім ходом, так як був схил проїжджої частини дороги. Проштовхавши деяку відстань назад, двигун автомобіля, за кермом якого знаходився ОСОБА_6 , запустився, а ОСОБА_3 впав на проїжджу частину дороги, попереду автомобіля. Не дивлячись на те, що ОСОБА_3 знаходився попереду автомобіля у лежачому положенні на проїжджій частині дороги, ОСОБА_6 , почав рух автомобіля вперед по проїзній частині дороги вул. Фонвізіна поблизу будинку № 16-А в напрямку пр. Героїв Сталінграду, і, не впевнившись у безпеці початку руху автомобіля, здійснив наїзд на ОСОБА_3 .
		Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_6 вимог п.п. 1.5.,2.3,10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху та інших осіб, не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдати матеріальних збитків. Для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 отримав, згідно з висновком судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки: переломів 2,4,5,7 ребер зліва, лівобічного гемопневмотораксу, підшкірної емфіземи; закритої травми живота і тазу; розриву брижі сигмовидної кишки, внутрішньочеревної кровотечі; внебрюшинного розриву сечового міхура, зачеревної урогематоми; закритих уламкових переломів лонних і сідничних кісток, розриву крижово-клубкового зчленування зліва  які відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.
		Дорожньо-транспортна пригода та її наслідки у вигляді перерахованих тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи перебувають у причинному зв`язку з порушеннями вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, яких припустився ОСОБА_6 , управляючи транспортним засобом.
		   Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, визнав повністю та щиро покаявся. Щодо обставин скоєння кримінального правопорушення (злочину) ОСОБА_6 пояснив, що 28 жовтня 2016 року о 22 годині 00 хвилин він знаходився у свого товариша ОСОБА_8 в гаражі, незабаром прийшов потерпілий ОСОБА_3 . Через деякий час, він вийшов з гаражу, сів до свого автомобіля «ГАЗ 2410»держаний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,разом з потерпілим,та вирішилипоїхати купитисигарет.Після того,як вонидоїхали докіоску,останні вийшлиз автомобіля,підішли докіоску.Далі,він разомз потерпілим повернулисядо автомобіля,та знаходячисьза кермомавтомобіля,почав запускатидвигун,але вінне запускався.З метоюзапуску двигунаавтомобіля, ОСОБА_3 вийшов зсалону автомобілята,знаходячись попередуавтомобіля марки«ГАЗ 2410»державний реєстраційнийномер НОМЕР_1  та став його штовхати. Зазначив, що не бачив, як ОСОБА_3 попереду штовхав автомобіль, після того, як мотор завівся, він проїхав близько 2-3 метрів. Потім почув крик, зупинився та побачив ОСОБА_3 лежачим під автомобілем (середня його частина), почав його доставати, потім зателефонували сину ОСОБА_9 , та товаришу ОСОБА_10 , які приїхали та допомогли посадити потерпілого в автомобіль й він на своєму автомобілі відвіз ОСОБА_3 додому. Наступного дня до нього прийшов син потерпілого, та повідомив, що ОСОБА_3 потрібно робити операцію. Також, зазначив, що автомобіль марки «ГАЗ 2410» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він керував, належить ОСОБА_11 .
		Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість повністю підтверджується дослідженими судом доказами:
		- показами потерпілого ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 28.10.2016 року близько 22 години 00 хвилин, він прийшов в гараж до свого знайомого ОСОБА_8 , де знаходився й ОСОБА_12 . Вказав, що вони втрьох вживали горілку, випили близько 0,5 л. Потім він з ОСОБА_13 вирішили поїхати в магазин, обвинувачений сів за кермо свого автомобіля. По дорозі в магазин, розрядився акумулятор та двигун не запускався, після чого, він почав його штовхати й, впав спочатку на коліна, а потім лежав під автомобілем обличчям, ноги направо, голова наліво по відношенню до автомобіля, тобто поперек автомобіля, далі він опинився між колесами автомобіля, а ОСОБА_6 поїхав на нього. Потім пам`ятає, як прийшов до тями, знаходячись вже під автомобілем, й сказав ОСОБА_6 домкратом підняти автомобіль, щоб витягнути його та щоб той викликав ОСОБА_14 та зателефонував його сину. В подальшому, коли прийшов товариш та син, вони витягли його з-під автомобіля та доставили додому. Після чого, викликали швидку допомогу. Також, зазначив, що він не знає, чи бачив ОСОБА_6 , як він штовхає автомобіль. Коли він вийшов з автомобіля, то почав його штовхати, вважав, що ОСОБА_6 це бачив та у зв`язку з чим включив задню передачу автомобіля. Надавши покази в судовому засіданні, в подальшому просив розглядати справу за його відсутності, за участю представників. 
