Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/5589/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2020. Зареєстровано: 27.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2020.
Дата набрання законної сили: 23.04.2020
Результат оскарження 23.04.2020 Харківський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/639/85/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220500001049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №639/5589/18
		Провадження №1-кп/639/85/20
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 лютого 2020 року м.Харків
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурорів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		потерпілого  ОСОБА_8 ,
		захисника - ОСОБА_9 ,
		представників потерпілого  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018220500001049 від 05.06.2018 року за обвинуваченням  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Барвінкове, Харківської області, громадянина України, з неповною середньо- технічною освітою, не одруженого, студента 4 курсу ХЛ-31 КПХПХНТУСГ імені Петра Василенка, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_7 01.06.2018 приблизно о 08 годині ранку цілеспрямовано прийшов до своєї знайомої ОСОБА_12 , за місцем проживання останньої: АДРЕСА_3 , з якою раніше зустрічався, щоб вияснити чи не ночував у неї його знайомий ОСОБА_8 .
		Саме в той час ОСОБА_7 побачив у спальній кімнаті ОСОБА_8 , який, прокинувшись, вставав з дивану, і в нього виник злочинний умисел, спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості, із ревнощів. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 спочатку наблизився до ОСОБА_8 , а потім, усвідомлюючи протиправний характер свого злочинного задуму, передбачаючи його наслідки, діючи агресивно, зі злістю, з прямим умислом, застосовуючи фізичну силу, ліктем правої руки наніс один удар по кісті лівої руки, яку, захищаючись, виставив потерпілий. Від отриманого удару ОСОБА_8 упав спиною на диван, зазнавши фізичного болю. Потім, ОСОБА_7 , продовжуючи свої насильницькі дії у відношенні ОСОБА_8 , який перебував у положенні лежачи на дивані, застосовуючи фізичну силу, коліном правої ноги придавив потерпілого в ділянку грудної клітки з лівої сторони, щоб той не міг чинити йому будь-який опір. В подальшому ОСОБА_7 , бажаючи довести злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, та, бажаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості, проявляючи агресію, діючи зі злістю, умисно, силою наніс кулаком правої руки 3 удари в ліву руку, кулаком лівої руки 3 удари в ділянку правої скули, а також кулаком лівої руки наніс 5 ударів в околопупочну ділянку та 5 ще ударів по задній грудній поверхні справа. 
		   Надалі ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, не дивлячись на те, що ОСОБА_8 не може чинити йому активного опору, наніс ще приблизно 10 ударів в ділянку лівої та правої сторони обличчя.
		Після цього, ОСОБА_7 , вважаючи виконаними всі дії для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , добровільно припинив побиття потерпілого.
		В подальшому 01.06.2018 о 15 годині ОСОБА_8 було госпіталізовано у КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, ЗТЖ, розрив пасма великого сальника, де йому своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.
		В результаті протиправного діяння ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_8 наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку та наявністю зовнішніх ушкоджень (переорбітальної гематоми лівого ока та саден у лобній ділянці голови), що відноситься до ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів, та закриту тупу травму живота з розривом великого сальника, що супроводжувалася внутрішньочеревною кровотечею, які по ступеню важкості є тяжкими тілесними ушкодженнями, як небезпечні для життя, що підтверджено висновками судово-медичних експертиз № 12-14/472-А/18 від 13.06.2018, № 09-2576/2018 від 20.07.2018, № 09-2577/2018 від 20.07.2018, 09-2898/2018 від 30.08.2018, № 09-3073/2018 від 26.09.2018.
