Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/3128/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.03.2020. Зареєстровано: 04.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2020.

Номер судового провадження: П/320/3128/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27 лютого 2020 року справа № 320/3128/19
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (надалі  відповідач, Управління), в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 04.04.2019 №2183/05 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії як учаснику бойових дій, починаючи з 31.01.2019;
		- зобов`язати Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій, починаючи з 31.01.2019.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням від 04.04.2019 року відповідач відмовив у призначенні дострокової пенсії у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 необхідних документів, що підтверджують її статус як військовослужбовця. Зокрема, відповідач зазначив в оскаржуваному рішенні, що позивач працювала в Демократичній Республіці Афганістан за наймом, а не проходила військову службу, відтак, остання права на дострокову пенсію за віком не набула. Натомість, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що має необхідний для призначення дострокової пенсії статус; на момент звернення до відповідача досягла віку та має трудовий стаж, необхідні для призначення пенсії на підставі п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає рішення відповідача щодо відмови у призначенні їй дострокової пенсії протиправним та просить його скасувати. Також просить суд зобов`язати Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, починаючи з 31.01.2019.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/3128/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		02.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне. 31.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів Переяслав-Хмельницьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 04.04.2019 року № 2183/05. Зокрема, відповідач зазначив, що право на дострокове призначення пенсії за віком при наявності статусу учасника бойових дій мають військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, а так само особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.20 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Натомість, позивач набув статус учасника бойових дій не як військовослужбовець, а як вільнонайманий працівник, що займав штатну посаду у військовій частині в період ведення бойових дій. Відтак, попри те, що надані позивачем документи підтверджують статус учасника бойових дій, проте, не встановлюють приналежність позивача до кола осіб, які, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мають право на дострокове призначення пенсії. З огляду на вищезазначене, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 замінено первісного відповідача - Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		встановив:
		Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданий Переяслав-Хмельницьким МРВГУ МВС України по Київській області 25.11.1996 року (а.с.5-6).
		Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.11.2018 ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с.10).
		31.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.55). До зазначеної заяви позивач надав документи, зазначені в розписці-повідомленні (а.с.54).
		Зокрема, як встановлено судом, для призначення пенсії за віком позивачем, окрім заяви, було надано наступні документи:
		- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_3 (а.с.7);
		- паспорт серії НОМЕР_1 (а.с.5-7);
		- трудову книжку № НОМЕР_4 (а.с.11-13);
		- військовий квиток № НОМЕР_5 (а.с.15-17);
		- диплом про навчання НОМЕР_6 (а.с.8);
		- довідка ГУ ДФС у Київській області від 25.01.2019 №1618/фоп/10-36-51 про облік як суб`єкта підприємницької діяльності (а.с.14);
		- посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (а.с.10);
		- свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 (а.с.63);
		- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_8 (а.с.9).
		На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії 31.01.2019 позивачу виповнилося 
		52 роки.
		За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів Переяслав-Хмельницьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області прийнято рішення від 04.04.2019 №2183/05 про відмову в призначенні пенсії (а.с.51-52). 
		Зокрема, з оскаржуваного рішення вбачається, що відмова обґрунтована відсутністю необхідних документів, що підтверджують наявність у позивача статусу військовослужбовця.
		Обґрунтовуючи підстави для відмови в призначенні дострокової пенсії відповідач зазначив в оскаржуваному рішенні, що ОСОБА_1 працювала в Демократичній Республіці Афганістан за наймом, а не проходила військову службу, з чим відповідач пов`язує відсутність статусу військовослужбовця у останньої, необхідного для призначення пенсії.
		Суд зазначає, що в рішенні про відмову в призначенні пенсії від 04.04.2019 №2183/05 відповідач серед іншого посилається на довідки від 24.01.2019 №2 та від 31.01.2019 №22, які видані Переяслав-Хмельницьким об`єднаним міським військовим комісаріатом щодо проходження ОСОБА_1 військової служби в Радянській Армії, в т.ч. в діючій армії на території Демократичної Республіки Афганістан з 23.07.1987 по 21.06.1988.
		Так, в матеріалах справи міститься довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.01.2019 №22 на підтвердження проходження військової служби ОСОБА_1 в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі, під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) на території Демократичної Республіки Афганістан з 23 липня 1987 року по 21 червня 1988 року. В зазначеній довідці зазначено також, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах  один місяць служби за три місяці (а.с.72).
		В наявній в матеріалах справи довідці Переяслав-Хмельницького об`єднаного міського військового комісаріату від 24.01.2019 №2 зазначено про проходження позивачем служби в Радянській Армії у військовому званні рядова з 23.07.1987 по 21.06.1988, в тому числі в складі діючої Армії з 23.07.1987 по 21.06.1988 (Демократична Республіка Афганістан) (а.с.71).
