Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/11848/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2020. Зареєстровано: 03.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2020.
Дата набрання законної сили: 02.07.2020
Результат оскарження 02.07.2020 Харківський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/638/766/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220480002677

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638/11848/19
		Провадження №1-кп/638/766/20
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 березня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		Головуючого судді:         ОСОБА_1 ,
		суддів             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурорів             ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_9 ,
		захисників             ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		потерпілого             ОСОБА_12 ,
		представника потерпілого     ОСОБА_13 ,        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань кримінальне провадження відносно  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, який зареєстрований та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, -
		встановив:
		 
		10 липня 2019 року приблизно о 09:30 годині ОСОБА_9 , перебуваючи на парковці магазину «Хазар», розташованої за адресою: м.Харків, вул.Ак.Курчатова, 4, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_12 , який сідав в належний йому автомобіль ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи №16105 від 29.07.2019 року становить 59333,71 грн. В цей час у ОСОБА_9 виник умисел, направлений на заволодіння вказаним автомобілем.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_12 з проханням підвезти його до «Держпрому», посилаючись на те, що запізнюється на роботу. ОСОБА_12 погодився на прохання ОСОБА_9 та останній зайняв переднє пасажирське сидіння вищевказаного автомобіля поруч з водієм. При цьому, ОСОБА_12 виїхав на Білгородське шосе та почав рухатись в сторону вул.Сумської в м.Харкові.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вищезазначеним автомобілем, розуміючи протиправність своїх незаконних дій, переслідуючи мету протиправного вилучення транспортного засобу потерпілого, під час руху по Білгородському шосе, ОСОБА_9 раптово дістав ніж, притиснув його лезом до шиї ОСОБА_12 , таким чином застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого, змусив останнього зупинити автомобіль ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 та покинути його. Після цього, ОСОБА_9 зайняв місце водія в автомобілі ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_12 , замкнув двері вищезазначеного автомобіля та, не дивлячись на вимоги потерпілого припинити протиправні дії, увімкнув запалення вказаного автомобіля, завів його та з місця скоєння злочину зник, спричинивши ОСОБА_12 матеріальні збитки в сумі 59333,71 грн. 
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 свою провину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, повідомивши, що 10.07.2019 року приблизно о 10 годині ранку він повинен був їхати на роботу, однак через сімейні негаразди йшов світ за очі. Побачивши раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_12 , попросив довезти його до центру в бік «Держпрома». Рухаючись на автомобілі ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 по дорозі в бік центру міста дістав з кармана ніж та попросив потерпілого вийти з автомобіля, на що потерпілий добровільно покинув транспортний засіб, після чого він переліз з переднього пасажирського сидіння на сидіння водія та поїхав в бік вул.Сумської та потім потрапив у ДТП. При цьому зазначив, що ніякої погрози з його боку не було, ніж лише знаходився при ньому та він показав його потерпілому, який, побачивши його, злякався та добровільно надав автомобіль. До шиї потерпілого не приставляв ножа. Також повідомив, що того дня знаходився в запамороченому стані, в стані афекту через сварку з дружиною, завчасно не планував злочину, це було спонтанне рішення. Щодо цивільного позову зазначив, що визнає завдану потерпілому матеріальну шкоду в повному обсязі, моральну визнає частково у сумі 20000 грн.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 повідомив, що з обвинуваченим раніше не був знайомий. 10.07.2019 року зранку він стояв на парковці біля магазину, до нього підійшов обвинувачений та попросив підвезти його на роботу до Держпрома, оскільки проспав. Обвинувачений сів в машину на пасажирське місце біля водія, почалась розмова. Коли виїхали на Білгородське Шосе та рухались в бік вул.