Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2020.
Дата набрання законної сили: 11.02.2020
Номер судового провадження: 13-11зк20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		 
		11 лютого 2020 року
		 
		м.Київ
		 
		Провадження № 13-11зк20
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		 
		судді-доповідача ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16 ,  ОСОБА_17 , 
		перевіривши заяву засудженого ОСОБА_18 про перегляд за виключними обставинами вироку Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2002 року та ухвали Верховного Суду України від 28 листопада 2002 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, 
		 
		установила:
		 
		Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_18 засуджений вироком Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2002 року за вчинення низки злочинів до покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Верховний Суд України ухвалою від 28 листопада 2002 року залишив вирок без зміни.
		У заяві ОСОБА_18 , посилаючись на низку рішень Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ), зокрема, «Петухов проти України (2)», «Вінтер та інші проти Сполученого Королівства Великобританії», «Лєже проти Франції», «Ласло Магьяр проти Угорщини», вважає себе особою, на користь якої було постановлено рішення «Петухов проти України (2)». Вказує, що у зв`язку із констатованими ЄСПЛ у цьому рішенні порушеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція), до нього не може бути застосовано покарання у виді довічного позбавлення волі; таке покарання повинно бути змінено на інший вид покарання, що відповідав би нормам Конвенції, Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) і ст. 93 Кримінального кодексу України 1960 року.
		ОСОБА_18 просить поновити строк для подання заяви, скасувати вирок апеляційного суду і ухвалити новий, яким змінити призначене покарання з довічного позбавлення волі на такий же вид покарання на певний строк.
		Перевіривши доводи, наведені у заяві, Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) вважає, що заяву слід повернути з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 5 ст. 33, ч. 3 ст. 463 КПК заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами подаються до Верховного Суду для їх розгляду у складі Великої Палати.
		Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК виключною обставиною визнається встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом. Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.
		Як вбачається із заяви ОСОБА_18 , ЄСПЛ як міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, постановив рішення не щодо заявника.
		Отже, ОСОБА_18 не є особою, яка має право подавати заяву про перегляд рішень судів України за виключними обставинами на підставі зазначених ним рішень ЄСПЛ, в тому числі, рішення у справі «Петухов проти України (2)».
		Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд рішень судів України за виключними обставинами не вирішується, оскільки у заявника відсутнє право на подання такої заяви на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Петухов проти України (2)».
		Виходячи зі змісту п. 2 ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 КПК заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана особою, яка не має права її подавати.
		 
		Ураховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 429, ст. 464 КПК, Велика Палата
		ухвалила:
		 
		Заяву засудженого ОСОБА_18 про перегляд вироку Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2002 року та ухвали Верховного Суду України від 28 листопада 2002 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом (за виключними обставинами), повернути заявнику разом з усіма доданими до неї матеріалами.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  ОСОБА_1 
		Судді: 
		 ОСОБА_2  ОСОБА_10 
		ОСОБА_3  ОСОБА_11 
		ОСОБА_4  ОСОБА_12 
		ОСОБА_5  ОСОБА_13 
		ОСОБА_6  ОСОБА_14 
		ОСОБА_7  ОСОБА_15 
		ОСОБА_8  ОСОБА_16 
		ОСОБА_9   ОСОБА_17

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...