Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/4009/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2020.
Дата набрання законної сили: 15.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 П  О  С  Т  А  Н  О  В  А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2020 року                                                    м. Київ 
		Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі:
		 
		особи, стосовно якої складено протокол про
		адміністративне правопорушення                                                ОСОБА_1 ,
		захисника Авдєєва А.Г.                                                     Шевченка Т.М.,
		іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди        ОСОБА_2 ,
		представника ОСОБА_2                                            адвоката Мельника Ф.В.,
		спеціаліста - експерта Київського науково-дослідного
		інституту судових експертиз                                             Проценка В.Д.,
		                                                                                                                                                                     
		розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Соломіна В.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2019 року стосовно  
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою:            АДРЕСА_1 , непрацюючого, -  
		 
		                                                В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
		 
		Постановою суду визнано доведеним, що ОСОБА_1 23.03.2019, о 20 год. 00 хв., в м. Ірпінь Київської області, керуючи автомобілем "Hyundai Sonata", д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Павленка, б. 64, яка є другорядною, на перехресті з вул. Університетською, виїжджаючи на головну дорогу, в порушення вимог п. 16.11 ПДР України, не надав дорогу автомобілю "Jeep Patriot", д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження. 
		 
		Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійним обставинам провадження, нормам матеріального та процесуального права захисник Соломін В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області, а матеріали справи повернути до Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області для проведення додаткової перевірки.
		При цьому захисник Соломін В.О. вказує, що суд першої інстанції допустив неповноту, односторонність, необ`єктивність дослідження обставин справи, що обумовило невідповідність його висновків фактичним обставинам справи, передчасному і необґрунтованому визнанню ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП. 
		Крім того, як посилається захисник, на момент розгляду справи закінчились строки, що передбачені ст. 38 КУпАП, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому, на його переконання, провадження у даній справі слід було закрити на підставі ст. 247 КУпАП без встановлення вини ОСОБА_1 .
		Звертає увагу, що ОСОБА_1 керував автомобілем "Hyundai Sonata", д.н.з. НОМЕР_3 , а не 0500, як неправильно зазначено у постанові. 
		В запереченнях учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 просить постанову місцевого суду залишити без змін.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника Шевченка Т.М. на підтримання доводів апеляційної скарги захисника Соломіна В.О. у повному обсязі, пояснення учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката Мельника Ф.В., які заперечували проти апеляційних вимог ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, вислухавши пояснення спеціаліста - експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Проценка В.Д., дослідивши матеріали справи та додатково надані суду апеляційної інстанції дані, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти наступних висновків.
		 
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		 
		Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
		 
		Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		 
		Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання      ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого     ст. 124 КУпАП, за порушення ним п. 16.11 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
		 
		Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення від 23.03.2019 року серії ОБ № 083006, в означений день, о 20 год. 00 хв., по вул. Павленка,    б. 64, в м. Ірпінь Київської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Hyundai Sonata", д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу) та здійснив зіткнення з автомобілем "Jeep Patriot", д.н.з. НОМЕР_2 , і пошкодив металеву огорожу тротуару, чим порушив вимоги п. 2.3 б), 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 1).
		 
		Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, у силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - заступником начальника СРПП № 3 Ірпінського ВП капітаном Бугай О.М.
		 
		Як пояснював ОСОБА_1 в судах першої, а потім і апеляційної інстанції, він 23.03.2019 дійсно рухався на автомобілі "Hyundai Sonata", д.н.з. НОМЕР_3 , в м. Ірпіні по                вул. Полтавська і здійснював виїзд на головну дорогу - вул. Університетську, оскільки хотів перетнути головну дорогу і продовжити рух по ній, здійснюючи маневр повороту наліво. 
		Переконавшись в безпечності свого маневру, він виїхав на головну дорогу та, проїхавши півметра (за свідченнями у суді першої інстанції), відчув, як з його автомобілем здійснив зіткнення автомобіль "Jeep Patriot", д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі прямо та зліва від нього- ОСОБА_1 без увімкненого світла фар. 
		Після зіткнення він- ОСОБА_1 залишився на місці ДТП та викликав поліцію. 
		Посвідчення водія на час ДТП він- ОСОБА_1 не мав, оскільки не здавав іспитів у встановленому порядку. 
		Вважає, що не порушував Правил дорожнього руху України, які зазначені працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення.
		 
		Захисник Шевченко Т.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у суді апеляційної інстанції просив справу повернути на дооформлення з підстав  складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП на іншого учасника ДТП -     ОСОБА_2 , який на переконання захисника, порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, бо не застосував екстреного гальмування щоб уникнути зіткнення, а, оскільки дії водіїв після удару невідомі і транспортні засоби після удару змістились - тому він-захисник не вбачає підстав для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .
		 