Сумська, обвинувачений несподівано приставив до його шиї ножа та наказав зупинити автомобіль та вийти. Потерпілий почав зупиняти транспортний засіб, при цьому обвинувачений сильніше притиснув ножа та сказав, що переріже горло. Тому він був змушений зупинитись, оскільки злякався за своє життя. Після зупинки автомобіля, з приставленим ножом до горла, почав виходити з автомобіля, а обвинувачений тим часом пересів на водійське сидіння. Тільки він вийшов з машини, обвинувачений прибрав ножа, закрив двері та заблокував їх. Потерпілий почав кричати щоб той зупинився та кликати на допомогу. Позаду в той час їхав автомобіль Форд, водій якого  молодий хлопець, зупинився та разом із ним вони поїхали за автомобілем, в якому рухався обвинувачений й побачили як останній скоїв ДТП, вдарив один, другий, третій автомобіль та в`їхав у стовп. Потерпілий зазначив, що після ДТП його автомобіль - єдине джерело доходу, відновленню не підлягає, оскільки навпіл зламаний. Також зазначив, що намагався зупинити обвинуваченого, однак побоюючись наїзду автомобілем, коли останній різко почав рух, відскочив у бік. Опору обвинуваченому не чинив, оскільки побоювався за власне життя та свою родину, та вже після того, як покинув автомобіль, намагався зупинити обвинуваченого  намагався відкрити двері, однак вона не відчинялась, потім тримав автомобіль за капот та кричав, щоб обвинувачений зупинився. Цивільний позов підтримав у повному обсязі. Щодо завданої моральної шкоди повідомив, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого, він зазнав душевних страждань, які виразились у отриманих ним душевних хвилюваннях, які призвели до погіршення стану здоров`я, морального стресу.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав покази, згідно яких зазначив, що обвинуваченого та потерпілого знає через обставини подій, які відбулись влітку. Пояснив, що вранці приблизно о 9 годині, дату точно не пам`ятає, він виїжджав з вул.Ак.Курчатова, знаходився на другорядній дорозі, а автомобіль, на якому рухався обвинувачений з потерпілим, перебував на головній дорозі  по Білгородському шосе, тому він пропустив транспортні засоби та виїхав, рухаючись в бік центру міста. Їхав повільно, поступово збільшуючи швидкість руху та наближався до автомобіля ВАЗ 2110 бежево-коричневого кольору. Звернув на вказаний автомобіль увагу тому, що він різко взяв праворуч до обочини. Наблизившись метрів за 20-30 до автомобіля, побачив силуети та побачив, що рука пасажира, який перебував на передньому сидінні, протягнута в бік водія вище плеча та одразу зрозумів, що щось трапилось. Одразу перестроївся вправо та став позаду вказаного автомобіля та побачив, як з автомобіля вибіг водій та почав кричати «Стой». При цьому пасажир перемістився на водійське сидіння, завів двигуна та поїхав. Потім разом з водієм автомобіля ВАЗ 2110  потерпілим почали переслідувати вказаний транспортний засіб. На деякий час ВАЗ почав від них віддалятися, однак вони з потерпілим продовжували переслідування та в подальшому бачили як відбулось зіткнення. Потім підійшли до автомобіля та побачили, що водій був без свідомості. Всі почали роздивлятись автомобілі інших потерпілих у ДТП, а він залишився біля десятки та побачив, що обвинувачений заворушився, потім викликали швидку допомогу, екіпаж якої вже дістав обвинуваченого з автомобіля. Також повідомив, що під час переслідування потерпілий, повідомивши йому про угон автомобіля, дзвонив у поліцію та повідомляв їм про обставини події, що відбулась. Також повідомив, що крові у потерпілого не бачив, однак коли вже вийшли з автомобіля бачив у останнього в районі шиї явне почервоніння. Зі слів потерпілого знає, що йому обвинувачений погрожував ножом та угнав автомобіль. В подальшому ніж знайшли у автомобілі.
		Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_15  суду показав, що 10.07.2019 року він їхав в бік П`ятихаток з товаришем, який попросив підвезти його до таможні й назад. Швидкість руху його була 50км/год, позаду їхав джип. Раптово приблизно о 09:30 год. на великій швидкості на нього виїхав автомобіль ВАЗ 2110 світлого кольору, рухаючись по полосі руху свідка. Уникнувши лобового зіткнення, автомобіль ВАЗ 2110 вдарив його у заднє праве колесо, після чого автомобіль свідка розвернуло. Бачив, як приблизно через 30 метрів ВАЗ зіткнувся зі стовпом. Бачив водія за кермом на передньому сидінні. Потім приїхала швидка допомога та витягла обвинуваченого. Ніяких предметів особисто не бачив у автомобілі, звернув увагу, що на спідометрі швидкість руху застигла на позначці 150 км/год., чи була машина затонована не звернув уваги.
