Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/4731/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2020.
Дата набрання законної сили: 27.02.2020
Номер судового провадження: 61-22366ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		27 лютого 2020 року
		м. Київ
		справа № 751/4731/17
		провадження № 61-22366св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: публічне акціонерне товариство «Чернігівбуд», товариство з обмеженою відповідальністю «АКТІВ-ОФІС БВ»,
		третя особа: приватний нотаріус Чергінівського міського нотаріального округу Коваленко В. В., Центральний відділ державної виконавчої служби міста Чернігова, товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Мир»,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 листопада                2017 року у складі судді Косач І. А. та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Висоцької Н. В., Кузюри Л. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ «Чернігівбуд», ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.
		На обґрунтування позовних вимог зазначила, що на виконанні Центрального ВДВС м. Чернігова знаходиться виконавчий лист про стягнення з ПАТ «Чернігівбуд» на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 85 619,40 грн та пені у сумі 31 251,30 грн. З наданих державним виконавцем даних вбачається, що боржник відчужив об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , однак кошти за договором купівлі- продажу в розмірі 1 500 000 грн на рахунок ПАТ «Чернігівбуд» не надійшли.
		Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та застосувати наслідки недійсності правочину; накласти арешт та заборону щодо його відчуження на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розміщена на земельній ділянці 0,474 га.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі задоволено.
		Накладено арешт та заборону на відчуження нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7410100000:01:038:0050 площею 0,474 га, що належить ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 3; код ЄДРПОУ 37962362).
		Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено фіктивності договору купівлі-продажу, укладеного між ПАТ «Чернігівбуд» та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ», а зобов`язання ПАТ «Чернігівбуд»  перед  ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» підтверджується простим векселем на суму 1 500 000 грн зі строком  виконання до 27 жовтня 2020 року. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 листопада 2017 року залишено без змін.
		Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено в судовому засіданні, що договір купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 від 21 жовтня 2015 року між ПАТ «Чернігівбуд» та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим договором. Сам по собі факт невиконання учасниками правочину його умов не робить правочин фіктивним. 
		Крім того, ОСОБА_1 не доведено, що адмінбудівля по АДРЕСА_1 на час укладення оспорюваного договору знаходилась під арештом або забороною її відчуження безпосередньо в інтересах стягувача, на користь якої ПАТ «Чернігівбуд» зобов`язаний сплатити 11 6870,70 грн згідно виконавчого листа № 2/751/1533/15, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігові 21 вересня 2015 року.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 від 21 жовтня 2015 року між ПАТ «Чернігівбуд» та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» виконані не були. Зазначає, що в судових засіданнях не було оглянуто оригінал простого векселя, згідно з яким ПАТ «Чернігівбуд» зобов`язаний сплатити на користь ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» 1 500 000 грн строком до 27 жовтня 2020 року, а його копію. 
		Доводи інших учасників справи
		У червні 2018 року від ТОВ «Комплекс «Мир» надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому третя особа вказала, що посилання скаржника на фіктивність спірного правочину є безпідставним та необґрунтованим, оскільки розрахунок між ПАТ «Чернігівбуд» та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» підтверджується простим векселем на суму 1 500 000 грн строком до 27 жовтня 2020 року. Крім того, на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна - адмінбудинку з підвалом, загальною площею 5 494,6 кв.м по АДРЕСА_1 , від 08 лютого 2017 року між ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» та ТОВ «Комплекс «Мир» жодних заборон на відчуження вказаного нерухомого майна чи обтяжень права власності щодо нього не було.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
		05 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 02 жовтня 2015 року державним виконавцем Центрального ВДВС Чернігівського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/751/1533/15, виданим Новозаводським районним судом м. Чернігова 21 вересня 2015 року про стягнення з ПАТ «Чернігівбуд» боргу у сумі 116 870,70 грн на користь ОСОБА_1 Боржникові надано строк до 7 днів на добровільне погашення боргу. На час звернення до суду вказана заборгованість відповідачем ПАТ «Чернігівбуд» не погашена.
		21 жовтня 2015 року між ПАТ «Чернігівбуд» (продавець) та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» (покупець) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає і зобов`язується оплатити відповідно до умов цього договору нежитлову будівлю - адмінбудинок з підвалом, позначений на плані літерою «А-2», загальною площею 5 494,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Згідно з пунктом 2.1 договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2015 року вказане у цьому договорі нерухоме майно продано за 1 500 000 грн, в тому числі ПДВ - 250 000 грн. Зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця, є остаточною і змінам не підлягає.
		Відповідно до пункту 2.2 договору купівлі-продажу від 21жовтня 2015 року розрахунок між сторонами буде здійснюватися протягом шести місяців, з моменту підписання цього договору шляхом перерахування коштів рівними частинами на рахунок продавця або вексельним розрахунком.