		На противагу стороні захисту, учасник дорожньо-транспортної пригоди      ОСОБА_2 в судах першої та апеляційної інстанції категорично наполягав на тому, що він 23.03.2019 року, о 20-00 год., керував автомобілем "Jeep Patriot", д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Ірпінь по вул. Університетській, що є головною дорогою, при цьому не змінюючи напрямку свого руху із включеним світлом фар. 
		На другорядній дорозі, перед головною дорогою - вул. Університетською в              м. Ірпіні, стояв автомобіль "Hyundai Sonata", який пропустив автомобіль, що рухався по головній дорозі йому- ОСОБА_2 на зустріч, тобто справа від ОСОБА_1 . 
		Будучи впевненим, що перешкоди в русі у виді автомобіля "Hyundai Sonata" не буде, він- ОСОБА_2 продовжив рух прямо по головній дорозі. 
		Проте, автомобіль "Hyundai Sonata", який стояв//призупинився перед виїздом на головну дорогу, почав раптово виїжджати на головну дорогу, по якій він- ОСОБА_2 рухався, в результаті чого і сталося зіткнення транспортних засобів. 
		 
		На переконання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 при виїзді на головну дорогу не переконався про наявність на головній дорозі транспортного засобу "Jeep Patriot" під його- ОСОБА_2 керуванням, що був зліва по відношенню до ОСОБА_1 , а побачивши автомобіль, злякався і прискорив рух автомобіля "Hyundai Sonata", від чого і відбулося зіткнення з виносом транспортних засобів на узбіччя//бордюр зустрічного для       ОСОБА_2 напрямку руху з пошкодженням металевої огорожі тротуару.
		 
		Адвокат Мельник Ф.В. в інтересах учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції висунув твердження про те, що саме        ОСОБА_1 є винуватим у події ДТП, оскільки той не мав посвідчення водія, тобто не мав права керувати транспортними засобом, не володів знаннями Правил дорожнього руху України, оскільки таких іспитів не здавав, а тому і не надав перевагу в русі             ОСОБА_2 в силу своєї необізнаності.
		 
		Однак дане твердження адвоката Мельника Ф.В. не є беззастережним, оскільки Правила дорожнього руху України розповсюджуються на всіх без виключення учасників дорожнього руху, зокрема водіїв - осіб, які керують транспортним засобом, не залежно від того чи мають вони посвідчення водія.
		  
		До апеляційної скарги захисника Соломіна В.О. в інтересах ОСОБА_1 долучений висновок експертного дослідження ДНДЕКЦ МВС № 19/12/1-8-ЕД/19 від 25.07.2019, згідно якого у даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля "Jeep Patriot" д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині                       вул. Університетська, у темний час доби, повинен був діяти відповідно до вимог п. 19.1 Правил дорожнього руху України, і наближаючись до перехрестя з вул. Павленка по головній дорозі, мав керуватися вимогами п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а з моменту виникнення небезпеки для руху - необхідно було діяти відповідно до вимог          п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
		У даній дорожній ситуації водій автомобіля "Hyundai Sonata" ОСОБА_1 , котрий наближався до перехрестя по другорядній дорозі, повинен був дати дорогу автомобілю  "Jeep Patriot" у відповідності до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" цих Правил.
		У даній дорожній ситуації за умови руху автомобіля "Jeep Patriot" без включеного світла фар (варіант А), у разі якщо з робочого місця водія автомобіля "Hyundai Sonata"  на момент початку виїзду на перехрестя вул. Університетська - Павленка, автомобіль "Jeep Patriot", який наближався по головній дорозі, не проглядався, то у діях водія автомобіля "Jeep Patriot" ОСОБА_2 убачаються невідповідності вимогам п. 19.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебувають у причинному зв?язку з настанням події даної ДТП.            
		У даній дорожній обстановці (за умови руху автомобіля "Jeep Patriot" з включеним світлом фар (варіант Б)) водій автомобіля "Jeep Patriot" ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "Hyundai Sonata" шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме шляхом застосування гальмування з зупинкою до місця зіткнення, з моменту виникнення небезпеки для руху, тому в його діях убачається невідповідності даним вимогам Правил дорожнього руху України (а.с. 59-69).
		 
