Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/3690/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2020.
Дата набрання законної сили: 12.02.2020
Номер судового провадження: 61-16518ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		12 лютого 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 372/3690/15-ц
		провадження № 61-16518св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Київщина-Капітал», товариство з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»,
		треті особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Київщина-Капітал» на рішення Обухівського районного суду Київської області                          від 23 жовтня 2015 року у складі судді Потабенко Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Воробйової Н. С., Верланова С. М., Березовенко Р. В., від 14 грудня 2015 року,
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Київщина-Капітал» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Київщина-Капітал»), товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» (далі - ТОВ «Світ-Інвест»), треті особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - ПАТ «АКБ «Київ»), товариство з обмеженою відповідальністю  «Регіон-Інвест» (далі - ТОВ «Регіон-Інвест»), про визнання частково недійсними договорів іпотеки та договору про відступлення права вимоги.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 29 грудня 2005 року між ТОВ «Регіон-Інвест» та ТОВ «Світ-Інвест» був укладений інвестиційний договір на будівництво квартири АДРЕСА_1 . Свої зобов`язання ТОВ «Світ-Інвест» виконало, оплативши загальну вартість об`єкту інвестування, та отримало майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . 02 листопада 2007 року між нею та ТОВ «Світ-Інвест», ПАТ «АКБ «Київ» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого вона набула права вимоги, належне                    ТОВ «Світ-Інвест» і стала стороною інвестиційного договору від 29 грудня 2005 року. 05 листопада 2007 року вона сплатила 220 101 грн. 
		 
		Згідно із умовами вказаного договору відповідач взяв на себе зобов`язання передати у її власність об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Зазначала, що вона проінвестувала загальну площу квартири, виконавши зобов`язання в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, будинок до цього часу в експлуатацію не зданий. 
		 
		В 2015 році позивачу стало відомо, що 26 червня 2008 року між ТОВ «Світ-Інвест» та ПАТ «АКБ «Київ» було укладено і нотаріально посвідчено договір іпотеки, а також було укладено додаткову угоду до іпотечного договору, згідно із якою ТОВ «Світ-Інвест» передав в іпотеку банку майнові права на об`єкти інвестування в об`єкті будівництва, зокрема і вказану квартиру.                   21 серпня 2009 року між ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Фінансова компанія «Київщина-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ «АКБ «Київ» передало ТОВ «Фінансова компанія «Київщина-Капітал» всі права вимоги за іпотечним договором і договорами про внесення змін та доповнень. 
		 
