Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/365/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 29.02.2020. Зареєстровано: 01.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2020.
Дата набрання законної сили: 28.01.2020
Номер судового провадження: 2/760/3722/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №760/365/19
		Провадження№2/760/3722/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 грудня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого-судді - Кушнір С.І.
		за участю  секретаря  -  Гаєвської С.В., Голдицької-Тімофєєвої К.С., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тисменицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області, про визнання права власності на автомобіль, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 04.01.2019 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:
		визнати за ним право власності на автомобіль марки FIAT «Scudo» 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
		виключити автомобіль марки FIAT «Scudo» 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з акту опису й арешту майна, складеного державним виконавцем Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області;
		скасувати арешт з автомобіля марки FIAT «Scudo» 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , накладений постановою державного виконавця Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області.
		Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Тисменицький РВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області, про визнання права власності на автомобіль, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.
		Так, позивачем 08.10.2013 р. було придбано за 24000 грн. автомобіль марки FIAT «Scudo», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , який на той час проживав в м. Івано-Франківськ. Купівля автомобіля була здійснена шляхом написання розписки про отримання коштів за купівлю-продаж автомобіля та оформленням двох довіреностей на право продажу.
		Як вказує позивач, він користувався вказаним автомобілем, але через свою зайнятість не переоформив право власності на нього, шляхом зняття з обліку в органах ДАІ.
		Позивач вважає, що в даному випадку, між ним та відповідачем ОСОБА_2 08.10.2013 р. було укладено угоду купівлі-продажу автомобіля, що підтверджується довіреністю на розпорядження автомобілем та розпискою про отримання грошових коштів за купівлю автомобіля. 
		14.09.2018 р. автомобіль позивача був зупинений працівниками патрульної поліції, які повідомили позивачу, що на вказаний автомобіль накладено арешт. Після чого, даний автомобіль було тимчасово затримано, згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
		Позивач посилається на те, що він набув право власності на вказаний автомобіль на законних підставах, а не здійснення реєстрації транспортного засобу, на його думку, не може розцінюватися як порушення, яке вплинуло на законність підстав набуття права власності на автомобіль. 
		Накладений на автомобіль державним виконавцем арешт в межах виконавчого провадження про стягнення боргу з його колишнього власника, порушує права позивача як власника, а тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом за захистом своїх прав шляхом визнання права власності на автомобіль за позивачем, виключення вказаного автомобіля з акту опису й арешту майна та зняття арешту з автомобіля. 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 09.01.2019 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
		Ухвалою суду від 11.01.2019 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тисменицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області, про визнання права власності на автомобіль, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовній заяві, та надані докази.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. 24.04.2019 р. до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої відповідач позов визнає та просить розглядати справу без його участі.
		Представник третьої особи Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи третю особу було повідомлено належним чином. 
		Заслухавши пояснення позивача, врахувавши його доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
		Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
		Частинами першою, другою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
		Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , відповідач ОСОБА_2 є власником автомобіля марки FIAT «Scudo», 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
		Вбачається, що згідно довіреності від 12.02.2010 р., посвідченої приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кіцула О.М., зареєстрованої в реєстрі за №208,  гр. ОСОБА_2 уповноважив гр. ОСОБА_3 , експлуатувати з правом використання за межами України, а також розпоряджатися (продати, здати в оренду) належним ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого 1-ше МРВ ДАІ м. Івано-Франківська 10.07.2008 р. транспортним засобом марки FIAT «Scudo», 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
		Згідно довіреності від 08.10.2013 р., посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Кицка М.М., зареєстрованої в реєстрі за №2-909,  гр. ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності з правом передоручення, посвідченої Кіцула О.М., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу 12.02.2010 р. за реєстром №208, який діє від імені ОСОБА_2 , уповноважив гр. ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1 представляти інтереси власника у будь-яких установах, організаціях та підприємствах незалежно від їх організаційної форми та підпорядкованості, з питань, які будуть стосуватися розпорядження (продажу, обміну) (без права дарування) від імені власника та в його інтересах належним власникові на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії СРГ № НОМЕР_4 , виданого 1-ше МРВ ДАІ м. Івано-Франківська 10.07.2008 р. автомобілем марки FIAT «Scudo», 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , в тому числі керувати, знімати з обліку, ставити на облік в органах Державтоінспекції, продавати, страхувати, тощо. 
		Вбачається, що 08.10.2013 р. відповідачем ОСОБА_2 написано розписку, в якій зазначено, що ОСОБА_2 08.10.2013 р. отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 24000 грн. за продаж автомобіля марки FIAT «Scudo», 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . 
		Як вбачається з акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, 14.09.2018 р. був зупинений працівниками патрульної поліції ГоУПП у Хмельницькій обл. автомобіль марки FIAT «Scudo», 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та тимчасового затриманий на підставі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», в зв`язку з перебуванням під арештом. 
		Затримання автомобіля було здійснено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 50297777.
