Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 285/968/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2020.
Дата набрання законної сили: 12.02.2020
Номер судового провадження: 61-22268ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		12 лютого 2020 року
		м. Київ
		справа № 285/968/19
		провадження № 61-22268св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач: Киянська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Галацевич О. М., 
		від 11 листопада 2019 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Киянської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Позовна заява  ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина. 
		Спадкоємцями за законом першої черги на час відкриття спадщини були вона та відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. 
		ОСОБА_2 подав заяву про відмову від спадщини, а ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини.
		Вона заяву про прийняття спадщини після смерті батька в строк передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) не подала з поважних причин, оскільки хворіла, є інвалідом та має істотні вади здоров`я.
		Просила визначити додатковий строк - три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, у складі судді Мозгового В. Б., від 05 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції враховуючи тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини (понад рік) дійшов до висновку про недоведеність існування об`єктивних та непереборних перешкод для прийняття  ОСОБА_1 спадщини після смерті батька та відсутність поважних причин пропуску строку визначеного статтею 1270 ЦК України.
		При цьому, суд зазначив, що захворювання позивачки протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини тривало 7 днів, не носило характеру тяжкого або постійного, яке могло б перешкодити подати заяву нотаріусу в період із січня по липень 2017 року. Сама по собі наявність інвалідності третьої групи, що пов`язана з вадами слуху, яку позивач має з дитинства, суд не вважав перешкодою для дотримання позивачем вимог законів, зокрема, стосовно порядку та строків прийняття спадщини.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 серпня 2019 року скасовано і постановлено нове, яким позов задоволено, визначено 
		ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
		Приймаючи постанову від 11 листопада 2019 року, колегія суддів виходила з того, що наявність у особи вади слуху призводить до соціальних наслідків - обмеження життєдіяльності (зниження здатності адекватно поводитись і зниження здатності спілкуватися з оточуючими) і соціальної недостатності (порушення здатності виконувати соціальні ролі). Психологічні особливості людей з вадами слуху перешкоджають їхній інтеграції в суспільстві, продуктивній взаємодії з ним. 
		Апеляційний суд вважав таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що наявність у позивачки вад слуху, внаслідок яких вона має статус особи з інвалідністю, не створює об`єктивних, непереборних, істотних труднощів і не є перешкодою для реалізації спадкових прав.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга 
		ОСОБА_3 на постанову Житомирського апеляційного суду 
		від 11 листопада 2019 року. 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 285/968/19 та витребувано її матеріали з місцевого суду. 
		В грудні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована помилковістю висновків апеляційного суду.
		Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, а висновки суду апеляційної інстанції є припущеннями, оскільки у справі відсутні докази (медична документація або висновок експерта), що внаслідок захворювання слуху у позивача відбулись такі обмеження життєдіяльності, які стали непереборною обставиною для реалізації нею своїх спадкових справ у визначений законом строк.
		Стверджує, що між спадкоємцями ОСОБА_5 існувала домовленість щодо розподілу спадкового майна, однак позивач взяті на себе зобов`язання не виконала.
		Судом не було допитано свідків зі сторони відповідача та як наслідок не досліджено обставини того, що ОСОБА_1 мала можливість, однак не бажала в межах шести місяців подавати заяву про прийняття спадщини.
		Вважає, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску встановленого 
		статтею 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини не є поважними.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу не подано
		У поданому в січні 2020 року відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , вважала постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою і просила відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3 .
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина.
		ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є його спадкоємцями першої черги за законом. 
		ОСОБА_2 23 травня 2017 року, у встановлений законом строк, подав заяву нотаріусу про відмову від спадщини після смерті батька. 
		ОСОБА_3. 24 травня 2017 року, у встановлений законом строк, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька.
		ОСОБА_1 заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті батька подала 24 квітня 2018 року.
		Постановою приватного нотаріуса Новоград-Волинського районного нотаріального округу Люлевича А. І. № 261 від 24 квітня 2018 року 
		ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв`язку із пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини.
		ОСОБА_1 є особою, яка має інвалідність третьої групи з дитинства по слуху.
		У період з 10 по 17 травня 2017 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні. 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі в редакції Кодексу на час подачі касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частин першої - п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 
		2) ці обставини визнані судом поважними.
		Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
		З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
		Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання 
		У справі, що переглядається, встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса 24 квітня 2018 року.
		Як поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначала свою хворобу, наявність вад здоров`я, зокрема інвалідність з дитинства, пов`язану з істотними вадами слуху.
		Суд першої інстанції вважав, що причини, на які посилається позивач, не перешкоджали їй протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подати заяву про її прийняття. 
		Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову  ОСОБА_1 , апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що наявність у особи істотних вад слуху призводить до таких наслідків, як обмеження життєдіяльності, зниження здатності спілкування з оточуючими, порушення можливості виконувати соціальні ролі. Психологічні особливості людей з вадами слуху перешкоджають їх інтеграції в суспільстві, продуктивній взаємодії з ним.
		Про істотність вад слуху ОСОБА_1 та обмеження її життєдіяльності свідчить, як встановлена їй з дитинства інвалідність, так зокрема і те, що при розгляді справи в судах попередніх інстанцій спілкування між 
		ОСОБА_1 та судом забезпечував сурдоперекладач.
		Крім того, суд першої інстанції вказавши, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період визначений законом для прийняття спадщини тривало лише сім днів, залишив поза увагою ту обставину, що фактично ОСОБА_1 в цей час у травні 2017 року перенесла хірургічне втручання, яке окрім перебування в стаціонарі потребувало додаткового часу на реабілітацію.
		Посилання ОСОБА_3 на існування між спадкоємцями ОСОБА_5 усних домовленостей щодо поділу спадкового майна, не мають юридичного значення при вирішенні розглядуваної справи. Від спадщини після смерті батька, ОСОБА_1 у встановленому порядку не відмовилась. В матеріалах справи відсутні відомості про складання ОСОБА_5 заповіту, яким би він виключив ОСОБА_1 із числа своїх спадкоємців.
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд ухвалив судове рішення за відсутності показань свідків, підлягають відхиленню.
		В суд першої інстанції ОСОБА_3. подала заяву про розгляд справи за її відсутності та ухвалене рішення від 05 серпня 2019 року, у тому числі з підстав не допиту свідків, не оскаржувала. Клопотань про виклик свідків в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3. не заявляла.
		Таким чином наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду по суті вирішення справи, а зводяться до необхідності переоцінки доказів чи встановлення нових обставин, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини, неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки апеляційний суд, надавши оцінку обставинам, які встановлені в даній конкретній справі та мають істотне значення для її вирішення, ухвалив судове рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.
		Керуючись статтями 400, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Постанову Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   С. Ф. Хопта   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...