Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4666/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2020. Зареєстровано: 29.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2020.
Дата набрання законної сили: 28.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про забезпечення адміністративного  позову 
		 
		28 лютого 2020 року                                                                        справа №640/4666/20 
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі 
		за позовомОСОБА_1 до1. Кабінету Міністрів України 2. Фонду державного майна Українитреті особи1. Міністерство юстиції України 2. Публічне акціонерне товариство «Центренерго»провизнання протиправними та скасування рішеньВ С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач 1) та Фонду державного майна України (далі по тексту - відповідач   2), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Кабінету Міністрів України від 26   лютого 2020 року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго»; 2)   визнати протиправним та скасувати рішення Фонду державного майна України від 26 лютого 2020 року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго».
		Підставою для звернення із позовом стала незгода позивача із оскаржуваними рішеннями.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/4666/20, залучено до участі у справі в якості третіх осіб - Міністерство юстиції України та Публічне акціонерне товариство «Центренерго»; призначено підготовче засідання.
		Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій, з урахуванням подальших уточнень, просить:
		1) зупинити дію рішення Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 року про заміну менеджменту в Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до вирішення по суті спору у даній справі.
		2) зупинити дію рішення Фонду державного майна України від 26 лютого 2020 року про заміну менеджменту в Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до вирішення по суті спору у даній справі; 
		3) заборонити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) проводити реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо скасування, зміни реєстраційних дій та записів стосовно керівника, підписанта Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича до вирішення по суті спору у даній справі; 
		4)   заборонити Фонду державного майна України та/або представникам акціонера Фонду державного майна України - членам наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Центренерго» всупереч законодавству України та розділам 17 та 18 статуту Публічного акціонерного товариства «Центренерго» вчиняти дії спрямовані на звільнення, відсторонення, припинення повноважень членів Дирекції Публічного акціонерного товариства «Центренерго», зокрема, але не виключно виконуючого обов`язки Генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича до вирішення по суті спору у даній справі;
		5)   заборонити будь-кому, окрім виконуючого обов`язки Генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича виконувати обов`язки керівника Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 
		В обґрунтування поданої заяви позивач вказує наступне: що 26 лютого 2020 року Прем`єр-міністром України Гончаруком Олексієм Валерійовичем на брифінгу за підсумками засідання Кабінету Міністрів України 26 лютого 2020 року зазначено, що урядом прийнято рішення про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго». Разом із тим, позивач вважає такі дії очевидно протиправними з огляду на встановлену процедуру звільнення членів виконавчого органу управління та наглядової ради ПАТ «Центренерго», відсутність повноважень Кабінету Міністрів України на вчинення таких дії. 
		На думку позивача, вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та дозволить уникнути непередбачуваних негативних наслідків для підприємства, оскільки воно відповідає предмету позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи.
		Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Розглянувши подану заяву без повідомлення учасників справи, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
		Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Як встановлює частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1)   невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2)   очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		При цьому для прийняття рішення про забезпечення позову достатньо лише обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
		За своєю правовою природою забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту.
		Водночас, невжиття заходів може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Як свідчить зміст позовної заяви, позивач оскаржує рішення Кабінету Міністрів України від 26   лютого 2020 року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго» та рішення Фонду державного майна України від 26 лютого 2020 року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго».
		На підставі наявних у справі доказів та відкритої інформації в мережі Інтернет суд встановив, що 26 лютого 2020 року Прем`єр-міністр України Гончарук Олексій Валерійович на брифінгу за підсумками засідання Кабінету Міністрів України 26 лютого 2020 року зазначив про прийняття Урядом рішення про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго», зокрема за посиланням https://www.slovoidilo.ua/2020/02/26/novyna/ekonomika/honcharuk-povidomyv-pro-zminu-menedzhmentu-centrenerho зазначено наступну інформацію: «Сьогодні ми прийняли рішення про заміну менеджменту на компанії «Центренерго» і на трьох обленерго, які фактично є державними компаніями, і якісний менеджмент яких буде запорукою хорошого бізнес-клімату на території відповідних областей. Інформацію скоро можна буде побачити на офіційних ресурсах Кабінету міністрів України. Це зроблено для того, щоб пришвидшити підготовку, зокрема, цих підприємств до проведення приватизації. Це рішення голови Фонду державного майна».
		Наведене свідчить, що Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України прийняли рішення про заміну менеджменту (керівництва) ПАТ «Центренерго».
		За визначенням частини першої статті 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» до об`єктів управління державної власності належать, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
		Пункт 21 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» встановлює, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань організовують і проводять конкурси з визначення керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Фонд державного майна України відповідно до законодавства здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		На виконання вказаних положень постановою Кабінету Міністрів України від 30   жовтня 2014 року №678 затверджено Порядок надання і погодження завдань на голосування представникам держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави.
		Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суб`єкти управління об`єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, та державними унітарними підприємствами шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарських товариств та шляхом призначення (обрання) представників держави і незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, єдиним акціонером (учасником) яких є держава. У разі якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб`єкт управління об`єктами державної власності забезпечує надання кандидатур членів наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників).
		Представник держави на загальних зборах та засіданнях наглядових рад (член наглядової ради) самостійно приймає рішення з питань порядку денного, за винятком випадків, передбачених цим законом.
		Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» у разі якщо держава є єдиним акціонером (учасником) господарської організації, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства.
		Проте, як вказує позивач, Державі, в особі Фонду державного майна України, належить 78,29% акцій ПАТ «Центренерго», тобто Держава не є єдиним власником корпоративних прав товариства.
		Відповідно до частин першої-другої статті 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
		Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
		 
