Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/2778/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2020. Зареєстровано: 06.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 14.07.2020 (частково)
Результат оскарження 14.07.2020 Харківський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/621/70/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220300000762

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №621/2778/19 
		Пр. №1-кп/621/70/20
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		   05 березня 2020 року                                 м. Зміїв
		Зміївський районний суд Харківської області у складі:
		   головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		   за участі: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		   прокурора  ОСОБА_4 ,
		   потерпілої - ОСОБА_5 ,
		   обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		   захисника  ОСОБА_7 ,
		   перекладача  ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019220300000762 за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нігір Ніколаєвськ на Амурі Хабаровського краю РФ, є громадянином України, має середню освіту, розлучений, не працює, зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , судимий:
		1) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 09 квітня 2013 року за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 10 років, 14 грудня 2018 року звільнений від відбування покарання на підставі постанови Балаклійського районного суду Харківської області в зв`язку з хворобою на невідбутий термін покарання строком 3 роки 2 місяці 10 днів,
		у злочинах, передбачених частиною2 статті263, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України,
		в с т а н о в и в:
		27 серпня 2019 року близько 14:00 години ОСОБА_6 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, прибув до приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП «Зміївська ЦРЛ», за адресою вул. Миру, 22 с. Височинівка Зміївського району Харківської області маючи при собі меч виготовлений з наслідуванням японських коротких мечів «вакідзасі», що відноситься до категорії холодної зброї, виготовлений саморобним способом. 
		В той же день та час за вказаною адресою у приміщенні АЗПСМ лікар ОСОБА_9 , зробила зауваження ОСОБА_6 , щодо його перебування в медичному закладі зі зброєю в руках, на зауваження ОСОБА_6 , діючи із хуліганських мотивів, виражаючи явне нехтування до існуючих в суспільстві норм моралі та поведінки в присутності працівників амбулаторії ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , та відвідувача ОСОБА_10 , почав висловлюватись на адресу персоналу нецензурною лайкою. Продовжуючи діяти умисно зі хуліганських мотивів з особливою зухвалістю, що виразилася в нахабно виявленому зневажливому, зверхньому ставленні до громадського порядку та існуючих в суспільстві норм поведінки, ОСОБА_6 , став погрожувати ОСОБА_5 , фізичною розправою після чого в присутності персоналу та відвідувачів амбулаторії оголив меч із чохла, зробив ним декілька розмахів та приставив його до ОСОБА_5 , з погрозою його застосування та заявив присутнім про безкараність за будь-які його вчинки. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 , демонструючи свою перевагу над присутніми, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, деякий час тримав та розмахував ним перед тулубом та обличчям ОСОБА_5 , висловлюючи погрози його застосування, припинивши свої дії лише після прохань ОСОБА_5 , залишив заклад. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , робота медичного закладу була перервана та в подальшому припинена, що позбавило можливості отримання громадянами належної та вчасної медичної допомоги.
		Зазначеними діями ОСОБА_6 , вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене особою, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто злочин, передбачений частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України.
		Крім того 27.08.2019 року, ОСОБА_6 , за місцем проживання у будинку АДРЕСА_1 маючи умисел на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, для використання в особистих цілях, взяв із собою меч та направився до приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Миру, 22 в с. Височинівка Зміївського району Харківської області де вчинив хуліганські дії.
		Цього ж дня, близько 16 го. 00 хв., ОСОБА_11 , проїжджаючи на автомобілів в с. Височинівка побачивши ОСОБА_6 , з мечем у руці, вирішив забрати зброю, з метою припинення його подальших протиправних дій. Після чого, ОСОБА_11 , поклав меч у багажне відділення належного йому автомобіля, в подальшому, а саме о 17 год. 20 хв. 27.08.2019 року добровільно видав працівникам поліції меч, який ОСОБА_6 , незаконно носив, без передбаченого законом дозволу.
