Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7073/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2020. Зареєстровано: 27.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2020.
Дата набрання законної сили: 26.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/27398/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №826/7073/18
		адміністративне провадження №К/9901/27398/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Мартинюк Н.М.,
		суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/7073/18
		за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладіум Плюс»
		про застосування заходів реагування,
		 
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладіум Плюс»
		на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.).
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - «ГУ ДСНС України у Київській області») у травні 2018 року звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладіум Плюс» (далі - «ТОВ «Паладіум Плюс»), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) резервуарного парку, насосної, паливо-роздавального пункту і приміщень адміністративної будівлі на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладіум Плюс» (Київська область, смт. Гостомель, вул. Автошляхова, 1-а) шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки №46 від 17 квітня 2018 року.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки ГУ ДСНС України у Київській області виявило ряд порушень з боку ТОВ «Паладіум Плюс» правил техногенної і пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють або перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі у разі її виникнення. У зв`язку з цим та на підставі відповідного акту перевірки позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування до відповідача.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		 
		Судове рішення обґрунтовано тим, що на момент вирішення спору відповідачем усунуто порушення вимог пожежної безпеки, у тому числі Правил пожежної безпеки в Україні, які зафіксовані в акті перевірки і стали підставою для звернення позивача до суду про застосування заходів реагування.
		 
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ГУ ДСНС України у Київській області задоволено.
		 
		Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) резервуарного парку, насосної, паливо-роздавального пункту і приміщень адміністративної будівлі на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладіум Плюс» (Київська область, смт. Гостомель, вул. Автошляхова, 1-а) шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки №46 від 17 квітня 2018 року.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що надані відповідачем план усунення недоліків, виявлених в ході перевірки нафтобази, бізнес-план запланованих заходів на 2018 - 2021 рік щодо проведення робіт у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, накази, фотокартки, перелік засобів індивідуального захисту не є належними і достатніми доказами усунення порушень, які були встановлені під час перевірки, оскільки не містять інформацію щодо усунення виявлених під час перевірки порушень (накази і фотокартки не свідчать про фактичне усунення порушень, фотокартки не можливо пов`язати з усуненням виявлених під час перевірки порушень), і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про усунення усіх порушень. 
		 
		Отже, оскільки на час розгляду справи доказів, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не надано, і у зв`язку з виникненням умов, за яких подальша експлуатація (робота) резервуарного парку, насосної, паливно-роздавального пункту та приміщень адміністративної будівлі нафтобази ТОВ «Паладіум Плюс» становить небезпеку для життя і здоров`я працюючих та інших людей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для припинення експлуатації (роботи) зазначених об`єктів, що, в свою чергу, є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
		 
		У касаційній скарзі ТОВ «Паладіум Плюс» просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року залишити без змін.
		 
		Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції повно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, правильно застосувавши норми матеріального права і не допустивши порушень норм процесуального права, ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке безпідставно скасував суд апеляційної інстанції. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що під час судового розгляду він надав суду докази на підтвердження добровільного усунення в значній мірі виявлених порушень у сфері пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи. Також, скаржник зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок здійснення заходів, направлених на перевірку виконання суб`єктом господарювання вимог припису для усунення виявлених порушень після спливу встановленого в приписі строку. Проте, відповідач листом від 2 травня 2018 року №020518/02 повідомляв ГУ ДСНС України у Київській області про усунення порушень вимог правил пожежної безпеки, що можуть призвести до виникнення пожежі, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, вказаних в акті перевірки. Більш того відповідач у зазначеному листі просив призначити перевірку усунутих недоліків, однак станом на момент звернення скаржника з відповідною касаційною скаргою позивач таку перевірку не провів.
		 
		Крім того, відповідач звертає увагу на те, що з 7 лютого 2019 року власником об`єктів складу паливно-мастильних матеріалів є держава в особі державного концерну «Укроборонпром» на праві господарського відання ДП «Антонов», у зв`язку з чим ТОВ «Паладіум Плюс» не несе відповідальність за відповідність нафтобази вимогам пожежної безпеки. Отже, оскільки, на думку відповідача, саме власник нафтобази несе відповідальність за її відповідність вимогам пожежної безпеки, ТОВ «Паладіум Плюс» не може виконати рішення суду апеляційної інстанції і повністю зупинити експлуатацію об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки №46 від 17 квітня 2018 року.
		 
		Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. В обґрунтування своєї позиції, посилається на те, що належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил і норм пожежної і техногенної безпеки, тому, якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутись із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до ГУ ДСНС, для встановлення відсутності порушень. Зазначає, що скаржником не надано доказів усунення всіх порушень, які зазначені в акті перевірки. На підтвердження зазначеного позивач посилається на заяву відповідача №150618/01 від 15 червня 2018 року, в якій ТОВ «Паладіум Плюс» просить не проводити позапланову перевірку відповідно до заяви №020518/01 від 2 травня 2018 року у зв`язку з виконанням робіт по усуненню порушень зазначених в акті перевірки №46 від 17 квітня 2018 року.
		 
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		 
		Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДСНС у Київській області у період з 11 квітня 2018 року до 17 квітня 2018 року провело планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки при експлуатації території і приміщень ТОВ «Паладіум Плюс», розташованих за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул. Автошляхова, 1-а, за результатами якої складено відповідний акт №46 від 17 квітня 2018 року (надалі також - «акт перевірки»).
		 
		В акті перевірки зафіксовано наступні 35 порушень правил і норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
		 
		- розділу ІІІ, глави 1, пункту 1.19 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30 грудня 2014 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 березня 2015 року за №252/26697) (далі - «Правила»), розділу ІІІ, глави 1 пункту 12, а саме керівником об`єкта своїм розпорядчим документом не визначено спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів з урахуванням відстаней до паливо-роздавального пункту;
		 
		- розділу ІІ пункту 22 НАПБ А.01.001-2014, пункту 17.2.33 ВБН В.2.2-58.1.-94, пункту 8.1 ДБН В.1.1-7.2016, а саме на території нафтобази не влаштовано пожежний пост з пересувною установкою пінного пожежогасіння та організацією цілодобового чергування особового складу;
		 
		- розділу VI пункту 9.2 НАПБ А.01.001-2014, а саме бетонне обвалування резервуарного парку має тріщини;
		 
		- розділу ІІ пункту 22 НАПБ А.01.001-2014, таблиці 17 ВБН В.2.2-58.1-94, а саме відстань від місць забору води для цілей пожежогасіння до резервуарів з паливом менше 40 м;
		 
		- розділу ІІ пункту 22 НАПБ А.01.001-2014, таблиці 18 ВБН В.2.2-58.1-94, а саме відстань від місць забору води для цілей пожежогасіння до наливних пристроїв пункту роздачі пального менше 40 м;
		 
		- розділу ІІІ глави 2 пункту 2.37 НАПБ А.01.001-2014, розділу ІІІ глави 2 пункту 20 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме на шлях евакуації з адміністративної будівлі допускається встановлення обладнання, що зменшує нормативну ширину;
		 
		- розділу ІІІ глави 2 пункту 2.37 НАПБ А.01.001-2014, розділу ІІІ глави 2 пункту 20 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме на шляхах евакуації з приміщень другого поверху адміністративної будівлі влаштовано пороги та сходинки які перешкоджають вільній евакуації;
		 
		- розділу ІІ пункту 22 НАПБ А.01.001-2014, пункту 7.3.26 ДБН В. 1.1-7.2016, а саме в вікнах сходової клітки адміністративної будівлі відсутні відкривні фрамуги;
		 
		- розділу ІІ пункту 22 НАПБ А.01.001-2014, пункту 7.3.20 ДБН В. 1.1-7.2016, а саме огорожу сходів СЗ адміністративної будівлі влаштовано висотою менше 1,2 м;
		 
		- розділу ІІ пункту 22, розділу ІІІ пункту 2.30 НАПБ А.01.001-2014, пункту 7.3.22 ДБН В. 1.1-7.2016, а саме на шляху евакуації в сходовій клітці адміністративної будівлі влаштовано прилад опалення на висоті менше 2,2 м від підлоги;
		 
		- розділу ІІІ пункту 2.37 НАПБ А.01.001-2014, а саме відсутній пристрій для самозачинення дверей сходової клітки адміністративної будівлі;
		 
		- розділу ІІІ пункту 2.29 НАПБ А.01.001-2014, а саме огорожа маршів сходової клітки адміністративної будівлі влаштована таким чином, що звужено ширину сходового маршу;
		 
		- розділу ІV пункту 1.18 НАПБ А.01.001-2014, а саме світильник в приміщенні складу без захисного скла;
		 