		Допитаний в судовомузасіданні свідок ОСОБА_16  суду показав, що 10.07.2019 року приблизно з 9 до 10 години, він їхав з боку окружної дороги по Білгородському шосе в бік центру на автомобілі Мітсубіші аутлендер зі своєю дівчиною ОСОБА_17 , яка сиділа поруч справа на пасажирському сидінні. В районі початку велодоріжки метрах 50-70 побачили як з правого боку був припаркований автомобіль Форд транзит білого кольору, а позаду нього стояв автомобіль Лада. Бачив як чоловік тримався за капот автомобіля Лада, а потім відскочив. Автомобіль Лада різко повернув ліворуч, виїхав на трасу та поїхав вперед в бік центру перед автомобілем свідка, при цьому водій ОСОБА_18 дивно себе вів. Він подумав, що стався якийсь конфлікт та водій ОСОБА_18 від нього тікав. Свідок наздогнав вказаний автомобіль й вирішив обігнати його, після обгону одразу через 4-5 секунд відчув удар позаду від автомобіля ОСОБА_19 . Хто був за кермом не бачив. Свідок припаркував автомобіль справа, увімкнув аварійний сигнал, а водій автомобіля ОСОБА_19 поїхав далі та через 200 метрів здійснив ДТП з автомобілем Альфа-Ромео. Саму подію ДТП не бачив, однак зрозумів за обстановкою, бачив, що щось відбувається. Коли під`їхали ближче, зупинились біля автомобіля ОСОБА_19 , який знаходився біля стовпа. За кермом ОСОБА_18 сидів чоловік, нахилений донизу, лежав справа на кермі, обличчя останнього свідок не бачив, в руках останнього також нічого не бачив. Коли водія ОСОБА_18 дістали з автомобіля та поліцейські здійснювали огляд транспортного засобу, побачив, що на підлозі з боку водія лежав ніж. Після всього спілкувався з потерпілим та водієм автомобіля Форд, які розповіли, що сталось. Зазначив також, що в нього був відеореєстратор, який зафіксував подію, що сталась, однак відтворити відеозапис працівникам поліції не вдалось. Якихось слідів на потерпілому не помітив, не звернув уваги.
		Допитана в судовомузасіданні свідок ОСОБА_17  суду показала, що 10.07.2019 року вранці, точного часу не пам`ятає, вона з ОСОБА_16 їхали на роботу. На повороті при в`їзді у П`ятихатки здалека помітили, що від одного чоловіка різко рушив автомобіль, чоловік біжить до іншого автомобіля, який зупинився на обочині. Потім автомобіль ВАЗ 2110 їхав попереду них, вони помітили, що водій дивно себе поводить, його автомобіль виляв на дорозі. ОСОБА_20 обігнав ОСОБА_21 , після чого відчули одразу удар ззаду. ОСОБА_20 прийняв дещо вправо та потім побачили, що відбулось зіткнення та автомобіль в`їхав у стовп. Зазначила, що відбувалось все дуже швидко, обличчя водія ОСОБА_18 не бачила, помітила, що в автомобілі перебував один чоловік, однак машина проглядалась добре, тонування або не було, або було світлим, оскільки водія було видно. Вони зупинились, під`їхали ближче, враховуючи що може бути потрібна допомога. Підбігши до автомобіля, побачили, що на водійському сидінні сидить чоловік обличчям вниз, нахилившись в бік пасажирського сидіння. Вона подзвонила до поліції та швидкої допомоги. Коли під`їхав автомобіль Форд, чоловік на ім`я ОСОБА_22 повідомив, що автомобіль у нього угнали та розповів обставини події. Зі слів потерпілого їй відомо, що чоловік приставив ніж до горла потерпілого. Коли приїхала швидка допомога, чоловіка дістали з автомобіля ОСОБА_19 , двері були відчинені та свідок побачила, що на підлозі біля водійського сидіння в ногах у водія лежить ніж з дерев`яною ручкою, схожий на кухонний. Крім того, вказує, що на шиї потерпілого було добре видно з лівої сторони почервоніння, продовжене, були як запечені каплі крові.
		Допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Не зважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, його винуватість у вчиненому повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів, як і спростовується цими ж доказами його захисна позиція.
		Окрім показів потерпілого, свідків, наданих в судовому засіданні, винність ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України такожпідтверджується:
		- протоколом огляду місця події від 10.07.2019 року з фото таблицею, час початку 11.00 год., час закінчення 12.00 год., відповідно до якого старшим слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_23 проведено огляд місця події в присутності двох понятих за участю ОСОБА_12 ; проведеним оглядом встановлено, що огляд проводився на ділянці місцевості, розташованій на Білгородському шосе в м.Харкові, на відстані близько 1,7 км від повороту на вул.Курчатова в бік вул.Ак.Проскури в м.Харкові. На вказаній ділянці знаходиться автомобіль ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 коричневого кольору. Вказаний автомобіль врізався у стовп, автомобіль має деформацію кузова з правої сторони в результаті зіткнення з цим стовпом. На автомобілі відсутній передній бампер з номерним знаком, пошкоджено та деформовано переднє праве колесо. Переднє пасажирське сидіння деформоване. На панелі приборів стрілка швидкості зафіксована на відмітці 150км/год. На гумовому килимі під рулем знаходиться ніж господарського призначення з дерев`яною ручкою коричневого кольору, яка кріпиться за допомогою трьох закльопок. Також на автомобілі відсутні передні фари. На відстані близько 100 метрів від автомобілю ВАЗ2110 знаходиться автомобіль Альфа Ромео н.з. НОМЕР_2 чорного кольору. Вказаний автомобіль на трьох колесах, відсутнє праве заднє колесо. Автомобіль має пошкодження правого заднього крила, правих передніх дверей, кришки багажнику, відламаний задній бампер, розбите переднє лобове скло та скло заднього правого крила. Під час огляду виявлено та вилучено ніж з дерев`яною ручкою коричневого кольору та автомобіль ВАЗ 2110 д.н.р. НОМЕР_1 коричневого кольору;
		- протоколом огляду предмету від 11.07.2019 року з фототаблицею, час початку 08.00 год., час закінчення 08.20 год., відповідно до якого старший слідчий Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_23 в приміщенні службового кабінету №315 Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області провів огляд предмету: ніж, вилучений в ході огляду місця події від 10.07.2019 року за адресою: м.Харків, Білгородське Шосе; під час огляду предмету виявлено: спеціальний паперовий конверт жовтого кольору, при відкритті якого встановлено, що в ньому знаходиться ніж кухонний з дерев`яною ручкою коричневого кольору, лезо ножа вкрите плямами нальоту бурого кольору;
		- протоколом слідчого експерименту від 18.07.2019 року, згідно якого 18.07.2019 року в період часу з 11.54 год. до 12.05 год. старшим слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_23 за участю потерпілого ОСОБА_12 , в присутності понятих із застосуванням відеозапису, який досліджено в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_12 показав, що він знаходився на своєму автомобілі ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 на паркувальному місці проти магазину «Хазар», розташованому поряд з будинком за адресою: м.Харків, пр.Ак.Курчатова,4. Тоді до нього підійшов ОСОБА_9 , який прохав потерпілого відвезти його на роботу на Держпром в м.