		Зазначеними діями ОСОБА_6 , вчинив незаконне носідання холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, тобто злочин, передбачений частиною 2 статті 263 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_6 , вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав частково. Не заперечував проти наявності в його діях складу частини 2 статті 263 Кримінального кодексу України, а саме той факт, що мав холодну збою, яку носив при собі, однак, спростував, що вилучений та визнаний речовим доказом предмет належить йому. Вказав на підміну знаряддя злочину, відсутність будь-яких доказів на підтвердження його вини, фальсифікацію матеріалів справи, факт того, що обвинувачення грунтується на наявності у нього попередніх судимостей. За частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України ОСОБА_6 , свою вину не визнав, вказуючи, що 27.08.2019 року дійсно звертався до амбулаторії загальної сімейної медицини з огляду на незадовільний стан здоров`я, однак, будь-яких хуліганських дій не вчиняв, тим більше з застосування холодної зброї, наголосив на відсутність підстав для вчинення хуліганських дій та погроз відносно потерпілої. 
		На початку судового розгляду вибачився перед потерпілою ОСОБА_5 , однак, у судових дебатах вказав на те, що потерпіла обмовляє його та безпідставно звинувачує у вчиненні протиправних дій.
		Зазначив, що страждає на низку хвороб, має незадовільний стан здоров`я, є інвалідом ІІ групи, в огляду на що, просив призначити йому покарання не пов`язане з позбавлення волі.
		Незважаючи на невизнання та часткове визнання вини ОСОБА_6 , в інкримінованих йому злочинах, його вина, підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, які в сукупності та взаємозв`язку є достатніми для постановлення обвинувального вироку:
		Так, потерпіла ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснила, що працює медичною сестрою в амбулаторії с. Височинівка Зміївського району Харківської області та 27 серпня 2019 року перебувала на робочому місці. Близько 14 год., до амбулаторії прийшов ОСОБА_6 , який за зовнішніми ознаками перебував у стані алкогольного сп`яніння та звернувся за наданням медичної допомоги. У кабінеті перебувала лікар ОСОБА_9 та стороння особа  відвідувач амбулаторії ОСОБА_10 , у присутності яких, ОСОБА_6 , без будь-яких причин, дістав меч з чохла та приставив його до її грудей, висловлюючи при цьому погрози, залякування, розмахував зброєю. Відчувши реальну загрозу життю, вона почала заспокоювати ОСОБА_6 , на що він помістив зброю в чохол та пішов. Робота закладу була зірвана, лікарю ОСОБА_9 , від пережитого стресу стало погано. Вони повідомили про вказану подію керівництву та звернулись до поліції.
		Показання потерпілої ОСОБА_5 , у повному обсязі узгоджуються з показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які знаходилися в приміщенні амбулаторії.
		Так, свідок ОСОБА_9 , показала суду про те, що 27 серпня 2019 року здійснювала прийом громадян у амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Височинівка. Близько 13 год. 45 хв., до кабінету зайшов ОСОБА_6 , у стані сп`яніння, мав при собі меч. На нецензурні висловлювання з проханням виміряти тиск, вона зробила зауваження ОСОБА_6 , та надала рекомендації щодо поліпшення стану здоров`я на що останній дістав меч із чохла та приставив його до грудей медичної сестри ОСОБА_5 , висловлюючи при цьому погрози, розмахуючи зброєю. Після вмовлянь ОСОБА_5 , останній припинив свої дії та пішов. Однак, вона була вкрай налякана діями ОСОБА_6 , з огляду на стан здоров`я після події не мала змоги виконувати свої обов`язки в зв`язку з чим робота медичного закладу була припинена.
		Свідок ОСОБА_10 , показав про те, що 27 серпня 2019 року, перебував у амбулаторії с. Височинівка де побачив ОСОБА_6 , який прийшов до амбулаторії у стані сп`яніння з мечем. В супроводженні нецензурних висловлювань витяг меч з чохла, розмахував перед обличчям та тулубом ОСОБА_5 , висловлював погрози. 
		ОСОБА_11 , допитаний у якості свідка суду показав, що в належному йому автомобілі з письмового дозволу, 27.08.2019 року, працівниками поліції був вилучений меч, який належить ОСОБА_6 . Підтвердив факт того, що раніше неодноразово бачив ОСОБА_6 з вказаним предметом.