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину за ст.121 ч.1 КК України не визнав , суду пояснив,що у травні 2018 року він навчався на 3 курсі Коледжу переробної та харчової промисловості Харківського національного технічного університету сільського господарства імені П.Василенка разом із одногрупниками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . З останньою він тривалий час ,біля 2 років зустрічався та сумісно проживав. В ніч з 30.05. на 31.05.2018р. він також ночував у ОСОБА_15 вдома. Приблизно о 16-17год. 31.05.2018р. він домовився з друзями про зустріч і поїхав до них у гості в гуртожиток на с.Жуковського, де і залишився ночувати. При цьому він весь час через соціальні мережі та по телефону спілкувався із ОСОБА_16 . Приблизно о 24 год. він знов зателефонував ОСОБА_17 та почув тривогу у її голосі. Вона попросила його приїхати додому. Він вночі не зміг приїхати і лише о 5 год.30 хв. 01.06.2018р. поїхав до ОСОБА_17 . У нього були свої ключі від вхідних дверей ОСОБА_17 і тому він самостійно відчинив їх. ОСОБА_17 повідомила йому, що ввечері напередодні до неї прийшов ОСОБА_18 з вином та продуктами і намагався її згвалтувати. Він не повірив цьому і запитав у ОСОБА_19 ,який перебував у цей час у спальній кімнаті, що відбулося. Пересічанський повів себе агресивно по відношенню до нього, висловлювався нецензурно на його адресу, вказував на свої зв`язки у правоохоронних органах. Тоді він хотів зателефонувати на чергову лінію поліції, але не встиг, бо ОСОБА_20 раптово накинувся на нього, наніс декілька ударів руками в область грудей та серця. У нього з рук випав мобільний телефон і він відштовхнув ОСОБА_19 від себе. Той спіткнувся та впав спиною на диван. Він став над ним і наніс йому біля 4-5 ударів правою рукою в область очей та вуха. Його ліву руку при цьому тримала ОСОБА_17 , бо хотіла їх розтягнути. При цьому ударів в область живота він ОСОБА_21 не наносив. Потім він схаменувся, припинив побиття, зрозумів для себе, що наробив. Дістав з морозильної камери лід ,щоби прикласти до ока потерпілого, запропонував йому звернутися до медичного закладу. Пересічанський відмовився. Тоді він вибачився перед потерпілим і вони разом направилися на маршрутному таксі у коледж для складання іспиту. Через декілька днів він в коледжі дізнався,що ОСОБА_20 знаходиться у реанімації. Він намагався додзвонитися, запропонувати свою допомогу,але батьки ОСОБА_19 відмовилися від його допомоги. Не заперечує, що спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження. Цивільний позов потерпілого не визнає.
		Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , його вина у вчиненні злочину підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:
		 
		- показами потерпілого ОСОБА_8 ,допитаного в судовому засіданні, згідно яких на початку травня 2018 року він почав зустрічатися з одногрупницею ОСОБА_14 . Йому було відомо,що до цього вона зустрічалася із ОСОБА_22 , але потім вони розійшлися. 31.05.2018р. біля 22 год. він зустрівся із ОСОБА_23 , разом купили продукти харчування та поїхали до неї додому. Там дивилися разом фільм і він вирішив залишитися до ранку. 01.06.2018р. біля 7 год.30 хв. вони прокинулися та почали збиратися до коледжу . Почули стук у вхідні двері, до будинку прийшов ОСОБА_24 . Останній відразу направився у його бік і зі словами « ОСОБА_25 тебе попереджав» став замахуватися ліктем правої руки йому у обличчя. Він в цей час,захищаючись,виставив вперед ліву руку. Удар прийшовся йому у руку і він, не втримавшись на ногах, впав спиною на диван. ОСОБА_26 приставив праве коліно до його грудної клітки і почав наносити йому удари правою та лівою рукою в область обличчя. Наніс біля 5 ударів. У цей час він намагався ухилитися від ударів,прикриваючи руками обличчя. Після цього відчув біля 3 ударів в область живота,схопив ОСОБА_27 за праву руку. Тоді ОСОБА_28 почав наносити йому удари лівою рукою в область нирок та печінки,а саме біля 5 ударів та ще 5 ударів по задній грудній поверхні справа. Після цього він відпустив руку ОСОБА_27 . В цей час підбігла ОСОБА_17 та схопила ОСОБА_27 за ліву руку,почала його відтягувати . ОСОБА_29 зняв зі спини та наніс йому ще декілька ударів (біля 10) в область обличчя. Потім відійшов від нього, почав про щось розмовляти,приніс з морозилки лід , щоби прикласти йому на обличчя. Надалі вирішили йти разом до коледжу складати іспит. Класний керівник побачивши тілесні ушкодження на його обличчі запропонувала викликати йому швидку,але він відмовився. Біля 11 год. його повинна була забрати сестра,щоб відвести до лікарні. У цей день його відвезли до 4 лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги, де його госпіталізували та згодом провели 2 операції. У медичному закладі він провів біля двох тижнів. Заявив цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди,завдано злочином у розмірі 8458,18 грн., моральної шкоди  150000 грн., витрат на правову допомогу-4000 грн.,а всього 162458 грн.18 коп. Просив призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду;