Харкові, на що останній погодився, після чого вони разом сіли до автомобілю та направились в бік центру м.Харкова. Далі всі учасники слідчої дії сіли до службового автомобілю та прослідували по дорозі куди вказав потерпілий (спочатку виїхали на пр.Ак.Курчатова в м.Харкові, доїжджаючи до якого повернули на вказане Шосе та прослідували в бік центру м.Харкова), а після того, як проїхали стовпи «Харків 1954» та знаходились від них на відстані близько 50-100 метрів, потерпілий сказав, що приблизно на цьому місці ОСОБА_9 дістав ніж та приклав його до горла потерпілого, наказавши останньому зупинити автомобіль. Далі ОСОБА_9 сильніше притулив лезо ножа до горла потерпілого, в результаті чого останній відчув, що лезо поранило його шию. На це потерпілий зупинив автомобіль та виконав вимоги ОСОБА_9 , вийшовши на вулицю. В цей час ОСОБА_9 , коли потерпілий вийшов відразу забрав ніж та замкнув автомобіль, перелізши на водійське сидіння. Після чого, ОСОБА_9 завів двигун та поїхав на автомобілі потерпілого. Потерпілий в цей час почав кликати на допомогу. Це було помічено водієм автомобіля «Форд Транзит», який запропонував ОСОБА_12 прослідувати за ОСОБА_9 . ОСОБА_12 погодився, сів в автомобіль «Форд Транзит», на якому вони разом їхали за автомобілем ВАЗ 2110 д.н.р. НОМЕР_1 , поки ОСОБА_9 не попав у ДТП;
		- висновком експерта №16105 від 29.07.2019 року, згідно якого середня ринкова вартість автомобіля ВАЗ-2110 д.н. НОМЕР_1 станом на 10.07.2019 року складає 59333,71 грн.;
		- висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи №10-2019 від 11.07.2019 року, згідно якого у ОСОБА_12 має місце садно на лівій боковій поверхні шиї. За механізмом вказане ушкодження утворилося від одноразової травматичної дії предмету з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразилися, можливо клинком ножа, за механізмом тертя-ковзання чи удар-тертя, та за своїм характером та виглядом могли бути отримані за 1 добу до моменту огляду, при обставинах та в строк, на які вказує обстежуваний. За ступенем тяжкості садно на лівій боковій поверхні шиї належить до категорії легких тілесних ушкоджень;
		- висновком експерта №12-14/467-А/19, згідно висновку якого у зв`язку з подією 10.07.2019 року у гр. ОСОБА_12 , 50 років мало місце садно на лівій боковій поверхні шиї. За механізмом вказане ушкодження утворилося від одноразової травматичної дії предмету з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразилися, можливо клинком ножа, за механізмом тертя-ковзання чи удар-тертя, та за своїм характером та виглядом могли бути отримані 10.07.2019 року при обставинах, на які вказує обстежуваний. Вирішення питання про «самоспричинення» тілесних ушкоджень не входить до компетенції судово-медичного експерта, так як включає в себе юридичне поняття, але локалізація тілесного ушкодження, яке мало місце у гр. ОСОБА_12 , доступна для спричинення його власною рукою. Малоймовірно, що вищевказане садно на лівій боковій поверхні шиї у гр. ОСОБА_12 могло утворитися внаслідок мимовільного падіння з висоти зросту на тверду поширену поверхню. За ступенем тяжкості садно на лівій боковій поверхні шиї не є небезпечним для життя та належить до категорії легких тілесних ушкоджень. Механізм утворення тілесного ушкодження, яке мало місце у гр. ОСОБА_12 в цілому не суперечить способу його спричинення (об`єктивним судово-медичним даним), на який вказує потерпілий під час проведення слідчого експерименту за його участю від 18.07.2019 року.