		У судовому засіданні досліджені письмові докази, а саме:
		-витяг з ЄРДР № 12019220300000762 від 27 серпня 2019 року за частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України;
		-протокол про прийняття від ОСОБА_5 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27 серпня 2019 року;
		- рапорт сімейного лікаря ОСОБА_9 , про те, що 27.08.2019 року близько 14 год., до амбулаторії загальної сімейної медицини с. Височинівка у стані алкогольного сп`яніння увійшов ОСОБА_6 , почав нецензурно висловлюватись, погрожувати (розмахував саблею). (т. 2 а.с.128)
		- заява ОСОБА_11 , на огляд автомобіля від 27.08.2020 року;
		- протокол огляду місця події (з фототаблицями) від 27 серпня 2019 року за адресою м. Зміїв, вул. Донецька, 26, в ході якого в салоні автомобіля Ford Fiesta, огляд якого проведено з письмового дозволу власника, виявлено та вилучено предмет схожий на меч. В ході проведення огляду ОСОБА_11 , пояснив, що вказаний предмет він забрав у ОСОБА_6 , який перебував у стані сп`яніння. (т. 2 а.с. 18-22)
		-протокол огляду предметів від 28.08.2019 року: мобільного телефону марки Samsung GT-Е12102; предмета схожого на меч типу «катана», в чохлі із дерева, довжиною рукоятки 24 см., леза 54 см. (т. 2 а.с.23 -25)
		- висновок експерта №11/312СЕ-19 від 12.09.2019 року, відповідно до якого наданий на дослідження предмет виготовлений з наслідуванням японських коротних мечів «вакідзасі» відноситься до категорії холодної зброї, виготовлений саморобним способом. (т.2 а.с. 82-85).
		- постанову від 28.08.2019 року про визнання речовим доказом  меча по типу «катана» в чохлі із дерева та мобільного телефону марки Samsung GT-Е12102.
		-протокол слідчого експерименту від 13.09.2019 року та ілюстративний матеріал до нього в ході якого потерпіла ОСОБА_5 на місці події за адресою АДРЕСА_2 показала та відтворила обставини події, що мала місце 27.08.2019 року. (т.2 а.с. 109-113)
		- письмові заяви потерпілої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , від 13.09.2019 року про відмову від проведення одночасного допиту з підозрюваним ОСОБА_6 , з підстави побоювань за своє життя та здоров`я. 
		Крім того, у судовому засіданні досліджені речові докази: меч «вакідзасі», вилучений в ході огляду місця події, який опізнаний потерпілою ОСОБА_5 , як такий, що був у ОСОБА_6 , 27.08.2019 року та яким останній погрожував їй. Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що вказаний меч належить ОСОБА_6 , та був вилучений з його автомобіля. ОСОБА_6 , зазначив, що вказаний меч не належить йому.
		Аналізуючи кожен доказ окремо та їх сукупність у системному взаємозв`язку щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого, суд виходить з наступного.
		Так, ОСОБА_6 , показав суду про те, що не застосовував меч для погроз потерпілій, не діставав його з чохла, відсутність у нього підстав для вчинення хуліганських дій.
		Однак, такі показання спростовуються безпосередньо дослідженими, усними показаннями потерпілої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_10 .
		Таким чином, суд вважає доводи обвинуваченого ОСОБА_6 , у цій частині не спроможними та такими, що не узгоджуються із сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів та встановленими обставинами.
		Так, Верховний Суд у своїй Постанові від 12.03.2019 року у справі №749/1092/16-к, зауважив, що, вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи кваліфікуючої ознаки хуліганства  застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, слід ураховувати, що вона має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесних ушкоджень або коли використання цих предметів під час вчинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян (пункти 11, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику в справах про хуліганство»).
		Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час вчинення хуліганських дій.
		Разом із тим, як встановлено в ході розгляду справи, обвинувачений, заздалегідь взявши з собою меч, що відноситься до категорії холодної зброї, прийшов до амбулаторії загальної практики сімейної медицини, де в присутності інших осіб, висловлював погрози, залякування в бік потерпілої ОСОБА_5 , використовуючи зброю  меч. Використання вказаного предмету під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_6 , створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.