		Позивач з прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії не погоджується, вважає прийняте рішення протиправним та просить його скасувати. Також позивач просить суд зобов`язати Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій, починаючи з 31.01.2019.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі  Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
		Відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі  Закон №1788-XII) військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
		Статтею 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. 
		Так, у відповідності до п. 4 частини першої вказаної статті, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
		З системного аналізу вищезазначених положень ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що правом на дострокове призначення пенсії за віком наділені, серед іншого, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, та особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 та п. 20 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці  особи, які проходять військову службу.
		Також, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники бойових дій належать до ветеранів війни. Ветерани війни, з огляду на положення ч. 1 зазначеної вище статті, є особами, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
		Відповідно до п. 4) частини першої ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії.
		На підставі п.2) частини першої ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються також учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). 
		Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України (абз. третій п.2) ч.1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
		Зокрема, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі  Постанова №63) та затвердженому Постановою №63 Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, відбувалися в період з квітня 1978 року по грудень 1989 року.
		В матеріалах справи містяться докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі, під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) на території Демократичної Республіки Афганістан з 23 липня 1987 року по 21 червня 1988 року.
		Зокрема, зазначена інформація міститься в довідках Переяслав-Хмельницького об`єднаного міського військового комісаріату від 24.01.2019 №2 та від 31.01.2019 №22, підставою яких є архівна довідка Федеральної державної казенної установи «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» №4/69448 від 28 червня 2018 року.
		Так, згідно архівної довідки Федеральної державної казенної установи «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» №4/69448 від 28 червня 2018 року, виданої позивачу, слідує, що за архівними документами ОСОБА_2 , 1966 року народження (повна дата народження не вказана), працювала військовій частині польова пошта НОМЕР_9 з 23 липня 1987 року (наказ №169 від 27.07.1987 року) по 21 червня 1988 року (наказ №121 від 21.06.1988) на посаді лаборанта медичного пункту. Військова частина польова пошта 29761 з 20.12.1980 р. по 4.02.1989 р. приймала участь в бойових діях на території Республіки Афганістан (а.с.18).
		Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб 10.03.1990 року, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а.с.9).
		Зазначені довідки аналізувались відповідачем в рішенні про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком. При цьому, інформація щодо проходження ОСОБА_1 військової служби безпідставно не врахована відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.
		Доказів на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення, які б спростовували обставини проходження військової служби позивачем, матеріали справи не містять.
		Відтак, оскаржуване рішення ґрунтувалося не на нових доказах, а на довільній переоцінці відповідачем наявних довідок. При чому, така переоцінка доказів, на думку суду, ставить під сумнів правову визначеність у галузі соціального забезпечення, оскільки незрозуміло, на підставі чого відповідач прийшов до висновку, протилежного тому, який зазначено в довідках ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.01.2019 №2 та від 31.01.2019 №22 щодо проходження позивачем військової служби.
		Також, наявність підтвердженого посвідченням статусу учасника бойових дій у позивача свідчить, з огляду на положення ч. 1 ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», про участь позивача у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, зокрема Демократичної Республіки Афганістан.
		Суд також звернув увагу, що згідно з даними трудової книжки ОСОБА_1 , остання прийняла 08.08.1987 урочисте зобов`язання при прийомі її на роботу до військової частини польова пошта НОМЕР_9 .
		Відповідно до положень Наказу Президіума ВР СРСР від 15.08.1980 «О торжественном и клятвенном обязательстве рабочих и служащих воинских частей, учреждений, военно-учебных заведений, предприятий и организаций Вооруженных Сил СССР», зазначене в трудовій книжці позивача зобов`язання приймається в разі прийому робочих та службовців за вільним наймом на службу в Збройні Сили СРСР.
		З військового квитка серії НОМЕР_11 , виданого Ірпінським міським військовим комісаріатом Київської області 12.09.1985 року на ім`я ОСОБА_2 , слідує, що основною цивільною спеціальністю позивача є фельдшер-лаборант, позивач має військове звання «рядова» та військово-облікову спеціальність Фельдшер середніх медспеціалістів (а.с.15-16). 
		Відтак, при зверненні із заявою про призначення дострокової пенсії за віком позивачем надано необхідний перелік документів на підтвердження наявності у позивача ОСОБА_1 статусу військовослужбовця. Надане ж до заяви посвідчення про статус учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 20.11.2018, видане ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідчить про участь позивача в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан в період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		З приводу права позивача на зарахування пільгового стажу для призначення пенсії суд зазначає наступне.
		Постановою Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 №59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їх сім`ям» (надалі  Постанова №59-27) встановлено право на зарахування пільгового стажу для призначення пенсії не тільки військовослужбовцям, але і робітникам і службовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок в інших країнах, в яких ведуться бойові дії.
