Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/689/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2020. Зареєстровано: 06.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 05.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/8864/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 березня 2020 року 
		Київ
		справа №802/689/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/8864/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Жука А.В.,
		суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду 
		за касаційною скаргою Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (в/ч НОМЕР_1 ) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2016 (головуючий суддя  Слободонюк М.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В. Ю., суддів Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.) 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення;
		- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у відповідності до вимог ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та змісту Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №276 від 24.04.2012; 
		- зобов`язати відповідача відшкодувати у немайновий спосіб завдану ОСОБА_1 моральну шкоду шляхом надіслання на його адресу рекомендованого поштового листа за підписом начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України із визнанням факту порушення командуванням в/ч НОМЕР_1 вимог ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та змісту Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №276 від 24.04.2012, у взаємовідносинах з позивачем.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 27.02.2015 на підставі Указу Президента України №5/2015 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» він був мобілізований для проходження військової служби, в якості офіцера запасу. На підставі наказу начальника Західного регіонального управління ДПСУ №89 від 13.03.2015 призначений на посаду офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ). В подальшому згідно наказу Адміністрації ДПСУ № 503-ос від 16.06.2015 знаходився у розпорядженні начальника Східного регіонального управління та на підставі наказу останнього №383-ос від 24.06.2015 був призначений на посаду старшого офіцера з організації та контролю оперативно-розшукової діяльності оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №118-ос від 24.06.2015 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення. В процесі проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у зв`язку із переїздом на нове місце служби, а саме до Донецького прикордонного загону, у листопаді 2015 року ним був поданий рапорт до командування ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату йому підйомної допомоги, передбаченої ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак, 26.04.2016 на його поштову адресу надійшла довідка про заробітну плату, зі змісту якої вбачалось, що вищенаведена підйомна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення відповідачем виплачена не була.
		3. На підставі зазначеного, вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягала у невиплаті йому підйомної допомоги, протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		4. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016, адміністративний позов задоволено частково. 
		5. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у відповідності до вимог ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ та змісту Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.04.2012 №276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2012 за №773/21086. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		6. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 27.02.2015 відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» був призваний на військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Враховуючи положення ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 15.09.2015, що набула чинності 25.10.2015), постанови Кабінету Міністрів України №111 від 09.04.2014 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період», суд дійшов висновку про те, що позивач повинен користуватись правами і пільгами та забезпечуватись всіма видами забезпечення, в тому числі і грошовим забезпеченням, що передбачені для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом.
		7. Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем безпідставно не здійснені нарахування та виплата позивачу підйомної допомоги, у зв`язку з чим позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), яка полягала у ненарахуванні та невиплаті йому підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення, підлягає задоволенню.
		8. Разом з тим, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції вказав, що вимога позивача про зобов`язання відповідача відшкодувати у немайновий спосіб завдану йому моральну шкоду шляхом надіслання на його адресу рекомендованого поштового листа за підписом начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України із визнанням факту порушення спрямована не на відшкодування завданої відповідачем майнової шкоди, а на усунення наявного у позивача відчуття несправедливості, що викликане бездіяльністю відповідача. Визнання ж судовим рішенням факту протиправної бездіяльності відповідача та зобов`язання його відновити порушене право є достатньо справедливою сатисфакцією моральної шкоди, якої міг зазнати позивач. З таких мотивів суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в цій частині. Суд апеляційної інстанції погодився із вказаними висновками та також зазначив про відсутність підстав для зобов`язання відповідача вчиняти будь-які додаткові дії на визнання факту, який уже встановлений судом.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		9. 10.10.2016 Донецьким прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (в/ч НОМЕР_1 ) подано касаційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016.
		10. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
		11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем діяла редакція Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», нормами якої не було передбачено отримання офіцерським складом підйомної допомоги при переїзді на нове місце служби. Відповідач вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано норми законодавства щодо належності підйомної допомоги до виду грошового забезпечення. Так, скаржник посилається на ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, та вказує на те, що підйомна допомога у зв`язку з переїздом на нове місце служби не є одноразовою грошовою допомогою та не входить до складу грошового забезпечення всіх категорій військовослужбовців. Тому, на думку відповідача, позивач не мав права на виплату йому підйомної допомоги.
