Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 505/3156/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2020. Зареєстровано: 29.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/505/190/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160180001222

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                
		                                                             Справа № 505/3156/19 
		Провадження 1-кп/505/190/2020р.
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   28.02.2020 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурора  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		потерпілого - ОСОБА_6 
		захисника  ОСОБА_7 
		обвинуваченої  ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільську Одеської області кримінальне провадження№ 1-кп/505/321/19, зареєстроване в ЄРДР 17.09.2018 року за № 12018160180001222 по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Котовська Одеської області, громадянки України, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Органами досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачувалась в тому, що 16.09.2018 року, близько 19 год. 30 хв., перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, вкусила потерпілого ОСОБА_6 за ліве плече, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді синця передньої поверхні лівого плеча у верхній третині, з дрібними ділянками рожевого кольору шкіряних покровів, які виникли в результаті загоєння саден, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		На думку органів досудового слідства, ОСОБА_8 своїми умисними діями, що виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не визнала повністю. Суду показала, що потерпілий ОСОБА_6 проживає з нею на одній вулиці. 16.09.2018 року, біля 17 год. 30 хв. вона разом із дітьми та знайомою ОСОБА_9 йшла по вул. Дружби в м. Подільську Одеської області. Молодший син їхав на толокарі (дитячий мотоцикл), а старший йшов за ним. Діти пішли трохи вперед і не доходячи до перехрестя вул. Дружби в м. Подільську вона почула як ОСОБА_10 , стоячи у вікні кричала та нецензурно лаялася на адресу її дітей. Вона кликала ОСОБА_10 на вулицю, однак остання не хотіла виходити, а коли вийшла то винесла відро та виляла воду на дітей та на неї. Між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_10 схопила її за волосся. На крики вийшов потерпілий почав казати що чому її діти ходять по тротуару, дразнять собаку, голосно слухають музику, а потім схопив її за руки та штовхнув, від чого вона впала на землю. Старший син допоміг їй піднятися і вони пішли додому де передяглися та викликали поліцію. Зазначила, що сім`я ОСОБА_11 постійно робить її дітям зауваження, обливає їх водою коли вони проходять біля будинку. На територію домоволодіння потерпілого не заходила, стояла на тротуарі. Наполягає на тому, що потерпілого не кусала, а натомість сам потерпілий її штовхнув і вона впала на землю, камінням в дружину потерпілого не кидала. Стверджувала, що в дійсності свідок ОСОБА_12 під час конфлікту була відсутня на місці події, а на слідчому експерименті надала неправдиві покази. 
		У зв`язку з невизнанням вини в судовому засіданні були досліджені всі докази, надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.
		Так, потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що обвинувачену ОСОБА_8 він знає, проживає по сусідству, між ними склалися неприязні відносини у зв`язку із неодноразовими конфліктами. 16.09.2018 року він відпочивав перед роботою, так як працює помічником машиніста. Біля 17.00 год. він прокинувся від того, що почув голосні крики. Він одягнувся та вийшов на двір де побачив обвинувачену ОСОБА_8 , яка була п`яна та кидала каміння в його дружину, висловлювалася нецензурною лайкою, погрожувала розправою дітей. Він одразу підійшов до обвинуваченої та намагався її вивести з подвір`я. Остання не хотіла виходити, схопила його дружину за волосся, почала бити. Тоді він скрутив руки і вивів її за хвіртку, щоб там поговорити. Поки він підійшов до дружини щоб перевірити в якому вона стані, обвинувачена підійшла до нього та вкусила за ліве плече, від чого йому стало дуже боляче. Потім на двір вийшли діти, а ОСОБА_8 продовжувала погрожувати та висловлюватися нецензурними словами. Після цього дружина увімкнула телефон та знімала подію на відео, він же вийшов за хвіртку і також намагався включити на телефоні камеру. В цей час обвинувачена підійшла до його дитини та штовхнула, від чого дитина впала на землю. Він не витримавши, що ОСОБА_8 штовхнула сина, відштовхнув також і її, від чого обвинувачена впала на землю. Одразу ж викликав поліцію. Разом із ОСОБА_8 була її подруга, яка почувши, що він викликав поліцію забрала її додому. По приїзду працівники поліції запропонували йому проїхати до лікарні, однак він відмовився, так як треба було їхати на роботу. Також зазначив, що у нього і до цього часу виникали конфлікти з обвинуваченою та її старшим сином. Останній пошкодив йому металевий паркан, постійно вранці вмикає музику та не дає відпочивати.
		Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_6 . Обвинувачену ОСОБА_8 знає, проживають неподалік. 16.09.2018 року вона з дітьми дивилася телевізор та почула що сильно лає собака. Подивилася у вікно та побачила біля забору старшого сина обвинуваченої ОСОБА_13 , який залізним прутом стукав по паркану та газовій трубі. Вона йому сказала, щоб постукав собі по голові. Одразу ж підійшла ОСОБА_8 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння та її подруга ОСОБА_9 , які почали кричати. Обвинувачена відчинила хвіртку та зайшла у двір, після чого з землі підняла шматки асфальту та почала кидати в неї, погрожувала розправою. Сварку почув чоловік та вийшов з дому. Він підійшов до обвинуваченої та намагався її вивести з подвір`я, однак остання якось повернулася та вкусила чоловіка за ліве плече. Після цього вийшли діти і обвинувачена штовхнула одного з дітей. Побачивши це, чоловік підійшов та штовхнув ОСОБА_8 , яка впала на землю. Потім приїхали працівники поліції. Зазначила, що між ОСОБА_8 та їх сім`єю склалися неприязні стосунки, її старший син рано вранці дуже голосно слухає музику, постійно дразнить собаку, на ґрунті цього між ними виникали конфлікти. 
		Свідок ОСОБА_9 суду показала, що обвинувачена ОСОБА_8 її знайома. В 2018 році, точної дати та часу не пам`ятає, вона біля магазину «Роза» зустріла обвинувачену і вони вирішили піти до останньої в гості. Коли йшли з магазину «Роза» по вул. Ягорлицька в м. Подільську направились у бік домоволодіння ОСОБА_8 . Діти йшли трішки по переду. Повернувши за поворот на перехресті вулиць Залізничників та Ягорлицька почули крик. ОСОБА_8 побігла вперед та почала кликати ОСОБА_10 . Коли вона підбігла до ОСОБА_8 то побачила, що вона з ОСОБА_10 сваряться біля паркану. ОСОБА_8 стояла на тротуарі, а дружина потерпілого біля хвіртки. ОСОБА_8 не мала змоги пройти на подвір`я потерпілого, так як в нього велика собака, яка достає до паркану. Під час сварки обвинувачена ніяких погроз та нецензурних слів не висказувала. Потім вийшов потерпілий і штовхнув ОСОБА_8 , яка впала на землю. Щоб ОСОБА_8 кусала потерпілого ОСОБА_6 за плече вона не бачила. Зазначила, що на досудовому слідстві надавала показання знаходячись в стані алкогольного сп`яніння. На даний час в суді надає правдиві покази. 
		Свідок ОСОБА_12 суду показала, що обвинувачену ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_6 знає. На прохання дружини потерпілого  ОСОБА_10 , яка їй зателефонувала, надала неправдиві показання щодо вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_6 . Під час проведення слідчого експерименту також давала неправдиві показання та підписала вказаний протокол. В дійсності вона не була свідком події, яка мала місце 16.09.2018 року. Погодилася на прохання ОСОБА_10 надати неправдиві показання, так як була зла на обвинувачену ОСОБА_8 через конфлікт, який раніше стався між ними. Не подумала про наслідки такого вчинку. Те що вона говорила раніше, була неправда. 
		В судовому засіданні були досліджені і письмові докази, надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту: 
		- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про кримінальне правопорушення №12018160180001222 від 17.09.2018 року;
		- Доручення про проведення досудового розслідування від 17.09.2018 року;
		- Повідомлення про початок досудового розслідування від 17.09.2018 року;
		- Постанова про призначення групи прокурорів по кримінальному провадженню від 17.09.2018 року;
		- Заява потерпілого ОСОБА_6 від 16.09.2018 року про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України;
		- Клопотання слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 про доручення проведення судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ; 
		- Ухвала слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2018 року про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 ;
		- Висновок судово  медичної експертизи № 131 від 25.09.2018 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлені наступні пошкодження: синець передньої поверхні лівого плеча в верхній третині, з дрібними ділянками рожевого кольору шкіряних покровів, які виникли в результаті загоєння саден. Зазначені ушкодження можливо утворились в наслідок затискання ділянки шкіри зубами, не є характерними при падінні з висоти власного зросту. Враховуючи характер та морфологічні властивості ушкоджень вони могли бути утворені в строк за обставин зазначених в ухвалі суду, а саме 16.09.2018 року, не є небезпечними для життя, мають незначні скороминулі наслідки і на підставі п.2.3.5. та п.4.6 «Правил …..» (1995 року) належать до Легких тілесних ушкоджень;
		- Доручення про проведення досудового розслідування від 29.07.2019 року;
		- Повідомлення про початок досудового розслідування від 17.09.2018 року;
		- Протокол проведення слідчого експерименту від 19.08.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_6 та фототаблицями до нього під час якого потерпілий ОСОБА_6 детально показав та розповів про обставини кримінального провадження, вчиненого обвинуваченою ОСОБА_8 , яке мало місце 16.09.2018 року;
		- Протокол проведення слідчого експерименту від 19.08.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_6 та фототаблицями до нього під час якого потерпілий ОСОБА_6 показав та розповів про обставини кримінального провадження, вчиненого обвинуваченою ОСОБА_8 , яке мало місце 16.09.2019 року;
		- Протокол проведення слідчого експерименту від 10.09.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_6 та фототаблицями до нього під час якого потерпілий ОСОБА_6 показав та розповів про обставини кримінального провадження, вчиненого обвинуваченою ОСОБА_8 , яке мало місце 16.09.2019 року;
		- Протокол про надання ОСОБА_8 доступу до матеріалів досудового розслідування від 20.09.2019 року;
		- Протокол про надання ОСОБА_15 доступу до матеріалів досудового розслідування від 20.09.2019 року;
		- протоколи проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 19.08.2019 року та 10.09.2019 року, фототаблиці до них.