		Вказувала, що укладення вказаних договорів без її відома та згоди порушує її права та позбавляє можливості на отримання у власність об`єкту інвестування.
		Враховуючи викладене, позивач просила суд визнати недійсним іпотечний договір від 26 червня 2008 року, укладений між ТОВ «Світ-Інвест» та                      ПАТ «АКБ «Київ» в частині передачі в іпотеку належних їй майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір про внесення змін до іпотечного договору від 26 червня 2008 року в частині передачі в іпотеку майнових прав на вказану квартиру; визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 21 серпня 2009 року, укладений між ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Фінансова компанія «Київщина-Капітал», в частині передачі та приймання прав вимоги за договором іпотеки від 26 червня 2008 року, укладеного між ТОВ «Світ-Інвест» та ПАТ «АКБ «Київ», щодо майнових прав на зазначену квартиру; вирішити питання про судові витрати.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 жовтня                 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
		Визнано недійсним іпотечний договір від 26 червня 2008 року, укладений між ТОВ «Світ-Інвест» та ПАТ «АКБ «Київ» в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. та зареєстрований в реєстрі                під № 3729.
		Визнано недійсним договір про внесення змін до іпотечного договору                    від 26 червня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л. А. 03 вересня 2008 року, зареєстрований в реєстрі під № 4559 в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
		Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 21 серпня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., укладений між АКБ «Київ» та ТОВ «Фінансова компанія «Київщина-Капітал», в частині передачі та приймання прав вимоги за договором іпотеки від 26 червня 2008 року, укладеним між ТОВ «Світ-Інвест» та ПАТ «АКБ «Київ», щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 виконала свої зобов`язання за договором про відступлення права вимоги, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт. У той же час,                         ТОВ «Світ-Інвест» та АКБ «Київ» передали в іпотеку на підставі оспорюваних іпотечного договору та договорів про внесення змін до нього майнові права на об`єкт нерухомості без її згоди, чим порушили права останньої як власника майнових прав.
		 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції 
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2015 року відхилено апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Київщина-Капітал», рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 жовтня                    2015 року залишено без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 виконала свої грошові зобов`язання за інвестиційною угодою, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт. За таких обставин ТОВ «Світ-Інвест» не мало передбачених законом підстав для передачі в заставу банку майнових прав на об`єкт інвестування, а саме не володіло майновими правами на передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1 та не було уповноважене на це позивачем, тому договір застави є недійсним.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
		У касаційній скарзі, поданій у січні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Фінансова компанія «Київщина-Капітал» просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ґрунтуються на припущеннях факту набуття ТОВ «Регіон-Інвест» права власності на майнові права до укладення інвестиційного договору на будівництво квартири. Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Регіон-Інвест» передало ТОВ «Світ-Інвест» правовстановлюючі документи, що підтверджують підстави набуття права на майнові права ТОВ «Регіон-Інвест». Внаслідок порушення норм процесуального та матеріального права судами не були встановлені всі обставини, що мають значення для вирішення справи по суті, через що дійшли хибного висновку про те, що позивач є власником майнових прав та порушено його права.  
		У лютому 2016 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою з її доводами та законністю й обґрунтованістю висновків судів попередніх інстанцій.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року справу призначено до розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		29 грудня 2005 року між ТОВ «Регіон-Інвест» та ТОВ «Світ-Інвест» та                       ПАТ «АКБ «Київ» був укладений інвестиційний договір № 06-362 на будівництво квартири в АДРЕСА_3 , відповідно до якого ТОВ «Світ-Інвест» за рахунок власних чи залучених коштів мало забезпечити інвестування будівництва квартири, що підтверджується вказаним договором.
		30 листопада 2006 року ТОВ «Регіон-Інвест» передало майнові права                       ТОВ «Світ-Інвест» на квартиру      АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою про інвестування загальної площі квартири, та актом прийому-передачі майнових прав.
		 
		02 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світ-Інвест», ПАТ «АКБ «Київ» було укладено договір про відступлення права вимоги №1/06-362, згідно із яким ОСОБА_1 набула права вимоги, належне ТОВ «Світ-Інвест», і стала стороною інвестиційного договору від 29 грудня 2005 року.
		 
		05 листопада 2007 року ОСОБА_1 сплатила 220 101 грн та стовідсотково проінвестувала загальну площу квартири, виконавши зобов`язання в повному обсязі, проте відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, будинок в експлуатацію не зданий.
		 
		26 червня 2008 року між ТОВ «Світ-Інвест» та ПАТ «АКБ «Київ» було укладено і нотаріально посвідчено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за                     № 3729, відповідно до умов якого ТОВ «Світ-Інвест» передав в іпотеку банку майнові права на об`єкти інвестування в об`єкті  будівництва, зокрема і квартиру АДРЕСА_1 .  
		 
		03 вересня 2008 року між ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Світ-Інвест» було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, від 26 червня 2006 року в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Цим вимогам судові рішення першої та апеляційної інстанцій відповідають з таких підстав.
		 
		Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.
		 
		Згідно з частинами першою та третьою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
		 
		Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (частина друга статті 583 ЦК України).
		 
		Стаття 6 Закону України «Про іпотеку» зобов`язує іпотекодавця до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані в установленому законом порядку.
		 
		За змістом статей 1, 5 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на час укладення спірного договору іпотеки, застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. При цьому визначено, що може бути предметом іпотеки.
		 