		- розділу ІІІ пункту 2.9 НАПБ А.01.001-2014, а саме на вхідних дверях виробничих і складських приміщень адміністративної будівлі не вказані зони класу і категорії по вибухопожежній і пожежній безпеці згідно НПАОП 40.1-1.32-01 та ДСТУ Б.В.1.1-36:2016;
		 
		- розділу ІV глави 10 пункту 14 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме не забезпечено вільний доступ до ручного пожежного сповіщувача системи автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення на шляхах евакуації з приміщень другого поверху адміністративної будівлі;
		 
		- розділу V пункту 1.2 НАПБ А.01.001-2014, пункту 5.9, додатку А ДБН В.2.5-56:2014, а саме приміщення, де встановлено прилад приймально-контрольний пожежний, не обладнано аварійним освітленням безпеки;
		 
		- розділу V глави 1 пункту 1.1 НАПБ А.01.001-2014, пункту 17.3.5 ВБН В.2.2-58.1.-94, а саме ручні пожежні сповіщувачі автоматичної пожежної сигналізації, розташовані на зливо-наливній естакаді та резервуарному парку утримуються в несправному стані;
		 
		- розділу ІІ пункту 22 НАПБ А.01.001-2014, пункту 17.3.5 ВБН В.2.2-58.1.-94, а саме не виконане автоматичне відключення технологічного обладнання нафтобази та припинення операцій із зливу-наливу палива при спрацюванні системи пожежної сигналізації;
		 
		- розділу V пункту 1.3 НАПБ А.01.001-2014, пункту 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014, а саме на об`єкті відсутній резерв пожежних сповіщувачів, що повинен складати 10% від загальної кількості змонтованих;
		 
		- розділу V пункту 1.2 НАПБ А.01.001-2014, додатку А ДБН В.2.5-56:2014, а саме приміщення електрощитових, трансформаторних підстанцій не обладнані системою протипожежного захисту;
		 
		- розділу ІІІ пункту 2.3 НАПБ А.01.001-2014, а саме дверні прорізи в протипожежних перегородках складських приміщень адміністративної будівлі не заповнені протипожежними дверима;
		 
		- розділу ІV глави 1 пункту 1.16 НАПБ А.01.001-2014, розділу ІV глави 1 пункту 14 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме електрощити, групові електрощитки в адміністративній будівлі не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки), не утримуються в замкненому стані;
		 
		- розділу ІІІ глави 2 пункту 16 НАПБ В.01.058-2008/112, розділу V пункту 1.5 НАПБ А.01.001-2014, а саме не встановлено прямий телефонний зв`язок між об`єктом підвищеної небезпеки і відповідним органом ДСНС;
		 
		- розділу ІІІ пункту 2.12 НАПБ А.01.001-2014, розділу ІV глави 1 пункту 18 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме допускається складування, зберігання горючих матеріалів та устаткування в приміщеннях електрощитових на відстані менше 1 м від електрообладнання та під електрощитами;
		 
		- розділу ІІІ пункту 2.12 НАПБ А.01.001-2014, а саме в приміщенні електрощитової влаштовано майстерню;
		 
		- розділу ІV глави 3 пункту 6 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме на світильнику зовнішнього освітлення, що встановлено біля пункту роздачі пального відсутній захисний плафон;
		 
		- розділу ІV глави 2 пункту 1 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме на електродвигуни, світильники, апарати і обладнання, встановлені у вибухонебезпечних зонах не нанесено знаки, що вказують ступінь захисту їх оболонки;
		 
		- розділу ІІІ глави 1 пункту 1.1 НАПБ А.01.001-2014, пункту 7.50 таблиці 7.5 ДБН 360-92**, а саме стоянку легкових автомобілів на території нафтобази влаштовано на відстані менше 10 м до адміністративної будівлі;
		 
		- розділу V глави 2 пункту 2.1 підпункту 6 НАПБ А.01.001-2014, розділу ІV глави 11 пункту 9 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме не влаштовано під`їзд з твердого покриття, майданчиком розмірами не менше 12х12 м, для встановлення пожежних автомобілів і збирання води, до пожежного гідранту №5 за прийнятою на об`єкті системою нумерації;
		 
		- розділу ІV глави 13 пункту 6 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме резервуар для зберігання піноутворювача і його розчину, не обладнано сигналізаторами рівня автоматичного контролю;
		 
		- розділу ІV глави 9 пункту 9.2 підпункту 4 НАПБ А.01.001-2014, розділу V глави 3 пункту 2 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме не проведено роботи по відновленню покриття, для запобігання впливу сонячних промінів, наземних резервуарів для нафтопродуктів;
		 
