Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/2212/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2020. Зареєстровано: 28.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2020.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Результат оскарження 28.09.2021 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/495/168/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017160000000715

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 495/2212/18 
		Номер провадження 1-кп/495/168/2020
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 лютого 2020 рокум. Білгород-Дністровський
		 
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі: 
		головуючого  одноособово судді ОСОБА_1 
		за участю секретарів судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судум.Білгород-Дністровськогокримінальне провадженнявнесеного вЄРДР №42017160000000715 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лейпциг, Німеччина, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2006, 2015 року народження, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Луцьк, Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого у Білгород-Дністровському прикордонному загоні, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
		 
		сторони кримінального провадження:
		прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 
		обвинувачений ОСОБА_5 
		захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 
		обвинувачений ОСОБА_6 
		захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 та ОСОБА_6 органами досудового слідства обвинувачуються у наступному:
		Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 від 12.08.2016 року за № 315-ос, обвинуваченого ОСОБА_5 призначено на посаду начальника міжрайонного оперативного відділу з місцем дислокації Білгород-Дністровський оперативно-розшукового ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Відповідно до посадової інструкції начальника міжрайонного оперативного відділу з місцем дислокації Білгород-Дністровський оперативно-розшукового управління ІНФОРМАЦІЯ_3 , затверджену наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2017 № 6, одними із основних обов`язків обвинуваченого ОСОБА_5 являються організація роботи МОРВ та координація участі ОРВ у боротьбі зі злочинністю, з питань протидії незаконній міграції, торгівлі людьми, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, контрабандній діяльності, терористичним загрозам та іншій злочинності на державному кордоні України. 
		Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 від 16.08.2017 року за № 321-ос обвинуваченого ОСОБА_6 призначено на посаду старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) першого сектору міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Білгород-Дністровський) оперативно-розшукового управління ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Відповідно до примітки ст. 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Крім того,обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язаний виконувати посадову інструкцію старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) першого сектору міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Білгород-дністровський) оперативно-розшукового управління, затверджену наказом Південного регіонального управління ДПС України від 19.09.2017 року № 6.
		Відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України», однією з основних функцій служби є здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення. 
		Як зазначено досудовим слідством, було встановлено, що начальник міжрайонного оперативного відділу з місцем дислокації Білгород-Дністровський оперативно-розшукового управління ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із старшим офіцером першого сектору міжрайонного оперативного розшукового відділу з місцем дислокації Білгород-Дністровський оперативно-розшукового управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 організували злочинну схему, спрямовану на одержання неправомірної вигоди від фізичних осіб, які переміщують товари, зокрема підакцизні товари у вигляді тютюнових виробів, з Республіки Молдови на територію України у пунктах пропуску на підконтрольній їх відомству території, чим сприяють зазначеним фізичним особам у контрабанді тютюнових виробів. 
		Так, ОСОБА_11 , у травні 2017 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області, зустрівся з начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_12 , та в ході спілкування ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 про свої наміри переміщати на територію України з Республіки Молдова через пункти пропуску на території Одеської області тютюнові вироби з метою їх подальшої реалізації на території України, на що ОСОБА_12 вказав ОСОБА_11 , що тютюнові вироби в Україні являються підакцизним товаром та його переміщення через державний кордон України є незаконним. Окрім цього, ОСОБА_12 також вказав ОСОБА_11 , що він може забезпечити безперешкодне переміщення через державний кордон України тютюнових виробів контрабандним шляхом у разі передачі йому та іншим працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в залежності від об`єму переміщених підакцизних товарів, на що ОСОБА_11 вимушено погодився. 
		Після цього, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 , що з приводу обставин та умов безперешкодного переміщення підакцизних товарів  тютюнових виробів через державний кордон України з ним зв`яжеться інспектор прикордонної служби першої категорії відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13 . 
		У двадцятих числах серпня місяця 2017 року, ОСОБА_13 зі свого мобільного телефону за допомогою мобільного додатку «WatsApp» зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_11 та повідомив, що останньому після 18.09.2017 року необхідно зустрітись з начальником міжрайонного оперативного відділу з місцем дислокації Білгород-Дністровський оперативно-розшукового управління ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинуваченим ОСОБА_5 , оскільки питання боротьби з контрабандою входять до його компетенції, тобто саме він здійснює контроль за переміщення товарів, у тому числі підакцизних, через державний кордон України, з яким необхідно обговорити умови та обставини переміщення тютюнових виробів на територію України з Республіки Молдова, у тому числі обставини надання йому та іншим працівникам Державної прикордонної служби України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення підакцизних тютюнових виробів до України та не вжиття заходів з приводу контрабанди підакцизних виробів. 
		У подальшому, о 13.00 годині, 03.10.2017 року, за попередньою телефонною домовленістю, ОСОБА_11 зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_5 у кафе «Арго», що заходиться по АДРЕСА_3 , де під час розмови обвинувачений ОСОБА_5 , діючи умисно, реалізуючи свій спільний з обвинуваченим ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення та не бажаючи бути викритим у своїй злочинній діяльності, власноручно наніс на серветку рукописний текст «10» та вказав, що вказана цифра є сумою неправомірної вигоди у грошових одиницях - доларах США, яка підлягає передачі йому за один переміщений короб тютюнових виробів через державний кордон України. 
		У свою чергу, ОСОБА_11 повідомив обвинуваченому ОСОБА_5 , що вказана сума неправомірної вигоди є непомірною, на що обвинувачений ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, повідомив ОСОБА_14 , що порадиться зі своїм керівництвом з цього питання. 
		Надалі, 11.10.2017 року, о 21.00 годині, обвинувачений ОСОБА_5 , попередньо домовившись по телефону за допомогою телефонного додатку «WatsApp», зустрівся з ОСОБА_11 біля магазину «33 квадратних метри» в м. Білгород-Дністровський Одеської області, де обвинувачений ОСОБА_5 , реалізуючи свій спільний з обвинуваченим ОСОБА_6 злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, здійснив напис у своєму мобільному телефоні числової позначки «8» та повідомив, що це є знижена сума неправомірної вигоди, яка підлягає передачі йому та іншим працівникам прикордонної служби за один короб тютюнових виробів, перевезених ОСОБА_11 на територію України з Республіки Молдова, на що ОСОБА_11 вимушено погодився, а обвинувачений ОСОБА_5 у свою чергу повідомив, що переміщення підакцизних тютюнових виробів на територію України через державний кордон та не вжиття заходів з цього приводу щодо контрабандного товару буде відбуватись під його керівництвом із залученням його підлеглого працівника  обвинуваченого ОСОБА_6 , а також, що пізніше він чи обвинувачений ОСОБА_6 повідомить детальну інформацію з приводу методів, форм та умов контрабандного переміщення тютюнових виробів на територію України.
		У подальшому, 30.10.2017 року, приблизно о 21.30 годин, попередньо домовившись за допомогою мобільного додатку «WatsApp», ОСОБА_11 зустрівся в м. Білгород-Дністровський Одеської області зі старшим офіцером першого сектору міжрайонного оперативного розшукового відділу з місцем дислокації Білгород-Дністровський оперативно-розшукового управління Державної прикордонної служби України обвинуваченим ОСОБА_6 , де останній, реалізуючи свій спільний умисел з обвинуваченим ОСОБА_5 , направлений на одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди за не вжиття передбачених законом заходів з приводу контрабандного переміщення тютюнових виробів на територію України, повідомив про деталі перетину пункту пропуску, зокрема, що ОСОБА_11 необхідно буде надіслати засобами телефонного зв`язку обвинуваченому ОСОБА_6 модель, марку, колір та реєстраційний номер автомобіля, на якому він буде переміщати тютюнові вироби на територію України, після чого, ОСОБА_11 у вказані обвинуваченим ОСОБА_6 день та пункт пропуску буде надано тимчасовий талон для його перетину, який у подальшому підлягатиме поверненню, а вже після фактичного переміщення тютюнових виробів ОСОБА_11 необхідно буде передати обвинуваченому ОСОБА_15 раніше обумовлену неправомірну вигоду. 
		Надалі, 02.11.2017 року, обвинувачений ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що останній має можливість перевезти підакцизні тютюнові вироби у ніч з 03.11.2017 року на 04.11.2017 року. 
		Наступного дня, тобто 03.11.2017 року, приблизно о 18.12 годин, попередньо домовившись за допомогою телефонного додатку «WatsApp» обвинувачений ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_11 біля перукарні «Южанка» по вулиці Перемоги, 28, у м. Білгород-Дністровський Одеської області, де обвинувачений ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11 умовності проїзду через пункти пропуску та конспірування розмов у разі відсутності зв`язку за допомогою мережі Інтернет, а також що ОСОБА_11 перед в`їздом на пункт пропуску приблизно о 21.30 годин за допомогою мобільного додатку «WatsApp» направить обвинуваченому ОСОБА_6 повідомлення з маркою, моделлю, кольору та державного реєстраційного номеру автомобіля, який буде залучено ОСОБА_11 до переміщення тютюнових виробів. Також, ОСОБА_11 домовився з обвинуваченим ОСОБА_6 про те, що він завантажить автомобіль тютюновими виробами на транзитній території, після чого зателефонує обвинуваченому ОСОБА_6 з метою створення останнім спільно з обвинуваченим ОСОБА_5 умов безперешкодного переміщення через пункт пропуску без догляду автомобіля та не вжиття заходів щодо контрабанди підакцизних тютюнових виробів.
		Далі, 03.11.2017 року, приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_11 отримав у тимчасове користування від свого знайомого ОСОБА_16 автомобіль, марки «Газ», моделі «Газель», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та через годину направив на мобільний телефон обвинуваченого ОСОБА_6 текстове повідомлення «8421 Газель белая», тобто повідомив про найменування транспортного засобу, залученого до перевезення тютюнових виробів на територію України з Республіки Молдова. 
		У подальшому, цього ж дня, приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_11 направився у бік с. Маяки Біляївського району Одеської області та прибувши на місце, за допомогою мобільного додатку «WatsApp» зателефонував обвинуваченому ОСОБА_6 , повідомивши, що він на місці та готовий перетнути пункт пропуску «Паланка-Удобне», який у свою чергу, повідомив ОСОБА_11 , що той може їхати на пункт пропуску «Паланка», де службова особа Державної прикордонної служби України надасть йому транзитний талон за допомогою якого ОСОБА_11 зможе в`їхати на транзитну територію, а пізніше виїхати, повернувши транзитний талон. 
		Слідуючи транзитною територією, ОСОБА_11 зупинився біля бару «Мисливець», де отримав раніше придбані ним цигарки переміщені через державний кордон України з боку Республіки Молдова, після цього, за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_11 прослідував в сторону пункту пропуску «Удобне», де при виїзді віддав працівнику прикордонної служби транзитний талон та поїхав в сторону міста Білгород-Дністровський Одеської області. При цьому, працівник прикордонної служби не доглядав автомобіль ОСОБА_11 з вантажем тютюнових виробів, тобто фактично передбачені законом заходи щодо контрабандного товару вжиті не були. 
		11 листопада 2017 року, о 12.42 годин, ОСОБА_11 на мобільний телефон за допомогою мобільного додатку «WatsApp» зателефонував обвинуваченому ОСОБА_6 , який завершуючи свій злочинний та спільний з обвинуваченим ОСОБА_5 умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди, вказав про необхідність зустрічі з обвинуваченим ОСОБА_5 та передачі йому раніше обумовленої неправомірної вигоди із розрахунку 8 доларів США за один переміщений короб тютюнових виробів, у свою чергу ОСОБА_11 повідомив обвинуваченому ОСОБА_6 про можливість такої зустрічі 13-14.11.2017 року. 
		Після цього, вказаного дня, тобто 11.11.2017 року, приблизно о 20.00 годині, на мобільний телефон ОСОБА_11 за допомогою мобільного додатку «WatsApp» зателефонував обвинуваченому ОСОБА_6 та повідомив, що обвинувачений ОСОБА_5 в даний час відсутній у місті, тому обвинувачений ОСОБА_6 пізніше повідомить про місце та час передачі неправомірної вигоди. 
		Далі, 16.11.2017 року, приблизно о 14.40 годин, на мобільний телефон ОСОБА_11 за допомогою мобільного додатку «WatsApp» зателефонував обвинуваченому ОСОБА_5 , який діючи умисно, з метою доведення спільного злочинного умислу з обвинуваченим ОСОБА_6 до логічного завершення, повідомив про необхідність зустрічі біля спорткомплексу «Мячик» в м. Білгород-Дністровський Одеської області, з метою передачі йому грошових коштів за не вжиття заходів щодо контрабанди тютюнових виробів та забезпечення безперешкодного проходження пункту пропуску з тютюновими виробами без догляду автомобіля. 
		Після цього, обвинувачений ОСОБА_17 , 16.11.2017 року, о 14 годині 45 хвилин, знаходячись у автомобілі, який був під його керуванням, марки «Nissan», моделі «Muranо», перебуваючи біля спорткомплексу «Мячик» у м. Білгород-Дністровський Одеської області, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2240 (дві тисячі двісті сорок) доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.11.2017 року складало 59 315 гривень 20 копійок, за не вжиття передбачених чинним законодавством України заходів у боротьбі з контрабандою підакцизних товарів  тютюнових виробів та безперешкодне переміщення ОСОБА_11 тютюнових виробів через державний кордон України у пункті пропуску «Удобне». 
		Після одержання неправомірної вигоди обвинуваченого ОСОБА_5 затримано на місці скоєння кримінального правопорушення та в ході огляду місця події виявлено та вилучено грошові кошти неправомірної вигоди у сумі 2 240 доларів США. 
		Таким чином, дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфікуються за ч. 3ст. 368 КК України,як одержанняслужбовою особоюнеправомірної вигоди,за вчиненнятакою службовоюособою вінтересах того,хто надаєнеправомірну вигоду,будь-якоїдії звикористанням службовогостановища,вчинене службовоюособою,яка займаєвідповідальне становище,вчинене групоюосіб. 
