Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/1402/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2020. Зареєстровано: 06.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 03.03.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 березня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  915/1402/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
		секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
		за участю представників:
		позивача (прокурора)- Куліби О. А. (посвідчення від 08.01.2020 № 054686),
		відповідача 1 - не з`явилися,
		відповідача 2 - не з`явилися,
		відповідача 3 - Полякова І. В. (адвокат),
		розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИА ПЛЮС"
		на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2018 (суддя Алексєєв А. П.) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 (судді: Таран С. В. (головуючий), Лавриненко Л. В., Аленін  О.  Ю.) у справі 
		за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1
		до: 1) Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена 23";
		3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИА ПЛЮС"
		про визнання недійсними і скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
		 
		Короткий зміст і підстави позовних вимог 
		1. У грудні 2016 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Коблівська сільрада), Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена 23" (далі - ТОВ "Арена 23"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИА ПЛЮС" (далі - ТОВ "ТРИА ПЛЮС"), в якому просив:
		1) визнати недійсним і скасувати видане виконавчим комітетом Коблівської сільради свідоцтво від  10.12.2011 серії САЕ №  205356 про право власності ТОВ "Арена 23" (далі - свідоцтво №  205356) на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, який складається з основного літ. А загальною площею 16,7 м2, службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З і споруд, розташованих за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, пр-т Курортний, 7/4 ;
		2) визнати недійсним і скасувати видане 30.05.2014 Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ТОВ "ТРИА ПЛЮС" свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 22380996 (далі - свідоцтво № 22380996) - пляжний торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 428 м2 за наведеною адресою; 
		3) зобов`язати ТОВ "ТРИА ПЛЮС" відновити стан земельної ділянки за зазначеною адресою, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів: літ. А - комплексу розважального загальною площею 789,3 м2 і літ. Б - торгівельного кіоску загальною площею 13,1 м2, сцени з танцювальним майданчиком, замощених дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 м2, тимчасової споруди - дерев`яної альтанки загальною площею 27,0 м2.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Арена 23" і ТОВ "ТРИА ПЛЮС" здійснили забудову зазначеної земельної ділянки всупереч положенням статей 58, 60, 62 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 1, 88, 90 Водного кодексу України (далі - ВК України), Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за наявності встановленої згідно із законом прямої заборони будівництва будь-яких об`єктів у межах узбережжя Чорного моря (прибережної захисної смуги) та за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Оскільки набуття та оформлення за ТОВ "Арена 23" і ТОВ "ТРИА ПЛЮС" права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці в межах Коблівської сільради, відбулося з порушенням вимог чинного законодавства та на підставі рішення виконавчого комітету Коблівської сільради від 10.11.2011 №  81 "Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна", яке в подальшому було скасовано за поданням прокурора, позивач, посилаючись на положення статей 80, 83 ЗК України, статей 62, 88, 90 ВК України, статей 16, 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, просив задовольнити позов.
		ТОВ "Арена 23" проти позову заперечило та заявило про застосування позовної давності.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		3. Справа розглядалася судами неодноразово.
		Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 позов задоволено: визнано недійсними та скасовано свідоцтва № 205356 і №  22380996; зобов`язано ТОВ "ТРИА ПЛЮС" відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с.  Коблевому, Березанський р-н, Миколаївська обл.: літ. А - комплексу розважального загальною площею 789,3 м2 і літ. Б - торгівельного кіоску, загальною площею 13,1 м2, сцени з танцювальним майданчиком, замощених дерев`яними дошками, загальною площею 78,3 м2, тимчасової споруди - дерев`яної альтанки загальною площею 27,0 м2.
		4. Рішення суду мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позову. Суд також дійшов висновку про поважність причин пропуску прокурором строку на пред`явлення позову щодо визнання недійсним та скасування спірного свідоцтва про право власності ТОВ "Арена 23" на об`єкти нерухомого майна. Стосовно інших позовних вимог суд установив, що позовної давності прокурор не пропустив.
		5. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів та розподілу судових витрат скасовано, у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. 
		6. Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів, виходив із того, що прокурор, який подав позов в інтересах держави самостійно та набув статусу позивача у справі, не є належним позивачем за відповідними позовними вимогами.
		7. Постановою Верховного Суду від 22.08.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с. Коблевому Березанського р-ну Миколаївської обл. та розподілу судових витрат, справу в цій частині передано на новий апеляційний розгляд; в іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 залишено без змін.
		8. Постанову суду касаційної інстанції мотивовано передчасністю висновків апеляційного господарського суду про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави з позовом про звільнення земельної ділянки без належного з`ясування підстав заявлення такої вимоги, характеру правовідносин сторін за цією вимогою із застосуванням відповідних норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
		9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від  03.12.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 у частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів по пр-ту Курортному, 7/4 у с.  Коблевому Березанського р-ну Миколаївської обл. залишено без змін, у частині розподілу судових витрат змінено і викладено у редакції, наведеній у постанові.
