Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6295/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2020. Зареєстровано: 23.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2020.
Дата набрання законної сили: 21.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/3270/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №826/6295/17
		адміністративне провадження №К/9901/3270/17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В.,
		суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України   
		на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2017 року (головуючий суддя - Клименчук Н.М.)
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді: Лічевецький І.О., Сорочко Є.О.)
		у справі №826/6295/17
		за позовом ОСОБА_1   
		до Регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України 
		про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
		I. РУХ СПРАВИ
		1.          У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у реєстрації права власності на Ѕ частину автомобіля Ford Fusion, 2011 року випуску, за нею; зобов`язати на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року у зв`язку зі зміною власника транспортного засобу провести перереєстрацію автомобіля, зазначивши в реєстраційних документах, що власником Ѕ частини автомобіля є ОСОБА_1 ; зобов`язати видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, де в графі «Особливі відмітки» зазначити, що ОСОБА_1 є співвласником транспортного засобу.
		2.          Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня               2017 року позов задоволено частково. Зобов`язано Регіональний сервісний центр в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року провести перереєстрацію автомобіля Ford Fusion, 2011 року випуску, зазначивши в реєстраційних документах, що власником Ѕ частини транспортного засобу є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Регіональний сервісний центр в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ford Fusion, 2011 року випуску, із зазначенням в графі «Особливі відмітки» ОСОБА_1 як співвласника транспортного засобу.
		3.          Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня              2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Ford Fusion, 2011 року випуску, із зазначенням в графі «Особливі відмітки» ОСОБА_1 як співвласника транспортного засобу. У задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. У решті судове рішення залишено без змін.
		4.          Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		5.          Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2016 року, в порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності на Ѕ частину автомобіля Ford Fusion, 2011 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 - за ОСОБА_1 ; визнано право власності на іншу Ѕ частину автомобіля за ОСОБА_3 .
		6.          Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року знято арешт з автомобіля.
		7.          30 березня 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на Ѕ частину транспортного засобу на підставі судового рішення.
		8.          Листом від 11 квітня 2017 року позивача було повідомлено, що відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, для перереєстрації Ѕ частки автомобіля Ford Fusion на підставі копії судового рішення, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 необхідно звернутися до будь-якого сервісного центру МВС, надавши при цьому засвідчену в установленому порядку копію судового рішення про розподіл майна, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та автомобіль для його огляду фахівцем експертної служби МВС з одночасною сплатою всіх передбачених законодавством платежів.            
		IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		9.          Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що документом, що підтверджує право власності позивача на Ѕ частину автомобіля є рішення суду про поділ майна, яке набрало законної сили, а тому згода іншого співвласника на перереєстрацію транспортного засобу не потрібна. 
		10.          З урахуванням встановлених обставин, наявних у справі доказів, та з огляду на те, що станом на час розгляду справи відсутній правовий механізм, що регулює спірні правовідносини, окружний суд дійшов висновку що належним, допустимим та необхідним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати право власності на транспортний засіб відповідно до судового рішення та видати свідоцтво, незважаючи на вимогу відповідача надати автомобіль для огляду фахівцями експертної служби МВС.
		11.          При цьому відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача.
		12.          Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу де в графі «Особливі відмітки» зазначити що ОСОБА_1 є співвласником транспортного засобу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що така позовна вимога є передчасною оскільки позивач з такою вимогою до відповідача не звертався та, відповідно, не було відмовлено.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		13.          Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, є незаконними та необґрунтованими.
		14.          Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2015 року було накладено арешт автомобіль і при зверненні з заявою у березні 2017 року позивач лише повідомила про зняття такого арешту не надавши належним чином завірену копію відповідного судового рішення.
		15.          Для проведення перереєстрації автомобіля з метою внесення в реєстраційні документи анкетних даних як співвласника позивач повинна була звернутися до підрозділу Регіонального сервісного центру разом із співвласником, надати автомобіль для огляду експертом, здати попереднє свідоцтво. Оскільки позивач зі спільною заявою не зверталася, передбачені законодавством дії не вчинила, то їй правомірно було відмовлено у проведенні перереєстрації транспортного засобу.
		16.          Перешкоди з боку іншого співвласника у наданні автомобіля для огляду фахівцями не повинні призводити до неправомірного зобов`язання державного органу вчинити дії та перекладати на нього обов`язки та вину іншого співвласника.