		Свої висновки про винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 органи досудового слідства обґрунтовують показаннями свідка ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ); показаннями свідка ОСОБА_19 ; показаннями свідка ОСОБА_20 ; показаннями свідка ОСОБА_21 ; показаннями свідка ОСОБА_22 ; показаннями свідка ОСОБА_23 ; показаннями свідка ОСОБА_24 ; показаннями свідка ОСОБА_25 ; показаннями свідка ОСОБА_26 ; показаннями свідка ОСОБА_27 та наступними письмовими доказами, які були дослідженні під час судового розгляду:
		 
		-відеозаписом з камер зовнішнього спостереження розташованих на пункті пропуску «Маяки» за період 30.11.2017 року з 20.50 по 23.00 год. та 04.11.2017 року з 02.20 по 02.40 год. (Том 1 а.с. 94-102);
		-оригіналами талонів на проходження транспортного засобу марки «Газель» д/н НОМЕР_2 , по транзитної території з пункту пропуску «Маяки» до пункту пропуску «Удобне» в період з 03.11.2017 року по 05.11.2017 року (Том 1 а.с. 103); 
		-ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2017 року про проведення обшуку (Том 1 а.с. 127-130); 
		-витягом з кримінального провадження № 42017160000000715 від 01.06.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України (Том 1 а.с. 133-134);
		-протоколом огляду від 03.11.2017 року (Том 1 а.с. 137-139); 
		-протоколом огляду від 04.11.2017 року та диском до нього (Том 1 а.с. 140-143); 
		-протоколом огляду від 16.11.2017 року та диском до нього (Том 1 а.с. 144-148);
		-протоколом освідування особи від 16.11.2017 року (Том 1 а.с. 149-150);
		-протоколом огляду та таблицею з ілюстраціями контактів телефонної книги, переписок та телефонних з`єднань від 17.11.2017 року (Том 1 а.с. 151-160); 
		-постановою прокурора ОСОБА_28 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 03.11.2017 року (Том 1 а.с. 174-176);
		-протоколом ідентифікації (помітки) грошових купюр від 05.11.2017 року (Том 1 а.с. 177);
		-постановою прокурора ОСОБА_28 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 03.11.2017 року (Том 1 а.с. 178-180); 
		-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 31.01.2018 року (Том 1 а.с. 181-183); 
		-ухвалою апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_6 від 06.11.2017 року (Том 1 а.с. 187-189); 
		-протоколом зарезультатами проведенняНСРД аудіо,відео контрольособи укримінальному провадженніта дискомдо нього,відносно ОСОБА_6 від 28.11.2017року (Том1а.с.191-198); 
		-ухвалою апеляційного суду Миколаївської області про продовження строку дії дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_5 від 09.11.2017 року (Том 1 а.с. 203-204); 
		-протоколом за результатами проведення НСРД  аудіо, відео контроль особи у кримінальному провадженні та диском до нього, відносно ОСОБА_5 від 28.11.2017 року (Том 1 а.с. 207-211);
		-висновком експерта № 35-П від 23.01.2018 року за результатами судової технічної експертизи документів (Том 1 а.с. 226-236);
		-протоколом огляду8дисків від15.01.2018року (Том1а.с.237);  
		-висновком експерта № 2944-Х від 21.12.2017 року за результатами проведення судової експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин (Том 2 а.с. 22-33);
		-протоколом огляду від 05.11.2017 року (Том 2 а.с. 44-52);
		-ухвалою апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_5 від 13.09.2017 року (Том 2 а.с. 62-64); 
		-протоколом за результатами проведення НСРД  аудіо, відео контроль особи у кримінальному провадженні та диском до нього, відносно ОСОБА_5 від 24.11.2017 року (Том 2 а.с. 65-77);
		-протоколом за результатами проведення НСРД  аудіо, відео контроль особи у кримінальному провадженні та диском до нього, відносно ОСОБА_5 від 24.11.2017 року (Том 2 а.с. 78-81);
		-ухвалою апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) від 18.09.2017 року (Том 2 а.с. 87-89); 
		-протоколом зарезультатами проведенняНСРД аудіо,відео контрольособи укримінальному провадженніта дискомдо нього,відносно ОСОБА_6 від 27.11.2017року (Том2а.с.90-106); 
		-протоколом зарезультатами проведенняНСРД аудіо,відео контрольособи укримінальному провадженніта дискомдо нього,відносно ОСОБА_6 від 27.11.2017року (Том2а.с.107-109); 
		-постановою прокурора ОСОБА_28 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 11.10.2017 року (Том 2 а.с. 114-116); 
		-рапортом про виявлення злочину від 29.05.2017 року(Том 2 а.с. 121);
		-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08.06.2017 року (Том 2 а.с. 122-125);
		-протоколом огляду від 23.02.2018 року (Том 2 а.с. 131); 
		-протоколом оглядута фотокарткамидо ньоговід 26.02.2018року (Том2а.с.132-139);  
		-протоколом за результатами проведення НСРД  аудіо, відео контроль особи у кримінальному провадженні та диском до нього, відносно ОСОБА_29 від 24.01.2018 року (Том 3 а.с. 128); 
		-протоколом за результатами проведення НСРД  аудіо, відео контроль особи у кримінальному провадженні та диском до нього, відносно ОСОБА_12 від 24.01.2018 року (Том 3 а.с. 138); 
		-постановою прокурора ОСОБА_28 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 21.06.2017 року (Том 3 а.с. 147-148);
		-постановою прокурора ОСОБА_28 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.06.2017 року (Том 3 а.с. 149-151);
		-протоколомогляду тафотокопіями донього від15.08.2017року (Том3а.с.152-157).  
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що в листопаді 2017 року, він перебував на посаді старшого офіцера сектору з протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми міжрайонного оперативно-розшукового відділу з м. д. н. п. Білгород-Дністровський. В його функціональні обов`язки за посадою входила протидія нелегальній міграції та торгівлі людьми в межах ділянки відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_7 . 
		Так одного дня, точної дати він не пам`ятає, у вересні-жовтні місяці 2017 року, він разом із своєю дружиною ОСОБА_30 у гіпермаркеті «Таврія-В» зустрів працівника СБУ в Одеській області підполковника ОСОБА_31 , який являється куратором від вищезгаданого правоохоронного органу по ІНФОРМАЦІЯ_8 , з яким він вже був знайомий і з яким взаємодіяв раніше, та який у свою чергу є двоюрідним братом його дружини. 
		Під час цієї зустрічі між ним та ОСОБА_32 відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_33 запитав його, чи не отримував він якихось доручень від керівника стосовно допомоги його товаришеві на ім`я ОСОБА_34 . На що він відповів, що ніяких доручень, та ніякої розмови на таку тему не було. На що ОСОБА_35 сказав йому, що у нього є товариш, на ім`я ОСОБА_34 , з яким він підтримує хороші стосунки і що він цікавий йому в оперативному відношенні. ОСОБА_34 займається перевезенням цигарок по Одеській області. Цигарки молдавського походження, які раніше були переміщені через державний кордон. Суть допомоги полягала в тому щоб, забезпечити ОСОБА_36 проїзд по транзитній ділянці дороги Одеса-Рені без затримок. Так як на той час велися активні заходи по реконструкції дороги і проїзд по цій дорозі був дещо ускладнений. Потім ОСОБА_35 сказав йому, що дасть його номер ОСОБА_36 , той його набере і щоб він з ним зустрівся та допоміг йому. Наприкінці ОСОБА_37 сказав, щоб він ні про що не турбувався, і виконав його прохання, а ОСОБА_38 він обов`язково повідомить про це. Так, одного дня, точної дати він не згадає, його набрав ОСОБА_34 , повідомив що він від ОСОБА_39 , і запропонував зустрітися, на що він погодився, в подальшому він повідомив йому куди під`їхати. Потім, в цей же день, через деякий час його знову набрав ОСОБА_34 , і повідомив що він вже під`їжджає до перукарні « ОСОБА_40 ». Він вийшов із дому до перукарні і там побачив автомобіль біля якого стояла невідома особа, яка гукнула йому, він підійшов до нього і він запропонував сісти в автомобіль. Так відбулось їхнє знайомство. Далі ОСОБА_34 запропонував від`їхати та випити чаю. Вони виїхали у напрямку квіткового базару. Під час того як вони їхали в напрямку базару між нами зав`язалась розмова, в якій ОСОБА_34 йому одразу повідомив, що він з «ним» по грошам договорився. На що він відповів запитально та здивовано, оскільки ніякої розмови раніше про гроші не було. Зустріч планувалася консультативного характеру, тобто він мав почути від ОСОБА_41 , яка йому потрібна допомога щодо транзитного проїзду дороги Одеса-Рені, вислухати його і зробити вигляд, що зацікавлений в допомозі, оскільки це було прохання ОСОБА_42 , в очах якого він хотів виглядати важливою особою в питанні підтримання взаємодії та й простого виконання прохання родича. Він йому сказав, що з ним обговорюватимуться тільки питання пересування. На що ОСОБА_34 почав розповідати, що товар у нього вже зайшов сюди, що він довгий час пролежав і що йому його необхідно витягувати, що йому необхідно почути інформацію коли він може їхати. Також, сказав що переміщувати планує 280 ящиків, їхати хотів би в ночі, планував впоратися за дві ходки. Далі відбувалася розмова, в якій ОСОБА_34 розповідав, в якій годині він планував виїздити і як саме. З його слів він зрозумів, що їхати він планував у нічний час, а в цей час ніяких заторів на цій ділянці зазвичай немає. Тому він наперед знав, що його участь, а саме допомога в проїзді дорівнюватиме нулю. Однак продовжував діалог із ОСОБА_43 , оскільки хотів справити на нього враження, як особи що уповноважена на вирішення питань, а ОСОБА_34 у свою чергу позитивно про нього відгукнувся при наступних зустрічах із ОСОБА_32 , а також на меті було підтримання діалогу з метою отримання оперативно-значимої інформації, яка би могла згодитися в майбутньому. Що до власне допомоги стосовно транзитного проїзду по транзитній ділянці, то це не було в його компетенції, оскільки він являвся офіцером ланки регіонального управління, він не був уповноважений віддавати будь які команди прикордонному наряду який ніс службу на транзитній ділянці дороги Одеса-Рені.
		В подальшому ОСОБА_34 вкотре повідомив, про те як він планує завантажитися, підтримувати зв`язок і власне як проїздити дорогою Одеса-Рені. Розповідав з ким раніше мав знайомства із числа прикордонників. Розповів що планує пересуватися в супроводі із поліцейськими, що так і раніше їздив. Розповідав про своїх роботодавців з ОСОБА_44 . Молдова, які є власниками складу по зберіганню і реалізації молдавських цигарок. Він в свою чергу з метою підтримання діалогу, розпитав заявника які саме цигарки він переміщуватиме, поцікавився про його роботодавців, запитав яким транспортом переміщуватиме. Потім запитував конкретно у ОСОБА_41 , з метою пересвідчитися у правильності розуміння прохання, як саме він планує проїздити транзитну ділянку дороги, на що ОСОБА_34 відповів, що проїжджатиме у звичайному режимі. Також, запитав чи матиме ОСОБА_34 товарно-супровідні документи, на що ОСОБА_34 відповів, що документи будуть у нього з собою. В ході діалогу, розмова декілька разів заходила в глухий кут, в наслідок чого він не міг зрозуміти до чого озвучувалися деякі речення. Пересвідчившись, що участь його в цьому проханні нульова, він просто на протязі всієї зустрічі продовжував створювати образ компетентного і уповноваженого працівника, а головною метою було угодити ОСОБА_45 . На цьому їхня розмова закінчилася.
		Через декілька днів ОСОБА_34 його знову набрав, це був нічний час, запитав чи може він їхати, на, що він сказав, що передзвонить. Прокинувшись і глянувши на годинник, він зрозумів, що це пізня ніч, і не задумуючись передзвонив йому і сказав що можна їхати, та ліг далі відпочивати без жодних думок, оскільки знав, що в нічний час жодних заторів на цій ділянці дороги немає. Так в ту ніч пролунав ще один дзвінок від ОСОБА_41 , де він так само запитав його чи може він їхати, на що він йому сказав що можна і ліг собі далі відпочивати. 
		Наступна його зустріч з ОСОБА_43 відбулась на початку листопада 2017 року. Ініціатором зустрічі виступав ОСОБА_34 , перед цим він декілька разів телефонував йому і намагався організувати з ним зустріч. Зустріч відбулась біля порту у м. Білгород- ОСОБА_46 , ОСОБА_34 приїхав туди на своєму авто. Діалог під час цієї зустрічі був побудований на обговоренні нового автомобіля, на якому ОСОБА_34 приїхав. Однак, під час розмови, ОСОБА_34 наполегливо змінив тему бесіди до обговорення повторної можливості подальшого транзитного проїзду по транзитній ділянці дороги Одеса-Рені. На що він не давав жодної відповіді, оскільки ОСОБА_37 із таким проханням звертався лише раз, про постійні такі поїздки з ним розмови не було. Та й ОСОБА_34 поводив себе дивно і наполегливо. 
		Після цього, він знову тему бесіди перевів до обговорення питань пов`язаних із автомобілем, однак, ОСОБА_34 , наполегливо його просив як найшвидше дати йому відповідь щодо подальшого проїзду. 
		В подальшому ним тему бесіди було переведено до обговорення питань пов`язаних із автомобілем. 
		І на при кінці розмови, ОСОБА_34 , знову наполегливо його попросив дати йому відповідь щодо подальшої співпраці щодо транзитного проїзду, на що жодної відповіді від нього не отримав. 
		Просив ухвалити у відношенні нього виправдувальний вирок, оскільки не вчиняв будь-яких протиправних дій, а ситуацію, яка склалась вважає провокацією працівників СБУ.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що на посаду начальника міжрайонного оперативно-розшукового відділу з місцем дислокації н.п. Білгород-Дністровський оперативно-розшукового управління (далі МОРВ з м.д. Білгород-Дністровський ОРУ) ПдРУ ДПСУ його було призначено наказом начальника ПдРУ ДПСУ у серпні 2016 року. 
		У коло його посадових обов`язків відповідно до службової інструкції та відомчих нормативних документів серед іншого входили організація роботи МОРВ, координація участі ОРВ у боротьбі зі злочинністю з питань протидії незаконній міграції, торгівлі людьми, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, контрабандній діяльності, терористичним загрозам та іншій злочинності на державному кордоні України. Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_7 , у тому числі ті, що несли службу на ділянці державному кордону ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 », йому по службі не підпорядковувались, будь-якого впливу він на них не мав, будь-яких незаконних вказівок щодо сприяння особам у переміщенні товарних цінностей, у т.ч. тютюнових виробів через державний кордон поза митним та прикордонним контролем він посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_7 не давав. Відповідно до своїх службових обов`язків, визначених посадовою інструкцією, мав координувати лише діяльність своїх підлеглих МОРВ та структурних підрозділів МОРВ з питань протидії незаконній міграції, торгівлі людьми, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, контрабандній діяльності, терористичним загрозам та іншій злочинності на державному кордоні України.
		Що стосується обставин, зазначених у обвинувальному акті та епізодам, що йому інкримінуються органом досудового розслідування пояснив наступне.
		Під час виконання службових обов`язків за посадою він періодично зустрічався із співробітником ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_47 , куратором ІНФОРМАЦІЯ_7 , для обміну оперативною інформацією, планування заходів з питань протидії злочинності на закріпленій за ним ділянці державного кордону України. При цьому, зі співробітником УСБУ в Одеській області ОСОБА_47 він, перебував у добрих стосунках. Приблизно у вересні 2017 року під час однієї із зустрічей ОСОБА_47 попросив його, зустрітись із знайомим ОСОБА_48 на ім`я ОСОБА_34 , якому необхідно було надати допомогу у вирішенні якогось питання.
		У подальшому на початку жовтня 2017 року знайомий ОСОБА_47 на ім`я ОСОБА_34 , попередньо домовившись по телефону про зустріч, зустрівся з ним у кафе «Арго» у м. Білгород-Дністровську. Зауважив, що саме ОСОБА_34 йому зателефонував і запропонував зустрітися. Особисто він не був ініціатором зустрічі з ОСОБА_43 . Під час зустрічі ОСОБА_34 повідомив йому про те, що він бажає займатись перевезенням тютюнових виробів через ділянку державного кордону у зоні діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 . Оскільки до функціональних обов`язків його, серед іншого входило отримання оперативної інформації про можливі правопорушення на закріпленій ділянці державного кордону, він вирішив більш детально дізнатись про можливі шляхи перевезення через державний кордон тютюнових виробів поза митним та прикордонним контролем. 