		- показами представника потерпілого ОСОБА_3  ОСОБА_4 , яка зазначила, що 29.10.2016 року близько 01 години 00 хвилин товариш чоловіка ОСОБА_15 та син принесли чоловіка додому. ОСОБА_15 на питання, що трапилося, пояснив, що ОСОБА_3 випав з автомобіля. Швидку викликали через 20-30 хвилин. Також, зазначила, що на операцію чоловіка вони витратили 12865 грн. ОСОБА_6 надавав чоловіку матеріальну допомогу в розмірі 42000 грн. в 2017 році, потім, ще 1500 грн. та 900 грн.
		- показами свідка ОСОБА_16 , з яких вбачається, що 28.10.2016 року близько 22 годин 00 хвилин, він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_2 . Йому зателефонував батько ОСОБА_3 та повідомив, що його збили та місце його знаходження. Він поїхав за адресою, а саме біля перехрестя по вул. Фонвізіна в м. Харкові, біля кіоску « Кисет», і побачив, що його батько знаходився на дорозі біля автомобіля «ГАЗ 2410», який стояв на дорозі. Спочатку останній не зрозумів, що трапилося, підійшов до водія, та зрозумів, що той був в стані алкогольного сп`яніння. Далі викликав швидку допомогу та попрохав ОСОБА_6 подзвонити їм додому. Також, зазначив, що коли він підійшов, батько був біля автомобіля, хто його витягнув з-під автомобіля, він не знає. Батько йому не повідомив, чи може він рухатися. ОСОБА_14 побачив коли заніс батька до квартири. 
		- протоколом огляду місця події від 30 жовтня 2016 року, та ілюстрованою таблицею до нього, відповідно до якого оглянуто автомобіль марки «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 . В ході огляду виявлено, що на даному автомобілі є пошкодження, а саме: сморг ремонту капоту та передній решітки, слід пошкодження на правому передньому крилі на відстані 5 см від центра колеса з правої сторони, на куті заднього бамперу з лівої сторони мається вм`ятина, інших пошкоджень в ході огляду встановлено не було
		- протоколом огляду місця події від 30 жовтня 2016 року та ілюстрованою таблицею до нього, відповідно до якої, місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на проїзній частині дороги навпроти будинку 16-А по вул. Фонвізіна м. Харкова. В ході огляду прилеглої території слідів або знарядь вчинення даного кримінального правопорушення (злочину) виявлено не було.
		- протоколом огляду речового доказу від 14.12.2016 року відповідно до якого, предметом огляду є автомобіль марки «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 , білого кольору, на якому 28.10.2016 року близько 23 годин 00 хвилин ОСОБА_6 знаходячись на автодорозі в м. Харкові вул.. Фонвізіна, поруч з буд. 16-А скоїв наїзд на ОСОБА_3 . Автомобіль знаходиться поруч з будинком за адресою: АДРЕСА_3 , на чотирьох колесах, візуальну всі механізми, агрегати автомобіля знаходяться на своїх місцях, в працездатному стані.
		- протоколом огляду речового доказу від 26.12.2016 року відповідно до якого, предметом огляду є речі одягу, а саме чоловіча куртка темно-синього кольору з вставками червоного кольору. При огляду якої встановлені пошкодження у вигляді розриву тканини лівого рукава. Чоловічі брюки-джинси, темно-синього кольору, які мають пошкодження у вигляді пошкодження тканини в області задньої лівої кишені.
		- протоколом проведенняслідчого експериментувід 28грудня 2018року та фототаблицеюдо нього,заучастю захисника,обвинуваченого ОСОБА_6 останній в присутності двох понятих, показав та докладно розповів як та при яких обставинах 28 жовтня 2016 року сталось ДТП.
		- висновком експерта № 1428-А/16 від 07 грудня 2016 року, відповідно до якого у зв`язку з подією 28.10.2016 року у ОСОБА_3 мала місце поєднана травма у вигляді наступних ушкоджень: закрита травма грудної клітки: переломи 2,4,5,7 ребер зліва, лівобічний гемо пневмоторакс, підшкірна емфізема; закрита травма живота і тазу: розрив брижі сигмо видної кишки, внутрішнього черевна кровотеча; внебрюшинний розрив сечового міхура, зачеревна урогематома; закриті уламкові переломи лонних і сідничних кісток, розрив крижово-клубового зчленовування зліва. Травма ОСОБА_3 відносить до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя. Ці ушкодження утворилися одномоментно, від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразилися, могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк, вказаних в постанові-під час наїзду автомобіля на ОСОБА_3 
		- висновком судової автотоварознавчої експертизи № 1054/16 від 08 грудня 2016 року, згідно якого у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України; у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України; у діях водія автомобіля «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 маються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
		- висновком судової автотоварознавчої експертизи № 1082/16 від 26 грудня 2016 року та фото таблицею до неї, згідно якої на момент експертного огляду робоча гальмівна система рульове керування та ходова частина автомобіля «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 перебували в працездатному стані.