		- показами свідка ОСОБА_12 ,допитаної в судовому засіданні,згідно яких вона зазначила,що ОСОБА_26  це її хлопець,з яким вона сумісно проживала приблизно з березня 2018 року, а з одногрупником ОСОБА_13 у неї дружні відносини. 31.05.2018р. біля 16-17 год. ОСОБА_28 поїхав у гуртожиток до своїх друзів. З ним вона постійно спілкувалась через мережу Інтернет по телефону. Біля 23 год. цього ж дня до неї додому без запрошення приїхав ОСОБА_18 . У нього із собою була пляшка вина та продукти харчування. Сиділи спілкувались. Вона йому казала,щоби він йшов додому,бо вже пізно. Він сам випив пляшку вина і не бажав йти додому. Вона зателефонувала ОСОБА_27 і попросила приїхати до неї,але у зв`язку із чим приїхати,не повідомила йому. Він сказав,що не зможе цього вечора приїхати. Надалі ОСОБА_18 почав до неї приставати ,лізти цілуватися. Вона намагалася його відштовхнути від себе, припинити залицяння. Згодом вони лягли спати у різних кімнатах. Наступного дня 1.06.2018р. біля 7 год. приїхав ОСОБА_26 ,відчинив своїм ключем двері, зайшов у будинок і між ним та ОСОБА_13 розпочався словесний конфлікт,потім ОСОБА_28 штовхнув ОСОБА_19 на диван,той впав на нього спиною. ОСОБА_27 став над ОСОБА_19 і наніс йому біля 5-6 ударів в область скроні, ока та вуха. Ударів у живіт він йому не наносив. Тоді вона почала утримувати ОСОБА_27 за ліву руку і відтягувати від ОСОБА_19 за футболку. Згодом хлопці заспокоїлися. ОСОБА_27 взяв у холодильнику лід та приклав до обличчя ОСОБА_19 . Потім хлопці зібралися і поїхали до коледжу складати іспит. Вона поїхала туди трохи пізніше. В подальшому,подавала заяву до поліції про замах на її згвалтування ОСОБА_13 ,наслідки розгляду цієї заяви їй невідомі;
		- показами в суді свідка ОСОБА_30 ,згідно яких він є лікарем-нейрохірургом Харківської міської лікарні швидкої і невідкладної допомоги ім. Мещанінова. 01.06.2018р.,під час його чергування, до лікарні звернувся гр. ОСОБА_18 із скаргами на головний біль, нудоту,болі в місцях множинних забоїв обличчя. Ним був зроблений первинний огляд пацієнта та направлено його на обстеження. Первинний діагноз ЗЧМТ,струс головного мозку із забиттям м`яких тканин голови,обличчя. В подальшому пацієнт був прооперований у зв`язку із травмою живота;
		- показами в суді свідка ОСОБА_31 ,згідно яких вона є викладачем коледжу,де навчалися обвинувачений та потерпілий. 01.06.2018р., в день складання іспиту ОСОБА_26 та ОСОБА_18 з`явилися на іспит із запізненням. У останнього на обличчі та голові були видимі тілесні ушкодження: синє вухо,під оком синець. ОСОБА_28 признався,що це він спричинив ОСОБА_19 ці ушкодження. Обидва попросилися зайти в аудиторію пізніше,щоб скласти іспит. Потім їй стало відомо,що сестра ОСОБА_8 на прохання класного керівника ОСОБА_32 приїхала та забрала його з коледжу;
		- показами в суді свідка ОСОБА_33 , згідно яких вона була старостою групи,де навчалися ОСОБА_26 , ОСОБА_18 та ОСОБА_34 01.06.2018р. їх група складала іспит та вони перебували в аудиторії,куди біля 11 год. прийшли із запізненням ОСОБА_28 та ОСОБА_13 . У останнього був великий синець під оком. Хлопці їм нічого не пояснювали з цього приводу. Хто з них зустрічався із ОСОБА_15 ,їй не відомо;
		-показами в суді свідка ОСОБА_35 ,згідно яких він є батьком потерпілого. 01.06.2018р. біля 13 год. йому зателефонувала донька та повідомила,що його сина ОСОБА_19 побив товариш, попросила приїхати та забрати його з коледжу. Він забрав сина з донькою, а по дорозі і дружину і всі разом поїхали до 4 Лікарні. У прийомному відділенні їх прийняли, провели огляд спеціалістами. Був встановлений попередній діагноз: струс головного мозку,порив внутрішніх органів. Після цього сина забрали в операційну. В подальшому йому було зроблено дві операції через розрив великого сальника. Він перебував спочатку у реанімаційному відділенні,а потім  у відділенні хірургії. Всього він перебував на стаціонарному лікуванні біля двох-трьох тижнів, точно не пам`ятає. Підтвердив,що його син зустрічався із ОСОБА_23 біля одного-двох тижнів. На теперішній час вартість понесених сином витрат на лікування не відшкодована,а також спричинена йому моральна шкода.