		12. Відповідач також зазначає, що військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, та військова служба за призовом осіб офіцерського складу є різними видами проходження військової служби. Відповідач вказує на те, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та помилково визнаний судами особою офіцерського складу, яка проходила службу за призовом.
		13. Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
		14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2016 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		15. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/8864/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» цього кодексу.
		16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 для розгляду справи №802/689/16-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя  Гриців М.І., судді  Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
		17. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №772/0/78-19 від 19.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І.
		18. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019 для розгляду справи №802/689/16-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя  Стеценко С.Г., судді  Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
		19. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Стеценка С.Г., Бучик А.Ю., Тацій Л.В. у даній справі.
		20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №2226/0/78-19 від 26.12.2019 призначено повторний автоматизований розподіл.
		21. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 для розгляду справи №802/689/16-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя  Жук А.В., судді  Білак М.В., Калашнікова О.В.
		22. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.10.2003 на підставі наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №59-ос від 09.09.2003 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас Збройних Сил України на підставі абз. «г» п. 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.2001 у зв`язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв`язку із проведенням організаційних заходів.
		24. 27.02.2015 відповідно до Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією.
		25. На підставі наказу начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №89 від 13.03.2015 ОСОБА_1 призначений на посаду офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ).
		26. В подальшому, згідно з наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №503-ос від 16.06.2015 та наказом Східного регіонального управління №383-ос від 24.06.2015 позивач виведений у розпорядження начальника Східного регіонального управління та призначений на посаду старшого офіцера з організації та контролю оперативно-розшукової діяльності оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ).
		27. Відповідно до наказу №118-ос від 24.06.2015 ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу Донецького прикордонного загону та всіх видів забезпечення та 02.07.2015 приступив до виконання службових обов`язків (наказ №124-ос від 02.07.2015).
		28. У зв`язку із переведенням позивача для подальшого проходження військової служби до Донецького прикордонного загону, 23.11.2015 ним був поданий рапорт про виплату передбаченої ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення.
		29. На підставі Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014 року №607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 №15» від 25.03.2016, наказом начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №74-ос від 07.04.2016, майора за призовом ОСОБА_1 , старшого офіцера оперативно-розшукового відділу звільнено в запас з військової служби та виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, у зв`язку з вислугою встановлених строків військової служби (пп. «є» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).
		30. 26.04.2016 зі змісту отриманої довідки про заробітну плату №344 від 14.04.2016 позивачу стало відомо, що вищезазначена підйомна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення йому виплачена не була. При цьому відповідачем зазначено про відсутність у позивача права на отримання підйомної допомоги.
		ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		31. Конституція України
		31.1 Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		32. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу»
		32.1. У відповідності до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 2 Закону проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
		33. Закон України «Про Державну прикордонну службу України»
		33.1. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 25 Закону військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		34. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
		34.1. Частинами 1, 2 статті 9 Закону встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		34.2. Відповідно до ч. 3 ст. 9-1 Закону (в редакції, чинній до 25.10.2015) при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується, зокрема, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби. 
		35. Постанова Кабінету Міністрів України №111 від 09.04.2014 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період»
		35.1. Вказаною постановою установлено, що з 18.03.2014 військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, грошове забезпечення виплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
		36. Інструкція про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №276 від 24.04.2012
		36.1. Відповідно до п. 1 Інструкції військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
		IV. Позиція Верховного Суду
		37. Згідно зі ст. 327 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		38. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		39. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		40. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.02.2015 на підставі Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» позивач був мобілізований для проходження військової служби в якості офіцера запасу та 13.03.2015 призначений на посаду офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу Мукачівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
		42. В процесі проходження позивачем військової служби, 24.06.2015 він був зарахований до особового складу Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України, та приступив до виконання службових обов`язків 02.07.2015.