		На час укладення оспорюваних договору іпотеки та угод про внесення змін до іпотечного договору у частині передачі в іпотеку майнових прав на зазначену квартиру стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки.
		 
		Майнове право, яке є предметом застави (іпотеки) - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.
		 
		Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про іпотеку».
		 
		Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12,             від 17 квітня 2013 року у справі № 6-8цс13, від 15 травня 2013 року у справі               № 6-36цс13, від 2 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15.
		 
		Задовольняючи позов, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (стаття 212 ЦПК України 2004 року), дійшли до правильного висновку про те, що позивач виконала свої грошові зобов`язання за договором про відступлення права вимоги, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва, а ТОВ «Світ-Інвест» після такої сплати неправомірно передало в іпотеку майнові права на квартиру     АДРЕСА_1 , у незавершеному будівництвом житловому будинку, не будучи їх власником. Спірний договір іпотеки укладений без згоди позивача на передачу її майнових прав на квартиру в іпотеку.
		 
		Крім того, майнові права на вказану квартиру АДРЕСА_5 , відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не могли бути предметом іпотеки. Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», а спірний договір іпотеки майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру було укладено 26 червня 2008 року. 
		Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що спірний договір іпотеки та додаткові до нього угоди є недійсними з підстав, передбачених статтями 203,  215 ЦК України, як такі, що укладені у порушення частини другої статті 583 ЦК України та статті 5 Закону України «Про іпотеку».
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що позивач не надала належних доказів того, що вона сплатила кошти, на виконання вимог інвестиційного договору є безпідставними, оскільки судами було встановлено, що позивач виконала свої зобов`язання по оплаті вартості об`єкта будівництва, сплативши повну його вартість, що підтверджується наданими нею квитанціями. Крім того,                             ТОВ «Світ-Інвест» не заперечувало факт отримання від позивача повної оплати згідно із  умовами договору.
		 
		Не заслуговують на увагу і доводи про те, що ОСОБА_1 , ТОВ «Регіон-Інвест» та ЗАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан»                    30 березня 2010 року уклали договір, яким розірвали інвестиційний договір від 29 грудня 2005 року, тому у позивача припинилися майнові права на спірну квартиру АДРЕСА_6 , а отже і відсутні підстави для задоволення позову, оскільки вказаний правочин не впливає на ту обставину, що спірний договір іпотеки від 26 червня 2008 року був укладений у порушення частини другої статті 583 ЦК України та статті 5 Закону України «Про іпотеку», чинного на час виникнення спірних правовідносин, а тому є недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.
		 
		Крім того, вказаним договором від 30 березня 2010 року новий кредитор                   (ЗАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан») передав позивачу майнові права на об`єкт інвестування, а після завершення будівництва і введення будинку до експлуатації зобов`язався передати об`єкт інвестування у її власність.
		 
		Отже, вирішуючи спір, суди з дотриманням вимог статей 212-214, 315 ЦПК України 2004 року повно, всебічно та об`єктивно з`ясували обставини справи, дослідили усі наявні у матеріалах справи докази та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , відновивши її права, які були порушені спірним договором іпотеки та угодами до нього.
		 
		Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
		 
		Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду суду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила визнати недійсними правочини, однією із сторін яких є ПАТ «АКБ «Київ», яке брало участь у справі в якості третьої особи.
		 
		Суди на зазначене вище уваги не звернули та не залучили ПАТ «АКБ «Київ» в якості відповідача. Проте, вказані норм процесуального права не вплинули на результат вирішення цього спору з урахуванням участі ПАТ «АКБ «Київ» у розгляді справи та можливість захистити свої права у випадку їх порушення у спосіб, передбачений ЦПК України.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Таким чином, з метою недопущення надмірного формалізму при перевірці законності оскаржуваних судових рішень та підстав для їх скасування, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. При цьому колегія суддів враховує, що касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного суб'єктного складу учасників справи.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Київщина-Капітал» залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2015 року - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников   О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...