		Доводи ОСОБА_6 , про підміну знаряддя злочину, відсутність будь-яких доказів на підтвердження його вини, фальсифікацію матеріалів справи, факт того, що обвинувачення грунтується на наявності у нього попередніх судимостей, суд сприймає критично та розцінює як обраний спосіб захисну від пред`явленого обвинувачення, що не ґрунтується на дійсних обставинах події.
		Стосовно тверджень захисника щодо неналежності та недопустимості доказів, висновки суду наступні:
		Так захисник ОСОБА_7 , заявила про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від від 27.08.2019 року в ході якого був вилучений меч, враховуючи, що огляд було проведено без відповідної ухвали слідчого судді, що є порушенням статті 237 КПК України.
		З такими доводами суд не погоджується з підстав наявності письмового дозволу власника транспортного засобу ОСОБА_11 , на огляд автомобіля, де і було вилучено предмет, схожий на меч, визнаний в подальшому речовим доказом, що в свою чергу відповідає положення частини 1 статті 233 КПК України.
		Щодо не відкриття на досудовому розслідуванні речових доказів стороні захисту, що вкузує про їх неналежність та недопустимість, суд зауважує:
		Так, речові докази у цьому кримінальному провадженні, які надавалися стороною обвинувачення для огляду в судовому засіданні та оглядалися судом і учасниками судового провадження, за твердженням сторони захисту, не відкриті стороною обвинувачення.
		Частинами 1, 3 статті 290КПК Українивстановлено,що,визнавши зібраніпід часдосудового розслідуваннядокази достатнімидля складанняобвинувального актапрокурор абослідчий зайого дорученнямзобов`язаний повідомитипідозрюваному,його захисникупро завершеннядосудового розслідування та наданнядоступу доматеріалів досудовогорозслідування. Прокурорабо слідчийза йогодорученням зобов`язанийнадати доступдо матеріалівдосудового розслідування,які єв йогорозпорядженні,у томучислі будь-якідокази,які саміпо собіабо всукупності зіншими доказамиможуть бутивикористані длядоведення невинуватостіабо меншогоступеня винуватостіобвинуваченого,або сприятипом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
		Частиною 9 статті 290 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий  прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
		Частиною 11 статті 290 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
		Системне тлумачення указаних положень статті 290 КПК України дає підстави вважати, що відкриття матеріалів кримінального провадження відбувається саме на стадії досудового розслідування до направлення обвинувального акту на розгляд суду.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, доступ до матеріалів досудового розслідування обвинуваченому та його захисникові було надано 19 вересня 2019 року, що підтверджується розписками про отримання копії обвинувального акта і копії реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.с. 7,8,9). Після чого обвинувальний акт був скерований до суду.
		В подальшому судом здійснювалося підготовче судове засідання та здійснюється судовий розгляд у відповідності з вимогами статті 22 КПК України, тобто на засадах змагальності, жодна із сторін не позбавлена права заявляти відповідні клопотання та ставити перед судом питання дослідження тих чи інших доказів.
		Відповідні положення статті 290 КПК України передбачають обов`язок сторони обвинувачення лише надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, тобто створити можливість для сторони захисту ознайомитися з цими матеріалами, зробити копії або інші відображення цих матеріалів. Однак, відповідно до частини першої статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав. Тому вирішення питання, в якому обсязі скористатися наданою можливістю ознайомитися із матеріалами досудового розслідування, повністю залежить від рішення сторони захисту.
		Тому, правило недопустимості доказів, передбачене частиною 12 статті 290 КПК України, стосується лише ситуації, коли сторона обвинувачення не виконала свій обов`язок надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, внаслідок чого та була позбавлена можливості ознайомитися з ними. Однак, це правило не поширюється на ситуацію, коли сторона захисту, маючи доступ до матеріалів, за власним рішенням відмовилася від ознайомлення з ними повністю або в будь-якій частині.
		Навіть якщо припустити, що сторона захисту не знайомилася з речовими доказами, це підтвердження у відповідному документі означає, що сторона захисту знайомилася з усіма матеріалами, з якими вважала за потрібне ознайомитися. Те, що вона не скористалася доступом до речових доказів, не означає, що сторона обвинувачення не виконала вимоги статті 290 КПК.
		Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року у справі №754/8571/17 та в ухвалі від 13.03.2018 року у справі №336/6314/16-к.
		До того ж, в наданих матеріалах кримінального провадження містилися постанови слідчого про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати речовий доказ недопустимим в контексті статті 87 КПК України, та неналежним в контексті статті 85 КПК України.
		Не слушними,на розсудсуду,є,окрім зазначеноговище,доводи захисникащо привирішенні питанняпро об`єднаннякримінальних провадженьбули порушенінорми кримінально-процесуальногозаконодавства, відсутняпостанови пропризначення групипроцесуальних керівників прокурорів,не складенопротоколу обшуку. 
		Виходячи з вищенаведеного, оцінивши зазначені докази, досліджені в судовому засіданні, які є належними та допустимими, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 , винен у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, і його дії належить кваліфікувати за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України.
		Крім того, ОСОБА_6 винен у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто злочині, передбаченому частиною 2 статті 263 КК України.
		Під час призначення покарання ОСОБА_6 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:
		- ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, відповідно;
		- обставини, що пом`якшують покарання відсутні;
		- обставиною, що обтяжує покарання відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, визнається вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння;
		- особу обвинуваченого, який має непогашену судимість за яку засуджувався до позбавлення волі, окрім того у 2018 році, звільнений від відбування покарання за хворобою, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував; не працює; є інвалідом ІІ групи безстроково; має незадовільний стан здоров`я; за місцем проживання характеризується не задовільно, мешканці села неодноразово звертались зі скаргами на його неадекватну поведінку. (т. 2 а. с. 133 )
		З урахуваннямсукупності зазначенихвідомостей щодоступеня тяжкостівчинених злочинів,особи обвинуваченого,відсутність обставин,що пом`якшуєпокарання,а такожобставину,що обтяжуєпокарання,суд дійшоввисновку,що необхіднимі достатнімдля виправленняобвинуваченого ОСОБА_6 ,та попередженнявчинення новихзлочинів єпокарання увиді позбавленняволі в межах строків, передбачених 2 статті 263, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України.
		Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Остаточне покарання ОСОБА_6 , належить призначити за сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України.
		З урахуванням особи винного, обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку про неготовність ОСОБА_6 до самокерованої правослухняної поведінки, що виключає можливість призначення йому покарання не пов`язаного з ізоляцією від суспільства.
		З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить залишити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
		Відповідно до статей 118, 122, 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_6 , належить стягнути процесуальні витрати на залучення експерта.
		Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		у х в а л и в:
		Визнати ОСОБА_6 винним у злочинах, передбачених частиною 2 статті 263, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
		- за частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (роки) років;
		- за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років.
		Відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		До набрання вироком законної сили залишити у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання  27 серпня 2019 року, зарахувавши попереднє ув`язнення у строк покарання у виді позбавлення волі із розрахунку день за день.
		Стягнути з ОСОБА_6 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 08 к. на відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта на проведення експертизи холодної зброї №11/312СЕ-19 від 12 вересня 2019 року.
		Скасувати арешт на предмет схожий на меч по типу "катана", в чохлі із дерева бежевого кольору з наступними характеристиками: довжина рукоятки 24 см, довжина леза 54 см, дерев`яна рукоятка, між рукояткою та лезом наявний упор округлої форми, товщина леза 4 мм, на лезі мається гравіювання із зображенням дракона; - мобільний телефон "Samsung GT-E1202" IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 .
		Речові докази 
		- меч по типу "катана", в чохлі із дерева бежевого кольору з наступними характеристиками: довжина рукоятки 24 см, довжина леза 54 см, дерев`яна рукоятка, між рукояткою та лезом наявний упор округлої форми, товщина леза 4 мм, на лезі мається гравіювання із зображенням дракона, що переданий на зберігання до камери схову Зміївського ВП ГУНП в Харківській області  знищити.
		- мобільний телефон "Samsung GT-E1202" IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , що переданий на зберігання до камери схову Зміївського ВП ГУНП в Харківській області  повернути ОСОБА_6 .
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...