		43. У зв`язку із переїздом на нове місце служби, у листопаді 2015 року позивачем був поданий рапорт до командування ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату йому підйомної допомоги, передбаченої ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		44. Зазначеною статтею (в редакції, чинній до 25.10.2015) встановлено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується, зокрема, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби. 
		45. З урахуванням встановлених обставин справи такий вид військової служби, яку позивач проходив у вказаний період, відсутній в абз. 1 ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час переведення позивача на нове місце служби в інший населений пункт.
		46. Законодавець, вносячи до ч. 3 ст. 9-1 зазначеного Закону зміни Законом №683-VIII від 15.09.2015 (який набрав чинності 25.10.2015), фактично доповнив категорію військовослужбовців за видом проходження військової служби, які мають право на отримання підйомної допомоги, а саме: ті, хто перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу.
		47. Отже, підйомну допомогу, передбачену ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт мали право отримати до 25.10.2015 військовослужбовці, які проходили військову службу за контрактом, а також ті, хто перебували на кадровій військовій службі, а після 25.10.2015 - військовослужбовці, які проходили військову службу за контрактом, а також ті, хто перебували на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу.
		48. Оскільки підйомна допомога виплачується військовослужбовцю при його фактичному переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, а станом на час призначення ОСОБА_1 на посаду старшого офіцера з організації та контролю оперативно-розшукової діяльності оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) (24.06.2015) та його переїзду (02.07.2015 приступив до виконання службових обов`язків), він не проходив військову службу за контрактом, а також не перебував на кадровій військовій службі, то Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині оскаржуваної бездіяльності відповідача та зобов`язання його нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до вимог частини третьої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		49. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання нарахувати і виплатити позивачу підйомну допомогу, суди першої та апеляційної інстанції посилалися на постанову Кабінету Міністрів України №111 від 09.04.2014, якою установлено, що з 18.03.2014 військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, грошове забезпечення виплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом. При цьому судом першої інстанції, з посиланням на ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зроблено висновок про те, що підйомна допомога є складовою та відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		50. Верховний Суд зауважує, що склад грошового забезпечення військовослужбовців дійсно визначений статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою до грошового забезпечення віднесено: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Проте, у наведеному переліку відсутній такий вид виплати як підйомна допомога. 
		51. Отже, за приписами статей 9, 9-1 зазначеного Закону підйомна допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Аналогічна правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постанові від 28.11.2019 у справі №802/1470/16-а.
		52. Окрім того, судами не взято до уваги положення постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинною на момент виникнення спірних правовідносин). Вказаною постановою затверджено, зокрема, додаткові виплати грошового забезпечення військовослужбовців, у переліку яких також відсутнє грошове забезпечення у вигляді підйомної допомоги.
		53. Верховний Суд звертає увагу на те, що помилковим є ототожнення понять «військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період» та «військова служба за призовом осіб офіцерського складу», оскільки за правилами ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» це є різними видами військової служби.
		54. Відтак, висновки судів першої та апеляційної інстанції, на підставі яких судом першої інстанції прийнято рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання нарахувати і виплатити позивачу підйомну допомогу, ґрунтуються на неправильному тлумаченні ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що в силу ст. 351 КАС України є неправильним застосуванням норм матеріального права.
		55. Враховуючи викладене, оскільки у відповідача відсутній обов`язок виплатити позивачу підйомну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Верховний Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача протиправною, а також про нарахування та виплату йому підйомної допомоги, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Враховуючи те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від зазначених вище вимог, то такі вимоги також не підлягають задоволенню.
		56. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		57. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		58. Відповідно до ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		59. Згідно зі ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		60. З огляду на викладене, враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 КАС України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (в/ч НОМЕР_1 ) задовольнити.
		 
		2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016  скасувати.
		 
		3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		А.В. Жук
		М.В. Білак 
		О.В. Калашнікова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...