Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/2519/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2020. Зареєстровано: 26.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2020.
Дата набрання законної сили: 20.04.2020
Результат оскарження 03.11.2021 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: 1-кп/621/65/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220300000742

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		621/2519/19
		1-кп/621/65/20
		В И Р О К
		іменем України
		 
		25 лютого 2020 року                                         м. Зміїв
		 
		Зміївський районний суд Харківської області: 
		 
		головуючий - суддя ОСОБА_1 
		за участі:    секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		потерпілої - ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
		захисника - ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019220300000742 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Змієві Харківської області, є громадянином України, має вищу освіту, одружений, є фізичною особою-підприємцем та директором ПТВП "Далес", зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		 
		у злочині, передбаченому частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		19 серпня 2019 року близько 16:00 години в м.Змієві Харківської області ОСОБА_8 на своєму автомобілі "Mercedes" срібного кольору виїздив з місця зупинки автотранспорту поблизу будинку №15 по вул. Гагаріна. Після початку руху, під час здійснення маневру повороту ліворуч в сторону вул. Гагаріна, за напрямом руху автомобіля перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , що ОСОБА_8 обурило, та він почав сигналити, щоб вони відійшли в бік. В результаті цього між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_8 виник умисел на завдання тілесного ушкодження ОСОБА_6 .
		 
		Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_8 вийшов зі свого автомобіля, підійшов до ОСОБА_6 та, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар правою долонею в обличчя ОСОБА_6 , чим умисно завдав їй легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді забитих ран на слизовій оболонці верхньої губи ліворуч. Від отриманого удару ОСОБА_6 впала на асфальтовану ділянку дороги, де вдарилася головою, в результаті чого отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді травматичного набряку м`яких тканин на обличчі та на голові.
		Після цього ОСОБА_8 самостійно покинув місце події.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_8 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_8 в цілому визнав себе винуватим в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілої ОСОБА_6 , за тих обставин, які викладені вище.
		 
		Водночас, обвинувачений наполягав на тому, що нанесення ним удару потерпілій в обличчя стало його реакцією на провокацію з її боку, оскільки вона йому показала непристойний жест, а також висловлювалася на його адресу нецензурно, що його обурило.
		 
		З приводу вчиненого шкодує, просив суворо не карати.
		 
		Крім показань обвинуваченого ОСОБА_8 , його винуватість в інкримінованому злочині у повному обсязі підтверджується наступними доказами.
		 
		Так, потерпіла ОСОБА_6 показала про зазначені вище обставини, за яких ОСОБА_8 завдав їй легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		 
		Заперечувала проти доводів обвинуваченого, що вона спровокувала злочин у відношенні себе жестом середнього пальця та нецензурною лайкою.
		 
		Вона взагалі нічого не говорила на адресу обвинуваченого в тій обстановці, а жест був нею використаний у відповідь на адресовані їм образливі висловлювання обвинуваченого через те, що вона зі своєю подругою ОСОБА_10 опинилася на шляху його автомобіля.
		 
		З показаннями потерпілої повністю узгоджуються показання свідка ОСОБА_10 , яка перебувала разом з ОСОБА_6 та була очевидцем конфлікту, під час якого ОСОБА_8 під час проїзду повз них на своєму автомобілі гучно лаявся, а потім він вийшов з автомобіля, підійшов до ОСОБА_6 та сильно вдарив її в обличчя, від чого вона впала на землю.
		 
		Допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 показали, що під час розглядуваної події вони знаходились в автомобілі ОСОБА_8 в якості пасажирів та були очевидцями непристойного жесту з боку потерпілої, після чого ОСОБА_8 вийшов з автомобіля та дав їй "ляпаса".
		 
		Свідок ОСОБА_13 показала про обставини, за яких вона виявила тілесні ушкодження у своєї дочки ОСОБА_6 та дізналася від неї про обставини завдання їй тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_8 . 
		 
		Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.08.2019 підтверджується, що ОСОБА_6 звернулася до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області та повідомила про факт спричинення їй тілесного ушкодження, що мало місце 19.08.2019 (а. п. 115, 116).
		 
		Обставини, за яких 19 серпня 2019 року ОСОБА_8 завдав легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_6 , зафіксовані на електронних носіях на DVD-R дисках, які були оглянуті в судовому засіданні (а. п. 131, 132).
		 
		Висновком судово-медичної експертизи №12-14/139-Зм/19 від 29.08.2019 підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_6 мали місце: ділянки травматичного набряку м`яких тканин на обличчі та на голові, забиті рани на слизовій оболонці верхньої губи ліворуч.
		 
		Вказані вище тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета, з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму удару, можливо, внаслідок завдання удару долонею нападаючого, з місцем прикладення сили в обличчя потерпілої, з подальшим падінням потерпілої на асфальтне (дорожнє) покриття, і могли бути отримані в строк і при обставинах, зазначених вище.
		 
		По ступеню тяжкості ділянки травматичного набряку м`яких тканин на обличчі та на голові, у сукупності, так і кожне окремо кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (згідно пункту 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).
		 
		По ступеню тяжкості забиті рани на слизовій оболонці верхньої губи ліворуч, як у сукупності, так і кожне окремо кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995) (а. п. 117).
		 
