Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/3113/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2020. Зареєстровано: 06.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 04.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/49051/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 березня 2020 року 
		Київ
		справа №822/3113/17
		провадження №К/9901/49051/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
		за позовом адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року, прийняту у складі головуючого-судді Лабань Г. В., та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Кузьмишина В. М. (головуючий), Ватаманюка Р. В., Сушка О. О.
		І. Суть спору
		1. У листопаді 2017 року адвокат ОСОБА_1 (надалі також позивач, адвокат ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області (надалі також відповідач, КДКА, Комісія), в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення КДКА від 10 жовтня 2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач стверджував, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 822/1343/17, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, скасовано рішення КДКА від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та зобов`язано Комісію повторно перевірити скаргу громадянина ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 із урахуванням обставин, установлених у цій адміністративній справі.
		Однак, під час повторного розгляду скарги КДКА прийняла оскаржуване рішення та дійшла висновку про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. 
		Позивач стверджував, що висновок відповідача є необґрунтованим, не підтверджений жодними належними і допустимими доказами.
		3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідача зазначив, що Комісією під час повторного розгляду скарги враховано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року по справі № 822/1343/17 та в межах компетенції прийнято відповідне рішення.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		4. Відповідно до Свідоцтва про право про право зайняття адвокатською діяльністю від 11 листопада 2015 року серії ХМ № 000020 ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів Хмельницької області від 15 жовтня 2015 року № 13-5/15.
		5. Згідно з витягом з Протоколу засідання Правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація Адвокатів України» від 26 травня 2016 року № 5/2016 позивача обрано головою Хмельницького відділення ВГО «Асоціація Адвокатів України». Позивачу неодноразово оголошувались подяки і він в 2015 - 2016 роках підвищував кваліфікацію адвоката, за що отримав 53 залікових балів за участь у заходах з підвищення кваліфікації адвокатів України. З 11 листопада 2015 року по 24 квітня 2017 року до ОСОБА_1 не застосовувались стягнення.
		6. Рішенням КДКА від 24 квітня 2017 року адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. 
		7. Так, указане рішення прийняте за скаргою ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 . 
		8. Під час розгляду дисциплінарної справи, з-поміж іншого, встановлено, що скаржник ОСОБА_3 ініціював внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей (надалі - ЄРДР) про підробку повістки та використання завідомо підробленого документу. 
		9. Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 5 квітня 2017 року зобов`язано посадових осіб Шепетівського відділення поліції ГУНП в Хмельницькій області внести відомості до ЄРДР по факту підробки повістки про виклик до Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/15853/16-ц.
		10. Хмельницьким міськрайонним судом проведено службове розслідування, в результаті якого встановлено, що повістку про виклик до Хмельницького міськрайонного суду адвоката ОСОБА_1. і його помічника ОСОБА_5 у справі № 686/15853/16-ц на 13 жовтня 2016 року не виписував ні секретер, ні помічник судді, в провадженні якого знаходиться справа. Більше того, виписати цю повістку взагалі не було можливості, оскільки на той час адвокат ОСОБА_1. не був представником в зазначеній справі. ОСОБА_1 вступив у справу 17 листопада 2016 року.
		11. 27 березня 2017 року адвокат ОСОБА_1. знайомився з матеріалами справи №  686/2386/13-ц-/2/686/24/17 у Шепетівському міськрайонному суді. Після його ознайомлення із справи зникли оригінали повісток на 30 жовтня 2016 року та 3 листопада 2016 року, про які йдеться. У місцях підшивки зазначених документів наявні їх залишки. Факт крадіжки повісток зі справи встановлено актом службового розслідування, проведеного в той же день у Шепетівському міськрайонному суді.
