Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 415/2135/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.03.2020. Зареєстровано: 05.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2020.
Дата набрання законної сили: 04.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/32468/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 березня 2020 року 
		Київ
		справа №415/2135/17
		адміністративне провадження №К/9901/32468/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д.),
		В С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог
		13 квітня 2017 року ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, в якому просив: 
		визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи під час мобілізації періоду з 19 квітня 2015 року по 7 квітня 2016 року включно у потрійному розмірі та перерахунку пенсії згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету на територіальної цілісності України за №3258 від 16 червня 2016 року, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), та довідки про заробітну плату від 15 липня 2016 року №3883, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), та згідно довідки, виданої відокремленим підрозділом «Шахта Тошківська» державного підприємства «Первомайськвугілля» від 12 квітня 2016 року №264 з 1 вересня 2016 року; 
		зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у місті Лисичанськ Луганської області зарахувати до стажу роботи під час мобілізації період з 19 травня 2015 року по 7 квітня 2016 року включно у потрійному розмірі та здійснити перерахунок пенсії згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за № 3258 від 16 червня 2016 року, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), довідки про заробітну плату від 15 липня 2016 року №3883, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), та згідно довідки, виданої відокремленим підрозділом «Шахта Тошківська» державного підприємства «Первомайськвугілля» від 12 квітня 2017 року №264, з 1 вересня 2016 року та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії з 1 вересня 2016 року.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Постановою Лисичанського міського суду від 8 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо незарахування до страхового стажу роботи під час мобілізації періоду з 19 квітня 2015 року по 7 квітня 2016 року включно та непроведення перерахунку пенсії згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за №3258 від 16 червня 2016 року, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), та довідки про заробітну плату від 15 липня 2016 року №3883, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), та згідно довідки, виданої відокремленим підрозділом «Шахта Тошківська» державного підприємства «Первомайськвугілля» від 12 квітня 2016 року №264, з 1 вересня 2016 року. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області зарахувати до страхового стажу роботи військову службу ОСОБА_1 в особливий період з 19 квітня 2015 року по 7 квітня 2016 року включно та здійснити перерахунок пенсії згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за № 3258 від 16 червня 2016 року, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), довідки про заробітну плату від 15 липня 2016 року №3883, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), та згідно довідки, виданої відокремленим підрозділом «Шахта Тошківська» державного підприємства «Первомайськвугілля» від 12 квітня 2017 року №264, з 1 вересня 2016 року та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії з 1 вересня 2016 року. В іншій частині позову відмовлено.
		Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, зазначив, що страховий стаж, необхідний для перерахунку пенсії, обраховується особам, що проходили військову службу, на підставі спеціальних норм права, у той час як норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині обрахування страхового стажу на підставі персоніфікованого обліку і сплати внесків є нормами загальними, і не регулюють спірні правовідносини. Позивачу останній перерахунок пенсії провадився на підставі заяви від 13 березня 2014 року. 
		Згідно Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15/2015 "Про часткову мобілізацію" позивач з 19 травня 2015 року був призваний на військову службу в особливий період, отримував грошове забезпечення та по 7 квітня 2016 року приймав участь в АТО.
		Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність у проведенні перерахунку пенсії за заявою позивача від 9 вересня 2016 року, подання якої відповідачем не заперечується, є протиправною.
		Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції зазначив, що час військової служби в особливий період зараховувався у трикратному розмірі тільки до стажу держаної служби, а не страхового стажу, необхідного для перерахунку розміру пенсії. Тому підстав для задоволення позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання проведення перерахунку пенсії із врахуванням страхового стажу у потрійному розмірі немає.
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області задоволено. Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 8 травня 2017 року в справі скасовано. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
		Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на час звернення позивача до пенсійного органу не містить будь-яких виключень щодо включення періоду військової служби застрахованих осіб, призваних за призивом під час мобілізації на особливий період, до страхового стажу та збереження страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у випадках ненарахування та несплати роботодавцем за них єдиного соціального внеску, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність матеріалами справи та обґрунтованість вимог позивача щодо порушення його права на зарахування до страхового стажу роботи військової служби в особливий період для перерахунку пенсії із врахуванням довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин статтю 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки спеціальною нормою є частина сьома статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.
		У зв`язку із чим позивач вважає, що в даному випадку страхові внески не повинні з нього стягуватися за час його участі в антитерористичній операції, як мобілізованої особи, і тому позивач має право на зарахування до стажу роботи в особливий період, не залежно від сплати страхових внесків.
		Наполягає на тому, що судом першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
		Позиція інших учасників справи
		Від відповідача відзиву або заперечень на касаційні скарги позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №415/2135/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
		У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі  КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
		Суддя-доповідач ухвалою від 3 березня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №415/2135/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 4 березня 2020 року.
		При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.
		9 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням періоду участі в антитерористичній операції та довідок про заробітну плату №3883 від 15 липня 2016 року та №264 від 12 квітня 2017 року.
		Листом Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області №159/М-7 від 16 вересня 2016 року позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, та зазначено, що за даними електронної справи останній перерахунок пенсій був здійснений на підставі заяви позивача з 1 березня 2014 року. Загальний страховий стаж враховано відповідно до статті 24 України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по 30 листопада 2013 року. За даними персоніфікованого обліку страхувальник ВП «Шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» сплатив страхові внески по 31 травня 2015 року. Окрім цього пенсійний орган наголосив, що законодавством України, починаючи з 1 липня 2000 року нарахування та перерахунок пенсій здійснюється лише на підставі даних персоніфікованого обліку, тому відсутні підстави здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про нараховану заробітну плату.
		Аналогічна відповідь на адресу позивача надійшла від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за №458/М-11 від 17 листопада 2016 року та за №МО-6057629 від 23 листопада 2016 року, №23/М-7 від 28 березня 2017 року.
		Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Статтею 17 Основного Закону Держави встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
		Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
		Згідно цієї норми підставою для проведення перерахунку є наявність 24 місяців страхового стажу після призначення/попереднього перерахунку пенсії.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
		У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
		Відповідно до статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
		В ході розгляду справи встановлено, що позивач у спірний період був призваний на військову службу в зв`язку з чим підлягав у цей період загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.
		Отже, виходячи з наведеного, час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу.
		Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж це період, упродовж якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
		Проте, частиною сьомою статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.
		Таким чином, у даному випадку страхові внески (єдиний внесок) не нараховувалися та не сплачувались у зв`язку із звільненням від сплати такого податку в порядку статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
		Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 14 лютого 2019 року у справі №308/8839/16-а, від 23 липня 2019 року у справі №346/6411/16-а, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17 та від 18 вересня 2019 року у справі № 347/1233/17.
		Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що страховий стаж, необхідний для перерахунку пенсії, обраховується особам, що проходили військову службу, на підставі спеціальних норм права, у той час як норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині обрахування страхового стажу на підставі персоніфікованого обліку і сплати внесків є нормами загальними і не регулюють спірні правовідносини.
		Таким чином, суд першої інстанції прийняв судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тоді як судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме статтю 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та скасовано судове рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону.
		Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Враховуючи викладене вище, суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, тоді як висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими. 
		У зв`язку із чим суд приходить до висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року необхідно скасувати, а постанову Лисичанського міського суду від 8 травня 2017 року  залишити в силі.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Зважаючи на те, що особа, яка подає касаційну скаргу, звільнена від сплати судового збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасувати.
		Постанову Лисичанського міського суду від 8 травня 2017 року залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий Я.О. Берназюк 
		Судді:І.В. Желєзний
		Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...