Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/28/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2020. Зареєстровано: 28.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2020.
Дата набрання законної сили: 27.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/21798/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		27 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №824/28/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/21798/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, Міністерство юстиції України, про визнання протиправним висновку, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Гакмана Сергія Петровича на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (колегія суддів у складі: Сапальової Т. В., Боровицького О. А., Матохнюка   Д.   Б.),
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач, Чернівецька ОДПІ), де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, Міністерство юстиції України, про визнання протиправним висновку від 04.08.2016 № 134719/24-12-13 «Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».
		Позовні вимоги мотивовано тим, що неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України «Про очищення влади» в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих джерел. Податковий орган не врахував, що земельні ділянки, які зазначені у висновку, набуті позивачем внаслідок приватизації, тобто безоплатного набуття права власності на землю відповідно до норм земельного законодавства. Крім того, позивач стверджує, що податковим органом не враховано обставини отримання майна ОСОБА_1 в подарунок, майна, що є спільною власністю з іншими особами, зокрема спільне майно подружжя, майно придбане за кошти позики. Наведене, на думку позивача, свідчить про неповне з`ясування обставин під час проведення перевірки відповідачем та вказує на неправомірність та передчасність зроблених висновків. Крім того, позивач зазначає, що проведення перевірки передбачає обов`язкове відібрання пояснень у особи, що перевіряється, для обов`язкового врахування під час прийняття висновку. Всупереч зазначеному відповідачем не було повідомлено ОСОБА_1 про виявлення перевіркою недостовірностей чи невідповідностей, в результаті чого вона була позбавлена можливості подати письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов`язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку, що передбачено нормами чинного законодавства.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 21.07.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.
		Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Така обставина обов`язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел. Таким чином, суд дійшов висновку, що не зазначення позивачем наявної на праві власності земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1357 га не може бути самостійним критерієм для застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», оскільки податковим органам не проводились дії щодо встановлення невідповідності вартості вказаних земельних ділянок доходам, отриманим із законних джерел. Крім того, суд зазначає, про те, що відповідачем не проводились дії щодо аналізу необхідних документів для встановлення вартості майна позивача доходам, отриманим із законних джерел. Визначаючи дохід ОСОБА_1 за 2015 рік податковим органом не враховано й те, що до сумарного доходу, отриманого із законних джерел включається й отриманий дохід її чоловіка - ОСОБА_3 , кошти отримані від продажу нерухомості, транспортних засобів, тощо. Крім того, податковим органом не враховано отриманий дохід подружжя за попередні роки, що передували придбанню квартири та автомобіля, що дає підстави вважати про необ`єктивне, неповне та поверхневе проведення перевірки позивача. Також суд зазначає, що позивачем не були надані пояснення щодо наявного майна, встановлення його вартості та походження. В той же час, незважаючи на відсутність вказаних пояснень, податковим органом не було досліджено в повній мірі надані для перевірки докази. Крім того, відповідач не вжив усіх можливих заходів щодо отримання інформації про дохід позивача як у 2015 році, так і у попередніх періодах, для можливості встановити вартість наявного у ОСОБА_1 майна. В той же час, податковий орган без аналізу всіх даних, посилаючись на інформацію, отриману від Територіального сервісного центру - 7341 регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області, реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, Державного агентства земельних ресурсів України, ЦБД ДРФО за формою 1ДФ «Про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб» та відсутністю пояснень ОСОБА_1 робить висновок про недостовірність відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».
		Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 07.11.2017 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовив.
		Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», застосовується при виявленні як недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, так і у разі встановлення невідповідності майна законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади. Суд зазначає, що підставою для винесення висновку від 04.08.2016 № 134719/24-12-13 стала відсутність відомостей про вказане вище майно в декларації ОСОБА_1 про майно, доходи, витрати і зобов`язання, а не відомості про джерела отримання цього майна. При цьому, суд зазначає, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», застосовується при виявленні як недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, так і у разі встановлення невідповідності майна законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади. Крім того, суд дійшов висновку, що відповідачем дотриманий порядок проведення перевірки та формування висновку від 04.08.2016 № 134719/24-12-13, на підставі встановлених відомостей та інформації, вказаної позивачем в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Ця обставина обов`язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел. Наголошує на тому, що ні суд апеляційної інстанції ні відповідач не заперечують того, що відсутній факт невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманих із законних джерел. Також зазначає про те, що відповідач не надав доказів надіслання позивачу відповідного повідомлення про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей.
		Позиція інших учасників справи
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		Рух касаційної скарги
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.12.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - Гакмана С. П. на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017.
		13.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шарапа   В.   М., судді Бевзенко В. М., Данилевич Н. А. для розгляду судової справи №   824/28/17-а.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.06.2019 № 810/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 824/28/17-а, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 824/28/17-а.
		Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2020 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період часу з 23.06.2007 по дату ухвалення судового рішення проходить службу на різних посадах в Західному регіональному управління Державної прикордонної служби.