		Також колегією суддів досліджено: 
		- рапорт інспектора Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_24 від 10.07.2019 року, яким повідомлялось, що 10.07.2019 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №27546 від 10.07.2019 року як заволодіння транспортним засобом. В результаті опрацьованої інформації встановлено, що 10.07.2019 року о 09.34 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.07.2019 року о 09.34 год. за адресою Київський район м.Харків, шосе Білгородське, держ.номери НОМЕР_1 заявник підвозив пасажира і той підставив ніж до горла і заволодів авто ВАЗ 2110 коричневий, зараз врізався в стовп, не доїжджаючи до Польського меморіалу. Зараз заявник біля авто. Сталося на трасі між піонер.лагерем ОСОБА_25 та меморіалом. Заявник ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- рапорт інспектора УПП в Харківській області, згідно змісту якого повідомляється, що 10.07.2019 року приблизно о 09 год. отримано виклик щодо незаконного заволодіння транспортним засобом по вул.Білгородське Шосе; прибувши на місце виявлено автомобіль ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_12 , який повідомив, що невідомий чоловік, як в подальшому виявилось гр. ОСОБА_9 , підійшов до гр. ОСОБА_12 та попросив його підвезти, сівши до нього в автомобіль підставив ніж до горла та під загрозою ножа заволодів транспортним засобом та поїхав по Білгородському Шосе в напрямку центра. Під час руху автомобіль скоїв зіткнення з декількома авто, після чого здійснив наїзд на електроопору, ОСОБА_9 було затримано та надано медичну допомогу;
		- розписку від 10.07.2019 року, згідно якої ОСОБА_12 отримав у слідчого на відповідальне зберігання автомобіль ВАЗ 2110 д.н.р. НОМЕР_1 коричневого кольору;
		- постанову про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10.07.2019 року, згідно якої визнано речовим доказом автомобіль ВАЗ 2110 д.н.р. НОМЕР_1 коричневого кольору, оглянутий та вилучений в ході огляду місця події від 10.07.2019 року за адресою: м.Харків, Білгородське Шосе;
		- постанову про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10.07.2019 року з фототаблицею, згідно якої визнано речовим доказом ніж, вилучений в ході огляду місця події від 10.07.2019 року за адресою: м.Харків, Білгородське Шосе;
		- клопотання слідчого про накладення арешту на ніж з дерев`яною ручкою коричневого кольору;
		- ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.07.2019 року про накладення арешту на ніж з дерев`яною ручкою коричневого кольору, вилучений під час проведення огляду місця події від 10.07.2019 року в проміжок часу з 11.00 год. до 12.00 год. на ділянці місцевості, розташованій на Білгородському Шосе в м.Харкові; 
		- ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.07.2019 року про проведення судово-товарознавчої експертизи; 
		- ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.07.2019 року про проведення судово-медичної експертизи; 
		- ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.07.2019 року про обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.07.2019 року, згідно якої ОСОБА_9 був фактично затриманий 10.07.2019 року о 14 годині 00 хвилин за адресою: м.Харків, пров.Балакірєва 3-А за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України. Протокол складено в присутності захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_10 , клопотання, заяви, скарги, зауваження, доповнення відсутні;
		-консультативний висновок лікаря-спеціаліста КНП МКЛШНМД ім..проф.О.І.Мещанінова ХМР від 10.07.2019 року стосовно ОСОБА_9 ;
		- договір позички від 21.04.2018 року, згідно якого ОСОБА_26 передала ОСОБА_12 у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим Договором, автомобіль ВАЗ 2110 державний номер НОМЕР_1 коричневого кольору;
		- акт приймання передачі об`єкту позички до договору б/н від 21.04.2018 року;
		- постанову про зміну групи прокурорів від 09.01.2020 року. 
		У матеріалах провадження містяться відомості про усі речові докази, які були долучені до провадження. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
		Згідно ст.94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. 
		Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.
		Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. Даних обставин під час розгляду кримінального провадження та недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 85-89 КПК Українисудом не встановлено.
		Колегія суддів дослідила у порядку ст.358 КПК України надані стороною обвинувачення зазначені документи, як то, протоколи слідчих дій і процесуальні рішення, що містять у собі зафіксовані відомості, які, у свою чергу, можуть/не можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також підтверджують порядок збирання доказів на стадії досудового розслідування.
		Здійснюючи перевірку вказаних висновків, як джерел доказів, на предмет можливості їх використання у кримінальному провадженні, колегія суддів установила, що вони були отримані із дотриманням норм КПК України. Вказані документи підтверджують достовірність, можливість використання та допустимість інших досліджених судом доказів.
		Отже, вищезазначені докази колегія суддів вважає належними та допустимими, оскільки прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, передбаченому КПК України, показання потерпілого, свідків є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом. 
		За змістом ст.62 Конституції Українипід час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з вимогами ст.91 КПК Українидоказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують Європейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Частиною 5 ст.9 КПК Українипередбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		ОСОБА_9 в своїх показах не заперечував, що він незаконно заволодів автомобілем потерпілого, проте стверджував, що насильства та погрози застосовування насильства до потерпілого він не застосовував, ніж він просто дістав з карману та показав потерпілому.
		Колегія суддів вважає такі твердження обвинуваченого неправдивими, нелогічними, наданими з метою уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин, з огляду на наступне.