		Дані висновки підтвердив судовий експерт ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції.
		 Разом з цим, при дослідженні даних висновків у їх сукупності з іншими доказами у справі, слід визнати, що заслуговують на увагу пояснення ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції про те, що автотехнічне дослідження проведено неповно, експерту були поставлені питання лише стосовно водія "Jeep Patriot", д.н.з. НОМЕР_2 , експерт не зміг встановити з якою швидкістю рухався автомобіль "Hyundai Sonata", д.н.з. НОМЕР_3 , перед зіткненням, та розрахунки експерт провів взявши до уваги тільки надані йому стороною захисту вихідні дані без дослідження матеріалів справи.
		 
		Так, в суді апеляційної інстанції судовий експерт - завідувач відділу АТД ДНДЕКЦ МВС Проценко В.Д. підтвердив, що матеріали справи йому для дослідження не надавались, вихідні дані він брав виключно ті, що викладені у заяві адвоката          Соломіна В.О. про призначення експертного дослідження за матеріалами ДТП від 23.03.2019 за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у тому числі і виклад пояснень водія ОСОБА_1 , які значно різняться між тими, що наявні в матеріалах справи (а.с. 3) та тими, що вказав у своєму клопотанні про проведення експертних досліджень адвокат Соломін В.О. (а.с. 61, 62).     
		 
		При цьому, експерт не зміг пояснити чому він не взяв до уваги послідовні пояснення водія ОСОБА_2 стосовно того, що останній застосовував екстрене гальмування, щоб уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , який фактично перпендикулярно, під незначним кутом, з прискоренням, як стверджує водій ОСОБА_2 , виїхав з другорядної дороги на головну, по якій рухався водій     ОСОБА_2 . 
		 
		Звертає на себе увагу і те, що, як пояснив експерт в суді апеляційної інстанції, він брав для своїх розрахунків швидкість руху ОСОБА_1 , що вказані вперше у вихідних даних адвокатом Соломіним В.О . після ухвалення судового рішення суду першої інстанції, між тим, будь-яких цифрових даних щодо швидкості руху ОСОБА_1 пояснення останнього не містять.
		 
		Водночас експерт суду апеляційної інстанції вказав, що визначення швидкості руху          ОСОБА_1 , яка була більшою, ніж 5-10 км/год., могла вплинути на механізм ДТП, яку на даний момент розрахувати неможливо.
		 
		Не зміг експерт надати ґрунтовні пояснення і тому, чому при руху транспортного засобу автомобіля "Hyundai Sonata" зі швидкістю 5-10 км/год., а автомобіля "Jeep Patriot", що за своєю масою значно важчий, зі швидкістю приблизно 30 км/год., транспортні засоби від зіткнення винесло на металеву огорожу через проїзну частину, при тому, що автомобіль "Jeep Patriot" опинився майже перпендикулярно до свого напрямку руху.
		 
		При цьому не узгоджуються пояснення експерта щодо відсутності даних про оглядовість проїзної частини з місця водія ОСОБА_1 при виїзді на головну дорогу, адже сам ОСОБА_1 , у тому числі в суді апеляційної інстанції вказав на те, що з місця, на якому він призупинився перед виїздом на головну дорогу, проглядався потік транспортних засобів на головній дорозі в обох напрямках чи те, що згідно схеми ДТП на незначній відстані від місця зіткнення розташована електроопора, яка за оглянутими в судовому засіданні суду апеляційної інстанції фотознімками була в технічно справному стані.
		 
		Не можна не вказати і про те, що ОСОБА_1 , наполягаючи в суді апеляційної інстанції на тому, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у темну пору доби без увімкненого світла фар, а тому він його і не помітив на головній дорозі, не зміг надати змістовних пояснень тому, чому він про це заявив вперше лише в суді першої інстанції, у такий спосіб вибудувавши свою позицію захисту, тоді як під час надання ним пояснень на місці ДТП ОСОБА_1 такого твердження не висував. 
		 
		Проте дане твердження ОСОБА_1 видається малоймовірним, оскільки ОСОБА_2 керував транспортним засобом у темну пору доби значний проміжок часу до події ДТП проїхавши відстань від м. Києва до м. Ірпіня, у тому числі в інших населених пунктах серед інших учасників дорожнього руху.     
		 
		Не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_1 , що пояснення ним написані під диктовку працівників поліції, дії яких у встановленому порядку стороною захисту не оскаржені.
		 