		 
		Стаття 97 Цивільного кодексу України визначає, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до частин першої та другої статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
		Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
		Частина перша статті 99 Цивільного кодексу України встановлює, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
		ПАТ «Центренерго» за організаційно-правовою формою є акціонерним товариством, акціонерами якого є держава, яка володіє 78,2890% акцій, а також інші юридичні та фізичні особи, які загалом володіють 21,7111% акцій, на підтвердження чого позивач надав до суду роздруківку з офіційного сайту «SMIDA».
		Таким чином, Держава не є єдиним власником корпоративних прав товариства, а тому в питаннях діяльності та управління акціонерним товариством, необхідно також враховувати норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства» та установчих документів товариства.
		Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначено Законом України «Про акціонерні товариства».
		Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.
		За визначенням пункту 7 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
		Пункт 1 частини першої статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачає, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством.
		Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
		Відповідно до частини першої статі 58 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
		Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про акціонерні товариства» Кількісний склад виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом товариства. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
		Суд встановив, що відповідно до наказу ПАТ «Центренерго» від 26 червня 2019 року №73-к до здійснення повноважень генерального директора ПАТ «Центренерго» (виконуючого обов`язки Генерального директора) до обрання Генерального директора Товариства у встановленому законодавством порядку приступив з 26 червня 2019 року ОСОБА_2 .
		За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Потапенко Володимир Іванович значиться керівником (здійснює повноваження генерального директора ПАТ "Центренерго") до обрання генерального директора товариства в установленому порядку) ПАТ "Центренерго".
		Таким чином, порядок обрання та звільнення керівника визначається статутом товариства.
		Відповідно до підпункту 12 пункту 17.3 статуту ПАТ «Центренерго» до виключної компетенції Наглядової ради належить обрання та припинення повноважень Генерального директора, обрання членів дирекції (директорів) за поданням Генерального директора та припинення їх повноважень.
		 