		Проте, ОСОБА_34 повідомив йому, що тютюнові вироби вже перевезені на територію України і йому лише необхідно перевезти їх через транзитну ділянку автодороги «Одеса-Рені». На це він повідомив ОСОБА_36 , що у пунктах пропуску «Маяки» та «Удобне» транзитної ділянки цієї автодороги несуть службу військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_7 , які йому не підпорядковуються. Водночас, для того, щоб зібрати більше оперативної інформації та зважаючи на провокативну поведінку ОСОБА_41 він, розпитував останнього під час зустрічі про те, яким чином він вирішує питання провезення тютюнових виробів з Республіки Молдова на територію України поза митним контролем із посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 , скільки за це платить та інше. Питав про це з метою використання отриманої оперативної інформації у своїй роботі.
		Через деякий час у жовтні 2017 року за ініціативи ОСОБА_41 відбулась ще одна зустріч з ним, біля магазину «33 квадратні метри» у м. Білгород-Дністровський Одеської області, під час якої ОСОБА_34 задавав провокативні питання щодо необхідності перемістити тютюнові вироби виробництва Республіки Молдова по вказаній транзитній ділянці автодороги. Оскільки йому спало на думку використати ОСОБА_41 в оперативній роботі, і він розумів, що від нього жодним чином не залежить вирішення питання з яким до нього звернувся ОСОБА_34 та не бажав образити співробітника УСБУ в Одеській області ОСОБА_49 , який направив до нього свого знайомого ОСОБА_41 , він, під час останньої зустрічі повідомив, що його питанням буде займатись один з його підлеглих. При цьому з ОСОБА_47 та його знайомим ОСОБА_43 він, домовляючись про зустрічі з вказаного питання спілкувався по телефону за допомогою додатку «Wats App», будь-яких пропозицій щодо отримання неправомірної вигоди для себе або інших осіб за вирішення вказаного питання він ОСОБА_36 не виказував.
		З початку листопада до 14.11.2017 року він, перебував у черговій відпустці за межами України. З ОСОБА_50 та його знайомим ОСОБА_43 більше з приводу вказаного питання не спілкувався. 15.11.2017 року за ініціативою ОСОБА_48 він зустрівся з останнім у торговельно-розважальному центрі «Середньофонтанський» у м. Одесі, де він відпочивав разом з родиною. Під час зустрічі ОСОБА_47 повідомив йому, що коли він, був за кордоном, по транзитній ділянці автодороги «Одеса-Рені проїхала вантажівка з товаром, і це питання контролювалось ним. При цьому, ОСОБА_47 попросив його, щоб він взяв для нього документи, які передасть йому ОСОБА_34 .
		Наступного дня, 16.11.2017 року, близько обідньої перерви, йому передзвонив ОСОБА_34 та попросив про зустріч. Під час зустрічі у цей же день після 14 години біля спорткомплексу «Мячик» у м. Білгород-Дністровський в автомобілі марки «Ніссан» моделі «Мурано», який знаходився у його користуванні, ОСОБА_34 передав документи для ОСОБА_47 , які, згодом, виявились грошовими коштами у сумі 2240 доларів США. Під час затримання слідчим прокуратури Одеської області ОСОБА_51 його було безпричинно побито співробітниками підрозділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області, які здійснювали оперативне супроводження цієї справи. При цьому, у момент затримання, яке фіксувалось відео зйомкою, на питання слідчого щодо походження виявлених у його автомобіля грошових коштів, він, заявив, щоб спитали про це у свого співробітника ОСОБА_52 . 
		Окрім того, він пояснив, що під час затримання серед іншого майна у нього слідчим було вилучено телефон марки «Айфон 7+», де мали зберігатись всі контакти, у тому числі з ОСОБА_43 та ОСОБА_47 , телефонні повідомлення, що спрямовувались цими особами на його адресу у телефонному додатку «Wats App». Проте, коли він, прибув до слідчого ОСОБА_53 разом з адвокатом виявилось, що телефон вимкнутий або зламаний, і більш не пригідний для використання.
		Слідчий ОСОБА_54 при цьому повідомив його, що мабуть при спробі відкрити цей телефон він вимкнувся, хоча на його особисту думку це було зроблено навмисно задля не можливості перевірити інформацію щодо спілкування його з ОСОБА_55 та заявником ОСОБА_43 .
		Просив ухвалити у відношенні нього виправдувальний вирок, оскільки вважає це кримінальне провадження провокацією з боку працівників СБУ.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що правильним його прізвищем, ім`ям та по батькові є  ОСОБА_18 . Його знайомий ОСОБА_56 , прізвище якого він не знає, адресу проживання та де його можливо знайти також не знає, в травні 2017 року запропонував йому перевозити тютюнові вироби через кордон України, задля чого познайомив його з начальником ВПС «Старокозаче» Білгород-Дністровського загону ПдРу ДПС України ОСОБА_12 . За сприяння у перевезені тютюнових виробів через кордон ОСОБА_12 запросив 3 долари США за один короб та зазначив, що грошові кошти потрібно передати через його підлеглого ОСОБА_13 чи йому особисто. З урахуванням цих обставин він звернувся до правоохоронних органів із заявою про протиправні дії працівників прикордонного загону.
		У судовому засіданні він підтвердив, що 08.06.2017 року писав заяву про злочин, однак не зміг пояснити, чому, знаючи ОСОБА_57 . ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та місце їх служби, у заяві про злочин зазначив, що посадові особи прикордонної служби вимагають у нього неправомірну винагороду за перевезення підакцизних товарів. 
		Крім того, повідомив, що з метою безперешкодного переміщення підакцизних товарів через державний кордон України, діючи в рамках контролю за вчиненням злочину, тобто з відому слідчого та працівників СБУ 15.08.2017 року він надав працівнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 неправомірну вигоду у розмірі 900 доларів США. Гроші в сумі 900 доларів США належали йому особисто, оглядались та помічались працівниками СБУ та слідчим. Всі його дії відбувалися за погодженням та під контролем правоохоронних органів, а питання щодо перевезення тютюнових виробів через кордон, тобто імітування їх перевезення здійснювалось виключно як легенда задля викриття правопорушників. В подальшому, після передачі 15.08.2017 року працівнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 неправомірної вигоди у розмірі 900 доларів США, останній, повідомив йому, що більше працювати вони з ним не будуть так як цим питанням зацікавився підрозділ розвідки ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Приблизно в жовтні 2017 року до нього на телефон за допомогою мобільного додатку «WatsApp» зателефонував обвинувачений ОСОБА_5 та запропонував зустрітися.
		Також він повідомив, що дійсно мав декілька розмов у жовтні 2017 року з обвинуваченим ОСОБА_5 під час якої обговорили питання, яким чином він буде забирати тютюнові вироби на транзитній території України та за ціну у розмірі 8 доларів США за короб цигарок. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 дав згоду на вирішення питання перевезення цигарок з транзитної території України.
		Про дані розмови, він зазначив, що це все він говорив навмисно за погодженням з працівниками правоохоронних органів. Правоохоронцями було придумано легенду, яку він і говорив обвинуваченому ОСОБА_5 , при цьому пропозицію про перевезення тютюнових виробів через кордон, оплату за них та взагалі історію про його контрабандистське минуле, він навмисно робив по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_5 з метою викриття останнього як правопорушника. 
		Факт даних розмов він підтвердив та зазначив, що це все він говорив навмисно за погодженням з працівниками правоохоронних органів. Правоохоронцями було придумано легенду, яку він також говорив обвинуваченому ОСОБА_6 , при цьому, імітування перевезення тютюнових виробів по транзитній території та історію про контрабандистське минуле, він навмисно робив по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_6 з метою викриття останнього як правопорушника. 
		Крім того, він пояснив, що розмов з обвинуваченим ОСОБА_6 про гроші чи оплату за перевезення тютюнових виробів чи передачі через нього неправомірної винагороди обвинуваченому ОСОБА_5 не було взагалі. 
		Також, повідомив, що дійсно він був присутній при складані протоколів огляду автомобілю «Газель» з пустими коробками, однак не пам`ятає, чи підписував він їх та водій автомобілю ОСОБА_58 .
		Також зазначив, що по команді слідчого, він назбирав близько 30 пустих коробок біля магазину та помістив їх до автомобілю «Газель» д/н НОМЕР_1 , зробивши імітацію заповнення кузову авто цими коробками, які потім і оглядались слідчим. Чому слідчий зазначив, що в кузові авто 140 ящиків, йому не відомо, однак він говорив слідчому, що у кузові близько 30 коробів та взагалі ці короби не від цигарок, а просто пусті коробки незрозуміло від якого товару. З працівником СБУ ОСОБА_31 він раніше був знайомий у шкільні роки, однак на теперішній час його не бачив і не знає чим ОСОБА_31 займається. Також, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) зазначив, що він під час спілкування з обвинуваченим ОСОБА_5 дійсно говорив за ОСОБА_59 , однак, це все була легенда підготовлена правоохоронцями.
		16.11.2017 року він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_5 та передав останньому 2 240 доларів США за сприяння у переміщені цигарок в період з 03.11.17 по 04.11.17 року по транзитні території, після чого обвинуваченого ОСОБА_5 було затримано. 
		Слідчій дійсно оглядав його телефон, у якому була інформація з приводу його спілкування з обвинувачений ОСОБА_60 . Цей телефон слідчій у нього не вилучав та після огляду повернув його йому. На теперішній час він не може надати цей телефон, оскільки продав його.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що 16 листопада 2107 року, десь після обіду він йшов по вул. Переможненська у м. Білгород-Дністровський Одеської області де до нього підійшов працівник СБУ та запропонував прийняти участь у якості понятого на, що він погодився. Прийшовши на місце він побачив автомобіль марки Nissan, біля якого стояв обвинувачений ОСОБА_5 . Далі йому зачитали його права та на прохання співробітників правоохоронних органів обвинувачений ОСОБА_5 дав своє портмоне, в якому знаходились документи, картки, телефон та якісь гроші. Після того, як з рук обвинуваченого ОСОБА_5 взяли змиви, їх загорнули в пакет та опечатали. Далі, вони провели огляд автомобіля де в салоні в підлокітнику були знайдені долари в сумі десь дві тисячі, скільки точно не пам`ятає. Після цього співробітниками були взяти змиви в автомобілі з підлокітника, руля та коробки передач, які були опечатані та загорнуті в пакет. Всі слідчі дії проводились під відео запис. Протоколи він підписував разом із слідчим та другим понятим, яку точно кількість не пам`ятає. Також, пояснив, що під час огляду автомобіля були присутні приблизно 7-8 осіб, обвинувачений ОСОБА_5 постійно був поруч. До початку огляду автомобіля в нього ніхто не сідав та не заглядав, двері у автомобіль були зачинені. Сам обвинувачений скаржився, що його побили, але чи були у останнього наручники він не пам`ятає. Огляд авто проводився та фіксувався на відеокамеру, однак потім відео він не оглядав. При ньому оглядались кількість доларів, зачитувались номер та їх номінал. Допитували його в якості свідка у м. Одеса. 
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що він був старшим прикордонних нарядів. По даному факту, який викладений в обвинувальному акті він пояснити нічого не може. Транспортні засоби вони без підстав не перевіряють.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що 16 листопада 2017 року він був в гостях у м. Білгород-Дністровський Одеської області і коли збирався до дому до нього підійшов працівник СБУ та запропонував прийняти участь у якості понятого на, що він погодився. Прийшовши на місце він побачив автомобіль марки Nissan, біля якого стояв обвинувачений ОСОБА_5 , який був в кайданках. Під час огляду автомобіля в салоні в підлокітнику були знайдені долари США в сумі десь дві тисячі, скільки саме не пам`ятає. Далі, співробітниками СБУ брались змиви з рук обвинуваченого ОСОБА_5 та в автомобілі с підлокітника, руля та коробки передач, які були опечатані та загорнуті в пакет. Конверт та протоколи він підписував разом із другим понятим, як на місті так і в м. Одеса. Гроші світились, співробітники перераховували та записували номер кожної купюри. Також, пояснив, що сам обвинувачений постійно вимагав адвоката, скарг від останнього, щодо його побиття він не чув. Огляд авто проводився та фіксувався на відеокамеру. Він протокол огляду підписував в м. Одеса, відео  диск не оглядав.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що він працює інспектором прикордонного контролю. На якому пункті він працював на той момент, який вказаний в обвинувальному акті він не пам`ятає. По даному факту, який викладений в обвинувальному акті він пояснити нічого не може.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що він працює інспектором прикордонного контролю на пункті пропуску в АДРЕСА_3 . З приводу викладених в обвинувальному акті обставин йому відомо тільки те, що обвинувачених затримали з цигарками на посту. Обвинувачені до нього з приводу, який викладений в обвинувальному акті не звертались. 
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що він працює інспектором 3 категорії прикордонного контролю. З 03.011.2017 по 04.11.2017 року він не пам`ятає був на посаді чи ні. По даному факту, який викладений в обвинувальному акті йому нічого не відомо.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що він працює інспектором прикордонного контролю на пункті пропуску в АДРЕСА_3 . По даному факту, який викладений в обвинувальному акті він пояснити нічого не може, оскільки йому нічого не відомо.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що по даному факту, який викладений в обвинувальному акті йому нічого не відомо, так як на той момент він відпочивав. Потім його викликали показали талон, де була вказана посада, вартовий шлагбауму. Чий був почерк на талоні йому не відомо.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що від працює інспектором 3 категорії прикордонного контролю. З приводу обвинувачених йому нічого не відомо. Також пояснив, що коли у водіїв були талони то він запускав транспортні засоби не перевіряючи їх.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він колишній начальник відділу ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Білгород-Дністровського загону ПдРу ДПС України. У травні 2017 року його ніхто не знайомив з ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та він не домовлявся за сприяння у перевезені тютюнових виробів через кордон. Він не вимагав від ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) по 3 долари США за один короб тютюнових виробів за сприяння у їх перевезені через кордон. Йому, нічого не відомо, про те, що ОСОБА_13 16 серпня 2017 року з його дозволу, надав можливість ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) перевезти на автомобілі «Газель» 300 коробів сигарет, а через декілька днів останній передав ОСОБА_13 900 доларів США. Від ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) він не отримував ніякої винагороди і не сприяв у перевезені тютюнових виробів ОСОБА_11 та ніколи не залучав до цього своїх підлеглих інспекторів прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_61 та ОСОБА_29 . З співробітником СБУ ОСОБА_31 він знайомий, так як останній являється куратором на пункті пропуску від служби безпеки. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 він знає, як військовослужбовців підрозділу розвідки, однак з певністю може повідомити, що останні ні йому ні його підлеглим будь-яких команд щодо пропуску через транзитну територію України тютюнових виробів а ні в серпні 2017 року, а ні в листопаді 2017 року, а ні в будь-який інший час не давали та не могли давати, так як не мають до цього відношення по службі і не можуть керувати ним і його підлеглими. Крім того повідомив, що транзитна територія України відноситься до території України і перевезення товару по ній не є його незаконним переміщенням по території України як контрабандного товару, незалежно від виробу. З цих питань його викликали до військової прокуратури Одеського гарнізону та допитували у якості свідка. Також зазначив, що йому нічого не відомо щодо проведення стосовно нього негласних слідчих (розшукових) дій та про їх проведення його ніхто не повідомляв.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_62 пояснив, що він працює інспектором відділу ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_9 Про обставини обвинувачення йому нічого не відомо. Його ніхто не знайомив з ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та останній до нього ніколи не звертався. ОСОБА_12 його ніколи не залучав до сприяння перевезення тютюнових виробів через кордон. З співробітником СБУ ОСОБА_31 він знайомий, так як останній являється куратором на пункті пропуску від служби безпеки. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 він знає як військовослужбовців підрозділу розвідки, останні йому будь-яких команд щодо пропуску через транзитну територію України тютюнових виробів не давали.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснив, що він працює інспектором відділу ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_9 . Про обставини обвинувачення йому нічого не відомо. Його ніхто не знайомив з ОСОБА_11 та останній до нього ніколи не звертався. ОСОБА_12 його ніколи не залучав до сприяння перевезення тютюнових виробів через кордон. З співробітником СБУ ОСОБА_31 він знайомий, так як останній являється куратором на пункті пропуску від служби безпеки. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 він знає як військовослужбовців підрозділу розвідки, останні йому будь-яких команд щодо пропуску через транзитну територію України тютюнових виробів не давали.