		- розділу VІ глави 9 пункту 9.2 підпункту 5 НАПБ А.01.001-2014, розділу V глави 3 пункту 2 НАПБ В.01.058-2008/112, а саме не представлено технологічні карти, на резервуари, в яких вказується номер резервуара, його конструктивний тип, максимальний рівень наливання (наливу), мінімальний залишок, швидкість наповнення (спорядження);
		 
		- пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункту 4.3.1 ПТБ, а саме не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту;
		 
		- пункту 6 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, додаток 1 до Методики прогнозування, а саме на об`єкті підвищеної небезпеки не створено диспетчерську службу;
		 
		- статті 53 Кодекс цивільного захисту України, на об`єкті підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, не змонтовано автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.
		 
		18 квітня 2018 року ГУ ДСНС України у Київській області винесло припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки №45.
		 
		У зв`язку з тим, що ТОВ «Паладіум Плюс» не виконало припис і не усунуло порушення, встановлені під час проведення перевірки, відповідач звернувся до суду з цим позовом.
		 
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
		 
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		 
		Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
		 
		Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
		 
		Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
		 
		Відповідно до частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
		 
		Статтею 64 цього Кодексу передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
		 
		Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
		 
		На підставі пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		 
		Частиною першою статті 68 вказаного Кодексу передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
		 
		Відповідно до частини другої цієї ж статті у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		 
		Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
		 
		Частиною другою вказаної статті закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
		 
		Приписами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
		 
		Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		 
		Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.
		 
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу ІІІ «Перегляд судових рішень».
		 
		Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Оскільки касаційна скарга ТОВ «Паладіум Плюс» у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.
		 
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і надалі у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		 
		Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
		 
		При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
		 
		Як встановив суд апеляційної інстанції, відповідач посилається як на підставу підтвердження усунення порушень, які зафіксовані в акті, на план усунення недоліків, виявлених в ході перевірки нафтобази; бізнес-план запланованих заходів на 2018-2021 роки щодо проведення робіт у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки; накази, фотокартки, перелік засобів індивідуального захисту.
		 
		Проте суд зазначив, що вказані матеріали не є належними і достатніми доказами усунення порушень, які були встановлені під час перевірки, оскільки не містять інформацію щодо усунення виявлених під час перевірки порушень (накази і фотокартки не свідчать про фактичне усунення порушень, фотокартки не можливо пов`язати з усуненням виявлених під час перевірки порушень), і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про усунення усіх порушень.
		 
		Верховний Суд погоджується з таким висновком і зауважує, що відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте матеріали справи містять лист відповідача №020518/01 від 2 травня 2018 року, в якому він просив позивача призначити перевірку усунення недоліків, однак в подальшому відповідач подав заяву №150618/01 від 15 червня 2018 року, в якій просив позивача не проводити позапланову перевірку відповідно до заяви №020518/02 від 2 травня 2018 року у зв`язку із виконанням робіт по усуненню порушень.
		 
		Також матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.
		 
		Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
		 
		Отже, оскільки на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанції належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. У світлі викладеного Верховний Суд також зауважує, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.
		 
		Щодо посилання ТОВ «Паладіум Плюс» у касаційній скарзі на те, що ТОВ «Паладіум Плюс» не несе відповідальність за відповідність нафтобази вимогам пожежної безпеки, оскільки він не є власником нафтобази, то колегія суддів касаційної інстанції відхиляє такі зауваження на підставі того, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки.
		 
		Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи відповідача стосовно неможливості виконати рішення суду апеляційної інстанції і повністю зупинити експлуатацію об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки №46 від 17 квітня 2018 року, оскільки відповідач не є власником даного об`єкта. Адже судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Паладіум Плюс» продовжує здійснювати свою господарську діяльність за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Автошляхова, 1А. Отже, має вільний доступ до об`єкта і може зупинити його експлуатацію відповідно до рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		Враховуючи те, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач не надав належних доказів щодо усунення всіх порушень, встановлених перевіркою і висвітлених в акті перевірки №46 від 17 квітня 2018 року, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування, а отже у цій справі порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 242 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваної постанови) не призвели до ухвалення незаконного судового рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування.
		 
		Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладіум Плюс» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		……………………………
		 
		…………………………….
		 
		…………………………….
		 
		Н.М. Мартинюк
		А.В. Жук
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...