		Чернівецькою ОДПІ проведено перевірку достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних у декларації ОСОБА_1 про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік, за результатами якої складено висновок від 04.08.2016 №   134719/24-12-13.
		Перевіркою встановлено, що за позивачем зареєстроване нерухоме майно, а саме: земельні ділянки, розташовані у АДРЕСА_1 . 
		Водночас, згідно з висновком, ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік вказала недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого нею за час перебування на посадах, передбачених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про її майно, а саме: у поданій позивачем декларації не задекларовано нерухоме майно (земельні ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1357 га.
		Також перевіркою встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у декларації за 2015 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.           
		Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.08.2016 Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України звернулося до відповідача із запитом про проведення додаткової перевірки ОСОБА_1 , передбаченої Законом України «Про очищення влади». 
		За результатами розгляду відповідачем звернення Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 22.08.2016 надано відповідь від 08.09.2016 № 1871/9/24-12-13, в якій зазначено, що у запиті на проведення додаткової перевірки відсутня додаткова інформація щодо відомостей, які підлягають перевірці згідно з нормами чинного законодавства для проведення додаткової перевірки позивача.
		Разом з тим судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу направлялись повідомлення від 12.07.2016 та від 29.08.2016 про запрошення до Чернівецької ОДПІ з питання надання інформації щодо достовірності відображення відомостей у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік встановлення вартості та походження майна, що перебуває у власності. Однак, позивачем такі пояснення не були надані, а оскаржуваний висновок був складений на підставі наявних матеріалів.
		Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованого 07.07.2016 за позивачем зареєстрована земельна ділянка, кадастровий номер 0520210100:04:038:0023, площею 0,1 га та земельна ділянка, кадастровий номер 0520210100:04:038:0024, площею 0,0357 га, розташовані у АДРЕСА_1 . Вид власності зазначено - «спільна сумісна». Також за позивачем зареєстровано на праві власності квартиру, загальною площею 109,3 кв.м, яка знаходиться у АДРЕСА_2 . Частка власності вказана - « 1/1».
		Згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки «Mitsubishi Outlander», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником вказано ОСОБА_1 .
		На підтвердження отримання коштів від продажу автомобіля для придбання автомобіля  марки «Mitsubishi Outlander», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 позивачем до суду наданий Договір від 11.06.2014 купівлі-продажу автомобіля марки «Hyundai Tucson», 2009 року випуску, об`єм двигуна 1991 см3, номер кузова: НОМЕР_2 , вартістю 177 000 грн.
		Відповідно до довідки про трудову діяльність та військову службу ОСОБА_1 з 23.06.2007 по даний час позивач проходить службу на різних посадах в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.
		До матеріалів справи додано довідку відділу оподаткування фізичних осіб податкового органу про доходи ОСОБА_1 , станом на 01.07.2016 встановлено, що у податкового органу відомості про доходи позивача є тільки частково: з 01.01.2011 по 30.06.2013; з 01.04.2014 по 30.06.2014; з 01.07.2014 по 30.09.2014.
		Згідно довідок Державної прикордонної служби України нарахований дохід ОСОБА_1 за 2008 рік склав 10 239,32 грн, за 2009 рік склав 29 406,30 грн, за 2010 рік  склав 15 101,95 грн, за 2014 рік склав 43 919,22 грн, за  2015 рік склав 58 939,02 грн.
		Згідно з довідками Державної прикордонної служби України дохід ОСОБА_3 (чоловік позивача) за 2008 рік склав 23 617 грн, за 2009 рік склав 33 075,07 грн, за 2010 рік склав 40 714,35 грн, за 2011 рік склав 46 983,88 грн, за 2012 рік склав 52 922,96 грн, за 2013 рік склав 55 183,79 грн, за 2014 рік склав 67 805,12 грн та за 2015 рік склав 72   052,14 грн.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин) 
		08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
		Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Згідно положень частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		16.10.2014 набрав чинності Закон України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №   1682-VII, який визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.
		В силу вимог частини першої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про очищення влади» заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: 1) Прем`єр-міністра України, Першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем`єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників; 2)   Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників; 3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації; 4)   членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника; 5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників; 6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; 7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України; 8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв`язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг; 9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб`єкта надання адміністративних послуг; 10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування; 11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1-10 цієї частини.
		Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про очищення влади» особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.
		Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягає  достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Частиною одинадцятою статті 5 Закону України «Про очищення влади» передбачено, що орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов`язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.
		Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.11.2014  № 1100 (далі - Порядок № 1100).
		У пункті 3 Порядку № 1100 наведено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки.
		Пунктом 6 Порядку № 1100 визначено, що отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел. Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації. Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
		Згідно з пунктом 8 Порядку № 1100 у розділі ІІІ декларації перевірці підлягають: достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи; відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел. При перевірці даних про нерухоме майно, вказаних особою, стосовно якої проводиться перевірка, у розділі ІІІ декларації, враховується зазначена такою особою в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації декларантом). Для перевірки інформації про нерухоме майно використовуються дані, що надходять від суб`єктів інформаційних відносин: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані відповідно до законодавства, - про виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно; Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - про набуті до 01 січня 2013 року речові права на земельні ділянки; платників податків-фізичних осіб - про об`єкти нерухомого майна, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також наявна податкова інформація про нерухоме майно, одержана з інших джерел.