		- висновком судової автотоварознавчої експертизи № 13/17 від 12 січня 2017 року, згідно якого у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України; технічна можливість запобігти події для водія автомобіля «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру; у діях водія автомобіля «ГАЗ-2410» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 маються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
		- постановами про визнання речовими доказами автомобіль марки ГАЗ 2410 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ;- чоловічу куртку темно-синього кольору з червоними вставками, чоловічі брюки  джинси темно-синього кольору, зі слідами пошкодження.
		Зазначені вище докази сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
		Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.
		Аналізуючи покази потерпілого, свідків, суд дійшов висновку про те, що їх покази співпадають одне з одним, не суперечать фактичним обставинам встановленим по справі, підстав оговорювати ОСОБА_6 судом не встановлено, а тому суд вважає їх достовірними. Не вірити показанням допитаних у судовому засіданні потерпілого, представника потерпілого, свідків підстав у суду не має. 
		Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_6 суд дійшов висновку про те, що його покази не суперечать фактичним обставинам встановленим по справі, а тому суд вважає їх достовірними. 
		   За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.
		Також, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суд застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідност. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).
		З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_6 слід кваліфікуватизач.2ст.286КК України,а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
		   Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні та добровільне часткове погашення заподіяної шкоди потерпілому ОСОБА_3 .
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		Вивчаючи відомості про особу обвинуваченого, суд встановив, ОСОБА_6 раніше не судимий, не одружений, не працює, має на утриманні хвору матір, яка є інвалідом другої групи, є її єдиним годувальником, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, характеризується задовільно.
		 
		Відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК Українита п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
		Згідно з роз`ясненнями, наведеними упостанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиноюстатті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_6 суд,відповідно дост.65КК України,враховує ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,дані пройого особу,сукупність обставин,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання, позицію потерпілого та його представника, які просили призначити покарання на розсуд суду та приходить до висновку, щодо призначення ОСОБА_6 основного покарання із застосуванням положеньст. 75 КК України, що буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Відповідно до п. 15Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»при постановлені вироку суди мають обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового, оскільки додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами. Питання доцільності призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи із обов`язковим мотивуванням у вироку прийнятого рішення.
		Суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, що буде відповідати тяжкості вчиненого злочину.
		На думку суду, саме таке покарання, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним іншихзлочинів.
		Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 судом не обирався.
		Крім того, потерпілий підтримав заявлений ним цивільний позов та просив стягнути суму матеріальних збитків в розмірі 12869 грн. з ПрАТ СК «ЮНІВЕС» та суму моральних збитків в розмірі 5000 грн., суму страхового відшкодування, пов`язану із стійкою втратою працездатності в розмірі 57600 грн., також просив стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
		Представник відповідача ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просили врахувати свої письмові заперечення. Зазначили, що, заявляючи до стягнення суму на відшкодування витрат на лікування, позивачем не додано документів відповідного закладу охорони здоров`я на підтвердження вказаних витрат. Також вказали, посилаючись на положення ст.26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що в даному випадку, моральна шкода може бути стягнута в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Крім того, зазначили, що позивачем невірно розрахована сума страхового відшкодування за шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності, яка повинна бути нарахована з розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1450 грн. Вказали, що позивачем не надано до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» заяву на виплату страхового відшкодування відповідно до ст.35 Закону, й, таким чином, права та інтереси позивача не порушені.
		Цивільний позов (уточнений) представника потерпілого ОСОБА_17 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди у сумі 100000,00 грн., а також з ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» матеріальної шкоди в сумі 12869,00грн., моральної шкоди в сумі 5000,00 грн., шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності в розмірі 57600,00 грн. - підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		 Так, цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля ГАЗ- 2410 держ/номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 була застрахована згідно полісом № АІ/9261143 обов`язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.03.2016 року, виданим ПрАТ СК «ЮНІВЕС».
		 Таким чином, відносини, що виникли між цивільним позивачем та цивільним відповідачем ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі полісу № АІ/9261143 регулюються безпосередньоЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі  Закон).