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працював інспектором відділу ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_9 . В травні 2017 року його ніхто не знайомив з ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та не домовлявся за сприяння у перевезені тютюнових виробів через кордон.
		Крім того, він, 16 серпня 2017 року не надавав можливість ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) перевезти на автомобілі «Газель» 300 коробів сигарет по транзитній території України та не отримував за це 900 доларів США. З співробітником СБУ ОСОБА_31 він знайомий, так як останній являється куратором на пункті пропуску від служби безпеки.
		ОСОБА_5 і ОСОБА_6 він знає як військовослужбовців підрозділу розвідку, однак з певністю може повідомити, що останні ні йому ні іншим інспекторам даного пункту пропуску будь-яких команд щодо пропуску через транзитну територію України тютюнових виробів а ні в серпні 2017 року, а ні в листопаді 2017 року, а ні в будь-який інший час не давали та не могли давати, так як не мають до цього відношення по службі і не можуть керувати ним та іншими інспекторами.
		Крім іншого повідомив, що транзитна територія України відноситься до території України і перевезення товару по ній не є його незаконним переміщенням по території України як контрабандного товару, незалежно від виробу. З цих питань його викликали до військової прокуратури Одеського гарнізону та допитували у якості свідка. Також він зазначив, що йому нічого не відомо щодо проведення стосовно нього негласних слідчих (розшукових) дій та про їх проведення його ніхто не повідомляв.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_63 пояснив, що він працює начальником сектору міжрайонного оперативно розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Білгород-Дністровський) оперативно-розшукового управління ПдРУ ДПС України. Про обставини обвинувачення йому нічого не відомо. Його ніхто не знайомив з ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та не домовлявся за сприяння у перевезені тютюнових виробів через кордон. З співробітником СБУ ОСОБА_31 він знайомий, так як останній являється куратором на пункті пропуску від служби безпеки. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 він знає як військовослужбовців підрозділу розвідки, останні йому будь-яких команд щодо пропуску через транзитну територію України тютюнових виробів не давали. Також, пояснив, що він не може впливати на порядок несення служби, або давати вказівки щодо переміщення товарів через кордон та взагалі він вперше чує про його причетність до подій переміщення тютюнових виробів через транзитну територію України в листопаді 2017 року.
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_54 пояснив, що він розслідував кримінальне провадження у відношенні обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Подробиці розслідування він не пам`ятає, тому не може конкретно відповісти на запитання учасників судового засідання.
		 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 4 відділу УСБУ в Одеській області. Ним в ході виконання свої службових обов`язків встановлено факти корупційних діянь з боку військовослужбовців ДПСУ, а саме ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_9 . Про вказане правопорушення ним було підготовлено відповідний рапорт про виявлення кримінального правопорушення, який разом із усіма матеріалами скеровано до прокуратури Одеської області. 01.06.2017 року, на підставі вказаного рапорту прокуратурою Одеської області зареєстровано кримінальне провадження, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		В ході проведення НСРД ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області спільно з прокуратурою Одеської області, в рамках кримінального провадження за оперативною інформацією здійснювалась перевірка причетності інспектора прикордонної служби 1 категорії ВПС «Старокозаче» ОСОБА_13 до вимагання неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення підакцизних товарів через державний кордон України. Однак, в ході проведення комплексу слідчих (розшуковик) дій, вказана вище інформація не знайшла свого підтвердження.
		У ході досудового розслідування не здобуто будь-яких доказів що свідчать про умисел ОСОБА_13 , або інших осіб до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, у зв`язку із чим дане кримінальне провадження закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п.2 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
		Також пояснив, що він не говорив обвинуваченому ОСОБА_5 , щоб той забрав для нього якісь документи чи гроші, які повинен передати йому ОСОБА_34 . Також у нього не було розмови з обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стосовно сприянню переміщенню підакцизних товарів через державний кордон України. Додав, що під час проведення НСРД за вказаним кримінальним провадженням з боку обвинуваченого ОСОБА_6 на його думку ніяких протиправних дій не виявлено.
		 
		Суд, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку приходить до наступного.
		 
		У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду Украйни № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.96 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
		 
		Під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як письмові докази, а саме протокол НСРД від 24.11.2017 року № 6896т, який було складено старшим оперуповноваженим ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковником ОСОБА_64 за результатами проведення 03 жовтня 2017 року відділом оперативного документування УСБУ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області №5080т від 13.09.2017 року відносно ОСОБА_5 . 
		Матеріали оперативно-технічного заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному носії інформації типу DVD R «Verbatim» , реєст. №65/4-1279 від 04.10.2017 року. На вказаному оптичному диску знаходиться інформація викладена у протоколі НСРД. 
		В даному протоколі викладена інформація першої зустрічі від 03.10.17 р. заявника ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_5 . В ході даної зустрічі ОСОБА_5 цікавиться у ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ), яка необхідність зустрічі та в чому його проблема. ОСОБА_11 повідомляє, що ще в серпні 2017 року він пробував домовитися про перевезення товару, однак йому це не вдається. Також, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) повідомляє ОСОБА_5 , що раніше роки два тому назад він вже працював та бажає і на цей час перевести 280 коробів цигарок. Крім іншого, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) запевнював ОСОБА_5 , що у нього і його знайомих все домовлено на Молдавському кордоні і при цьому він хоче перевозити тютюнові вироби тільки на пунктах пропуску Маяки та Удобне, а не в іншому місці. 
		В свою чергу ОСОБА_5 цікавиться у ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) чому він вирішив перевозити тютюнові вироби саме у цьому місці, с кім він контактує з правоохоронців Українського і Молдавського кордону, куди він реалізує товар, хто йому в цьому допомагає. Також ОСОБА_5 говорить ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ), що він питаннями перевезення тютюну не займається, однак, за нього, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) просили. При цьому ОСОБА_5 посилається на якогось ОСОБА_39 , питає у ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) чи він не сварився з ОСОБА_65 та взагалі чим займається ОСОБА_35 . 
		ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) розповів йому, що з ОСОБА_65 він боїться працювати та ОСОБА_35 займається «окорочками» і при цьому просив, щоб про ОСОБА_39 ніхто не знав. Крім того, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) говорив ОСОБА_5 «як тільки старт і ми працюємо».
		З урахуванням дослідженого протоколу та відео, аудіо запису зустрічі стає не зрозуміло, чому розмову між ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_5 зафіксовано 03.10.2017 року, а матеріали знаходяться на оптичному носії інформації типу DVDR «Verbatim», реєст. № 65/4-1279 від 04.10.2017 року. Зазначена невідповідність в датах говорить про те, що фіксація розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 від 03.10.2017 року здійснювалась з порушеннями ст. 107 КПК України на оптичний диск 04.10.2017 року, який не являється оригінальним примірником технічних носіїв. 
		Також, під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол НСРД від 24.11.2017 року № 6893т, який було складено старшим оперуповноваженим в ОВС 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковником ОСОБА_64 за результатами проведення 11 жовтня 2017 року відділом оперативного документування УСБУ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області №5080т від 13.09.2017 року відносно ОСОБА_5 .
		Матеріали оперативно-технічного заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному носії інформації типу DVD R «Verbatim», реєст. №65/4-1282 від 09.10.2017 року. На вказаному оптичному диску знаходиться інформація викладена у протоколі НСРД. 
		У протоколі НСРД зазначена зустріч від 11 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) під час якої останній робить самостійну пропозицію щодо оплати, тобто схиляє ОСОБА_5 до якоїсь умовної суми оплати. Також, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) стверджує ОСОБА_5 , що все «горить», тобто, на думку суду, схиляє останнього до термінових дій запевнюючи, що у нього товар після доставки дома не залежується, він швидко його реалізує. 
		Під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол НСРД від 27.11.2017 року № 6894т, який було складено старшим оперуповноваженим в ОВС 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковником ОСОБА_64 за результатами проведення 30 жовтня 2017 року відділом оперативного документування УСБУ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Одеської області №7231т від 18.09.2017 року відносно ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ).
		Матеріали оперативно-технічного заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному носії інформації типу DVDR «Verbatim», реєст. №65/4-1345 від 27.10.2017 року. На вказаному оптичному диску знаходиться інформація викладена у протоколі НСРД між заявником ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_6 яка мала місце 30 жовтня 2017 року.
		Під час зустрічі ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 )і ОСОБА_6 30.10.17р. останні знайомляться між собою. У подальшому ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) повідомляє ОСОБА_6 , що все вже добре и вони з капітаном по «лаве» обговорили, однак кому їх давати він не знає. При цьому ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) зазначив, що з ОСОБА_6 буде обговорюватись лише питання переміщення машини по транзитної території і все.
		Під час розмови ОСОБА_6 запитує у ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ), що від нього потрібно, а останній зазначив, що товар вже зайшов сюди (в Україну) та його потрібно провести по транзитній території України. 
		При цьому ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) всяко наполягає на тому, що товар вже там лежить давно, 280 ящиків та його необхідно перевезти, тобто, йому потрібно лише їхня команда для цього. Також, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) розповідає поетапний план своїх дій на транзитній території України щодо перевезення 280 ящиків тютюнових виробів. 
		Крім іншого ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) запевняє ОСОБА_66 , що молдовани весь товар пропустили та він вже заїхав (в Україну). Задля переконання ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) розповів йому, що на території і кордоні Молдови питанням переміщення товару займається ОСОБА_67 і його, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) ті питання не цікавлять, його цікавить питання проїзду по транзитній території України, при йому для переконливості ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) запевнив, щоб ОСОБА_6 не турбувався, так як його машину з товаром будуть супроводжувати поліцейські задля охорони та він завжди перевозить товар під супроводом поліцейських. 
		Також ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) під час бесіди постійно тисне на ОСОБА_6 , що потрібно швидше почати працювати поки є можливість заробити, при цьому він звертав увагу ОСОБА_6 , що його цікавить допомога лише на транзитній дорозі, питання Молдавського кордону до ОСОБА_6 не відноситься.
		Слід відмітити, що дане НРСД відбувається на підставі ухвали суду щодо дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_11 .
		Під чассудового слуханняпрокурором наданота оглянутояк доказипротокол НСРДвід 27.11.2017року №6895т,який булоскладено старшимоперуповноваженим вОВС 4відділу ГВБКОЗ УСБУв Одеськійобласті підполковником ОСОБА_64 за результатамипроведення 3листопада 2017року відділомоперативного документуванняУСБУ вОдеській областіна підставіухвали слідчогосудді Апеляційногосуду Одеськоїобласті №7231твід 18.09.2017року відносно ОСОБА_11 . 
		Матеріали оперативно-технічного заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному носії інформації типу DVDR «Verbatim», реєст. №65/4-1361 від 03.11.2017 року, таємно. 
		На вказаному оптичному диску знаходиться інформація викладена у протоколі НСРД, що містить розмову між ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_6 03.11.2017 року. Під час розмови ОСОБА_11 запитує у ОСОБА_6 чи можливо їхати через пункт пропуску та останній відповідає, що можливо.
		Також в даному протоколі НСРД наявна розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 від 04.11.2017 року. Під час розмови ОСОБА_11 запитує у ОСОБА_6 чи можливо їхати та останній також говорить, що можливо.
		Слід відмітити, що дане НРСД відбувається на підставі ухвали суду щодо дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_11 .
		Крім того під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол НСРД від 28.11.2017 року № 6896т, який було складено старшим оперуповноваженим в ОВС 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковником ОСОБА_64 за результатами проведення 13 листопада 2017 року відділом оперативного документування УСБУ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Одеської області №8609т від 06.11.2017 року відносно ОСОБА_6 . 
		Матеріали оперативно-технічного заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному носії інформації типу DVDR «Verbatim», реєст. №65/4-1373 від 13.11.2017 року, таємно. На вказаному оптичному диску знаходиться інформація викладена у протоколі НСРД. 
		В даному протоколі наявна бесіда між ОСОБА_6 та заявником ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ), яка відбулася 13.11.2017 року. Під час бесіди ОСОБА_11 постійно провокує ОСОБА_6 щодо вчинення правопорушення на кордоні України, пропонує здійснити перевезення тютюнових виробів останньому, пропонує ОСОБА_6 , що якщо він бажає собі купити авто, то потрібно щоб у нього, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) робота пішла, тобто щоб здійснювалось перевезення тютюнових виробів. 
		Крім того, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) постійно запитував у ОСОБА_6 де керівник, коли він з ним поспілкується та постійно звертав увагу ОСОБА_6 , що потрібно вирішувати питання перевезення товару, однак останній повідомляв ОСОБА_11 , що керівник у відпустці та в середу (16.11.2017 року) виходить на службу.
		Слід відмітити, що дане НРСД відбувається на підставі ухвали суду від 06.11.2017 року щодо дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_6 . 
		Однак, в ухвалі суду зазначено, що 03.11.2017 року під час зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ), останні обговорили умови переміщення сигарет через кордон та передачу грошових коштів за таке переміщення. Така ж інформація міститься і в клопотанні № 17/1/2-5588т від 06.11.2017 року слідчого ОСОБА_68 погоджене з прокурором ОСОБА_7 про надання дозволу на проведення НСРД та саме це клопотання послугувало підставою винесення Ухвали апеляційного суду Одеської області від 06.11.2017 року щодо надання дозволу на проведення НСРД.
		Слід зазначити, що станом на 03.11.2017 року слідчим вже було проведено імітування перевезення цигарок через пункт пропуску Удобне, що підтверджується протоколом огляду від 03.11.2017 року, протоколом огляду від 04.11.2017 року та протоколом НСРД від 03.11.2017 року, що знаходяться на оптичному носії інформації типу DVDR «Verbatim», реєст. №65/4-1361 від 03.11.2017 року.
		Таким чином вбачається, що слідчий разом з прокурором внесли до клопотання недостовірну інформацію, яка послугувала безпідставною підставою задля винесення ухвали суду від 06.11.2017 року про надання дозволу щодо проведення НСРД відносно ОСОБА_6 .
		Також під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол НСРД від 28.11.2017 року №6897т, який було складено старшим оперуповноваженим в ОВС 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковником ОСОБА_64 за результатами проведення 16 листопада 2017 року відділом оперативного документування УСБУ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області №6073т від 09.11.2017 року відносно ОСОБА_5 . 
		Матеріали оперативно-технічного заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на оптичному носії інформації типу DVDR «Verbatim», реєст. №65/4-1374 від 13.11.2017 року. На вказаному оптичному диску знаходиться інформація викладена у протоколі НСРД. 
		В даному протоколі від 16.11.2017 року заявник ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) заявляє ОСОБА_5 , що нарешті вони зустрілись та питає, чи все виходить і говорить, що вже дві неділі наявний товар і він в змозі, після згоди ОСОБА_5 , здійснити перевезення товару. Після чого передав складені грошові купюри зі словами «як ми домовлялись».