		Відповідно до пункту 12 Порядку № 1100, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Відповідно до частини першої, четвертої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		Надаючи оцінку доводам скаржника щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції від 07.11.2017, необхідно зазначити таке.
		Так, Чернівецькою ОДПІ під час перевірки виявлено, що ОСОБА_1 у декларації за 2015 рік вказала недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого нею за час перебування на посадах, передбачених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
		Також перевіркою встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у декларації за 2015 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.       
		Водночас, зі спірного висновку про результати перевірки неможливо встановити, яким чином установлена така невідповідність, висновок не містить порівняння вартості майна, та доходів, отриманих позивачем із законних джерел, як того вимагають положення наведеного вище законодавства.
		Крім того, поняттю «законні джерела існування» надано визначення у статті 1 Закону України «Про громадянство», відповідно до якої, до таких джерел входить: заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти, соціальні виплати та допомога, власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім`ї, інших фізичних та юридичних осіб, що мають законні доходи.
		Як встановлено судом першої інстанції, свідок ОСОБА_4 (матір позивача), пояснила, що земельну ділянку у АДРЕСА_1 вона придбала ще у 1990-1991 роках, а пізніше у 2014 році передала земельні ділянки своїм донькам з метою приватизації. ОСОБА_1 не зазначала земельної ділянки у декларації, оскільки не знала її площі, а довідатись у сестри не було можливості так як сестри між собою не спілкуються. Крім того, представник позивача пояснив, що правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку знаходяться у сестри, яка займається приватизацією нерухомого майна (земельної ділянки у АДРЕСА_1 ) та будинку, який частково розміщений на ній. 
		Також судом першої інстанції встановлено, що згідно пояснень свідка ОСОБА_4 , яка є громадянкою Російської Федерації, встановлено, що легковий автомобіль «Mitsubishi Outlander» та квартира за адресою: АДРЕСА_2 були придбані, в тому числі за її кошти, отримані під час роботи за кордоном. В податковій декларації за 2012 рік позивач зазначала суму 10   000 доларів США, отриманих з Російської Федерації. Крім того, судом встановлено, що позивач з 2008 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , згідно довідок Державної прикордонної служби України про нарахований дохід ОСОБА_1 з 2008 року по 2015 рік сумарно склав 157 605,81 грн, та ОСОБА_3 з 2008 року по 2015 рік - в сумі 392 354,31 грн. Матеріалами справи також встановлено, що 11.06.2014, згідно Договору купівлі-продажу автомобіля марки «Hyundai Tucson», 2009 року випуску, об`єм двигуна 1991 см3, номер кузова: НОМЕР_3 , позивач від відчуження автомобіля отримала 177 000 гривень. Однак, як вбачається з оскаржуваного висновку та пояснень податкового органу, відповідачем не проводились дії щодо аналізу необхідних документів для встановлення вартості майна позивача доходам, отриманим із законних джерел.
		Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до оскаржуваного висновку та пояснень податкового органу, відповідачем не проводились дії щодо аналізу необхідних документів для встановлення вартості майна позивача доходам, отриманим із законних джерел, та не співставлялися такі доходи з вартістю цього майна та витратами на його придбання, у своєму висновку відповідач про це не вказував. У зв`язку з цим, висновок податкового органу про те, що вартість майна ОСОБА_1 , набутого нею за час перебування на посадах, передбачених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає доходам, отриманим нею із законних джерел, є передчасним.
		У частині одинадцятій статті 5 Закону України «Про очищення влади» законодавець визначив, що висновок може бути окремим предметом судового оскарження, тому таке рішення суб`єкта владних повноважень мало перевірятися судом на відповідність частини третьої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, чи прийняте воно обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		Відсутність у прийнятому суб`єктом владних повноважень рішенні посилання на докази чи обставини, покладені в його основу, а також мотивів, за яких суб`єкт дійшов тих чи інших висновків, свідчить про невідповідність такого рішення критерію обґрунтованості.
		Верховний Суд звертає увагу на те, що отримання роботодавцем висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» є підставою для звільнення з роботи працівника, щодо якого проводилася перевірка. Настання таких наслідків вимагає від податкового органу, який готує висновок, ретельної перевірки обставин щодо наявного у позивача майна.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 824/30/17-а. 
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність спірного висновку Чернівецької ОДПІ.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		З огляду на викладене рішення суду першої інстанції по своїй суті є правильним. У свою чергу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до правил статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		З урахуванням вищенаведеного постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 підлягає скасуванню, а постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.07.2017 - залишенню в силі.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 3, 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Гакмана Сергія Петровича задовольнити.
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 скасувати.
		Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.07.2017 залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Ж.М. Мельник-Томенко
		А.В. Жук 
		Н.М. Мартинюк
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...