		Потерпілий в судовому засіданні дав чіткі, логічні та послідовні показання, які узгоджуються з показами свідків, допитаних в судовому засіданні та іншими доказами по справі. Також показання обвинуваченого спростовуються показаннями потерпілого, а також протоколом проведення слідчого експерименту, висновками експертів, показами свідків.
		Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_9 було пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 289 КК Українияк незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілого, з кваліфікуючою ознакою - поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого.
		З приводу кваліфікуючої ознаки колегія суддів зазначає наступне. Психічне насильство полягає в погрозі негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров`я або втратою працездатності).
		Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи в будь-який формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. 
		Насильство застосовується до особи, яка зазнала нападу. Під такою особою слід розуміти власника майна, особу, у володінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснюється посягання, а так само інших осіб, які перебувають на місці вчинення злочину і можуть, на думку винного, перешкодити йому у заволодінні чужим майном.
		Під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).
		Судовою колегією встановлено та підтверджено, зокрема показаннями потерпілого, що ОСОБА_9 , знаходячись на пасажирському сидінні автомобіля приставив ножа до шиї потерпілого та наказав зупинити автомобіль та вийти. В подальшому, притискаючи сильніше ножа до його горла наказував вийти з автомобіля.
		Відповідно до висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №10-2019 від 11.07.2019 року та висновку експерта №12-14/467-А/19, що у ОСОБА_12 має місце садно на лівій боковій поверхні шиї. За механізмом вказане ушкодження утворилося від одноразової травматичної дії предмету з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразилися, можливо клинком ножа, за механізмом тертя-ковзання чи удар-тертя, та за своїм характером та виглядом могли бути отримані за 1 добу до моменту огляду, при обставинах та в строк, на які вказує обстежуваний. За ступенем тяжкості садно на лівій боковій поверхні шиї належить до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Отже колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченим ОСОБА_9 було застосовано насильство, небезпечне для життя чи здоров`я потерпілого, у зв`язку з чим заподіяно йому легке тілесне ушкодження, що хоч і не спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, але було небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого в момент заподіяння.
		За таких обставин, суд вважає, що сукупність даних, які містять зокрема показання потерпілого, протокол слідчого експерименту, відеозапис слідчого експерименту, показання свідків, висновки експертів, протоколи слідчих дій з усією достатністю доводять спрямованість умислу ОСОБА_9 на незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілого, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.
		З огляду на наведене, у ракурсі установлених фактичних обставин справи шляхом встановлення кримінально-правових, юридично значущих ознак та визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, судова колегія кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.3 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.
		Судова колегія не бере до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він не скоював інкримінованого злочину, оскільки він не навів жодного переконливого і аргументованого доводу, що ставить під сумнів обґрунтованість пред`явленого обвинувачення. 
		Судова колегія приходить висновку, що до показань обвинуваченого необхідно відноситися критично та розцінює їх винятково, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім цього, вказані показання спростовуються зібраними у кримінальному провадженні чітких, логічних, послідовних, переконливих та узгоджених між собою доказів, які є належними і допустимими відповідно до ст.ст. 85,86 КПК України, так як підстави недопустимості доказів вказані в ст.87 КПК Українисуду не надані і не доведені.
		Таким чином, у судовому засіданні були досліджені всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, які мали значення для правильного вирішення справи, всім їм надана оцінка, при цьому доводи обвинуваченого про його невинуватість свого підтвердження не знайшли.
		Вирішуючи питання про вид та розмір покарання колегія суддів враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України  є особливо тяжким злочином, відомості про особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_9 , колегією суддів не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 , колегією суддів не встановлено.
		   Щодо посилання прокурора в судових дебатах на наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, а саме вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп`яніння колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги ч. 3 ст. 337 КПК Українисуд не має права виходити за межі обвинувачення, якщо це погіршує становище особи. В свою чергу, прокурор не скористався своїм правом щодо зміни обвинувачення в суді, а в обвинувальному акті зазначається, що обтяжуючі обставини відсутні. 
		   Окрім того, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_9 злочину у стані акогольного сп`яніння суду не надано. 
		При цьому колегія суддів зауважує, що процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).