		17.          Відповідач також зазначає що з їх сторони не було порушено жодного нормативно-правового акту та прав позивача.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		18.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне. 
		19.          Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 34 Закону України «Про дорожній рух», в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України. 
		20.          Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих  на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок №1388).
		21.          Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок,  інших  прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, 
		оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. 
		22.          Відповідно до пункту 7 Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її  проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
		23.          Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в  уповноважених  органах  МВС  та  без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах  або знищені чи підроблені, забороняється. 
		24.          Пунктом 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення,  митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів  установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до  реєстраційних  документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, копія рішення суду, засвідчена в установленому  порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
		25.          На виконання умов, встановлених Порядком №1388, після набрання законної сили ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 березня 2017 року про скасування заходів забезпечення позову та зняття арешту з автомобіля Ford Fusion, 2011 року випуску, позивач через свого представника звернулась з заявою про реєстрацію права власності на Ѕ частину автомобіля на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року. До заяви додано завірену належним чином копію рішення та копію ухвали районного суду, копію довіреності. 
		26.          У наданому рішенні суду зазначено фізичні особи, які визнаються власниками транспортного засобу, марка, модель та рік випуску транспортного засобу, ідентифікаційний номер її складової частини. Таким чином виконано вимоги щодо надання документу, який належно підтверджує правомірність придбання транспортного засобу.
		27.          У відповіді на заяву позивача повідомлено про необхідність звернення разом з ОСОБА_3 до будь-якого сервісного центру МВС, тобто відмовлено у проведенні перереєстрації в одноособовому порядку. Суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку в цій частині що документом, який підтверджує право власності позивача, є судове рішення, а тому згода іншого власника транспортного засобу на перереєстрацію не потрібна.
		28.          Відповідно до пункту 15 Порядку №1388 під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів  у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені  чи  по  батькові,  місця  проживання  фізичних  осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. 
		29.          Судами попередніх інстанцій встановлено що у позивача відсутня можливість надати автомобіль для огляду фахівцями експертної служби МВС оскільки інший співвласник чинить перешкоди у реалізації її прав, визначених судовим рішенням.
		30.          Таким чином є обґрунтованим та правильним висновок судів попередніх інстанцій що належний, допустимий та необхідний спосіб захисту прав позивача є зобов`язання відповідача вчинити дії по перереєстрації транспортного засобу відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню. При цьому дії відповідача судом не було визнано протиправними. 
		31.          Посилання відповідача у касаційній скарзі на відсутність належним чином завіреної копії ухвали про зняття арешту з транспортного засобу при зверненні позивача з заявою 30 березня 2017 року, а тому і правомірність відмови у вчиненні дії, є помилковими. У листі відповідача від 11 квітня 2017 року не вимагалося надання належної копії судового рішення про зняття арешту, а зазначалося про необхідність звернення з засвідченою в установленому порядку копією рішення про поділ майна, що є різними судовими рішеннями.
		32.          У обґрунтування касаційної скарги відповідач також зазначав що відповідно до пункту 6 Порядку № 1388 для проведення перереєстрації автомобіля з метою внесення в реєстраційні документи анкетних даних як співвласника, позивач повинен звернутися до підрозділу МВС разом із співвласником, зокрема із спільною заявою та документами, які посвідчують їх особи, надати автомобіль для огляду експертом, здати попереднє свідоцтво про реєстрацію. Оскільки позивач зазначені дії не вчинив, то їй було відмовлено. 
		33.          Проте такі доводи перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій, в результаті чого було прийнято правомірне рішення що необхідним способом захисту прав позивача з огляду на протидію співвласника транспортного засобу, є необхідність зобов`язання відповідача вчинити дії. Щодо зобов`язання видати свідоцтво з заповненою графою «Особливі відмітки», то в цій частині позовних вимог апеляційним судом було відмовлено, а тому посилання у касаційній скарзі є помилковим.
		34.          Також є неправомірним та таким що не відноситься до спірних правовідносин посилання відповідача у касаційній скарзі на те що відповідно до частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України оскільки позивач позбавлена можливості володіти та користуватися належною їй частиною спільного майна, а виділ у натурі частки із спірного майна є неможливим, то вона має право на одержання грошової компенсації вартості її частки. 
		35.          Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог.
		36.          Відповідно до статті 343 КАС України  суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		37.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі №826/6295/17- без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.В. Білак
		О.В. Калашнікова
		В.М. Соколов,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...