		Відповідно до ст.252КПК України фіксація результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом (ст.ст.103-107 КПК України). За результатами проведення негласної слідчої дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших заходів. 
		Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 3 ст.104КПК України у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. В протоколі повинні міститися відомості про характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
		Згідно вимог цієї статті у вступній частині протоколу повинна бути інформація про особу, яка проводить процесуальну дію, та всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії.
		Відповідно до ст.105КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків. 
		Відповідно до ст.106КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії. 
		Згідно ч. 3 ст.107КПК України у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії. 
		Як зазначено, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається суб`єктом, що безпосередньо її виконував, цією ж особою до протоколу долучаються додатки. 
		Під час судового розгляду та дослідження письмових доказів було встановлено, що у наданих стороною обвинувачення суду протоколах НСРД не вказані особи, які фактично проводили процесуальну дію НСРД та особи, що брали участь у проведенні заходу, не визначений їх статус, права та обов`язки, відсутні власні підписи.
		Також, у протоколах не визначено, ким саме та під час якої процесуальної дії був виготовлений оптичний носій DVR-R (чи є він оригінальним примірником), що були долучені працівником ОСОБА_64 з посиланням на співробітників УСБУ до протоколів дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів та що послужило джерелом інформації, зафіксованої на даних носіях.
		Оптичний носій DVR-R не опечатаний, не містить підписів осіб, які брали участь у створенні носіїв, а також не містить номеру примірника, статті Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, підпис, його розшифрування та посаду особи, яка надала гриф секретності, як вимагає ст.ст. 105, 106 та 252 КПК України, Інструкція (розділ V, п.п. 5.1, 5.5, 5.3), що заздалегідь ставить під сумнів достовірність наявної там інформації.
		Зміст інформації оптичного носія не відповідає інформації, викладеної у відповідних протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки, особа яка складала ці протоколи, на свій розсуд інтерпретувала та дала свою оцінку фактам та подіям записаним на оптичному носії, чим грубо порушила норми процесуального закону.
		Таким чином, надані суду протоколи дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, додатки до них не відповідають вимогам цих норм КПК України, зокрема в них та в наданих прокурором суду матеріалах кримінального провадження відсутні дані про первинний носій інформації, його технічні характеристики, з якого перенесено аудіо запис розмов, які фіксувалися в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Це також було встановлено під час судового розгляду, а саме під час допиту слідчого ОСОБА_54 , який проводив досудове розслідування по зазначеному кримінальному провадженню, та який на питання учасників процесу стосовно оригіналів носіїв інформації, стосовно оформлення протоколів та не зазначення технічних характеристик пристроїв, на які проводилася фіксація не зміг нічого пояснити суду.
		Крім того, факт відсутності оригіналів носіїв інформації було підтверджено і самим прокурором ОСОБА_7 , який підтримує обвинувачення у даному кримінальному провадженні, під час заявлення ним клопотання перед судовими дебатами про перенос розгляду справи у зв`язку з витребуванням ним у оперуповноважених СБУ оригіналів носіїв інформації та проведення розсекречення цих матеріалів. На питання суду прокурор пояснив, що ці матеріали не відкривалися у порядку ст. 290 КПК України.
		Таким чином, прокурором було підтверджено факт того, що на час відкриття матеріалів стороні захисту та виконання вимог ст. 290 КПК України, оригінали носіїв інформації були відсутні, були не розсекречені, не були долучені як того вимагає ч. 3 ст. 107 КПК України до матеріалів кримінального провадження та не надавалися іншої стороні.
		Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частиною 2 цієї статті визначено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; порушення права особи на захист та інше.
		Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ч.2 цієї статті КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		У ч.1 ст.89 КПК України визначено, що суд вирішує питання про допустимість доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано та відсутній у матеріалах кримінального провадження протокол огляду та вручення ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) технічних засобів спецтехніки, якими фіксувалися негласні слідчі (розшукові) дії з обов`язковим зазначенням їх виду та номеру, придатності до використання, що складається при врученні відповідних технічних засобів особі, яка має надавати неправомірну вигоду з метою документально закріпити факт її вручення цій особі. Також, не наданий протокол вилучення у цих осіб технічних засобів після проведення негласних слідчих (розшукових) дій, їх огляду. 
		Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення протоколи НСРД окрім вищезазначених порушень встановлено, що відповідно ч. 3 ст.252КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками повинні бути передані прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. 
		16 листопада 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було затримано слідчим і у подальшому стосовно них був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно з цього часу негласні слідчі (розшукові ) дії підлягали припиненню. Однак, всі протоколи про проведення НСРД до прокуратури Одеської області надійшли значно пізніше ніж через 24 години, а саме після 03 лютого 2018 року, тобто через 2 місяці, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 252 КПК України.
		Суд, оцінивши всі докази в їх сукупності враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).
		Обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати з співіснуванням достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпції факту.
		Недопустимість обґрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплена у ч. 3 ст. 62 Конституції України, а згідно з ч. 2 ст.64Конституції України ця гарантія не може бути обмежена. 
		На вказані обставини наголошено і у п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011, який на підставі аналізу положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, тощо. (п.3.2 Рішення конституційного Суду України №12-рп/2011).
		Відповідно до ч. 3 ст.373КПК України обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
		За таких обставин, з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що протоколи НСРД з додатками у виді DVD-дисків, а не оригіналами примірників технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, є недопустимими доказами у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . 
		Під час судового розгляду було також досліджено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23 лютого 2018 року.
		Із даної постанови вбачається, що слідчий ОСОБА_54 залучив до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів крім іншого наступне: 
		- предмет неправомірної винагороди: грошові кошти, а саме 22 купюри номіналом 100 доларів США та 2 купюри номіналом 20 доларі США.
		Дані грошові кошти до протоколу огляду від 16 листопада 2017 року автомобілю ОСОБА_5 марки «NISSAN MURANO» чорного кольору, д/н НОМЕР_3 в додатку на порушення ст.ст. 105, 106 КПК України не вилучалися та не долучалися.
		- пакет № 3922372 зі змивами з пальців правої руки ОСОБА_5 , та пакет № 3922373 зі змивами з пальців лівої руки ОСОБА_5 
		- пакет № 3922371 зі змивами з керма в автомобілі «NISSAN MURANO» д.н.з. НОМЕР_4 - залучити до матеріалів кримінального провадження № 42017160000000715 від 01.06.2017 в якості речових доказів, та зберігати в камері речових доказів.
		Дані ватні тампони за допомогою яких проведено змиви з рук ОСОБА_5 до протоколу огляду від 16.11.2017 року та до протоколу освідування особи від 16.11.2017 року в додатку на порушення ст.ст. 105, 106 КПК України не долучалися.
		- пакет № 3922370 зі змивами з перемикача коробки передач в автомобілі «NISSAN MURANO» д.н.з. НОМЕР_4 , пакет № 3922369 зі змивами з підлокітника в автомобілі «NISSAN MURANO» д.н.з. НОМЕР_4 та пакет № 2452487 зі зразком люмінофору .
		Дані пакети до протоколу огляду від 16 листопада 2017 року у автомобілі ОСОБА_5 в додатку на порушення ст. ст. 105, 106 КПК України не долучалися.
		- касета Sony mini DV з відеозаписами огляду місця події від 03.11.2017-04.11.2017;
		Ця касета у протоколі не зазначалась, в додатку на порушення ст. ст. 105, 106, 107 КПК України не долучалася.
		- касета з відеозаписом огляду місця події від 16.11.2017 року у протоколі не зазначалась, в додатку на порушення ст. ст. 105, 106,107 КПК України не долучалася.
		Таким чином, постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23 лютого 2018 року винесена з порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства.
		2240 доларів США, ватні тампони змивів з рук ОСОБА_5 і окремих частин автомобілю, зразок з люмінофору, касети з відеозаписом протоколів огляду від 03.11.17  04.11. 2017 року та 16.11.2017 року не вказувалися, як додатки до них, на порушення ст. ст. 105, 106, 107 КПК України не залучалися та взагалі посилання на них відсутнє.
		Згідно ч.2 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу, або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато. На підставі цього, цей документ є недопустимим доказом.
		Також, під час судового розгляду було досліджено протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 31 січня 2018 року.
		Вивчивши вищезазначений протокол встановлено, що на виконання постанови прокурора ОСОБА_7 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 03.11.2017 року старшим оперуповноваженим в ОСВ 1 сектору 4 відділу у ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковником ОСОБА_69 за участю старшого оперуповноваженого цього ж відділу капітана ОСОБА_70 проведено НСРД з метою отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми одержання неправомірної вигоди службовою особою. 
		Дана постанова винесена на порушення ст. ст. 246, 271, 273 КПК України, та є недопустимим доказом з огляду на наступне.
		В протоколі наявна інформація про огляд грошових коштів у розмірі 2240 доларів США, їх помітки та передача ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) для отримання доказів злочинної діяльності службових осіб.
		Також в протоколі мається інформація про телефонний дзвінок свідка ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_5 який пропонує останньому зустрітися через 40-50 хвилин та в подальшому після їх зустрічі, затримання ОСОБА_5 .
		Таким чином, даний протокол фактично несе інформацію помітки та вручення грошових коштів.
		Відповідно ч. 3 ст.252КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками повинні бути передані прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. 16 листопада 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були затримані слідчими і у подальшому стосовно них був обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Відповідно з цього часу негласні слідчі ( розшукові ) дії підлягали припиненню. Однако, цей протокол було складено лише 31 січня 2018 року, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 252 КПК України.
		Крім іншого, Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
		Таким чином, похідними від постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 03 листопада 2017 року є протокол від 31 січня 2018 року про результати проведення контролю за вчиненням злочину складений старшим оперуповноваженим 1 сектору 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковником ОСОБА_69 ,який був отриманий стороною обвинувачення всупереч порядку, передбаченому КПК України, а відтак в силу статей 86, 87 КПК України є недопустимим і таким, що не може свідчити про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.
		Також, у судовому засіданні було досліджено постанову прокурора ОСОБА_7 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 03.11.2017 року.
		Вивченням зазначеної постанови встановлено, що прокурор постановив провести НСРД  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (грошових коштів) у сумі до 3000 доларів США стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших прикордонників строком на 30 діб, доручивши це зробити співробітникам БКОЗ УСБУ в Одеській області та слідчому ОСОБА_71 .
		Зазначені грошові кошти потрібно надати вищезазначеним посадовим особам прикордонної служби за безперешкодне переміщення через державний кордон України цигарок.
		В даному випадку, прокурор відповідно до ч. 4, ст. 246 КПК України приймає рішення про проведення контролю за вчиненням злочину та відповідно до ст. 271 ч. 1 п. 4 КПК України щодо контролю за вчиненням злочину, який може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, зобов`язав провести у формі імітування обстановки злочину.
		Однак, відповідно до ч. 6 цієї статті контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.
		Частиною 7 даної статті передбачено, що прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов`язаний:
		1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;
		2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
		Окрім цього, ст. 273 ч. 1 КПК України передбачено, що за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.
		Відповідно до ч.2 цієї статті виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.
		Імітування обстановки злочинуяк форма контролю за вчиненням злочину - це сукупність здійснюваних за єдиним замислом (планом) заходів, з використанням спеціальних імітаційних засобів, з метою створення відповідних умов щодо спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави. Метою імітування обстановки злочину є отримання інформації в умовах, максимально наближених до тих, в яких було скоєно подію. Як правило, до його виробництва залучаються ті ж особи, технічні або транспортні засоби, відтворюється відповідна обстановка.
		Таким чином, прокурор у даній постанові помилково зазначив провести НСРД  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину тільки лиш із застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (грошових коштів) у сумі до 3000 доларів США без відповідного імітування грошових коштів, коробок з цигарками, автомобілю та їх перевезення через кордон України.
		В даному випадку передача заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (грошових коштів) у сумі до 3000 доларів США не є імітацією обстановки злочину так як імітація в цій ситуації вимагала процедуру імітування грошових коштів, виготовлення коробів з цигарками та план їх перевезення через державний кордон, а фактично прокурор у свої постанові надав вказівку імітування передачі 3000 доларів США, що є не припустимим та згідно ч. 3 ст. 271 КПК України являється провокацією особи на вчинення цього злочину з метою подальшого його викриття. 
		Таким чином, постанова прокурора ОСОБА_7 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 03.11.2017 року не відповідає вимогам ст. ст. 246, 271, 273 КПК України, а тому є недопустимим доказом.
		Під час судового розгляду прокурором було надано як належний і допустимий доказ  протокол ідентифікації (помітки) грошових купюр від 05 листопада 2017 року.
		Вивчивши зазначений протокол встановлено, що його складено старшим оперуповноваженим в ОСВ 1 сектору 4 відділу у ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області підполковником ОСОБА_69 за участю старших оперуповноважених цього ж відділу капітана ОСОБА_70 та майора ОСОБА_72 на підставі постанови №15/5570т від 03.11.2017 року про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 з відповідною поміткою грошових коштів, виданих ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ). Усього було помічено 24 купюри загальною сумою 2240 доларів США. 
		Зазначені купюри були помічені спеціальним засобом  люмінесцентним препаратом «Світлячок - М» та після ідентифікації повинні бути повернуті ОСОБА_11 ..
		Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 КПК України протокол складається з описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій, отримання в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження.
		Відповідно до ст.105КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків. 
		Відповідно до ст.106КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії. 
		Як встановлено з протоколу ідентифікації (помітки) грошових купюр від 05 листопада 2017 року з 2240 доларів США було знято фотокопії на 8 аркушах, які в подальшому будуть завірені особистими підписами громадянина ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) та понятих. 
		Однак, як встановлено із даного протоколу, будь-які поняті та громадянин ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) участі в ньому не приймали, фотокопії грошових купюр не підписували та взагалі фотокопії на 8 аркушах 2240 доларів США до цього протоколу не долучались, не упаковувались, що фактично обмежує суд встановити той факт чи існують перелічені у протоколі 24 купюри загальною сумою 2240 доларів США взагалі і на яких законних підставах вони були використані слідчим у подальшому, дана інформація має значення для перевірки результатів процесуальної дії та є грубим порушенням кримінального процесуального законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України не може визнаватися допустимим доказом. 
		Прокурором під час судового розгляду в якості доказу, було надано суду протокол огляду речей  мобільного телефону марки Samsung S3 від 17 листопада 2017 року щодо огляду мобільного телефону, який був добровільно наданий для проведення слідчої дії свідком ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ). Зазначений протокол складено у відповідності до ст.ст. 104,106, 223, 234, 237 КПК України. 
		Зі змісту цього протоколу вбачається, що в ході огляду телефону, були зроблені фотознімки фотографій SMS листування ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що мали місце та долучені до даного протоколу у вигляді фото-таблиці. У самому ж протоколі жодним чином не наведено інформації яка міститься в SMS листування між ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . 
		Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 КПК України протокол складається з описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій, отримання в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження.
		Згідно до ч. 2, п. 1 ч. 3 ст.104КПК України у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. В протоколі повинні міститися відомості про характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
		Відповідно до ст.105КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків. 
		Відповідно до ст.106КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії. 
		Згідно ч. 3 ст.107КПК України у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії. 
		Також, при складанні цього протоколу огляду від 17.11.2017 року слідчий у кримінальному провадженню зазначив, що проводить огляд речей на підставі ст. 234 КПК України. Однак, дана стаття КПК визначає порядок проведення обшуку, який повинен проводитися на підставі ухвали слідчого судді. Яке значення це має до даної процесуальної дії не зрозуміло. Ухвала слідчого судді також відсутня.