		Так, відповідно до п. 36.2.ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених устатті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
		   Згідно положень п. 35.1. Закону, Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
		Згідно з п. 37.1.4 ст. 37 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, в тому числі і: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
		Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частиною 1ст. 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно зіст. 81 ч.1,5,6 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Однак, в судове засідання цивільний позивач не надав суду належних доказів того, що він подав до страхової компанії заяву про страхове відшкодування. Згідно пояснень представника потерпілого  ОСОБА_4 , вони не звертались до страховика з заявою про страхове відшкодування.
		Також, в ст. 3 Закону зазначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
		Положеннями п. 22.1 Закону встановлено правило, згідно з яким при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, а в ст. 33  зобов`язання учасника ДТП повідомити страховика про ДТП. Зокрема, в пункті 33.1.4 Закону застережено, що учасник ДТП зобов`язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання ДТП. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
		Згідно ст.1194 ЦК України, при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов`язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
		Дана позиція міститься у висновках, викладених в постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2010 року, які, відповідно доч.1 ст.458 КПК України,є обов`язковими для всіх судів України, й, згідно яких,в разі невиконання страхувальником обов`язку, передбаченого у ст. 33 Закону, він позбавляється права на відшкодування шкоди за його винні дії страховиком у порядку, передбаченому ст. 1194 ЦК України .
		З огляду на те, що судом встановлено, що до теперішнього часу цивільний позивач не подав до страхової компанії заяви про страхове відшкодування, обвинувачений ОСОБА_6 не надавав страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка - підстави для стягнення заподіяної шкоди з ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» не вбачається, але не позбавляє можливості цивільного позивача звернутись з тими самими позовними вимогами до цивільного відповідача ОСОБА_6 в порядку цивільного судочинства.
		Крім того, цивільним позивачем заявлені позовні вимоги до цивільного відповідача ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди в сумі 100000,00 грн.. В обґрунтування позову, послався на те,що в результаті ДТП йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, встановлена 2 група інвалідності, встановлена стійка втрата працездатності. Зазначив, що неправомірними діями цивільного відповідача йому було завдано суттєвих психологічних страждань, потягло негативні зміни в житті, порушення нормальних життєвих зв`язків, призвело до неможливості працювати, спілкуватись, нормально існувати в соціумі. Вказав, що постійно зазнає душевних страждань, відчуває фізичний біль. Просив стягнути суму в якості компенсації моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн.
		Частково визнаючи позов, цивільний відповідач ОСОБА_6 зазначив, що на цей час потерпілому виплачені кошти в сумі 50900,00 грн.
		Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, в судовому засіданні доведена.
		В даному випадку, вимогу щодо стягнення моральної шкоди, цивільний позивач  потерпілий ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що внаслідок завданих тяжких тілесних ушкоджень цивільним відповідачем він зазнав значної моральної шкоди.
		Положеннями п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіював шкоди тощо).
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер і глибину моральних страждань, яких зазнав потерпілий та приходить до висновку, що вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням добровільно відшкодованої обвинуваченим шкоди у розмірі 50900,00 грн., підлягає сума у розмірі 49 100,00 грн.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави, судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи № 1054/16 від 08.12.2016 року в сумі 1055 грн. 52 коп., експертизи № 1082/16 від 26.12.2016 року в сумі 1055 грн. 52 коп., експертизи № 13/17 від 12.01.2017 року в сумі 1055 грн. 52 коп., загальною сумою 3166 грн.56 коп.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
		На підставі ч. 1ст. 75 КК України,  ОСОБА_6  звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - три роки, не вчинить нового злочину й, виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 1ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та обов`язки, передбачені п. 2 ч. 3ст.76 КК України- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов (уточнений) представника потерпілого ОСОБА_17 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди, а також з ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» матеріальної шкоди та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 49100,00 (сорок дев`ять тисяч сто) гривень.
		В задоволенні цивільного позову в іншій частині - відмовити.
		Стягнути на користь держави з ОСОБА_6 судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз в сумі 3166 ( три тисячі сто шістдесят шість) грн. 56 коп.
		Речові докази: 
		- автомобіль марки ГАЗ 2410 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий на відповідальне зберігання,згідно розписки від 14.12.2016 року ОСОБА_6  вважати повернутим обвинуваченому;
		- чоловічу куртку темно-синього кольору з червоними вставками, чоловічі брюки  джинси темно-синього кольору, зі слідами пошкодження, що передані на зберігання, згідно розписки від 26.12.2016 року ОСОБА_3  вважати повернутим потерпілому.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		Суддя -   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...