		Згідно з простим векселем від 27 жовтня 2015 року ПАТ «Чернігівбуд» зобов`язано сплатити на користь ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» 1 500 000 грн до 27 жовтня 2020 року.
		08 лютого 2017 року між ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» та ТОВ «Комплекс «Мир» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - адмінбудинку з підвалом, загальною площею 5 494,6 кв.м по АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08 вересня 2017 року накладено арешт та заборону на відчуження нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7410100000:01:038:0050 площею 0,474 га, що належить ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 3; код ЄДРПОУ 37962362).
		На запити Центрального ВДВС Чернігівського міського управління юстиції до ПАТ «Чернігівбуд» та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» щодо надання інформації про здійснення розрахунку за договором купівлі-продажу від 21 жовтня 2015 року за придбаний об`єкт нерухомості станом на 13 травня 2017 року відповідь не надходила і кошти продавцем не отримані.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову ціну (стаття 655 ЦК України).
		За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
		Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, та не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
		Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (частина перша, друга статті 234 ЦК України).
		Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочин, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
		У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. 
		Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. 
		Також фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.
		Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.
		Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.
		Невірним є тлумаченням ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції, що відбулась фактична сплата за даним договором на підставі векселя. Розрахунок між сторонами за договором купівлі-продажу від 21 жовтня 2015 року відбудеться на підставі простого векселя у строк до 27 жовтня 2020 року.
		Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання недійсним оспорюваного правочину купівлі-продажу нерухомого майна, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів факту відсутності у сторін наміру реального настання правових наслідків щодо відчуження нерухомого майна по АДРЕСА_1 , а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав вважати спірний правочин фіктивним відповідно до вимог статті 234 ЦК України.
		Крім того, колегія суддів Верховного Суду, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, зазначає, що не є ефективним спосіб захисту порушеного права шляхом визнання недійсним спірного договору, оскільки 08 лютого 2017 року ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» відчужила вказане нерухоме майно  ТОВ «Комплекс «Мир», отже власником є саме ТОВ «Комплекс «Мир», визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2015 року не захищає порушеного права позивача.
		Доводи касаційної скарги про те, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що ПАТ «Чернігівбуд» та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21 жовтня 2015 року не мали наміру його виконувати, мали інші цілі, ніж передбачено цим договором, та, що вчинений правочин укладався без наміру створення правових наслідків, не заслуговують на увагу, оскільки на виконання вимог вказаного договору, який був нотаріально посвідчений, ПАТ «Чернігівбуд» розрахувався з ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» простим векселем на суму 1 500 000 грн зі строком до 27 жовтня 2020 року.
		Доводи касаційної скарги щодо укладення договору купівлі-продажу між ПАТ «Чернігівбуд» та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» від 21 жовтня 2015 року в період існування ухвали про накладення арешту на спірне нерухоме майно колегія суддів вважає необґрунтованою з огляду на таке.
		Постановою Апеляційного господарського суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року по справі № 5028/9/31Б/2012 було залишено без задоволення апеляційну скаргу кредитора ПАТ «Чернігівбуд», ухвалу господарського суду Чернігівської області від 01 вересня 2015 року, якою припинено провадження у справі про банкрутство, залишено без змін. 
		Спірний договір купівлі-продажу було укладено після набрання постанови Апеляційного господарського суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року законної сили. Матеріали справи не містять доказів існування заборони на відчуження майна боржника. Крім того, накладення арешту на майно, що є предметом спірного договору відбулося після укладення вищезазначених договорів.
		Крім того, ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 травня 2018 року заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони на відчуження спірної нежитлові будівлі, вжиті ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08 вересня 2017 року, були скасовані.
		Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 про відсутність розрахунків між сторонами спірного договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2015 року, оскільки відповідно до пункту 2.2 цього договору передбачений розрахунок між сторонами, який здійснюється протягом шести місяців, змоменту підписання шляхом перерахування коштів рівними частинами на рахунок продавця або вексельним розрахунком.  Згідно з  пунктом 2.3 договору факт повного розрахунку за проданий предмет договору між продавцем і покупцем та відсутність будь-яких претензій фінансового характеру між сторонами, буде підтверджуватись листом продавця про повний розрахунок. На виконання  вказаних умов зазначеного договору розрахунок між ПАТ «Чернігівбуд» та ТОВ «АКТІВ-ОФІС БВ» підтверджується простим векселем від 27 жовтня 2015 року на суму 1 500 000 грн строком виконання до 27 жовтня 2020 року, а згідно з пунктом 3 акту прийому-передачі векселя до договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2015 року продавець не має фінансових та майнових претензій до покупця та не заперечує проти подальшого відчуження нерухомого майна, що є предметом цього договору. 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували, а відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 листопада 2017 та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2018 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...