		Не можна не звернути увагу і на первісні пояснення ОСОБА_2 про те, що коли ОСОБА_1 виїхав на перехрестя, він- ОСОБА_2 одразу ж застосував екстрене гальмування, але зіткнення йому уникнути не вдалося. Зіткнення відбулося правою передньою частиною автомобіля "Jeep Patriot" з лівою передньою частиною автомобіля "Hyundai Sonata" (а.с. 3), що узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 від 23.03.2019, що це він не пропустив автомобіль під керуванням   ОСОБА_2 , у результаті чого і відбулося зіткнення (а.с. 4), а також наявними механічними пошкодженнями транспортних засобів, відображених у схемі ДТП (а.с. 2).
		 
		Також слід вказати, що відповідно до даних схеми ДТП, яка підписана водіями без будь-яких застережень, зіткнення відбулося на відстані 5,3 м. від правого краю проїзної частини по напрямку руху автомобіля "Jeep Patriot" з загальної ширини проїзної частини в 11,5 м., з розміщенням світлової опори на відстані приблизно в 20 м., що спростовує твердження ОСОБА_1 про відсутність у нього можливості бачити автомобіль під керуванням ОСОБА_2 при перетинанні головної дороги, по якій останній рухався, при достатній оглядовості проїзної частини з місця водія.
		 
		Отже, за наведеним, слід дійти того, що експертні дослідження проводилось не за повними даними, а тільки за тими, що були надані захисником ОСОБА_1 - адвокатом Соломіним В.О. за обраною позицією захисту ОСОБА_1 , що об?єктивно, ніж поясненнями самого ОСОБА_1 , які він змінював, у тому числі після прийнятого рішення судом першої інстанції, як-то: швидкість руху транспортного засобу під його керуванням в 5-10 км/год. та керування ОСОБА_2 транспортним засобом без увімкнено світла фар, - нічим не підтверджуються, а тому висновок експерта          ОСОБА_3 , з урахуванням і його пояснень в суді апеляційної інстанції, не можна взяти до уваги. 
		 
		Разом з тим, сукупність досліджених доказів дає можливість стверджувати, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п. 16.11 Правил дорожнього руху України за досліджуваних обставин події ДТП повністю доведена, оскільки він, керуючи автомобілем "Hyundai Sonata", д.н.з. НОМЕР_3 , по вул. Павленка, б. 64, яка є другорядною, на перехресті з вул. Університетською, виїжджаючи на головну дорогу, в порушення вимог п. 16.11 ПДР України, не надав дорогу автомобілю "Jeep Patriot", д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.
		Саме порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11 Правил дорожнього руху України і знаходиться в причинному зв?язку з настанням події ДТП, під час чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.     
		 
		А тому, суд першої інстанції ґрунтовно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а оскільки на момент розгляду справи в суді минули строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що передбачені ст. 38 КУпАП, на виконання приписів п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрив провадження в справі за вказаним процесуальним законом.  
		 
		            Доводи апеляційної скарги захисника Соломіна В.О. про те, що закриваючи провадження в справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд не повинен був установлювати вину ОСОБА_1 не узгоджуються з положення ст. 280 КУпАП, оскільки питання щодо можливості накладення на особу стягнення підлягає вирішенню тільки після встановлення її вини, що знайшло своє вирішення в рішеннях Верховного Суду в справах № 910/18319/16 від 07.02.2018, № 910/21595/17 від 17.05.2018 та інших.   
		  
		Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту в суді апеляційної інстанції про необхідність направлення справи на дооформлення з підстав необхідності складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП на іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , який на переконання захисника, порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, - оскільки суд апеляційної інстанції розглядає провадження тільки в межах обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та у судовому рішенні стосовно водія ОСОБА_1 , вина якого у порушенні п. 16.11 Правил дорожнього руху України повністю доведена.
		Більш того, надання судом апеляційної інстанції особі, уповноваженій на складання протоколу про адміністративне правопорушення, такої вказівки за будь-яких обставин - є неприпустимим з огляду на приписи Європейської конвенції з прав людини, конституції України та засад провадження в справах про адміністративні правопорушення.
		   
		Порушень вимог матеріального чи процесуального права, що дають підстави для скасування постанови суду першої інстанції та скерування справи на доопрацювання стосовно ОСОБА_1 , - не встановлено.
		 
		Не є такими обставинами і неправильне написання номерного знаку автомобіля "Hyundai Sonata", що може бути виправлено шляхом виправлення описки на підставі заяви.
		   
		За викладеним, апеляційна скарга захисника Соломіна В.О. в інтересах            ОСОБА_1  задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст. 294 КУпАП, -
		 
		                                               П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу захисника Соломіна В.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2019 року, якою  ОСОБА_1  визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності - без змін. 
		 
		 
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		Суддя Київського апеляційного суду                                                                   Г.О.Балацька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...