		Таким чином, зазначений протокол складено з порушенням ст. 104 КПК України, а саме, не зазначено яку інформацію отримано та в чому вона полягає, на порушення ст. 105 КПК України додатки до протоколів належним чином не упаковані з метою надійного збереження, а також не засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків.
		Крім того, на порушення ст. 107 КПК України в матеріалах кримінального провадження відсутні оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії. 
		Також, слідчий та прокурор у даному кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 КПК України телефон ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) речовим доказом не визнали, його зберігання згідно ст. 100 КПК України не організували, що в свою чергу позбавляє суд можливості оглянути цей телефон та взагалі, у разі необхідності, у відповідності до вимог ст. 242 КПК України провести експертне дослідження. 
		Суд звертає увагу і на той факт, що слідчий оглядав телефон ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) як добровільно виданий аспект дослідження, де ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) за власної ініціативи фіксує переписку з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дійсно знаючи, що в рамках цього кримінального провадження вже проводиться НСРД. Крім того, ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) приймав участь в НРСД та під контролем слідчого і прокурора в порядку ст. 271 КПК України здійснюється контроль за вчиненням злочину.
		Суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).
		Характер вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 саме інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати з співіснуванням достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпції факту.
		Недопустимість обґрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплена у ч. 3 ст. 62 Конституції України, а згідно з ч. 2 ст.64Конституції України ця гарантія не може бути обмежена. 
		На вказані обставини наголошено в п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, який на підставі аналізу положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо. (п.3.2 Рішення конституційного Суду України №12-рп/2011).
		Відповідно до ч. 3 ст.373КПК України обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частиною 2 цієї статті визначено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; порушення права особи на захист та інше.    
		Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Таким чином, інформація, яка міститься на телефоні ОСОБА_11 в частині переписки з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на переконання суду є ініціативною перепискою зробленою ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) навмисно та не може враховуватися як доказ у зв`язку з порушенням закону щодо порядку її отримання, збирання і фіксації та знаходиться поза межами застосування заходів, передбачених Законами України, а тому є недопустимим доказом у цьому кримінальному провадженні.
		Більш того, зазначений телефон відсутній взагалі як в матеріалах справи так і у заявника ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ), що було ним підтверджено у судовому засіданні, а тому суд позбавлений можливості безпосередньо перевірити інформацію на вказаному телефоні, як то передбачено ч. 1 ст. 23 КПК України.
		Під час судового розгляду було досліджено протокол огляду місця події від 16 листопада 2017 року, з якого вбачається, що в автомобілі ОСОБА_5 марки «NISSAN MURANO» чорного кольору, д/н НОМЕР_4 було виявлено 2240 доларів США та взяті змиви з окремих частин салону цього автомобіля для проведення експертизи.
		Зазначений огляд місця події відбувався та фіксувався на відеокамеру «SONY DCK  HC 42E», яка використовувалась відео-карта чи інший пристрій у протоколі не зазначено.
		Під час огляду місця події слідчий ОСОБА_54 запитав у ОСОБА_5 звідкіля у нього знаходяться виявлені 2240 доларів США, на що останній відповів  «запитайте у працівника СБУ ОСОБА_73 ».
		При цьому, зазначена інформація до протоколу внесена слідчим не була, однак чітко мається на відеозапису фіксування огляду місця події від 16.11.2017 року, який був оглянутий у судовому засіданні. 
		Під час проведення огляду та складання відповідного протоколу, слідчим ОСОБА_51 , що здійснював дану слідчу дію, було проведено освідування ОСОБА_5 на підставі постанови про освідування особи від 06.11.2017 року прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , а саме, останній доручив слідчому ОСОБА_74 провести освідування ОСОБА_5 .
		Однак, під час судового засідання прокурор надав для огляду лише один диск на якому зафіксовано протокол огляду місця події від 16.11.2017 року, під час якого дане освідування оформлювалося окремою слідчою дією без інформування учасників і понятих приймаючих участь.
		При цьому, під час освідування ОСОБА_5 , у останнього були взяті змиви з рук та зазначено у протоколі освідування, що видимого світіння не виявлено.
		Вивченням протоколу огляду від 16 листопада 2017 року крім вищезазначеного встановлено, що його складено з порушеннями кримінально-процесуального законодавства. 
		Оглядом цього протоколу встановлено, що на порушення п. 3 ч. 3 ст. 104 КПК України, заключна частина протоколу не містить відомості про вилучені речі (грошові кошти, тампони що використовувались для змивів окремих частин салону автомобіля). 
		На порушення п.1 ч.3 ст.104 КПК України у вступній частині не містяться відомості про всіх осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії (прізвище, ім`я, по батькові, дати народження, місце проживання). Так, під час оформлення даного протоколу не зазначено слідчого ОСОБА_75 який приймав активну участь у даній слідчій дії щодо отримання змивів окремих частин салону автомобіля та загального керівництва її проведення.
		Крім того, згідно ч.2 ст. 105 КПК України, додатками до протоколу можуть бути: зразки об`єктів, речей і документів, аудіо, відеозапис процесуальної дії. Відповідно до ч. 3 цієї статті додатки до протоколу повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.
		Статтею 106 ч. 2 КПК України передбачено, що до складу слідчої дії, в даному випадку складання цього протоколу огляду, входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Також, на виконання вимог ч. 3 ст. 107 КПК України щодо застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, у матеріалах справи зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії. 
		Таким чином, протокол огляду складено з порушеннями ст.ст. 104-107 КПК України, не було долучено документів, аудіо, відеозапис процесуальної дії, під час оформлення даного протоколу не зазначено всіх учасників, а саме слідчого ОСОБА_75 який приймав активну участь в його оформленні, додатки до протоколу огляду від 16 листопада 2017 року (вилучені грошові кошти, змиви окремих частин автомобілю, відеозапис слідчої дії, технічний засіб фіксування  флеш-карта) долучені не були, а від так, відповідно належним чином не виготовлені, не упаковані з метою надійного збереження, а також не засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії та є грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України не може визнаватися допустимим доказом, так як отримано його з порушеннями вимог цього Кодексу, а тому згідно ч.2 ст. 86 КПК України є недопустимим доказом.
		Також, під час судового розгляду було досліджено протокол огляду від 04.11.2017 року, складеного з 00.22 хв. до 04.05 хв. 04.11.2017 року.
		У даному протоколі зазначено інформацію про огляд без відеокамери автомобілю «Газель» д/н НОМЕР_1 , який розташований за адресою: вул. Анісімова, 4, м. Білгород-Дністровський Одеської області. У кузові даного автомобілю знаходяться заздалегідь поміщені працівниками УСБУ в Одеській області 140 коробів, що імітують вироби з під цигарок, які будуть використані для контролю за вчиненням злочину у вигляді імітації обстановки злочину. Встановлено, що короби пусті. О 00.23 хв. 04.11.2017 року відеозапис призупинено.
		В подальшому, у протоколі зазначено інформацію, що в 04.03 хв. 04.11.2017 року відеозапис поновлено. Проводиться огляд автомобілю «Газель» д/н НОМЕР_1 , який розташований за адресою: вул. Анісімова, 4, м. Білгород-Дністровський Одеської області. В кузові даного автомобілю знаходяться 140 пустих коробок.
		Вивченням даного протоколу встановлено, що його складено з порушеннями КПК України, а саме на порушення п.1 ч.3 ст.104 КПК України у вступній частині не містяться відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвище, ім`я, по батькові, дати народження, місце проживання.). Так, під час оформлення даного протоколу поняті були відсутні, однак, крім слідчого ОСОБА_53 підписує протокол учасник ОСОБА_76 , хто це, яке відношення до цієї слідчої дії він має та взагалі який його статус у кримінальному провадженні не відомо. 
		Крім того, згідно ч.2 ст. 105 КПК України, додатками до протоколу можуть бути: зразки об`єктів, речей і документів, аудіо, відеозапис процесуальної дії. Відповідно до ч. 3 цієї статті додатки до протоколу повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.
		На порушення вищезазначених вимог до даного протоколу не було долучено документів, аудіо, відеозапис процесуальної дії.
		Статтею 106 ч. 2 КПК України передбачено, що до складу слідчої дії, в даному випадку складання цього протоколу огляду, входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Також на виконання вимог ч. 3 ст. 107 КПК України щодо застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, у матеріалах справи зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії. 
		У судовому засіданні прокурор продемонстрував відеозапис на диску який до протоколу не долучався, відповідним чином не упаковувався, не опечатувався, не є оригінальним примірником технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії та взагалі в протоколі огляду відсутня будь-яка інформація про здійснення відео фіксації, а тому і не зрозуміло яким чином мається відеозапис цієї процесуальної слідчої дії.
		Окрім іншого, інформація, що міститься на незрозумілому диску який наданий для огляду прокурором, не відповідає тексту зазначеному у протоколі огляду.
		Так, у протоколі огляду вказуються 140 коробів без вказівки і подальшої потреби їх використання, однак на відеозапису взагалі відсутня інформація про кількість коробів та слідчий по справі говорить про те, що ці короби будуть використовуватися задля здійснення імітування перетину кордону. Також, на відео слідчий демонструє лише одну пусту коробку, при цьому інші коробки не показує, звертаючись до камери, що таким чином ним закінчено проведення відповідної слідчої дії.
		В даному випадку, слідчий в протоколі говорить про імітування обстановки злочину, в той час як цей протокол складається без винесення відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК України рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину щодо імітування обстановки скоєння злочину шляхом використання автомобілю, упакування та виготовлення пустих коробів, їх кількісне складання до кузову даного авто.
		Таким чином, протокол огляду складено з порушеннями ст. ст. 104-107 КПК України, оскільки не було долучено документів, аудіо-, відеозапис процесуальної дії, під час оформлення даного протоколу поняті були відсутні, окрім слідчого ОСОБА_53 підписує протокол учасник ОСОБА_76 , хто це, яке відношення до цієї слідчої дії він має та взагалі який його статус не відомо, в протоколі огляду відсутня інформація щодо використання відеокамери взагалі, додатки до протоколу огляду від 04 листопада 2017 року (відеозапис слідчої дії, технічний засіб фіксування  флеш-карта) долучені не були, а від так, й відповідно належним чином не виготовлені, не упаковані з метою надійного збереження, а також не засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків, протокол огляду складається без винесення відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК України рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину щодо імітування обстановки скоєння злочину шляхом використання автомобілю, упакування та виготовлення пустих коробів, їх кількісне складання до кузову даного авто, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії та є грубим порушенням кримінально  процесуального законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України не може визнаватися допустимим доказом, так як отримано його з порушеннями вимог цього Кодексу, а тому згідно ч.2 ст. 86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Крім того, під час допиту у судовому засіданні свідка-заявника ОСОБА_11 він пояснив, що ніяких 140 коробів у кузові автомобілю «Газель» не було, а було їх значно менше і це були коробки не з під цигарок, а від інших товарів.
		Також, у судовому засіданні було досліджено заяву ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) від 08.06.2017 року на ім`я старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_53 щодо притягнення до кримінальної відповідальності службових та посадових осіб прикордонної служби які вимагають від нього неправомірну вигоду за переміщення не підакцизних товарів через державний кордон. 
		Вивченням заяви встановлено, що її написано та прийнято на ім`я старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_77 .
		При цьому, зазначену заяву відповідним чином не зареєстровано.
		Відповідно до вимог ст. 214 ч.4 КПК України, слідчий, як уповноважена особа на прийняття та реєстрацію заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язаний зареєструвати таку заяву. Відмова у реєстрації заяви чи повідомлень про кримінальні правопорушення не допускаються.
		За таких підстав не зрозуміло, чому слідчий ОСОБА_54 цю заяву належним чином не зареєстрував, чим фактично обмежив використання даного документу як допустимого доказу.
		Таким чином, заява ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) від 08.06.2017 року щодо притягнення до кримінальної відповідальності службових та посадових осіб прикордонної служби які вимагають від нього неправомірну вигоду за переміщення не підакцизних товарів через державний кордон несе наявну інформацію, що не відповідає дійсності, не зрозуміло хто саме у нього вимагає неправомірну винагороду, за що (який саме не підакцизний товар), яка саме територія державного кордону задіяна, який прикордонний загін за територіальністю відноситься до компетенції відповідальності і обслуговування, фактично, надана інформація в заяві ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) відноситься до прикордонної служби будь-якої держави, а тому відповідно до ч.1 ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ч.2 цієї статті КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		У ч.1 ст.89 КПК України визначено, що суд вирішує питання про допустимість доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Згідно ч.2 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу, або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато. На підставі цього, цей документ є очевидно недопустимим доказом. 
		З урахуванням викладеного та досліджених письмових доказів, суд вважає, що доводи сторони захисту про недопустимість доказів є аргументованими та такими, що повністю доводять невинуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину. А саме, що підготовка та досудове розслідування повністю проводилось під оперативним супроводом працівників Служби Безпеки України при здійсненні контролю за вчиненням злочину із залученням цивільної особи-агента  ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ), під наглядом прокуратури Одеської області.
		Таким чином мала місце провокація злочину. У зв`язку із наведеним, усі докази зібрані внаслідок провокації обвинувачених до вчинення злочину, мають визнаватись недопустимими.
		Так, під час підготовки до злочину саме працівниками правоохоронних органів було повністю змодельоване та розроблено всі основні етапи та деталі злочинів, визначено їх напрямок та необхідну кваліфікацію, заготовлено відповідний сценарій. Для здійснення розробленого правоохоронцями плану та відповідно до завчасно розробленої «легенди» заявник ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ), як «агент» діяв за відповідними вказівками працівників СБУ України та слідчого.
		Зокрема цепідтверджується показамипід чассудового розглядусамого заявникаОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ),який напитання захисту,чому підчас оглядуслідчим 17.11.2017року йогоособистого телефонувстановлено,що 03.11.2017року бувперший взагалідзвінок між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 за допомогоюмобільного додатку«WatsApp»та зателефонувавсаме він, ОСОБА_11 до ОСОБА_5 ,а ненавпаки,він незміг нічоговідповісти.Крім того,він напитання захисту,чи можливооглянути йогомобільний телефон Samsung S3, який відповідно до протоколу огляду від 17.11.2017 року надавав добровільно для огляду слідчому ОСОБА_54 зазначив, що телефону Samsung S3 у нього не має, так як він його втратив, а тому і не може надати для огляду і підтвердження інформації на ньому взагалі.
		На питаннясторони захистуяким чиномвін можепояснити матеріалиНСРД,а самете,що підчас першоїзустрічі від 03.10.17року ОСОБА_5 цікавиться у ОСОБА_11 ,яка необхідністьзустрічі тав чомуйого проблема. ОСОБА_11 повідомляє,що щев серпні2017року пробувалидомовитися проперевезення товару,однак цене вдається.Також, ОСОБА_78 повідомляє ОСОБА_5 ,що ранішероки дватому назадвін вжепрацював табажає іна цейчас перевести280коробів цигарок.Крім іншого, ОСОБА_78 запевнював ОСОБА_5 ,що унього ійого знайомихвсе договоренона ОСОБА_79 кордоні іпри цьомувін хочеперевозити тютюновівироби тількина Маякахта Удобному,а нев іншомумісці. 
