Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/1114/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); купівлі - продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2020. Зареєстровано: 27.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2020.
Дата набрання законної сили: 19.03.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		18.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1114/19Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		 
		за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", 
		вул. Індустріальна, буд.34, м.Івано-Франківськ,76014; 
		до відповідача: Фізичної особи-підприємця Єрковіч Юлії Валеріївни, 
		 АДРЕСА_1 ;
		про визнання зобов"язання в частині постачання електричної енергії відповідно до умов договору про постачання електричної енергії припиненим,
		 
		за участю:
		від позивача: Іванишин В.І. - адвокат, (довіреність №431 від 13.05.2019; посвідчення адвоката №001197 від 14.06.2017); 
		від відповідача: не з"явились.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФО-П Єрковіч Юлії Валеріївни про визнання зобов`язання АТ "Прикарпаттяобленерго" в частині постачання електричної енергії ФО-П Єрковіч Юлії Валеріївні відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008 припиненим з 01.01.2019.
		Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
		Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2019 задоволено самовідвід судді Скапровської І.М. у справі №909/1114/19.
		Відповідно до проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2019 справу №909/1114/19 розподілено судді Кобецькій С.М.
		Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 справу прийнято до розгляду у визначеному складі суду.
		В судовому засіданні 04.02.2020 оголошувалась перерва до 18.02.2020.
		 
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Просить суд взяти до уваги постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1443 від 16.11.2018, якою з 01.01.2019 анульовано АТ "Прикарпаттяобленерго" ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, а тому позивач з незалежних від нього причин не наділений правом постачати відповідачу електричну енергію за договором про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008, і відповідно не в змозі виконати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 у справі 909/701/17. У зв"язку з чим просить суд визнати припиненим з 01.01.2019 зобов`язання АТ "Прикарпаттяобленерго" в частині постачання електричної енергії ФО-П Єрковіч Юлії Валеріївній відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008. Позовні вимоги мотивує приписами статей 1, 47, 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 15, 16, 607 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.
		 
		Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений в судовому засіданні 04.02.2020 (а.с.147). Однак адресував суду клопотання №2020/02-36 (вх№2568/20) від 18.02.2020, в якому у зв"язку з неможливістю прибути в судове засідання повноважного представника, просить суд проводити останнє без його участі.
		Слід зазначити, що матеріали справи містять відзив на позов №2019/11-45 від 27.11.2019 (вх№20830/19 від 27.11.2019) в якому відповідач заперечує проти позову. Вважає, що згідно з пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005), яким регламентовано поняття "постачання електричної енергії", що є тотожним поняттю "розподіл електричної енергії", обумовленому в пункті 78 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", позивач зобов"язаний здійснити забезпечення електропостачання відповідно до договору №2458 від 10.09.2008. 
		Водночас у клопотанні №2019/11-45 (вх№25289/19) від 23.12.2019 про закриття провадження у справі відповідач зазначає, що станом на сьогоднішній день, згідно заяви-приєднання від 01.01.2019 до договору про постачання електричної енергії №2402458, постачальником електричної енергії споживачу ФО-П Єрковіч Юлії Валеріївній є ТОВ "Прикарпатенерготрейд", при цьому АТ "Прикарпаттяобленерго" - оператором систем розподілу, а обов"язок останнього щодо постачання електричної енергії є припиненим в силу закону і не потребує такого визнання в судовому порядку. Вказує на відсутність предмету спору між сторонами. 
		 
		За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
		 
		Фактичні обставини справи вказують на те, що між постачальником - ВАТ "Прикарпаттяобленерго" та споживачем - ФО-П Єрковіч Юлією Валеріївною укладено договір про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008. В межах цього договору постачальник, на підставі ліцензії від 26.08.2005, виданої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, постачав (продавав) споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача - №028603 складські приміщення по вул. Левинського, 3А в м.Івано-Франківськ.
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1443 від 16.11.2018 анульовано АТ Прикарпаттяобленерго з 01.01.2019 ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови НКРЕ від 26.08.2005 та видано ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (а.с.23). 
		Водночас Івано-Франківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області відкрито виконавче провадження №59154350 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2018 про зобов`язання АТ "Прикарпаттяобленерго" відновити становище, яке існувало до порушення права Фізичної особи-підприємця Єрковіч Юлії Валеріївни шляхом відновлення електропостачання, яке здійснювалось згідно договору про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008 (а.с.25). 
		 
		Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога про визнання зобов`язання АТ "Прикарпаттяобленерго" в частині постачання електричної енергії ФО-П Єрковіч Юлії Валеріївні відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008 припиненим з 01.01.2019.
		 
		Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 628, 629 Цивільного кодексу України).
		Договір про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
		У відповідності до частин 1, 2 статті 13 Закону України Про електроенергетику (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) діяльність з постачання електричної енергії здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 
		На момент укладення договору про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008 АТ Прикарпаттяобленерго на підставі ліцензії серії АБ №220539 від 26.08.2005, виданої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, володіло законним правом на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачам у встановленому законодавством порядку.
		Поряд з цим, як вказує частина 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
		13 квітня 2017 року прийнято Закон України "Про ринок електричної енергії". Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
		В розумінні Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальником є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1), а оператором системи розподілу є юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (пункт 56 частини 1 статті 1) 
		Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія видається Регулятором у встановленому законодавством порядку (частини 1, 3 статті 8 Про ринок електричної енергії).
		Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятор ринку електричної енергії) постановою № 1443 від 16.11.2018 видано АТ Прикарпаттяобленерго ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме, на території Івано-Франківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ Прикарпаттяобленерго та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладено відповідні договори) та цією ж постановою анульовано АТ Прикарпаттяобленерго ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови НКРЕ від 26.08.2005. Наведені положення щодо видачі АТ Прикарпаттяобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з постачання електричної енергії за регульованим тарифом набули чинності з 01.01.2019 (пункт 4 постанови НКРЕКП № 1443 від 16.11.2018).
		Таким чином з 01.01.2019 АТ Прикарпаттяобленерго втратило статус електропостачальної організації і володіє виключно правовим статусом оператора систем розподілу. Одночасно частиною 1 статті 47 Закону України Про ринок електричної енергії заборонено оператору систем розподілу (до прийняття цього Закону таким статусом володіли електропередавальні організації, які здійснювали передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) провадити діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії.
		Отже із втратою статусу електропостачальної організації Приватним акціонерним товариством Прикарпаттяобленерго - останньому законом припинено право на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, а відповідно з набуттям статусу оператора систем розподілу, надано право на здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії. 
		Приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України обумовлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення (пункт 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
		Підстави припинення зобов`язання урегульовано главою 50 Цивільного кодексу України. Так згідно з частиною 1 статті 598 цього Кодексу зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Статтею 607 Цивільного кодексу України регламетовано, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
		З урахуванням вищесказаного суд приходить до висновку про те, що неможливість виконання зобов`язання позивачем з поставки відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008 полягає у законодавчій забороні здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії, а відтак зобов`язання АТ "Прикарпаттяобленерго" в частині постачання електричної енергії ФО-П Єрковіч Ю.В. відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008 слід визнати припиненим з 01.01.2019.
		У відповідь відповідачу на твердження про те, що позивач зобов"язаний здійснити забезпечення електропостачання відповідно до договору №2458 від 10.09.2008 суд зазначає, що обов`язок АТ Прикарпаттяобленерго є припиненим саме в частині постачання (продажу) електроенергії ФО-П Єрковіч Ю.В. за договором №2458 від 10.09.2008, а не щодо розподілу електричної енергії, і наявність такого зобов`язання вбачається з заяви-приєднання від 01.01.2019 до договору про постачання електричної енергії №2402458, згідно якого постачальником електричної енергії визначено ТОВ "Прикарпатенерготрейд", оператором систем розподілу - АТ "Прикарпаттяобленерго".
		За сутністю права, встановленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997) гарантовано кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення у справі "Голдер проти сполученого королівства" від 21.02.1975), одночасно реалізація "права на суд" включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах Буланов та Купчик проти України від 09.12.2010, Чуйкіна проти України від 13.01.2011), а згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини відмова національних органів вирішити справу стосовно позову заявників є позбавленням права доступу до суду.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 визначає право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції передбачено, що кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. В свою чергу під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Зважаючи на те, що у заяві по суті - відзиві на позов (а.с.55-58), клопотанні (а.с.118-119), запереченні (а.с.131-133) відповідач визнає, що позивач у відповідності до Закону України Про ринок електричної енергії з 01.01.2019 є оператором систем розподілу, а постачальником електричної енергії є ТОВ "Прикарпатенерготрейд", як і визнає, що обов"язок у позивача з постачання (продажу) є припиненим в силу закону. Водночас поняття "постачання" вважає тотожним поняттю "розподілу" і не визнає відсутність у позивача права на постачання електричної енергії з 01.01.2019 відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008, то у суду відсутні правові підстави для висновку, що предмет спору між сторонами відсутній.
		Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"). Водночас вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Заперечення відповідача спростовуються вище сказаним. Отже позовні вимоги підлягають задоволенню. 
		 
		За змістом частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Частинами 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а згідно з частиною 8 статті 129 цього Кодексу, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Як вказує частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору
		Нормою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Водночас Європейський суд з прав людини у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Позивачем заявлено вимогу про відшкодування за рахунок відповідача понесених АТ "Прикарпаттяобленерго" судових витрати на оплату послуг адвоката Іванишин В.І. (довіреність №431 від 13.05.2019, посвідчення адвоката №001197 від 14.06.2017) в підтвердження чого суду подано договір про надання професійної правничої допомоги №2019/11 від 02.01.2019, акт приймання-передачі послуг від 05.02.2020, платіжне доручення №30121 від 12.02.2020 на суму 9 100,00грн.
		Зважаючи на вищевикладене правове визначення обставин, які склались в даному випадку, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, представлення адвокатом Іванишин В.І. інтересів довірителя/позивача у судових засіданнях 28.11.2019, 24.12.2019, 21.01.2020, 04.02.2020, 18.02.2020, відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат, беручи до уваги приписи пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу, які вказують на те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрат на правову допомогу в розмірі 9 100,00грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 1 921,00грн.
		 
		Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статями 1, 47 Закону України Про ринок електричної енергії, статтями 11, 15, 16, 204, 598, 607, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, статтями 20, 275 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Фізичної особи-підприємця Єрковіч Юлії Валеріївни про визнання зобов"язання в частині постачання електричної енергії відповідно до умов договору про постачання електричної енергії припиненим - задовольнити.
		 
		Визнати зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в частині постачання електричної енергії Фізичній особі-підприємцю Єрковіч Юлії Валеріївні відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №2458 від 10.09.2008 припиненим з 01.01.2019.
		 
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Єрковіч Юлії Валеріївни, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, буд.34, м.Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 00131564) 1 921,00грн (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну грн 00коп.) - судового збору, 9 100,00грн (дев"ять тисяч сто грн 00коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		 
		 
		 
		Повне рішення складено 27.02.2020
		 
		 
		 
		 
		Суддя С.Кобецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...