Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/608/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2020.
Дата набрання законної сили: 20.02.2020
Номер судового провадження: 61-11069ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		20 лютого 2020 року
		м. Київ
		 
		справа  № 554/608/19
		провадження № 61-11069св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., 
		 
		учасники справи: 
		позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Сервіс Плюс»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргутовариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Сервіс Плюс» на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О, О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Сервіс Плюс» ( далі - ТОВ «УК «Сервіс Плюс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з утримання будинку.
		Позов мотивований тим, що з 02 квітня 2018 року товариство надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: 
		АДРЕСА_1 , співвласником якого є відповідач. 
		Проте покладений на нього обов`язок щодо оплати послуг з управління будинком ОСОБА_1 належним чином не виконує, у результаті чого за період з 01 квітня 2018 року по 01 січня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 2 581,78 грн.
		За таких обставин позивач просив суд стягнути зі ОСОБА_1 борг за послуги з управління будинком у розмірі 2 581,78 грн, з яких: 2 441,49 грн - сума боргу, 29,93 грн - 3% річних; 110,36 грн - інфляційні нарахування та судові витрати у розмірі 3 421,00 грн та судові витрати.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 
		2019 року, у складі судді Бугрія В. М., позов ТОВ «УК «Сервіс Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з управління будинком задоволено.
		 
		Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «УК «Сервіс Плюс» борг за послуги з управління будинком - 2 441,49 грн, 3% річних - 29,93 грн, інфляційні нарахування - 110,36 грн, а всього 2 581,78 грн.
		 
		Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «УК «Сервіс Плюс» судовий збір у сумі 1 921,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 
		1 500 грн.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, якого на підставі протоколу зборів співвласників цього багатоквартирного будинку, обрано управителем зі встановленням переліку та вартості послуг, з 02 квітня 2018 року надає послуги з обслуговування багатоквартирного будинку, співвласником якого є відповідач, який повинен оплачувати надані послуги.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
		 
		Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2019 року скасовано.
		 
		У задоволенні позову ТОВ «УК «Сервіс Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з управління будинком відмовлено.
		 
		Стягнуто із ТОВ «УК «Сервіс Плюс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору, понесені при подачі апеляційної скарги, у сумі 2 881,50 грн.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів того, що його уповноважено надавати послуги з утримання багатоквартирного будинку в якому знаходиться квартира, власником якої є відповідач. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач надавав послуги з утримання багатоквартирного будинку 
		АДРЕСА_1 .
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У червні 2019 року ТОВ «УК «Сервіс Плюс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року та залишити в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2019 року.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга ТОВ «УК «Сервіс Плюс» мотивована тим, що апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не звернув уваги на те, що відповідно до положень, викладених у Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зборами співвласників такого багатоквартирного житлового будинку прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирного будинку і такий договір підписується співвласником (співвласниками) уповноваженими на це рішенням зборів і є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.
		 
		Суд не звернув уваги, що загальними зборами затверджено умови підписання договору шляхом приєднання до договору про надання послуг в порядку, передбаченому статтею 634 Цивільного кодексу України.
		 
		Вважає, що протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку 
		від 02 квітня 2018 року є основним документом, на підставі якого товариство здійснює управління будинком, засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи та є належним доказом. Натомість відповідач не надав доказів обрання іншого управителя, створення в будинку ОСББ чи доказів, які б підтверджували визнання протоколу 
		від 02 квітня 2018 року недійсним.
		 
		Посилаючись на висновки, викладені Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, вказує, що споживач послуг повинен сплачувати комунальні послуги, якщо фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може буди підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі. 
		 
		Вважає, що апеляційний суд незаконно звільнив одного зі співвласників багатоквартирного будинку від участі в утриманні майна, що належить йому на праві власності.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У липні 2019 року ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу, який не може бути враховано, оскільки всупереч вимог, викладеним у статті 395 ЦПК України, не додані докази надсилання копії відзиву іншим учасникам справи.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Кривцової Г. В. від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із місцевого суду та зупинено дію постанови Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року до закінчення касаційного провадження. 
		 
		У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		У лютому 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 554/08/19 передано 
		судді-доповідачу Шиповичу В. В.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		Суди встановили, що квартира 
		АДРЕСА_1 , належить на праві власності 
		ОСОБА_1 , який в ній зареєстрований.
		 
		До позову додано копію витягу з Протоколу від 02 квітня 2018 року зборів співвласників багатоквартирного будинку по 
		АДРЕСА_1 , складеного та підписаного ОСОБА_2 , щодо, зокрема, визначення управителем вказаного багатоквартирного будинку ТОВ «УК «Сервіс Плюс», визначення переліку та вартості послуг, які надаються управителем.
		 
		ТОВ «УК «Сервіс Плюс» надало розрахунок заборгованості відповідача по сплаті вартості комунальних послуг за управління будинком у період 
		з 01 квітня 2018 року по 01 січня 2019 року, у сумі 2 441,49 грн, 3% річних 
		29,93 грн, інфляційних нарахувань - 110,36 грн, а всього - 2 581, 78 грн.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (тут і далі у редакції Кодексу, яка діяла на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга ТОВ «УК «Сервіс Плюс» задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
		 
		За змістом статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.
		 
		До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, зокрема, розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком .
		 
		Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
		 
		У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
		 
		Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. 
		Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів ОСББ) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
		 
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		 
		Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		 
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі в редакції Закону, чинної на час виникнення спірних правовідносин) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		 
		Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.
		 
		Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
		 
		Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
		 
		Згідно з вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 
		ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		 
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог надав ряд письмових доказів, зокрема, витяг з протоколу від 02 квітня 2018 року зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
		 
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що позивач, всупереч вимогам частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, не надав доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, оскільки наданий позивачем витяг з протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 02 квітня 2018 року не підписано усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, що суперечить положенням статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Натомість протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку складений і підписаний ОСОБА_2 , інформація про яку як про співвласника будинку чи уповноважену особу на такі дії в протоколі загальних зборів та в матеріалах справи відсутня.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не надав суду доказів того, що обрано іншого управителя будинку, чи створено ОСББ, або спірний протокол визнано недійсним, не звільняють позивача від обов`язків, визначених частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України щодо надання достовірних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «УК «Сервіс Плюс», дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачем за період з 01 квітня 2018 року по 01 січня 
		2019 року надавались послуги з утримання будинку, розташованого по 
		АДРЕСА_1 .
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що договір про надання послуг з утримання будинку укладено між управителем та співвласниками багатоквартирного будинку шляхом приєднання до договору в порядку, встановленому статей 634 ЦК України, відхилені касаційним судом, оскільки такого обґрунтування не містила позовна заява, такі доводи не були наведені у відзиві на апеляційну скаргу. 
		 
		За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.
		 
		Доводи касаційної скарги переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів чи встановлення нових обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду  без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 21 червня 2019 року було зупинено дію оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, дію постанови Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року необхідно поновити.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Сервіс Плюс» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.
		 
		Поновити дію постанови Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:   В. В. Шипович     Є. В. Синельников      С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...