Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/11362/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2020. Зареєстровано: 26.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2020.

Результат оскарження 16.09.2020 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: П/520/16027/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		      Харківський окружний адміністративний суд  61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Харків  
		           17 лютого 2020 р.                                                       справа № 520/11362/19            
		Харківський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді - Біленського О.О., 
		при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В., 
		за участі:
		представника позивача - Єрьоменко А.В.,
		представника відповідача - не прибув,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ МІРМЕКС" (код ЄРДПОУ 35072938, 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, буд.52, кв.39) до Харківської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39534151, м.Харків, вул.Короленка, буд. 16-Б, 61003) про скасування рішення та картки відмови, -
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ МІРМЕКС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд:
		- скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості №UА807000/2019/003078/2 від 02.10.2019 року;
		- скасувати картку відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01407 від 02.10.2019 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ МІРМЕКС» (Україна) та компанією «TANGSHAN TENGJI FORGED AGRICULTURAL IMPLEMENTS MANUFACTURING CO.,LTD» (Китай) було укладено контракт №TJIT001, відповідно до якого компанія зобов`язалась виготовити та передати у власність позивачу, а позивач зобов`язався прийняти та сплатити за товар на умовах, в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в специфікації, яка є невід`ємною частиною вказаного контракту. Позивачем було здійснено зовнішньоекономічну імпортну операцію з вказаною компанією, яка є виробником продукції, та ввезено на митну територію України товар з подальшим митним оформленням. Згідно з комерційного інвойсу №TJIT002 від 04.06.2019 року, на умовах FOB на адресу позивача було поставлено товар: «лопати металеві» 24420 шт. за ціною 1,081 доларів США за 1 шт., загальною вартістю 26402,40 доларів США; «вили» 1008 шт. за ціною 1,32 доларів США за 1 шт., загальною вартістю 1330,56 доларів США; «тесаки» 1824 шт. за ціною 0,86 доларів США за 1шт., загальною вартістю 1568,64 доларів США. Свої зобов`язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 29301,60 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №361JBKLJ0 від 05.06.2019 року та №505JBKLJ0 від 04.09.2019 року. 01.10.2019 року позивачем до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UА807170/2019/052549, в якій заявлена митна вартість товару, визначена із застосуванням основного методу, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) згідно з ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України, вказавши в декларації ціну товару, зазначену в інвойсі №TJIT002 від 04.06.2019 року з додаванням витрат на транспортування, а саме: ціна товару 638871,39 грн. (26402,40 доларів США х 24,197474 грн.); витрати на транспортування - 64123,30 грн.; митна вартість - 697783,77 грн. Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару було подано повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України, для прийняття рішення про митне оформлення товару. 01.10.2019 року відповідачем було направлено електронне повідомлення декларанту з вимогою подати митному органу достовірні відомості відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ; на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. 01.10.2019 року до Харківської митниці ДФС було направлено лист №01102019, де позивач повідомив, що одночасно з митною декларацією №UA807170/2019/052549 від 01.10.2019 року відповідно до ст.53 Митного кодексу України декларантом для підтвердження заявленої митної вартості подані всі необхідні та наявні документи, інших документів в наявності у декларанта немає. Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації №UА807170/2019/052549 від 01.10.2019 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01470 та було прийнято рішення про коригування митної вартості №UА807000/2019/003078/2 від 02.10.2019 року. Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам (недопущення простою транспортного засобу) здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 DЕ №UА807170/2019/052549, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України. Таким чином, вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та у свою чергу до збільшення митних платежів. Позивач не згоден з прийнятими відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та видачею картки відмови, вважає їх незаконними та необґрунтованими посилаючись на те, що позивач правомірно обрав основний метод визначення митної вартості у відповідності до вимог ст.58 Митного кодексу України за умови відсутності обмежень передбачених цією статтею та за умови надання позивачем документальних відомостей, які підтверджували всі складові частини митної вартості товарів та які підлягали обчисленню. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
		Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807170/2019/052549 від 01.10.2019 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР за кодами: 101-1, 105-2, 106-2, 117-2. Окрім цього, за вказаною митною декларацією, АСАУР сформовано перелік необхідних для виконання митних формальностей. За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено наступне: задекларований рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше; подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості. Отже, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що стало підставою для застосування ч.3 ст.53 МКУ. В зв`язку з вищевикладеним, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МКУ була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. 01.10.2019 року митницею було повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів. 01.10.2019 року підприємством на адресу митниці надіслано листа з проханням про прийняття рішення про визначення - вартості товару, в зв`язку з відсутністю додаткових документів підтвердження його митної вартості, жодних документів з вартісними показниками від виробника декларантом додатково надано не було, тому можна вважати не спростованими сумніви щодо відсутності складової митної вартості. Таким чином, відсутність документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, виключає можливість для митного органу застосувати перший метод визначення митної вартості, обраний декларантом. Враховуючи, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на подібні товари, що оформлювалися у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваного товару, митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись частиною 6 статті 54, статтями 57-64 Митного кодексу України, Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості №UА807000/2019/003078/2 від 02.10.2019 року за резервним методом. Враховуючи неможливість здійснення подальшого митного оформлення товарів, в зв`язку з розбіжностями у визначенні його митної вартості, лист декларанта, 02.10.2019 року Харківською митницею ДФС була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01470, якою було відмовлено в митному оформленні ЕМД №UА807180/2019/052549 від 01.10.2019 року на підставі ч.6 ст.54, ст.256 МКУ. Товар позивача було оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до ч.7 ст.55 МКУ за новою митною декларацією №UА807180/2019/052680 від 02.10.2019 року з наданням гарантій відповідно до розділу X МКУ і на теперішній час саме ця декларація має юридичну силу. Представник відповідача також вказав, що зважаючи на те, що скасування картки відмови не поновлюватиме митну декларацію, за якою було вперше заявлено до митого оформлення товар позивача, оскільки цей товар вже оформлений за іншою митною декларацією, вимога позивача про скасування карток відмови не є належним та правильним способом захисту прав позивача. Представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для їх скасування відсутні. 
		Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій підтримав правову позицію, викладену у адміністративному позові.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві.
		Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що 13 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ МІРМЕКС» (Україна) та компанією «TANGSHAN TENGJI FORGED AGRICULTURAL IMPLEMENTS MANUFACTURING CO.,LTD» (Китай) було укладено контракт №TJIT001, відповідно до якого компанія зобов`язалась виготовити та передати у власність позивачу, а позивач зобов`язався прийняти та сплатити за товар на умовах, в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в специфікації, яка є невід`ємною частиною вказаного контракту. 
		Позивачем було здійснено зовнішньоекономічну імпортну операцію з вказаною компанією та ввезено на митну територію України товар з подальшим митним оформленням. 
		Відповідно до комерційного інвойсу №TJIT002 від 04.06.2019 року, на умовах FOB на адресу позивача було поставлено товар: «лопати металеві» 24420 шт. за ціною 1,081 доларів США за 1 шт., загальною вартістю 26402,40 доларів США; «вили» 1008 шт. за ціною 1,32 доларів США за 1 шт., загальною вартістю 1330,56 доларів США; «тесаки» 1824 шт. за ціною 0,86 доларів США за 1шт., загальною вартістю 1568,64 доларів США. 
		Свої зобов`язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 29301,60 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №361JBKLJ0 від 05.06.2019 року та №505JBKLJ0 від 04.09.2019 року. 
		01.10.2019 року позивачем до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UА807170/2019/052549, в якій заявлена митна вартість товару, визначена із застосуванням основного методу, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) згідно з ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України, вказавши в декларації ціну товару, зазначену в інвойсі №TJIT002 від 04.06.2019 року з додаванням витрат на транспортування, а саме: ціна товару 638871,39 грн. (26402,40 доларів США х 24,197474 грн.); витрати на транспортування - 64123,30 грн.; митна вартість - 697783,77 грн.
		Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару було подано пакет документів для прийняття рішення про митне оформлення товару: пакувальний лист до інвойсу №TJIT002 від 04.06.2019 року, лист від компанії-продавця, коносамент №WST1908002 від 14.08.2019 року, автотранспортна накладна №2986 від 30.09.2019 року, інвойс №TJIT002 від 04.06.2019 року, комерційна пропозиція б\н від 13.12.2018 року, платіжне доручення №361JBKLJ0 від 05.06.2019 року, платіжне доручення №505JBKLJ0 від 04.09.2019 року, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №418 від 01.10.2019 року, довідка про транспортні витрати б/н від 01.10.2019 року, прайс-лист виробника товару б/н від 04.06.2019 року, специфікація №2 до контракту №TJIT001 від 13 грудня 2018 року, зовнішньоекономічний контракт №TJIT001 від 13 грудня 2018 року, договір транспортного експедирування №0105/2017 від 01.05.2017 року, договір доручення про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів №190219/1 від 19.02.2019 року, лист про відсутність  взаємозалежності №б/н від 15.03.2019 року, лист про наявність передоплати за партію товару №011019 від 01.10.2019 року, лист до Харківської митниці ДФС про подачу декларантом всіх необхідних документів №01102019 від 01.10.2019 року.
		Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807170/2019/052549 від 01.10..2019 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР за кодами: 101-1, 105-2, 106-2, 117-2. Окрім цього, за вказаною митною декларацією, АСАУР сформовано перелік необхідних для виконання митних формальностей, а саме: «Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 3500 до 4300 USD. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД», «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ». 
		01.10.2019 року посадовою особою митного поста «Харків-центральний» відповідно до положень п.4.7. розділу IV Порядку № 361 був направлений запит щодо вирішення складного питання правильності визначення митної вартості товарів до спеціалізованого підрозділу Харківської митниці ДФС - відділу коригування митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання. За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено наступне: задекларований рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше; подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікація та довідка про транспортні витрати) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості. Отже, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що стало підставою для застосування ч.3 ст.53 МКУ.
		01.10.2019 року відповідачем було направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено, що «Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:
		1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно): в) не впливають значною мірою на вартість товару;
		2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
		3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві;
		4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.
		На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
		1) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 
		2) митна декларація країни відправлення; 
		3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 
		Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості».
		01.10.2019 року за вих.№01102019 позивачем до Харківської митниці ДФС направлено лист, в якому позивач повідомив, що одночасно з митною декларацією №UA807170/2019/052549 від 01.10.2019 року відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України декларантом для підтвердження заявленої митної вартості подані всі необхідні документи, які не містять розбіжностей, відсутні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та містять відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Інших документів в наявності немає, тому надаватись не будуть. Зважаючи на вищевикладене, просили визнати заявлену митну вартість чи прийняти письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 Митного Кодексу України.
		Враховуючи вищезазначене, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації №UА807170/2019/052549 від 01.10.2019 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01470 та було прийнято рішення про коригування митної вартості №UА807000/2019/003078/2 від 02.10.2019 року. 
		Судом встановлено, що позивач здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 DЕ №UА807170/2019/052680 від 02.10.2019 року, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
		Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
		Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього   Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
		Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
		З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
		Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
		Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
		Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
		Відповідно до ч.3  ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Відповідно до   ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
		Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. 
		У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
		Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у   главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		За результатами аналізу положень ч.3 ст.53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст.54, ст.58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
		При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
		З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 МК України.
		Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. 
		Судом встановлено, що під час перевірки заявлених позивачем у ІМ 40 ДЕ №UА807170/2019/052549 від 01.10.2019 року митних вартостей імпортованих товарів контролюючим органом встановлено необ`єктивність та недостатність документального підтвердження  використаних декларантом даних в наданих до митного оформлення документах.
		Зокрема, було встановлено наступне: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, наявність розбіжностей вагових характеристик та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості. 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угодна ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари. 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація - щодо ідентичних чи подібних товарів які продаються на митній території України у незмінному стані, - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України, - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів. - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. 
		Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені  на  матеріальних  носіях або відображені в електронному вигляді.
		АСМО "Інспектор" є програмним продуктом та інформація, яка оброблюється митним органом у вказаній інформаційній системі, перебуває у електронному вигляді.
		Оскільки виготовлення витягів та виписок із АСМО "Інспектор" не передбачено, єдиним способом отримання інформації із АСМО "Інспектор" суд вважає виготовлення скриншотів (фотографічних зображень монітора комп`ютера із завантаженими відомостями щодо запитуваної інформації у відповідних підсистемах АСМО "Інспектор"), засвідчених відповідно до вимог п. 77 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1242, які надані до суду.
		Із наданих представником відповідача пояснень, а також наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що висновок про необ`єктивність та недостатність документального підтвердження використаних декларантом даних контролюючим органом зроблено на підставі того, що заявлена митна вартість товару за вищевказаною митною декларацією менша ніж митна вартість по фактам митних оформлень іншими митницями ДФС подібних товарів.