		В свою чергу ОСОБА_5 цікавиться у ОСОБА_11 чому він вирішив перевозити тютюнові вироби саме у цьому місці, з ким він контактує з правоохоронців Українського і Молдавського кордону, куди він реалізує товар, хто йому в цьому допомагає. Також ОСОБА_5 говорить ОСОБА_11 , що він питаннями перевезення тютюну не займається, однак, за нього, ОСОБА_11 просили. При цьому ОСОБА_5 посилається на якогось ОСОБА_39 , питає у ОСОБА_11 чи він не сварився з ОСОБА_65 та взагалі чим займається ОСОБА_35 . 
		В протоколі НСРД зазначено зустріч від 11 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 під час якої ОСОБА_11 робить самостійну пропозицію щодо оплати, тобто схиляє ОСОБА_5 до якоїсь умовної суми оплати. Також, ОСОБА_11 стверджує ОСОБА_5 , що все «горить», тобто схиляє останнього до термінових дій запевнюючи, що в нього товар після доставки дома не залежується, він швидко його реалізує. 
		Також, на питання захисту, як він може пояснити свої розмови з обвинуваченим ОСОБА_6 під час НСРД, а саме, про те що під час зустрічі ОСОБА_11 і ОСОБА_6 30.10.17р. останні знайомляться між собою. В подальшому ОСОБА_11 повідомляє ОСОБА_6 , що все вже добре и вони з капітаном по «лаве» обговорили, однак кому їх давати, не знає.
		При цьому ОСОБА_11 зазначив, що з ОСОБА_6 буде обговорюватись лише питання переміщення машини по транзитної території і все.
		Під час розмови ОСОБА_6 запитує у ОСОБА_11 , що від нього потрібно, а останній зазначив, що товар вже зайшов сюди (в Україну) та його потрібно провести по транзитній території України.
		При цьому ОСОБА_11 всяко наполягає на тому, що товар вже там лежить давно, 280 ящиків та його необхідно перевезти, тобто, йому потрібна лише їхня команда. Також, ОСОБА_11 розповідає поетапний план своїх дій на транзитній території України щодо перевезення 280 ящиків тютюнових виробів.
		Крім іншого ОСОБА_11 запевняє ОСОБА_66 , що молдовани весь товар пропустили та він вже заїхав в Україну. Задля переконання ОСОБА_6 , ОСОБА_11 розповів йому, що на території та кордоні Молдови питанням переміщення товару займається чоловік на ім`я « ОСОБА_80 » і його, ОСОБА_11 , ті питання не цікавлять, його цікавить питання проїзду по транзитній території України, при цьому для переконливості ОСОБА_11 запевнив, щоб ОСОБА_6 не турбувався, так як його машину з товаром будуть супроводжувати поліцейські задля охорони та він завжди перевозить товар під супроводом поліцейських.
		Також ОСОБА_11 під час бесіди постійно тиснув на ОСОБА_6 , що потрібно швидше почати працювати поки є можливість заробити, при цьому він звертав увагу ОСОБА_6 , що його цікавить допомога лише на транзитній дорозі, питання Молдавського кордону до ОСОБА_6 не відноситься.
		Крім того, що під час бесід між ОСОБА_6 та заявником ОСОБА_11 , яка відбулася 13.11.2017 року, останній постійно провокує ОСОБА_6 щодо вчинення правопорушення на кордоні України, пропонує здійснити перевезення тютюнових виробів останньому, пропонує ОСОБА_6 , що якщо він бажає собі купити авто, то потрібно щоб у нього, ОСОБА_11 робота пішла, тобто щоб здійснювалось перевезення тютюнових виробів.
		Також, ОСОБА_11 постійно запитував у ОСОБА_6 де керівник, коли він з ним поспілкується та постійно звертав увагу ОСОБА_6 , що потрібно вирішувати питання перевезення товару, однак останній повідомляв ОСОБА_11 , що керівник у відпустці та в середу (16.11.2017 року) виходить на службу.
		З урахуванням викладеного простежується весь взаємозв`язок завчасно спланованих ролей, які були розроблені з метою виникнення у обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 реальності подій, які відбувались навколо них, проте штучно створених спеціально підібраними для цього особами. Отже, особисто і виключно від обвинувачених нічого не залежало, оскільки все планувалось для їх викриття та обвинувачення.
		З цього приводу слід зазначити, що Європейський суд з прав людини не забороняє використовувати у кримінальному провадженні докази, отримані в результаті проведення негласних слідчих розшукових дій (НСРД), наприклад, операцій під прикриттям. Проте ЄСПЛ забороняє судам використовувати докази, отримані в результаті провокації правоохоронців. Тому проведення заходів, пов`язаних, наприклад, із використанням негласних агентів, повинне супроводжуватися відповідними гарантіями. У цій частині ЄСПЛ виділяє дві групи гарантій.
		Перша стосується заходів, які вживаються безпосередньо на етапі здійснення контролю за вчиненням злочину. Друга  це процесуальні гарантії на стадії розгляду справи у суді. Так, у справі від 9 червня 1998 року «Тейксейра де Кастро проти Португалії» ЄСПЛ провів межу між неналежними діями працівників поліції в ході контрольованої закупки та діями звичайних агентів, які діють під прикриттям з метою отримання доказів щодо вчинення особою злочину без активного підбурювання до його вчинення. Заборона підбурювання поширюється як на працівників поліції, так і на осіб, які діють за їх вказівкою.
		Так, перед проведенням контролю за вчиненням злочину працівники правоохоронних органів повинні: володіти достатнім обсягом інформації про причетність особи до вчинення злочину; вступати у злочин лише на етапі його підготовки або вчинення; поведінка агентів повинна бути пасивною.
		У п. 38. цієї ж справи Європейський Суд вказав: «У компетентних органах влади не було також достатніх підстав підозрювати ОСОБА_81 де ОСОБА_82 у тому, що він був торговцем наркотиками; навпаки, раніше він не мав судимості і не перебував під слідством, кримінальні справи проти нього не порушувалися. Справді, він не був відомий працівникам поліції, які увійшли в контакт із ним за посередництвом агентів (див. § 10)... Суд також не виявив жодних доказів на підтримку аргументів Уряду про те, що заявник мав намір вчинити злочин. За таких обставин можна зробити висновок, що двоє поліцейських не обмежилися пасивним розслідуванням злочинної діяльності ОСОБА_81 де ОСОБА_82 , а навпаки, вдалися до спонукання вчинити злочин.
		Насамкінець Суд зауважує, що у своїх рішеннях національні суди зазначали той факт, що заявник був засуджений в основному на підставі свідчень двох працівників поліції».
		Як встановлено з матеріалів досудового розслідування, наданих стороною обвинувачення так і дослідженими доказами під час судового розгляду, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самостійно злочин не планували, не готувалися до нього, не шукали співвиконавців та власно не розпочинали його.
		Неспростовним доказомзазначеного єпротокол НСРДвід 24.11.2017року №6896т,в якому викладена інформація першої зустрічі від 03.10.17 р. заявника ОСОБА_11 та ОСОБА_5 . В ході даної зустрічі ОСОБА_5 цікавиться у ОСОБА_11 , яка необхідність у зустрічі та в чому його проблема. ОСОБА_11 повідомляє, що ще в серпні 2017 року пробували домовитися про перевезення товару, однак перевезення не вдається. Також, ОСОБА_78 повідомляє ОСОБА_5 , що раніше роки два тому назад він вже працював та бажає і на цей час перевести 280 коробів цигарок. Крім іншого, ОСОБА_78 запевнював ОСОБА_5 , що у нього і його знайомих все домовлено на ОСОБА_79 кордоні і при цьому він хоче перевозити тютюнові вироби тільки на ОСОБА_83 та Удобному, а не в іншому місці. 
		В свою чергу ОСОБА_5 цікавиться у ОСОБА_11 чому він вирішив перевозити тютюнові вироби саме у цьому місці, с кім він контактує з правоохоронців ОСОБА_84 і Молдавського кордону, куди він реалізує товар, хто йому в цьому допомагає. Також ОСОБА_5 говорить ОСОБА_11 , що він питаннями перевезення тютюну не займається, однак, за нього, ОСОБА_11 просили. При цьому ОСОБА_5 посилається на якогось ОСОБА_39 , питає у ОСОБА_11 чи він не сварився з ОСОБА_65 та взагалі чим займається ОСОБА_35 . 
		ОСОБА_11 розповів йому, що з ОСОБА_65 він боїться працювати та ОСОБА_35 займається «окорочками» і при цьому просив, щоб про ОСОБА_39 ніхто не знав. Крім того, ОСОБА_11 говорить ОСОБА_5 дослівно: «як тільки старт і ми працюємо».
		Також, під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол НСРД від 24.11.2017 року №6893т., в якому зазначено зустріч від 11 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 під час якої ОСОБА_11 робить самостійну пропозицію щодо оплати, тобто схиляє ОСОБА_5 до якоїсь умовної суми оплати. Також, ОСОБА_11 стверджує ОСОБА_5 , що все «горить», тобто схиляє останнього до термінових дій запевнюючи, що в нього товар після доставки дома не залежується, він швидко його реалізує. 
		Під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол НСРД від 27.11.2017 року №6894т., в якому зазначено:
		«Під час зустрічі ОСОБА_11 і ОСОБА_6 30.10.17р. останні знайомляться між собою.
		В подальшому ОСОБА_11 повідомляє ОСОБА_6 , що все вже добре и вони з капітаном по «лаве» обговорили, однак кому їх давати не знає.
		При цьому ОСОБА_11 зазначив, що з ОСОБА_6 буде обговорюватись лише питання переміщення машини по транзитної території і все.
		Під час розмови ОСОБА_6 запитує у ОСОБА_11 , що від нього потрібно, а останній зазначив, що товар вже зайшов сюди (в Україну) та його потрібно провести по транзитній території України.
		При цьому ОСОБА_11 всяко наполягає на тому, що товар вже там лежить давно, 280 ящиків та його необхідно перевезти, тобто, йому потрібно лише їхня команда «фас». Також, ОСОБА_11 розповідає поетапний план своїх дій на транзитній території України щодо перевезення 280 ящиків тютюнових виробів.
		Крім іншого ОСОБА_11 запевняє ОСОБА_66 , що молдовани весь (товар) пропустили та він вже заїхав (в Україну). Задля переконання ОСОБА_6 , ОСОБА_11 розповів йому, що на території і кордоні Молдови питанням переміщення товару займається ОСОБА_67 і його, ОСОБА_11 ті питання не цікавлять, його цікавить питання проїзду по транзитній території України, при йому для переконливості ОСОБА_11 запевнив, щоб ОСОБА_6 не турбувався, так як його машину з товаром будуть супроводжувати поліцейські задля охорони та він завжди перевозить товар під супроводом поліцейських.
		Також, ОСОБА_11 під час бесіди постійно тиснув на ОСОБА_6 , що потрібно швидше почати працювати поки є можливість заробити, при цьому він звертав увагу ОСОБА_6 , що його цікавить допомога лише на транзитній дорозі, питання Молдавського кордону до ОСОБА_6 не відноситься».
		Крім того, під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол НСРД від 28.11.2017 року №6896т., в якому наявна бесіда між ОСОБА_6 та заявником ОСОБА_11 , яка відбулася 13.11.2017 року. Під час бесіди ОСОБА_11 постійно провокує ОСОБА_6 щодо вчинення правопорушення на кордоні України, пропонує здійснити перевезення тютюнових виробів останньому, пропонує ОСОБА_6 , що якщо він бажає собі купити авто, то потрібно щоб у нього, ОСОБА_11 робота пішла, тобто щоб здійснювалось перевезення тютюнових виробів.
		Крім того, ОСОБА_11 постійно запитував у ОСОБА_6 де керівник, коли він з ним поспілкується та постійно звертав увагу ОСОБА_6 , що потрібно вирішувати питання перевезення товару, однак останній повідомляв ОСОБА_11 , що керівник у відпустці та в середу (16.11.2017 року) виходить на службу.
		Також, під час судового розгляду прокурором надано та оглянуто як докази протокол НСРД від 28.11.2017 року №6897т.
		В даному протоколі від 16.11.2017 року заявник ОСОБА_11 заявляє ОСОБА_5 , що нарешті вони зустрілись та питає, чи все виходить і говорить, що вже дві неділі наявний товар і він в змозі, після згоди ОСОБА_5 здійснити перевезення товару. Після чого передав складені грошові купюри зі словами дослівно: «як ми домовлялись».
		Зазначені вище факти є неспростовними доказами того, що ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 не відшукували людей для перевезення не підакцизних товарів через митний кордон України, а навпаки, на них вийшов ОСОБА_11 який вже співпрацював з правоохоронними органами, готувався до вчинення злочинів і підшукував співвиконавців.
		 
		Крім того, під час судового розгляду було оголошено та досліджено постанову від 20.07.2018 року про закриття кримінального провадження № 42018160000000185 внесеного до ЄРДР 28.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_13 та інших військовослужбовців ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 , з якої вбачається наступне:
		Згідно листа прокурора Одеської області №15-3809.17 від 02.07.2018 року ухвалою слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області №5079 від 13.09.2017 року в рамках кримінального провадження № 42017160000000715 (це кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ) надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_13 .
		Також, згідно вищевказаного листа, прокурором у кримінальному провадженні 42017160000000715 приймалось рішення щодо проведення контролю за вчиненням злочину, у тому числі, стосовно ОСОБА_13 .
		Проведення вказаних негласних слідчих (розшуковик) дій доручено ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області.
		Однак, до прокуратури Одеської області протоколи НСРД стосовно ОСОБА_13 , не надходили.
		Згідно показів свідка ОСОБА_11 вбачається, що останній з метою безперешкодного переміщення підакцизних товарів через державний кордон України, діючи в рамках контролю за вчиненням злочину 15.08.2017 надав працівнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 неправомірну вигоду у розмірі 900 доларів США.
		Згідно показівсвідка ОСОБА_13 вбачається,що йомуне відомаособа наім`я ОСОБА_11 .Крім того, ОСОБА_85 показав,що ніяких грошових коштів від ОСОБА_11 він не отримував.
		Згідно показів свідка співробітника ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_86 вбачається, що ним в ході виконання свої службових обов`язків встановлено факти корупційних діянь з боку військовослужбовців ДПСУ, а саме ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_9 . Про вказане правопорушення ОСОБА_87 підготовлено відповідний рапорт про виявлення кримінального правопорушення, який разом із усіма матеріалами скеровано до прокуратури Одеської області. 01.06.2017 року, на підставі вказаного рапорту прокуратурою Одеської області зареєстровано кримінальне провадження під № 42017160000000715 від 01.06.2017 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Також, ОСОБА_88 показав, що в ході проведення НСРД ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області спільно з прокуратурою Одеської області, в рамках кримінального провадження № 42017160000000715, за оперативною інформацією здійснювалась перевірка причетності інспектора прикордонної служби 1 категорії ВПС «Старокозаче» ОСОБА_13 до вимагання неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення підакцизних товарів через державний кордон України. Однак, в ході проведення комплексу слідчих (розшуковик) дій, вказана вище інформація не знайшла свого підтвердження.
		У ході досудового розслідування не здобуто будь-яких доказів що свідчать про умисел ОСОБА_13 , або інших осіб до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, у зв`язку із чим дане кримінальне провадження закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п.2 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення. 
		У постанові Європейського суду по справі «Лагутін та інші проти РФ» зазначено  заявники виступають об`єктами негласних слідчих дій у формі проведення трьох перевірочних закупок наркотичних речовин, які оцінюються державою у їх сукупності.