		Зокрема, дія пункту 1 постанови №59-27 щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії одного місяця служби за три місяці служби на території Демократичної Республіки Афганістан розповсюджується на військовослужбовців Радянської Армії та Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки СРСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР (включаючи військових радників та спеціалістів), що приймали участь у бойових діях, працівників та службовців, виконуючих інтернаціональний обов`язок в інших країнах, які проводять бойові дії, та їх сім`ї. 
		Відтак, на момент прийому позивача на роботу до військової частини польова пошта НОМЕР_9 працівники та службовці, виконуючі інтернаціональний обов`язок в інших країнах, були зрівняні в пільгах, в т.ч. праві на зарахування пільгового стажу для призначення пенсії, з військовослужбовцями Радянської Армії та Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки СРСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, що знаходились у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан.
		Отже, на думку суду, при зверненні до Переяслав-Хмельницького об`єднаного УПФУ в Київській області за призначенням дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 мала «законні очікування» щодо поширення на неї права на призначення дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан в період з квітня 1978 року по грудень 1989 року.
		Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 звернулася із заявою щодо призначення пенсії за віком саме як особа, яка має статус учасника бойових дій, з огляду на наступне.
		Наявна в матеріалах справи заява ОСОБА_1 про призначення їй дострокової пенсії не містить посилань щодо призначення їй пенсії саме як учаснику бойових дій.
		Натомість, перелік поданих позивачем документів свідчить про те, що право на призначення дострокової пенсії за віком виникає у позивача з огляду на наявність статусу особи, яка проходила військову службу. Посвідчення учасника бойових дій лише підтверджує участь особи в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан.
		Відтак, твердження відповідача щодо набуття позивачем статусу учасника бойових дій за інших підстав, ніж ті, що дають право на призначення дострокової пенсії за віком, до уваги судом не приймаються.
		Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є ветераном війни-учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 20.11.2018, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 , та, згідно з довідками ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.01.2019 №2 та від 31.01.2019 №22, проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) в Афганістані з 23.07.1987 року по 21.06.1988 року та є службовцем по вільному найму.
		За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, щодо призначення дострокової пенсії за віком.
		В свою чергу відмова у призначенні позивачу дострокової пенсії відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка викладена у рішенні Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 04.04.2019 №2183/05, є протиправною.
		Суд також під час розгляду даної справи звернув увагу на порушення відповідачем строків прийняття рішення за поданою позивачем заявою про призначення дострокової пенсії, з огляду на наступне.
		Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі  Порядок №22-1).
		Відповідно до вимог ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
		Згідно з вимогами ч. 1 статті 82 вказаного Закону документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
		Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення (ч. 2 ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
		З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивач подав заяву про призначення йому дострокової пенсії 31.01.2019. Проте, рішення за поданою заявою прийнято відповідачем в порушення передбачених законом строків лише 04.04.2019. 
		Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком з 31.01.2019.
		Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимогу про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
		За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
		Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
		Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі п.4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Щодо дати призначення дострокової пенсії, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
		У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
		З матеріалів справи слідує, що заяву про призначення пенсії позивач подав 31.01.2019, звернувшись до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області. Факт отримання пенсійним органом вказаної заяви підтверджується відтиском штампу про реєстрацію заяви та не заперечується відповідачем.
		Отже, днем звернення позивача за пенсією вважається 31.01.2019.
		У суду відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, оскільки звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При цьому суд зазначає, що днем досягнення позивачем пенсійного віку є 26 березня 2016 року.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
		Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
		Таким чином, підсумовуючи встановлені судом обставини, надавши оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи та всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Приписами частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
		Оскільки присуджені позивачеві виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
		Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
		Під час звернення до суду позивачем судовий збір не сплачувався, оскільки позивач є учасником бойових дій, тому питання щодо стягнення судового збору судом не вирішується.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		в и р і ш и в:
		 
		1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 04.04.2019 №2183/05 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, починаючи з 31.01.2019, на підставі п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		4. В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду звернути до негайного виконання.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
		 
		Дата складання повного тексту рішення  27.02.2020.
		 
		 
		 
		Суддя Кушнова А.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...