		При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товарів, за основу взято наявну цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС про митне оформлення подібного товару, а саме митних оформлень ЄАІС: МД №UA209140/2019/166566 від 02.08.2019 року,  №UA100110/2019/180692 від 12.08.2019 року, №UA500090/2019/14563 від 02.09.2019 року, що підтверджується наявними матеріалами справи. При цьому, відповідно до розділу 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій, в якості джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси ЄАІС.
		Згідно з частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
		За результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що стало підставою для застосування ч.3 ст.53 МКУ.
		З огляду на відсутність документів, які б підтверджували заявлену позивачем вартість товару, у контролюючого органу правомірно виникли підстави вважати заявлену позивачем вартість товару необ`єктивною, неповною та сумнівною відносно правильності обчислення згідно з наданим документом.
		Як встановлено судом вище, у процесі проведення консультації між декларантом та митним органом додаткові документи на підтвердження митної вартості додано не було.
		Окремо суд зазначає, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувала відсутність митної декларації країни відправлення в зв`язку з чим відповідач не міг встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості. Представник позивача не надав до суду пояснень щодо відсутності митної декларації країни відправлення та неможливості її надання. З наведеного слідує, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом вказаного документу не було надано позивачем для підтвердження митної вартості товару. 
		Водночас повідомлення позивача у листах від 25.03.2019 року за вих.№25032019 та від 26.03.2019 року за вих.№26032019 про неможливість надання витребуваних документів доводить наявність обґрунтованих сумнівів контролюючого органу, що:
		-          задекларований рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше;
		-          подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікація та довідка про транспортні витрати) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості;
		- відсутня митна декларація країни відправлення в зв`язку з чим неможливо встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості.
		Судом встановлено, що подані позивачем додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо прийнятності задекларованого найменшого рівня митної вартості оцінюваних товарів в порівнянні з фактами митного оформлення аналогічних товарів, відносно вище встановлених фактичних обставин справи.
		З огляду на встановлені обставини щодо неможливості підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів та відсутність цих документів під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про правомірність використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.
		Пунктом 8 Методичних рекомендацій передбачено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів.
		Як встановлено судом вище, декларант не скористався правом надати витребувані у процесі проведення консультації додаткові документи.
		Частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України встановлено заборону вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
		Суд зазначає, що посилання позивача на безпідставність витребування митним органом у процесі проведення консультації додаткових документів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки судовим розглядом підтверджено, що інспекторами з митного оформлення запропоновано надати документи згідно з нормою ст.53 МК України на підставі висновку про те, що подані до митного оформлення документи необ`єктивні, містять розбіжності та не містять всіх даних для застосування першого методу визначення митної вартості.
		За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
		Відносно посилань позивача, що відповідачем визначена одна ціна 2,51 дол.США/кг без розділення на асортимент товару та визначення вартості одиниці товару, суд зазначає, що вказане твердження не відповідає дійсним обставинам справи. Зі змісту рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості №UА807000/2019/003078/2 від 02.10.2019 року вбачається, що вартість лопат визначена у розмірі 2,3787 дол.США, при цьому відповідачем враховано кількість товару кожного з найменувань, що в повній мірі спростовує твердження позивача.
		За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
		При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування підстав для прийняття рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості №UА807000/2019/003078/2 від 02.10.2019 року та картки відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01407 від 02.10.2019 року або наведення фактів що свідчать про їх протиправність. 
		З огляду на те, що позивач не спростовує висновків контролюючого органу, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Харківською митницею ДФС  спірного рішення про корегування митної вартості товарів №UА807000/2019/003078/2 від 02.10.2019 року та картки відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/01407 від 02.10.2019 року.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.          
		Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Суд зазначає, що оскаржувані рішення Харківської митниці ДФС винесені відповідачем на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.
		Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
		Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ МІРМЕКС" (код ЄРДПОУ 35072938, 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, буд.52, кв.39) до Харківської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39534151, м.Харків, вул.Короленка, буд. 16-Б, 61003) про скасування рішення та картки відмови - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне судове рішення складено 26.02.2020 року.
		 
		 
		          Суддя                                                                                            Біленський О.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...