Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/504/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2020. Зареєстровано: 28.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2020.
Дата набрання законної сили: 27.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/12017/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		27 лютого 2020 року 
		Київ
		справа №540/504/19
		адміністративне провадження №К/9901/12017/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого  - Бучик А.Ю.,
		суддів: Мороз Л.Л.,  Рибачука А.І.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (колегія суддів: Стас Л.В., Турецька І.О., Шеметенко Л.П.)   у справі № 540/504/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради у м. Херсоні, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради в особі начальника Васильєвої О.Л., Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради в особі головного спеціаліста Павліченко І.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		УСТАНОВИВ:
		Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради у м. Херсоні, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради в особі начальника Васильєвої О.Л., Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради в особі головного спеціаліста Павліченко І.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачами  подано апеляційну скаргу.
		Ухвалою  П`ятого  апеляційного адміністративного суду від   11 квітня  2019 року  у прийнятті апеляційної скарги до розгляду  відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року по справі № 540/504/19 - повернуто апелянту.
		Повертаючи апеляційну скаргу особам, які її подали, суд  апеляційної інстанції  виходив з того, що на день подання апеляційної  скарги Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС) не запроваджено, що унеможливлює розгляд апеляційної  скарги, поданої в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.
		Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивачі подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду апеляційної інстанції. 
		У касаційній скарзі скаржники вказують на те, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційні скарги на тій підставі, що система "Електронний суд" не функціонує, не надав належної правової оцінки тому, що право учасників справи подавати документи до суду в електронній формі, законодавством не поставлено у залежність від дати початку функціонування ЄСІТС. Скаржник вважає, що жодне положення підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України не можна тлумачити як таке, що скасовує або обмежує права учасників процесу на подання процесуальних документів в електронній формі.
		Відповідачі  у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін. 
		Заслухавши  суддю - доповідача, колегія  суддів прийшла до висновку, що  касаційна скарга   підлягає задоволенню   з  таких  підстав.
		Відповідно до частини першої   статті 296 КАС України   апеляційна скарга подається у письмовій формі.
		Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою   статті 44 КАС України   документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
		Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
		Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
		Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі                 № 520/20958/18.
		Згідно з положеннями частини третьої   статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"   у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із   Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку.
		Відповідно до частини восьмої   статті 18 КАС України   особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до   Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
		У пункті 15 частини першої   розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України   зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.
		У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
		Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
		Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення № 30).
		Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
		На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
		Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
		Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
		Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).
		Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
		Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
		З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга надійшла за допомогою підсистеми «Електронний суд» та містить електронний цифровий підпис заявників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 
		На цій підставі колегія суддів доходить до висновку про те, що, оскільки станом на дату подання апеляційної скарги  в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи П`ятий апеляційний адміністративний суд, було запроваджено підсистему "Електронний суд" у тестовому режимі, апеляційну скаргу було подано через підсистему "Електронний суд" через Електронний кабінет з використанням особистого цифрового підпису, апеляційний  суд дійшов до передчасного висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.
		Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що частиною другою   статті 129 Конституції України   як одну з основних засад судочинства визначено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
		У контексті цієї нової редакції   статі 129 Конституції України   варто також звернути увагу на висновок, що міститься у   рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, згідно з яким   Конституція України   гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій   статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо; ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному порядку, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
		У своєму   рішенні від 08 квітня 2015 року у справі № 3-рп/2015 Конституційний Суд України   також зробив наступний висновок стосовно того, що право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.
		Отже, оскаржувана  ухвала  суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду  для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України (в редакції до 08.02.2020) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Керуючись ст.ст.  349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
		Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року скасувати.
		Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                         А.Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                                       Л.Л. Мороз
		 
		                                                                                                                А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...