		Окрім показань допитаних потерпілого, свідків судом досліджено письмові докази по кримінальному провадженню, якими підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, зокрема:
		-даними, які містяться у витягу з ЄРДР кримінального провадження №12018220500001049 від 05.06.2018 року про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 (а.с.1 к\п);
		-даними, які містяться в протоколі про прийняття заяви від ОСОБА_35 та в заяві ОСОБА_8 про вчинення відносно останнього кримінального правопорушення 01.06.2018 року (а.с.06 к\п); 
		-даними висновку судово-медичної експертизи №12-14/472-А/18 від 13.06.2018р.(а.с.36-37 к\п),згідно якого у зв`язку із подіями 1.06.2018р. у гр. ОСОБА_8 мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита травма живота:розрив прядки великого сальника,який супроводжувався внутрішньочеревним крововиливом. Наявні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею, можливо за тих обставин,на які вказано в ухвалі слідчого судді та відомо з історії хвороби. Закрита тупа травма живота з розривом великого сальника,яке у своїй течії ускладнилась розвитком черевної кровотечі та призвела до оперативного втручання  це тяжкі тілесні ушкодження,які є небезпечними для життя;
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.06.2018р. (а.с.38-42 к\п), проведеного за участю потерпілого ОСОБА_8 ,згідно якого останній у присутності понятих ,захисника показав та розказав про обставини скоєного відносно нього злочину, розкрив механізм нанесення йому тілесних ушкоджень (а.с.151-155 к/п);
		-даними,які містяться в консультаційному висновку спеціаліста ХМКЛ №14 від 15.06.2018р. (а.с.44 к\п), де ОСОБА_8 був оглянутий лікарем-офтальмологом ,йому встановлений діагноз та призначено відповідне лікування;
		-фотокартками у кількості 15 штук, на яких зображений потерпілий ОСОБА_8 у період з 01.06.2018р. по 06.06.2018р. та наявні у нього тілесні ушкодження в області голови та обличчя (а.с.45 к\п);
		-даними протоколу огляду предметів від 18.06.2018р., де вищевказані фотокартки потерпілого та консультативний висновок спеціаліста були оглянуті слідчим та постановою від 18.06.2018р. визнані речовими доказами по кримінальному провадженню(а.с.47-48 к\п);
		-відомостями,які містяться в амбулаторній картці та історії хвороби на ім.`я ОСОБА_8 (а.с.57-99 к\п);
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.06.2018р. (а.с.139-143 к\п), проведеного за участю свідка ОСОБА_12 ,згідно якого остання у присутності понятих ,спеціаліста показала та розказала про обставини скоєного відносно потерпілого ОСОБА_8 злочину, розкрила механізм нанесення йому тілесних ушкоджень;
		-даними висновку судово-медичної експертизи №09-2577/18 від 20.07.2018 р.(а.с.111-116 к/п), згідно яких показання ОСОБА_8 , дані ним при проведенні слідчого експерименту від 26.06.2018р. щодо обставин, механізму і терміну утворення у нього пошкоджень в області живота в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним . Дати оцінку показанням ОСОБА_12 ,на які вона вказує в протоколі слідчого експерименту 26.06.2018р. неможливо,так як в її свідченнях не викладено механізму утворення ушкоджень у ділянці живота потерпілого;
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.09.2018р. та фото таблиці до нього (а.с.222-228 к\п), згідно якого підозрюваний ОСОБА_7 у присутності понятих ,захисника показав та розказав про обставини скоєного відносно потерпілого злочину, розкрив механізм нанесення йому тілесних ушкоджень;
		-даними висновку судово-медичної експертизи №09-3073/2018р. від 26.09.2018р.(а.с.232-235 к\п),згідно якого на момент госпіталізації до ХМКЛШНМД 01.06. 2018р. о 15 год. гр . ОСОБА_8 було встановлено: закрита тупа травма живота з розривом великого сальника;гостра закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та наявністю зовнішніх ушкоджень-переорбітальної гематоми лівого ока та саден у лобній ділянці голови. У своїй течії закрита тупа травма живота з розривом великого сальника ускладнилась розвитком черевної кровотечі,у зв`язку із чим було проведено оперативне втручання. Ці ушкодження утворилися від ударної травматичної дії тупого предмета,за механізмом удару-стиснення. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та наявністю зовнішніх ушкоджень-переорбітальної гематоми лівого ока та саден у лобній ділянці голови утворилась від травматичної дії тупих твердих предметів,за механізмом удар або удар-струсу з місцем прикладення сили,відповідно до локалізації зовнішніх ушкоджень. Усі вищезазначені тілесні ушкодження могли бути отримані не пізніше дати звернення в лікувальний заклад,де й були встановлені (01.06.2018 15 год.-згідно медичної картки стаціонарного хворого №14422). За ступенем тяжкості: закрита тупа травма живота з розривом великого сальника ,яка ускладнилась розвитком черевної кровотечі та привела до оперативного втручання  це тяжкі тілесні ушкодження,як небезпечні для життя;закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та наявністю зовнішніх ушкоджень належать до легких тілесних ушкоджень,що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів,але не більше 3 тижнів. Встановлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження (закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та наявністю зовнішніх ушкоджень), могли бути отримані у строк,при обставинах та за тим механізмом,на який вказує підозрюваний ОСОБА_7 у протоколі його допиту та під час проведення слідчого експерименту із ним 25.09.18р. Разом із цим покази ОСОБА_7 під час слідчого експерименту,коли він вказує на факт травматизації потерпілому задньої поверхні тулубу,тильної поверхні лівої кісті,не знайшло свого підтвердження,оскільки у потерпілого ОСОБА_8 тілесних ушкоджень,а також їх слідів в цих ділянках встановлено не було. Що стосується механізму,строку та обставин утворення закритої тупої травми животу з розривом великого сальнику,то під час проведення слідчого експерименту та у протоколі допиту,підозрюваний ОСОБА_7 . Не вказує на факт травматизації передньої ділянки тулубу потерпілого,а тому дати оцінку цим показам в судово-медичному відношенні не є можливим.
		 
		Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		При цьому суд враховує, що ОСОБА_7 фактично вчинено суспільно-небезпечне діяння по відношенню до потерпілого ОСОБА_8 , яке за об`єктивною стороною являє собою посягання на життя та здоров`я особи, тому завдання йому цілеспрямованих ударів кулаком в голову, від яких потерпілий впав на диван, а потім нанесення ще множинних ударів,в тому числі і в околопупочну ділянку під час перебування потерпілого у безпорадному стані, локалізація спричинених ушкоджень, психічне ставлення винного до вчинюваної дії та її наслідків, свідчить про направленість умислу обвинуваченого саме на спричинення потерпілому невизначеного тілесного ушкодження (в тому числі яким могло бути і тяжке тілесне ушкодження).
		При цьому суд, оцінюючи у своїй сукупності наявні у матеріалах провадження докази, також враховує мотив вчиненого злочину, який був вчинений через ревнощі , також враховує протиправну поведінку потерпілого ОСОБА_8 до свідка ОСОБА_12 ,з якою зустрічався обвинувачений ОСОБА_7 .
		Проте, суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_12 в частині того,що ОСОБА_7 не наносив тілесних ушкоджень потерпілому в область живота, оскільки ці її покази є суперечливими в цій частині та спростовуються показами інших свідків , самого потерпілого, письмовими доказами, наведеними вище.
		Суд враховує, що відповідальність за ст.121 КК України настає й у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю, а фактично було спричинено тяжке тілесне ушкодження.
		Таким чином, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		Не визнання своєї провини обвинуваченим є способом його захисту від пред`явленого обвинування та спробою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.
		Крім того, посилання сторони захисту на те, що дві перші призначені по кримінальному провадженню судово-медичні експертизи були проведені без отриманого дозволу слідчого судді на тимчасовий доступ до медичної документації потерпілого, тобто у незаконний спосіб , у матеріалах провадження відсутній сам протокол проведення операції потерпілому, а тому, на думку сторони захисту, вищезазначені докази є недопустимими, не заслуговують на увагу суду з огляду на наступне.