		- заява свідка ОСОБА_12 від 19.09.2019 року в якій зазначено, що остання від своїх показань наданих на досудовому слідстві не відмовляється та підтверджує той факт, що бачила, як обвинувачена ОСОБА_8 вкусила потерпілого ОСОБА_6 ;
		- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.08.2019 року; 
		- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 10.08.2019 року;
		Дослідивши всі надані в судовому засіданні докази як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК Українине доведена.
		Відповідно до положеньстатті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.При цьому, за змістом ч. 2ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		При ухваленні вироку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору, достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення та для вирішення питань, які зазначені встатті 374 КПК України.
		Згідно положеньстатті 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 етапі 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального правопорушення вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.
		     Відповідно дост.91 КПК Україниу кримінальному провадженні на ряду з іншими підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов`язок доказування обставин, покладається на слідчого, прокурора, потерпілого.
		     Згідно ч.3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		     Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності та встановивши, що під час судового провадження не здобуто та не надано безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення особою ухвалює виправдувальний вирок.
		Суд звертає увагу на те, що в ході надання стороною обвинувачення письмових доказів прокурором в день допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 були надані протоколи їх допиту, які суд оцінює критично. 
		Суд також вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1статті 94КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 4ст. 95 КПК Українисуд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Крім того, згідно ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Докази повинні відповідати критеріям належності та допустимості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Відповідно до пунктів 3 та 4 ч .2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння: порушення права на захист та отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		Таким чином, суд не приймає до уваги надані стороною обвинувачення в якості доказів вини ОСОБА_8 протоколи допитівсвідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 та вважає їх недопустимими доказами. 
		Наданий прокурором в якості письмового доказу протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 10.09.2019 року та фототаблиці до нього суд оцінює критично, оскільки він проведений на підставі показань свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні відмовилася від своїх показань та зазначила, що вона на прохання дружини потерпілого  ОСОБА_10 , яка їй зателефонувала, надала неправдиві показання щодо вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_6 . Під час проведення слідчого експерименту також давала неправдиві показання та підписала вказаний протокол. В дійсності вона не була свідком події, яка мала місце 16.09.2018 року.
		Розцінюючи покази свідка ОСОБА_16 та потерпілого ОСОБА_16 з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності, суд приходить до висновку, що покази вказаного свідка та потерпілого не доводять вину обвинуваченої ОСОБА_8 . Вказаний свідок є дружиною потерпілого ОСОБА_15 , вона сама пояснювала, що дійсно виляла на дітей обвинуваченої воду, не спростовувала доводи обвинуваченої про те, що і потерпілий раніше виливав на дітей обвинуваченої воду, а також існування між ОСОБА_8 та сім`єю ОСОБА_17 неприязних стосунків. Крім того, саме на прохання ОСОБА_16 свідок ОСОБА_12 надала завідомо неправдиві покази та приймала участь у слідчому експерименті, знаючи про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. 
		Тому, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності, суд приходить до висновку, що прокурор за допомогою належних та допустимих доказів не довів, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, вчинене обвинуваченою ОСОБА_8 .
		Суд вважає, що зібрані у справі докази не підтверджують вказаного обвинувачення, всі можливості зібрання додаткових доказів вичерпані, а сумніви щодо доведеності обвинувачення необхідно тлумачити на користь обвинуваченого.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 за ч. 1 ст.125 КК України підлягає виправданню в зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою. 
		   Цивільний позов по справі не заявлявся, процесуальні витрати - відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368, 370, 373 -374 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8 визнати не винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку із недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
		Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_8 не обирався. 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		Інші учасники копію вироку можуть отримати у суді. 
		 
		 
		 
		 
		 
		    Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...