		Параграф 23: «Під час проведення першої перевірочної закупки був виявлений злочин, достатній для пред`явлення звинувачення. Необхідність у проведенні додаткових перевірочних закупок була відсутня. Таким чином, другий та третій епізоди повинні розглядатися як підбурювання до здійснення злочину. Докази, що фігурують підставою обвинувачення, які відносяться до останніх двох епізодів недопустимі та повинні бути виключенні».
		Обвинувачений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше не були судимі та не притягувались до кримінальної відповідальності, під слідством чи судом не перебували, не являли собою анти суспільних осіб. 
		Допитаний заявник ОСОБА_11 ( ОСОБА_18 ) показав суду, що «грав роль» відповідно до завчасно розробленої «легенди». Під час підготовки негласних слідчих (розшукових) дій співробітники СБУ конкретно давали йому інструкцію щодо плану та ролі по складеної ними легенді.
		Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що весь план вчинення злочину, створення «легенди» із визначенням виконавців та розподілом між ними ролей були завчасно розроблені оперативним підрозділом під наглядом органів прокуратури ще до знайомства з самими обвинуваченими без їх відома та без встановлених будь-яких дій з боку обвинувачених з підготовки та достовірного наміру вчинити злочини.
		Отже, під час ретельної розробки та підготовки правоохоронними органами злочинів ще до відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і до самого затримання, вони не вчинили самостійно жодного злочину та підготовки до нього без активної участі та надв`язуваної «легенди». Тобто, спеціально для ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без їх відому було сплановано та створено всі необхідні обставини і умови, зібрано відповідну групу, кожен з якої відіграв розроблену та відведену роль згідно «легенди», що у повному взаємозв`язку виявилось як «події кримінальних правопорушень», в яких звинуватили лише ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		В п. 39. справи «Тейксейра де Кастро проти Португалії» Європейський Суд вказав: враховуючи ці обставини, Суд дійшов висновку, що працівники поліції вийшли за межі функцій негласних агентів і спровокували злочин, а тому немає жодних причин вважати, що без їхнього втручання злочин було б учинено. Це втручання та його використання у цьому спірному кримінальному провадженні означало, що із самого початку заявник був однозначно позбавлений права на справедливий судовий розгляд. Отже, мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
		Загалом про активну поведінку, яку може бути розцінено як провокацію, може свідчити самостійне звернення до особи (див. рішення ЄСПЛ у справі «Ванян проти Росії»), повторні пропозиції після відмови особи, наполягання (див. рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви») і навіть спроба викликати співчуття (див. рішення ЄСПЛ у справі «Худобін проти Росії»).
		В даному кримінальному провадженні відсутні належні та допустимі докази, які б неспростовно свідчили про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розшукували «спільників», а в цьому випадку ОСОБА_11 . Навпаки, матеріалами досудового розслідування повністю підтверджено, що оперативні працівники через свого агента  ОСОБА_11 першими звернулись до ОСОБА_5 , з яким ОСОБА_11 і познайомився під час контрольованої зустрічі. Саме з неї і починаються матеріали досудового розслідування щодо незаконного переміщення тютюнових виробів в період часу з 03 на 04 листопада 2017 року по транзитній території України . При цьому ні детального, а ні загального плану у ОСОБА_5 і ОСОБА_6 щодо вчинення злочину не існувало. Всі подальші дії по вчиненню злочину розроблялись за ініціативи та активної участі, порад і стимулювання з боку агента ОСОБА_11 . 
		Судом також встановлено, що неодноразові пропозиції чи висловлювання ОСОБА_5 в ході першої зустрічі та подальшої підготовки до злочину, у тому числі щодо дій ОСОБА_6 , у прямому взаємозв`язку знаходяться з провокаційними діями агента ОСОБА_11 .. При цьому безпосередньо ОСОБА_11 при відсутності у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 плану дій, висував поради, ставив завдання та розподіляв ролі, надавав гроші, забезпечив автомобілем та надав свого водія, збирав пусті коробки задля імітації наповненості кузову автомобіля.
		Отже, у випадку не звернення агента ОСОБА_11 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , подальші їх дії були б неможливими, жодного злочину не відбулося б. 
		Крім того, щоб створити всі умови для «злочину» агент ОСОБА_11 знайшов автомобіль «Газель» д/н НОМЕР_1 , який також використовував для провокації перевезення тютюнових виробів 15.08.2017 року та за яким винесено постанову про закриття 20 липня 2018 року кримінального провадження № 42018160000000185 внесеного до ЄРДР 28.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_13 та інших військовослужбовців ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Білгород-Дністровського загону ПдРу ДПС України.
		Отже, жодного діяння за виключно своєї ініціативи, плануванню, підготовці та вчиненню злочину особисто і самостійно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не здійснили. Їм це все заготовив і зробив агент ОСОБА_11 , який вів активну участь щодо провокації та підбурювання скоєння злочину.
		Провокація (підбурювання) до вчинення злочину з боку правоохоронців через агента ОСОБА_11 є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
		Безпосередньо, для відмежування провокації злочину від передбачених методів розслідування Європейський Суд розробив відповідні критерії.
		Перевірка обґрунтованості підбурювання. У частині розгляду заяви про провокаційні дії, спрямовані на спонукання вчинення злочину з метою його викриття, Європейський Суд, звертає увагу на те, чи був би вчинений злочин без втручання органів влади. Визначення підбурювання, дане Європейським Судом у справі «Раманаускас проти Литви» (див. п. 55), говорить наступне: «Підбурювання з боку поліції має місце там, де задіяні посадові особи  співробітники служб безпеки або особи, що діють за їх розпорядженням  не обмежувані фактично необхідною пасивною слідчою діяльністю, а такі, що здійснюють такий вплив на особу, як підбурювання до вчинення злочину, що в іншому випадку не був би вчинений, з метою забезпечити докази й почати карне переслідування...».
		У справі Малінінас (Маїіпіпаз) ЄСПЛ встановив, що оперативно-розшуковий захід мав на увазі провокацію злочину з метою його викриття: «ЄСПЛ відзначає, що ініціатива належить співробітникові поліції В., коли той першим звернувся до заявника з питанням про те, де він може придбати заборонені наркотики. Потім заявниця сама запропонувала постачати їм наркотики. У ході операції заявникові запропонували значну грошову суму  3000 дол. США за поставку великої кількості наркотиків, що явно являє собою підбурювання до постачання товарів. Суд першої інстанції визнав визначальну роль поліції... У цій справі дані елементи, на думку ЄСПЛ, розширили роль поліції від рамок таємних агентів до «агентів  провокаторів». Поліція не просто «приєдналася» до вчиненого злочину, а спровокувала його. ..».
		Імітування обстановки злочину полягає у системі дій уповноваженого державного органу, спрямованих на імітування реальності події злочину в уявленні особи, що особисто вчинила всі необхідні підготовчі дії для його вчинення. Тобто, при імітації обстановки злочину уповноважений орган лише «підключається» до вже розпочатих і проведених особою підготовчих дій.
		Щодо ролі співробітників правоохоронних органів у скоєнні злочину, то ЄСПЛ розглядає момент початку здійснення ними відповідного заходу, щоб визначити, чи «приєдналися» вони до злочину, який особа вже почала здійснювати без будь-якої участі з їхнього боку, чи своїми навмисними діями спровокували особу на вчинення такого злочину.
		В ході операції, у подальшому, «агентом» ОСОБА_11 було запропоновані відповідні дії щодо перевезення тютюнових виробів по транзитній території України. Самі розмови носили емоційно-наполегливий характер щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з боку ОСОБА_11 , який розігруючи ролі видавав себе за авторитетного контрабандиста. У розмові «агент» ОСОБА_11 схиляв їх до вчинення злочину.
		ОСОБА_11 намагався весь час тримати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у полі зору та на зв`язку. А під час таких зустрічей весь час розповідав про необхідність перевезення тютюнових виробів по транзитній території України. 
		Отже, не спростовним і беззаперечним є факт виходу «агентом» ОСОБА_11 за межі пасивного спостереження за вчиненням злочину. Вказані обставини зафіксовано зовнішніми засобами відео контролю, результати яких сторона обвинувачення висуває як доказ вини обвинувачених.
		Стаття 8 КПК Українипроголошує, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному проваджені застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно доЗакону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»позиція вказаного суду є обов`язковою для виконання і національними судами України при розгляді судових справ.
		У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, п.18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Статтею 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Особа не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення. Всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.
		У відповідності зі ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК України - особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обов`язок доказування події кримінального правопорушення та вини особи покладається на сторону обвинувачення безпосередньо в судовому засіданні.
		За положеннями ч. 4 статті 17 КПК Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи, не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Стаття 29 Конституції України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.
		Статтею 91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		В той же час, статтею 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи вимоги положень ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України  не доведена.
		 
		Судові витрати у зв`язку з проведенням Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертизи спеціальних хімічних речовин та судово-технічної експертизи документів в сумі 3 618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) грн.  віднести на рахунок держави.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		 
		Речові докази: предмет неправомірної вигоди: грошові кошти, а саме: 22 купюри номіналом 100 доларів США: (НL87445842Е, НВ92950752G, НF58821570В, КВ93712203К, НВ04174579І, НF58821571В, КВ74188849К, НВ74702544N, LА93760482В, LВ18012140Q, LI60952763А, LВ59527956V, LС55909994В, LС55909964В, LВ68257197Н, LЕ31220244А, МВ39323531С, МВ39323532С, LL13590718J, LD53081487D, LВ60231806С, LВ60831807С); 2 купюри номіналом 20 доларів США: (GН24380632А, IF25008306D), які передані до банківської ячейки  повернути власнику.
		Речові докази:пакет №3922372зі змивамиз пальцівправої руки ОСОБА_5 ;пакет №3922373зі змивамиз пальцівлівої руки ОСОБА_5 ;пакет №3922371зі змивамиз кермав автомобіліNISSANMurano,д.н.з. НОМЕР_4 ;пакет №3922370зі змивамиз перемикачакоробки передачв автомобілі«NISSAN MURANO» д.н.з. НОМЕР_4 ;пакет №3922369зі змивамиз підлокітникав автомобілі«NISSAN MURANO» д.н.з. НОМЕР_4 ; пакет № 2452487 зі зразком люмінофору; касета Sony mini DV з відеозаписами огляду місця події від 03.11.2017-04.11.2017; касета з відеозаписом огляду місця події від 16.11.2017 року, які зберігаються в камері речових доказів  знищити.
		Речові докази: мобільний телефон марки «Айфон 7+» чорного кольору у чохлі чорного кольору що належить ОСОБА_5 , який зберігається в камері речових доказів  повернути ОСОБА_5 .
		Речові докази: диск з відеозаписами з камер відео-спостереження, розташованих у зоні митного контролю пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» за період з 20:50 год. по 23:00 год. 03.11.2017 та з 02:20 год. по 02:40 год. 04.11.2017, який наданий Одеською митницею ДФС України; 8 дисків CD-RW з відеозаписами з камер відеоспосереження в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Маяки», які надані ІНФОРМАЦІЯ_6 ; оригінали транзитних карток контролю виданих на транспортир засіб р/н НОМЕР_5 в період з 03.11.2017 по 05.11.2017 у кількості 3-х штук, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_89 від 22.11.2017 року з: грошових коштів у сумі 524грн., що належать ОСОБА_5 ; предмета неправомірної вигоди: грошові кошти, а саме: 22 купюри номіналом 100 доларів США: (НL87445842Е, НВ92950752G, НF58821570В, КВ93712203К, НВ04174579І, НF58821571В, КВ74188849К, НВ74702544N, LА93760482В, LВ18012140Q, LI60952763А, LВ59527956V, LС55909994В, LС55909964В, LВ68257197Н, LЕ31220244А, МВ39323531С, МВ39323532С, LL13590718J, LD53081487D, LВ60231806С, LВ60831807С); 2 купюри номіналом 20 доларів США: (GН24380632А, IF25008306D); мобільного телефону марки «Айфон 7» чорного кольору у чохлі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 ; змивів з керма, підлокітника та ручки коробки передач транспортного засобу «NISSAN MURANO» реєстраційний номер НОМЕР_4 .
		 
		На підставі вищевикладеного, керуючись 368-371, 373, 374, 376,392-395 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		До набрання вироку законної сили міру запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 скасувати. 
		Заставу, призначену відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 24.11.2017 року у розмірі 128000 гривень (сто двадцять вісім тис. грн..) та внесену 24 листопада 2017 року громадянином ОСОБА_90 ІНФОРМАЦІЯ_10 за ОСОБА_5 , відповідно до меморіального ордеру №80420515 «АТ Ощадбанк»  повернути застоводавцю.
		 
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		До набрання вироку законної сили міру запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6  скасувати. 
		Заставу, призначену відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 24.11.2017 року у розмірі 128000 гривень (сто двадцять вісім тис. грн..) та внесену 24 листопада 2017 року громадянином ОСОБА_90 ІНФОРМАЦІЯ_10 за ОСОБА_6 , відповідно до меморіального ордеру №80420515 «АТ Ощадбанк»  повернути застоводавцю. 
		 
		Судові витрати у зв`язку з проведенням Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертизи спеціальних хімічних речовин та судово-технічної експертизи документів в сумі 3 618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) грн.  віднести на рахунок держави.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		 
		Речові докази: предмет неправомірної вигоди: грошові кошти, а саме: 22 купюри номіналом 100 доларів США: (НL87445842Е, НВ92950752G, НF58821570В, КВ93712203К, НВ04174579І, НF58821571В, КВ74188849К, НВ74702544N, LА93760482В, LВ18012140Q, LI60952763А, LВ59527956V, LС55909994В, LС55909964В, LВ68257197Н, LЕ31220244А, МВ39323531С, МВ39323532С, LL13590718J, LD53081487D, LВ60231806С, LВ60831807С); 2 купюри номіналом 20 доларів США: (GН24380632А, IF25008306D), які передані до банківської ячейки  повернути власнику.
		Речові докази:пакет №3922372зі змивамиз пальцівправої руки ОСОБА_5 ;пакет №3922373зі змивамиз пальцівлівої руки ОСОБА_5 ;пакет №3922371зі змивамиз кермав автомобіліNISSANMurano,д.н.з. НОМЕР_4 ;пакет №3922370зі змивамиз перемикачакоробки передачв автомобілі«NISSAN MURANO» д.н.з. НОМЕР_4 ;пакет №3922369зі змивамиз підлокітникав автомобілі«NISSAN MURANO» д.н.з. НОМЕР_4 ; пакет № 2452487 зі зразком люмінофору; касета Sony mini DV з відеозаписами огляду місця події від 03.11.2017-04.11.2017; касета з відеозаписом огляду місця події від 16.11.2017 року, які зберігаються в камері речових доказів  знищити.
		Речові докази: мобільний телефон марки «Айфон 7+» чорного кольору у чохлі чорного кольору що належить ОСОБА_5 , який зберігається в камері речових доказів  повернути ОСОБА_5 .
		Речові докази: диск з відеозаписами з камер відео-спостереження, розташованих у зоні митного контролю пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» за період з 20:50 год. по 23:00 год. 03.11.2017 та з 02:20 год. по 02:40 год. 04.11.2017, який наданий Одеською митницею ДФС України; 8 дисків CD-RW з відеозаписами з камер відеоспосереження в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Маяки», які надані ІНФОРМАЦІЯ_6 ; оригінали транзитних карток контролю виданих на транспортир засіб р/н НОМЕР_5 в період з 03.11.2017 по 05.11.2017 у кількості 3-х штук, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
		 
		 
		Головуючий суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...