		12. Під час прийняття рішення від 24 квітня 2017 року КДКА дійшла висновку, що поведінка адвоката була такою, що обумовила наявність істотних сумнівів в його добропорядності, оскільки дала підстави для осіб, котрі проводили службове розслідування, пов`язати факт зникнення повісток саме із діями ОСОБА_1 , який безпосередньо перед тим знайомився із матеріалами справи. Крім того, має значення і та обставина, що оригінали повісток представляють собою важливий та чи не основний доказ наявності події злочинів, пов`язаних із підробкою документів чи використанням завідомо підроблених документів, у зникненні якого, перш з все, зацікавлена особа, яка їх подала до суду, і в такий спосіб використала, а тобто адвокат ОСОБА_1 . Діями адвоката ОСОБА_1 заподіяна значна шкода інтересам адвокатури, оскільки вчинене істотно підриває авторитет адвокатури; знищує повагу до статусу адвоката; створює в суспільстві негативне уявлення про адвокатуру. Тому допущене адвокатом ОСОБА_1 порушення кваліфікується як грубе. Також, палата прийняла до уваги, що адвокат несе відповідальність за дотримання Правил адвокатської етики його помічником. Усі дії адвокат ОСОБА_1 вчиняв спільно із своїм помічником ОСОБА_5 , в такий спосіб не тільки не забезпечуючи дотримання останнім Правил адвокатської стики, але і активно залучаючи його та подаючи особистий приклад порушення. Така поведінка посилює ступінь вини ОСОБА_1 
		13. Адвокат ОСОБА_1 оскаржив рішення Комісії від 24 квітня 2017 року до суду.
		14. Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 31 липня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, у справі № 822/1343/17 за позовом ОСОБА_1 до КДКА про визнання протиправним та скасування рішення адміністративний позов задовольнив частково:
		14.1. скасував рішення Комісії від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;
		14.2. зобов`язав КДКА повторно перевірити скаргу громадянина ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 з урахуванням обставин, встановлених у цій адміністративній справі.
		15. За змістом указаних судових рішень у справі № 822/1343/17, факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку не ставиться під сумнів у даній справі, однак відповідачем при вирішенні питання про притягнення адвоката до відповідальності, передбаченої статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не враховано тяжкості вчиненого адвокатом проступку та його характеристики.
		16. 10 жовтня 2017 року КДКА повторно розглянула скаргу ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 , під час розгляду якої встановила ті ж самі обставини та прийняла рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
		17. Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		18. Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 6 грудня 2017 року, яку залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, в позові відмовив.
		19. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення КДКА від 10 жовтня 2017 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік обґрунтованим і правомірним.
		20. Апеляційний суд, погодившись із позицією суду першої інстанції, також зазначив, що прийняте відповідачем рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік відповідає характеру вчиненого проступку, наслідкам, до яких він призвів, а також характеристиці особи адвоката.
		21. При цьому суди обох інстанцій зауважили на тому, що факт учинення позивачем дисциплінарного проступку не ставився під сумнів і судами при прийнятті постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 822/1343/17.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		22. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, а також неповноту судового розгляду.
		23. З-поміж іншого, ОСОБА_1 наполягає на тому, що за змістом статті 31 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон № 5076-VI), яка передбачає вичерпний перелік підстав для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, підставою для такого зупинення може бути, зокрема, систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики. Однак, за твердженням позивача, суди у справі № 822/1343/17 дійшли висновку про те, що порушення ним Правил адвокатської етики не є грубим.
		Також автор касаційної скарги стверджує, що судами не враховано того, що рішення КДКА від 10 жовтня 2017 року прийнято на підставі висновків, що ґрунтуються на припущеннях, зроблених без наявності жодних належних і допустимих доказів, вироку суду, що набрав законної сили. 
		24. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
		25. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
		26. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		27. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		28. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		29. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
		30. Згідно зі статтею 341 указаного Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		31. За змістом статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
		Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
		32. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону № 5076-VI).
		33. Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 5076-VI особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту:
		"Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".
		34. Професійні обов`язки адвоката визначає стаття 21 Закону № 5076-VI. 
		Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:
		1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
		2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
		3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
		4) підвищувати свій професійний рівень;
		5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
		6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. <...>
		35. Статтею 33 Закону № 5076-VI обумовлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		36. Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є:
		1) порушення вимог несумісності;
		2) порушення присяги адвоката України;
		3) порушення правил адвокатської етики;
		4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
		5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;
		6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
		7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		37. За змістом статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
		1) попередження;
		2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
		3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
		38. При цьому відповідно до частин першої, другої статті 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:
		1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності;
		2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону;
		3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;
		4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.
		Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
		1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
		2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
		3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
		39. На час виникнення спірних правовідносин були чинними Правила адвокатської етики, затверджені Установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (надалі - Правила адвокатської етики), згідно з абзацами четвертим і п`ятим преамбули яких надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
		Дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил розглядається світовою адвокатською спільнотою як необхідна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві.
		40. У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності; 
		Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (пункти 1, 3 статті 7 Правил адвокатської етики).
		41. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва;
		Адвокат зобов`язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення (пункти 1, 2 статті 11 Правил адвокатської етики).
		42. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві;
		Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших (пункти 1, 2 статті 12 Правил адвокатської етики).
		43. За приписами частини першої статті 72 КАС України в редакції, яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		44. Відповідно до частин четвертої, сьомої статті 78 КАС України в редакції, яка діяла на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
		45. Надаючи оцінку встановленим судами фактичним обставинам справи крізь призму аргументів, висловлених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із такого.
		46. Передусім, зважаючи на вищенаведені норми процесуального закону, під преюдиційними обставинами, встановленими рішенням суду в іншій адміністративній справі, що набрало законної сили, слід вважати виключно обставини щодо фактів, а не їх юридичної кваліфікації.
		47. Враховуючи те, що як суди під час розгляду цієї справи, так і ОСОБА_1. у своїй касаційній скарзі, посилаються на наявність у рішеннях судів у справі № 822/1343/17 преюдиційних обставин, що мають значення для розгляду цієї справи, Верховний Суд наголошує на протилежному та зазначає, що як висновки судів у вказаній справі щодо наявності або відсутності у діянні ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку (порушення Правил адвокатської етики), так і висновки щодо того, чи є порушення Правил адвокатської етики грубими, належать до правової оцінки судами установленим ними під час розгляду справи фактичним обставинам останньої. 
		48. Інших обставин, відмінних від зібраних під час дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1 , суди у рішеннях у справі № 822/1343/17 не встановлювали.
		49. Отже, окреслені висновки судів, наведені в рішеннях у справі № 822/1343/17, не мають для розгляду цієї справи преюдиційного значення.
		50. Надалі суд касаційної інстанції зазначає, що із загального аналізу приписів Закону № 5076-VI висновується таке.
		51. Підставою для застосування на адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних саме проступків, до яких законодавець відніс порушення правил адвокатської етики. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
		52. У разі прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідний дисциплінарний орган, із урахуванням обставин вчинення проступку, його наслідків, особи адвоката та інших обставин, вирішує питання щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, що накладається на адвоката, який має відповідати вимогам Закону № 5076-VI і належним чином вмотивований у відповідному рішенні.
		53. Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України повинен дослідити, чи є оспорювані рішенням, дії чи бездіяльність відповідача прийнятими (вчиненими, допущеними), зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
		54. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
		- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
		- чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; 
		- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
		- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
		55. При цьому слід ураховувати, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання дисциплінарного провадження.
		56. З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє аргументи позивача щодо неможливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність судового рішення, яке набрало законної сили, та яким підтверджено обставини, що ставляться йому в провину.
		57. Повертаючись до обставин цієї справи, суд касаційної інстанції зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях, на підставі аналізу встановлених під час судового розгляду обставин, констатували наявність у діянні ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а саме порушення правил адвокатської етики.
		58. Між тим, суди обох інстанцій, аналізуючи встановлені у справі фактичні обставини, усунулись від кваліфікації порушення правил адвокатської етики як грубих, не проаналізувавши в цьому аспекті і спірне рішення КДКА, що, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI, є обов`язковим для розв`язання цього спору по суті та визначення, чи відповідає застосований до позивача вид стягнення вимогам закону.
		VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги
		59. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що потягло порушення норм процесуального права та недотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило належне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		60. Своєю чергою, суд касаційної інстанції у силу приписів статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів і їх оцінки.
		61. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		62. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і мотивів та надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України. 
		VІI. Судові витрати
		63. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
		Керуючись пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 260, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 822/3113/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		 
		Судді                                                                                                    В. М. Бевзенко
		 
		                                                                                                    Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...