		Так згідно матеріалів кримінального провадження ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м.Харкова від 06.06.2018р.(а.с.34к\п) була призначена судово-медична експертиза,проведення якої доручено експертам відділення №1 КЗОЗ ХОБСМЕ,розташованого за адресою : м.Харків ,вул. Балакірєва,3А. Вказане відділення №1 ХОБСМЕ знаходиться на базі прозектури МКЛШНМД ім. Мещанінова за тією ж адресою, де у той час перебував у реанімаційному відділенні потерпілий ОСОБА_8 . Тому судово-медичним експертом у своєму висновку №12-14/472-А/18 від 13.06.2018р.(а.с.36-37к\п) досліджувалася медична картка №14422 стаціонарного хворого відділу політравми лікарні ОСОБА_8 . В подальшому ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду м.Харкова від 22.06.2018р. слідчому надавався тимчасовий доступ до медичної документації ОСОБА_8 , а саме історії хвороби та медичної амбулаторної картки хворого,де зазначено ,що потерпілому була проведена операція 02.06.2018р. В подальшому експертами були проведені інші судово-медичні експертизи без порушень закону. 
		Висновки проведених по справі експертиз зроблені компетентними спеціалістами, є повними, із наданням чітких відповідей на поставлені запитання, є науково-обгрунтованими, та такими, що за своїм змістом узгоджуються із фактичними обставинами даного кримінального провадження та іншими доказами, а безпосередньо порушень вимог ст.ст.87,101-102 КПК України, судом не встановлено. 
		 
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває,має захворювання на S-образний лівосторонній сколіоз 1 ступеню, навчається, неодружений, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання.
		Обставин, які відповідно дост.66та ст.67КК України пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_7 не встановлено.
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким умисним злочином, обставини скоєння даного злочину, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, наведені вище, його ставлення до скоєного, думку потерпілого про призначення обвинуваченому несуворого покарання .
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, але звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
		 
		При вирішенні цивільного позову потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_8 до відповідача ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 8458,18 грн. , моральної шкоди у розмірі 150000 грн., яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), та витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн. суд виходить з наступного.
		Згідно частин 1, 5ст. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
		Суд вважає позовні вимоги потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого спричиненої матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі. Вказана матеріальна шкода складається з вартості витрачених потерпілим медпрепаратів на лікування на суму 8458 грн.18 коп., які підтверджені рекомендованим йому медичним лікуванням та відповідними чеками (а.с.40-44 суд.справи,а.с.57-99 к\п).
		 
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		 
		Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. 
		Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування з моральної шкоди в сумі 150 000 грн., який суд на підставі ст.ст.23,1167 ЦК Українивважає необхідним задовольнити частково на суму 50000 грн., враховуючи при цьому характер та тривалість моральних переживань, емоційних та душевних страждань потерпілого в зв`язку з отриманими ним тяжкими тілесними ушкодженнями, порушенням звичного життєвого укладу, що є доведеним, виходячи з принципу розумності та справедливості, вважає обгрунтованим саме такий розмір спричиненої шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.
		Що стосується відшкодування витрат на правову допомогу захиснику у розмірі 4000 грн. суд приходить до наступного.
		Відповідно до пункту 1 частини третьої ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено,що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно- правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання .
		Згідно частини 1 статті 26 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами,що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.
		Відповідно до ст..33 Правил адвокатської етики,схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті міністрів України від 01.10.1999р. (далі Правила адвокатської етики),єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.
		Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума,погодинна оплата,доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, потребує доказуванню. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги(договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інших банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи,які не відповідають встановленим вимогам.
		До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником(а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.
		Таким чином,на підтвердження здійсненої правової допомоги,необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги,наданої у справі,який має бути передбачений договором про надання правової допомоги,та може міститися у акті приймання передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь в судових засіданнях;вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням;ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
		Як на підтвердження понесених потерпілим та цивільним позивачем ОСОБА_8 витрат на професійну правничу допомогу представник потерпілого ОСОБА_11 надав: квитанцію про прийняття від ОСОБА_8 гонорару №5085 від 11.06.2018р. на суму 2000 грн. та квитанцію №5085 від 24.07.2018р. на суму 2000 грн.(а.с.45 судової справи)
		Документи, що свідчать про розрахунок вартості правової допомоги та оплату гонорару та інших витрат,пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо) до суду надані не були, а отже підстави для їх відшкодування відсутні, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України. Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.
		Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в :
		 
		 
		 
		ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 ( п`яти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі п. п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. 
		Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 15 кольорових фотознімків,залишити зберігатив матеріалахкримінального провадження (а.с. 48 к\п).
		Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушеннямзадовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 8458 грн. 18 коп., моральну шкоду - 50000 грн., а всього 58458(п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн.18 коп.
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...