		У пункті 8.3 статуту ПАТ «Центренерго» вказано, що персональний склад Дирекції обирається Наглядовою радою за поданням Генерального директора. Повноваження членів Дирекції припиняються Наглядовою радою.
		Виходячи із наведених норм законодавства та статуту ПАТ «Центренерго», вбачається, що єдиним уповноваженим органом на прийняття рішення про припинення повноважень директора чи членів дирекції ПАТ «Центренерго» є наглядова рада цього товариства.
		Суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 17.11.2 статуту ПАТ «Центренерго» повідомлення про проведення засідання Наглядової ради надсилається Корпоративним секретарем, а у випадку його необрання Секретарем Наглядової ради кожному члену Наглядової ради на вказані ними адреси електронної пошти не пізніше 7 (семи) днів до дати проведення засідання Наглядової ради.
		Одночасно з повідомленням про проведення засідання Наглядової ради членам Наглядової ради на адреси електронної пошти у вигляді електронних документів направляються матеріали (інформація) з питань порядку денного засідання. Повідомлення про проведення засідання Наглядової ради та матеріали (інформація) з питань порядку денного засідання можуть бути надані особисто або відправлені поштою в паперовому вигляді.
		Як свідчать наявні у справі матеріали, персональний склад Наглядової Ради ПАТ «Центренерго» затверджено Протоколом №1 річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Центренерго» від 25 квітня 2017 року.
		Відповідно до повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера від 06 листопада 2019 року за вх.№5779 акціонер ПАТ «Центренерго» ОСОБА_4. замінив своїх представників - членів наглядової ради ПАТ «Центренерго» на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . 
		Таким чином, враховуючи викладене, позивач набув статус члена наглядової ради ПАТ «Центренерго».
		Разом з тим, позивач, як член наглядової ради ПАТ «Центренерго», стверджує, що про такого роду засідання чи прийняття рішення наглядовою радою не повідомлялося, а самі засідання не проводилися. 
		Крім цього, позивач повідомляє, що членам наглядової ради ОСОБА_1. та ОСОБА_3 корпоративним секретарем не надсилалося повідомлення про проведення засідання наглядової ради адреси електронної пошти, а отже і не могло бути отримане позивачем не пізніше 7 (семи) днів до дати проведення засідання наглядової ради; членам наглядової ради ОСОБА_1. та ОСОБА_3 не надсилались матеріали (інформація) з питань порядку денного засідання наглядової ради; члени наглядової ради ОСОБА_1 та ОСОБА_3. не брали участь у засіданні наглядової ради з питань зміни керівництва ПАТ   «Центренерго».
		З урахуванням наведеного існують підстави вважати, що рішення Кабінету Міністрів України від 26   лютого 2020 року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго» та рішення Фонду державного майна України від 26 лютого 2020 року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго» можуть бути такими, що не відповідають вказаним вище вимогам законодавства та нормам статуту товариства. Разом із тим, стверджувати про їхню очевидну протиправність суд не може, оскільки такі рішення у справі відсутні.
		Водночас, незаконність, на думку позивача, рішень Кабінету Міністрів України від 26   лютого 2020   року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго» та рішення Фонду державного майна України від 26 лютого 2020 року про заміну менеджменту в ПАТ   «Центренерго» порушує його права, за захистом яких він звернувся до суду.
		Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , як член наглядової ради ПАТ "Центренерго", розраховує на участь у прийнятті рішень наглядової ради, у тому числі щодо припинення повноважень директора чи членів дирекції ПАТ «Центренерго» та, відповідно, має право і сподівається на законність таких рішень, а тому, безперечно, має право звертатись до суду із вимогами про забезпечення позову.
		Наведене вказує, що у разі можливого задоволення позову необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для ефективного захисту і поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся, а саме: оскаржувані рішення про Кабінету Міністрів України від 26   лютого 2020   року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго» та рішення Фонду державного майна України від 26 лютого 2020 року про заміну менеджменту в ПАТ «Центренерго» є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо скасування, зміни реєстраційних дій та записів стосовно керівника, підписанта ПАТ «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича; водночас можливе скасування спірних рішень призведе до необхідності скасування відомостей про нового керівника, які можуть бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; також при можливому задоволенні позову необхідним буде вчинення дій по звільненню новопризначених членів дирекції ПАТ «Центренерго» та поновлення незаконно звільнених, що ускладнить захист та відновлення права позивача на прийняття законних рішень органом, у складі якого він перебуває.
		Таким чином, на думку суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або навіть унеможливити, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1   частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову частково в частині вимоги щодо: заборони суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) проводити реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо скасування, зміни реєстраційних дій та записів стосовно керівника, підписанта ПАТ «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича; заборони Фонду державного майна України всупереч законодавству України та статуту ПАТ «Центренерго» вчиняти дії спрямовані на звільнення, відсторонення, припинення повноважень членів Дирекції ПАТ «Центренерго», зокрема, але не виключно, виконуючого обов`язки Генерального директора ПАТ «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича.
		Разом з тим, на даний час до суду не надано копії оскаржуваних рішень Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України про заміну менеджменту ПАТ «Центренерго», що виключає можливість зупинення дії таких рішень суб`єктів владних повноважень до моменту достовірного з`ясування їх змісту судом.
		Крім того, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення актів Кабінету Міністрів України.
		Так само суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони наглядовій раді ПАТ «Центренерго» вчиняти дій, оскільки вона не є суб`єктом владних повноважень.
		Водночас, заборона безпосередньо Фонду державного майна України вчиняти вказані дії також обумовлює відповідну заборону на вчинення цих дій його представникам.
		Суд також відмовляє у задоволенні клопотання в частині вимоги заборонити будь-кому, окрім виконуючого обов`язки Генерального директора ПАТ «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича, виконувати обов`язки керівника, підписанта ПАТ «Центренерго», оскільки суд не може втручатися в дискреційні повноваження органів управління ПАТ «Центренерго», які наділені повноваженнями у спосіб, передбачений статутом ПАТ «Центренерго» та чинним законодавством, визначати особу керівника товариства.
		Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії є співмірними із заявленими позивачем вимогами, не спричиняють негативних наслідків для інших осіб, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
		Відповідно до частин четвертої-шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		Згідно з частинами першою та другою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
		За даною ухвалою стягувачем є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); боржниками: Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032945); Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00015622).
		На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		У Х В А Л И В:
		1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
		2. Заборонити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) проводити реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо скасування, зміни реєстраційних дій та записів стосовно керівника, підписанта Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича.
		3. Заборонити Фонду державного майна України всупереч законодавству України та статуту Публічного акціонерного товариства «Центренерго» вчиняти дії спрямовані на звільнення, відсторонення, припинення повноважень членів Дирекції Публічного акціонерного товариства «Центренерго», зокрема, але не виключно, виконуючого обов`язки Генерального директора Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Потапенка Володимира Івановича.
		4. В іншій частині заяви відмовити.
		5. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
		6. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 01 березня 2023 року.
		 
		 
		 
		 
		Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею, а саме 28 лютого 2020 року, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                    Валерій Анатолійович Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...