		Так, 09.03.2016 р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції винесено постанову ВП № 50297777 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/15507/14-ц від 03.07.2014 р., виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 309123,56 грн., якою накладено арешт на автомобіль «RENAULT Kangoo», 2000 р.в., д.н.з. НОМЕР_5 , та автомобіль «FIAT Scudo», 2000 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_2 , та оголошено заборону на їх відчуження. 
		Як вбачається з листа Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській обл. від 29.11.2019 р. №18638, виконавчі дії з опису, реалізації, передачі на відповідальне зберігання автомобіля FIAT «Scudo», 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , не проводились. 
		Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.
		До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.
		Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року N 1200, та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
		Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності  набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Право власності вважається  набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.  
		Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. 
		Згідно зі ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби, в тому числі легкові автомобілі, підлягають державній реєстрації. 
		Державна реєстрація здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
		Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
		Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
		Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
		Власникам транспортних засобів або уповноваженим на використання цих транспортних засобів особам може бути відмовлено в проведенні реєстрації (перереєстрації) таких транспортних засобів, коли такі особи мають заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, - до сплати ними зазначеної заборгованості.
		У ст. 37 даного Закону передбачена заборона експлуатації незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів.
		Згідно зі ст. 52-1 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: здійснення у випадках, передбачених законом, державної реєстрації та обліку транспортних засобів.
		Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, встановлено єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачу реєстраційних документів і номерних знаків. 
		У даному Порядку міститься вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів. 
		Відповідно до п.п. 2, 7, 8 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 з наступними змінами, передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов`язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.
		Згідно вищезгаданого Порядку юридичні та фізичні особи або їх представники зобов`язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. У п.8 визначає перелік документів, на підставі яких проводиться реєстрація транспортних засобів. Так державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма.
		Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; тощо.
		Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.
		Згідно з п. 41 Порядку забороняється  зняття  з обліку та/або перереєстрація на нового  власника  транспортних  засобів, які перебувають в розшуку або  щодо  яких  у  Єдиному державному реєстрі МВС є відомості про накладення   арешту   або  заборону  на  зняття  з  обліку  та/або перереєстрацію на   підставі   судового   рішення  чи  постанови державного  виконавця.  
		Позивач не оспорював та підтвердив, що спірний транспортний засіб з обліку не знімався та був зареєстрований на ім`я відповідача.
		Крім того, відповідно до п. 7 вищевказаного Порядку, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
		Відповідно до п. п. 2, 7, 8 Порядку передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов`язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.
		Таким чином, до вчинення зазначених дій продавець транспортного засобу не вправі його відчужувати, а покупець набути право власності на транспортний засіб. 
		З викладеного вище випливає, що позивач у встановленому законом порядку не набув права власності на спірний автомобіль, а тому правові підстави для задоволення його вимог відсутні.
		Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року N 1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод.
		Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.
		У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.
		Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану.
		У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.
		Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
		Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
		Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що без належного оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу такий договір не вважається укладеним відповідно до закону та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб.
		Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
		Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
		Таким чином, для пред`явлення позову про визнання права власності необхідними умовами є дві безумовні обставини: 1) особа, яка звертається до суду повинна бути власником майна; 2) це право повинно оспорюватися. 
		Оскільки позивачем спірний автомобіль у встановленому законом порядку зареєстрований не був, право власності у нього не виникло, правові підстави для обраного позивачем способу захисту в вигляді визнання за ним права власності на спірний автомобіль за відсутності підстав, з якими закон пов`язує можливість застосування судом вказаного способу захисту цивільних прав та інтересів, відсутні.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		При цьому, за приписами ч. 1 ст. 59 вказаного Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
		Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Не ґрунтується на законі й доводи позивача пpo те, що власник автомобіля підтверджує факт укладення договору та отримання грошей від нього, а тому його порушене право власності підлягає захисту.
		Нормами статті 210 ЦК України визначено, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації, а не з моменту передачі грошей та автомобіля. Фактична передача транспортного засобу у володіння позивача не має наслідком набуття позивачем права власності на спірний автомобіль.
		Вбачається, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між сторонами не укладався, державна реєстрація транспортного засобу на ім`я позивача не була здійснена, тому позивач не набув права власності на автомобіль.
		Суд не вправі підміняти інші органи влади, які уповноваженні законом для здійснення державної реєстрації автомобілів, і такі повноваження не входять до компетенції суду.
		У зв`язку з цим, не підлягають задоволенню й вимоги позивача про зняття арешту з автомобіля, які є похідними від первинної вимоги.
		Також, суд вважає, що вчинені державним виконавцем дії в межах виконавчого провадження щодо спірного автомобіля відповідають вимогам закону. 
		Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
		Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладався в порядку встановленому законом, цей автомобіль не знятий з обліку в уповноваженому органі МВС та зареєстрований за ОСОБА_2 , а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль на підставі статті 392 ЦК України.
		Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
		Керуючись ст. 41 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про дородній рух», Законом України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 11, 15, 16, 208, 210, 316, 317, 321, 322, 328, 392, 655 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, - 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тисменицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області, про визнання права власності на автомобіль - відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя                                                                                                  С.І. Кушнір

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...