		Оцінивши зазначені вище досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності та взаємозв`язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_8 є винуватим в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України.
		 
		Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано, що він вчинив умисний злочин проти здоров`я, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є злочином невеликої тяжкості, а також конкретні обставини кримінального правопорушення, яке вчинено в результаті розвитку конфлікту, що виник між учасниками дорожнього руху, а саме ОСОБА_8 , як водієм транспортного засобу, та потерпілою ОСОБА_6 , яка в якості пішохода опинилася на шляху руху автомобіля обвинуваченого.
		 
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_8 щодо своєї винуватості, яку він хоча і визнав, однак із застереженням про наявність провокації з боку потерпілої, а також щодо цивільного позову потерпілої, виключає щире каяття та можливість його врахування як обставини, що пом`якшує покарання.
		 
		В матеріалах провадження відсутні і відомості щодо існування такої обставини, що пом`якшує покарання, як вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.
		 
		Тому суд відхиляє доводи сторони захисту про наявність обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України.
		 
		Також, у кримінальному провадженні відсутні обставини, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України.
		 
		З досліджених судом письмових доказів щодо особи обвинуваченого ОСОБА_8 вбачається, що він раніше не судимий (а. п. 119, 120), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував (а. п. 121); одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. п. 154, 155), зареєстрований як фізична особа-підприємець (а. п. 133-140), є засновником та директором ПТВП "Далес" (а. п. 141-152), за місцем проживання характеризується задовільно (а. п. 122).
		 
		Судом враховано відомості щодо особи потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка характеризується виключно позитивно, має високі досягнення у навчанні (а. п. 27, 28, 37-52, 123). 
		 
		Крім того, судом дотримано вимог ч. 2 ст. 65 КК України, якою передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		 
		За сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, його конкретних обставин, особи винного, повідомлених ним обставин про зупинення підприємницької діяльності та відсутність доходів, відсутності обставин що пом`якшують або обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді громадських робіт на строк в межах, передбачених частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України.
		 
		Відповідно до ст. 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, під час вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а. п. 19-22), суд виходив з наступного.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		Відповідно до частин 1-4 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		 
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		 
		Потерпіла ОСОБА_6 у позовній заяві просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на її користь 5 500 грн 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.
		 
		На обґрунтування вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпіла ОСОБА_6 зазначила про понесені нею витрати на придбання ліків в розмірі 2 500 грн 00 коп., на підтвердження чого надала копії чеків на суму 350 грн 11 коп., також вказала, що придбала продукти харчування на суму 3 000 грн 00 коп. для поновлення стану здоров`я, частину збережених чеків надала до суду. На підставі викладеного вважала, що обвинувачений ОСОБА_8 спричинив їй матеріальну шкоду на загальну суму 5 500 грн 00 коп.
		 
		На обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди потерпіла ОСОБА_6 стверджувала про наявність у неї душевних страждань, переживань внаслідок протиправних дій обвинуваченого щодо ушкодження її здоров`я, приниження людської гідності, оскільки вона дуже злякалася, що викликало погіршення стану здоров`я. В наслідок дій ОСОБА_8 було порушено її нормальний уклад життя, що виразилося в погіршенні її взаємовідносин в родині, неможливості робити справи вдома. На підставі викладеного вважала, що обвинувачений ОСОБА_8 спричинив їй моральну шкоду на загальну суму 100 000 грн 00 коп. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_8 частково визнав позовну заяву та не заперечував проти стягнення з нього 3 306 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, та 350 грн 11 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
		 
		Вважав, що потерпілою не надано належного обґрунтування та доказів спричинення їй моральної шкоди на суму 100000 грн та матеріальної шкоди на суму 5500 грн., вважав вимоги значно завищеними (а. п. 166-168).
		 
		На підтвердження розміру матеріальної шкоди, що полягає у витратах на придбання медичної продукції, потерпілою надано копії чеків, відомостями яких підтверджуються витрати ОСОБА_6 на лікування на суму 350 грн 11 коп. (а. п. 22).
		 
		Факт лікування ОСОБА_6 наслідків тілесних ушкоджень, що були їй спричинені ОСОБА_8 , підтверджується і відомостями медичної карти амбулаторного хворого (а. п. 30-35).
		 
		Доказів понесення потерпілою інших витрат, які були обумовлені виключно завданням їй тілесних ушкоджень, в матеріалах провадження немає, тому в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди позовна заява підлягає частковому задоволенню на суму 350 грн 11 коп. 
		 
		Решту вимог про відшкодування матеріальної шкоди потерпілою не доведено, а тому належить залишити без задоволення. 
		 
		Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то виходячи із наведених вище конкретних обставин та ступеню тяжкості вчиненого у відношенні потерпілої ОСОБА_6 умисного злочину, характеру моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, незалежно від розміру майнової шкоди, дотримуючись принципів розумності та справедливості, в частині вимог про відшкодування моральної шкоди позовна заява потерпілої ОСОБА_6 підлягає задоволенню у повному обсязі.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати  ОСОБА_8  винуватим у злочині, передбаченому частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_8  на користь ОСОБА_6 350 (триста п`ятдесят) грн 11 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.
		 
		В іншій частині позову - відмовити.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Головуючий:     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...