		Відповідно до п.2,3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
		Пунктом 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
		Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
		Розділом III Інструкції визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.
		Зокрема визначено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1); огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (пункт 3); метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (пункт 4); за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 15); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акту медичного огляду (пункт 16).
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає консультативний висновок лікаря-спеціаліста КНП МКЛШНМД ім..проф.О.І.Мещанінова ХМР від 10.07.2019 року неналежним та не допустимим доказом перебування ОСОБА_9 у стані алкогольного спяніння.
		При призначенні покарання колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_9 раніше не судимий, не працює, одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра у КНП «Дергачівська центральна районна лікарня» не перебуває; відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій, часткове визнання обвинуваченим своєї вини, думку потерпілого, який просив суворо покарати обвинуваченого.
		Сукупність даних про обставини вчинення правопорушення та особу винного ОСОБА_9 дають судовій колегії підстави вважати, що виправлення та перевиховання останнього можливе лише при ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. 
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Дане ж покарання, на переконання колегії суддів, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню,такяк Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		При цьому також колегія суддів враховує, що відповідно до ст.50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.
		При призначенні покарання ОСОБА_9 судова колегія керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди припризначенні покараннявкожномувипадкуіщодокожного підсудного, який визнається винним у вчиненнізлочину,маютьсуворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свободє складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
		Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст. 59 КК Україниконфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Оскільки колегією суддів не встановлено корисливого мотиву вчинення обвинуваченим злочину, обвинувачений незаконно заволодів транспортним засобом не з метою звернення його на свою користь, автомобіль повернутий потерпілому, отже колегія суддів не вбачає підстав для призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна обвинуваченого.
		Щодо питання зарахування строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання обвинуваченому, то слід відмітити таке.
		ОСОБА_9 був затриманий 10.07.2019 року та перебуває під вартою по теперішній час.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17 сформувала правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України(зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання) у такому ракурсі, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК Українив редакції Закону №838-VIIIв силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
		Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №2046-VIII (пряма дія Закону№2046-VIII).
		З огляду на те, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення після 20 червня 2017 року, рахується попередньо ув`язненим з 10.07.2019 року, йому слід зарахувати в строк покарання, згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавленні волі.
		Оскільки колегією суддів призначається покарання, пов`язане з ізоляцією від суспільства, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст. 178 КПК України, які підтверджують ризики, передбачені п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, на переконання суду до набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою, необхідно залишити без змін.
		Цивільний позов ОСОБА_12 про стягнення з ОСОБА_9 в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 59333,71 гривень підлягає задоволенню, так як завдана шкода на зазначену суму підтверджується висновком експертизи №16105 від 29.07.2019 року. В цій частині позовні вимоги повністю визнаються цивільним відповідачем. Також потерпілим заявлено вимогу про стягнення з обвинуваченого суми моральної шкоди у розмірі 100000 грн. Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне. Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість проводження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. В пункті 9 цієї Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Колегією суддів враховано, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому було завдано фізичних та психологічних страждань. При визначенні розміру моральної шкодиколегія суддів приймає до уваги характер правопорушення, ступінь та тривалість фізичних та душевних страждань, одночасно суд також враховуєматеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_9 . Тому, керуючись ст.ст.23, 1167 ЦК України, беручи до уваги зазначені вище обставини,виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до переконання, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню та з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню 20 000 грн. в рахунок стягнення моральної шкоди.
		Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування  підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,- 
		ухвалила:
		 
		ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі, без конфіскації майна. 
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання - з 10.07.2019 року. 
		Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_9 з 10.07.2019 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_9 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 59333,71 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч триста тридцять три гривні 71 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. (двадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_9  на користьдержави 2355(двітисячі тристап`ятдесят п`ять)гривень навідшкодування процесуальнихвитрат за проведення судової авто товарознавчої експертизи №16105 від 29.07.2019 року.
		Речовий доказ ніжз дерев`яноюручкою коричневогокольору  знищити.
		Речовий доказ  автомобіль ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1  залишити у володінні потерпілого.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня йогопроголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:     ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді:     ОСОБА_2 
		   
		 
		    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...