		10. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Арена 23" та ТОВ "ТРИА ПЛЮС" користувалися спірною земельною ділянкою для розміщення нерухомого майна (пляжного торгівельно-розважального комплексу) за відсутності правовстановлюючих документів на неї та із порушенням установлених обмежень щодо використання земель прибережної захисної смуги Чорного моря.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		11. У касаційній скарзі ТОВ "ТРИА ПЛЮС" просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду 03.12.2019 у частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів нерухомості; ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		12. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник зазначає про неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що:
		1)          суд апеляційної інстанції у порушення положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залучив нові докази, але не надав їм оцінки;
		2)          всупереч вимогам статей 50, 51 ГПК України суди не залучили до участі у  справі як третю особу Приватне підприємство "ААС" (далі - ПП "ААС"), права якого можуть бути порушені рішенням у цій справі;
		3)          суди неправомірно застосували положення статті 376 ЦК України, оскільки нерухоме майно не є самочинним будівництвом, адже було прийнято в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку;
		4)           у позивача немає правових підстав для звернення до суду з цим позовом;
		5)          подану позовну заяву необхідно повернути у порядку статті 53 ГПК України, оскільки у цій заяві взагалі не зазначено конкретного органу державної влади, в інтересах якого заявлено позов, та не зазначено, у чому саме полягає порушення законних прав та інтересів такого органу;
		6)          позивач не зазначив конкретного предмета позову в частині позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки;
		7)          рішення Коблівської сільради про присвоєння адреси не скасовано;
		8)          позивач заявив позов щодо об`єкта нерухомості, якого за документами не  існує.
		Узагальнені доводи інших учасників справи
		13. У відзиві на подану касаційну скаргу прокурор просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		14. Рішенням виконавчого комітету Коблівської сільради від 10.11.2011 № 81 "Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна", зокрема, визнано за ТОВ "Арена 23" право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Коблівської сільради, а саме: пляжний торгівельно-розважальний комплекс (сцена, закусочна з літнім майданчиком, торгівельний павільйон, рятувальний пост, пляжна алея, підпірна стінка, замощення, туалет, тіньові навіси - 4 шт., кабінки для переодягання - 4 шт., пункт прокату пляжного інвентарю).
		15. 15.11.2011 Коблівська сільрада прийняла рішення № 4, згідно з яким присвоєно юридичну адресу об`єктам нерухомого майна, розташованим в межах території Коблівської сільради, а саме об`єктам нерухомого майна ТОВ  "Арена 23", розташованим у зоні відпочинку "Коблево", с. Коблеве, пр-т Курортний, 7/4.
		16. На підставі рішення виконавчого комітету Коблівської сільради від 10.11.2011 № 81 ТОВ "Арена 23" видано свідоцтво № 205356 на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, розташований по пр-ту Курортному, 7/4, у с. Коблеве Березанського р-ну Миколаївської обл., який складається з основного літ. А загальною площею 16,7 м2, службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З і споруд.
		17. У подальшому рішенням Коблівської сільради від 24.05.2013 № 23 "Про розгляд подання прокурора Березанського району Миколаївської області та Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері" задоволено, зокрема, подання прокурора від 24.05.2013 № (15-11) 987  вих-3 і скасовано рішення від 10.11.2011 № 81 "Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна" (стосовно ТОВ "Арена 23"). 
		18. Висновку про законність рішення Коблівської сільради від 24.05.2013 № 23 у  зазначеній частині (стосовно ТОВ "Арена 23") дійшов суд у справі №  915/1470/13 за позовом ТОВ "Арена 23" до Коблівської сільради. Так, згідно з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2013 у справі №  915/1470/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2014 і постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014, установлено, що Коблівська сільрада, скасовуючи рішення виконкому № 81, діяла на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки виконавчий комітет Коблівської сільради на час прийняття рішення від 10.11.2011 № 81, за відсутності у ТОВ "Арена 23" дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) об`єкта, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не мав законних підстав для визнання за ТОВ  "Арена 23" права власності на об`єкти нерухомого майна та реєстрації об`єктів, які не зазначені ані в технічному паспорті, ані у будь-якій іншій документації. Суд також установив, що договір про спільне користування земельною ділянкою, укладений між ПП  "ААС" і ТОВ "Арена 23", поданий серед документів для оформлення права власності, не містить номера, дати та площі земельної ділянки, не зазначено також її місцезнаходження, тому цей договір не може вважатися належним доказом на підтвердження прав ТОВ "Арена 23" на земельну ділянку.
		19. Суди попередніх інстанцій також установили, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ  "Арена 23", оформленим протоколом від 16.08.2013 № 18, погоджено пропозицію щодо заснування ТОВ "ТРИА ПЛЮС" з внесенням до його статутного капіталу пляжного торгівельно-розважального комплексу, розташованого за адресою: пр-т Курортний, 7/4, с. Коблеве Березанського р-ну Миколаївської обл.
		20. Згідно з рішенням загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "ТРИА ПЛЮС" (протокол від 16.08.2013 №  1), зокрема, засновано ТОВ "ТРИА ПЛЮС".
		16.08.2013 ТОВ "Арена 23" і ТОВ "ТРИА ПЛЮС" складено акт прийому-передачі та оцінки майна, відповідно до якого ТОВ "Арена 23" передало, а ТОВ  "ТРИА ПЛЮС" прийняло до статутного капіталу пляжний торгівельно-розважальний комплекс, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, пр -т Курортний, 7/4, загальна вартість якого станом на 29.07.2013 згідно зі складеною незалежною експертною оцінкою становить 1  089  954 грн. Зазначений об`єкт складається з основного літ. А загальною площею 16,7 м2, службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З і споруд, які належать ТОВ "Арена 23" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, отриманого на виконання рішення виконавчого комітету Коблівської сільради від 10.11.2011 №  81, номер запису 1317 у книзі 25.
		21. 13.05.2014 ТОВ "ТРИА ПЛЮС" зареєструвало в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області декларацію №  МК142141330541 про готовність об`єкта до експлуатації (пляжний торгівельно-розважальний комплекс) за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, пр-т Курортний, 7/4, при цьому у зазначеній декларації як документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, зазначено договір суперфіцію від 31.03.2014.
		22. Водночас, як з`ясували суди, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2015 у справі № 915/1045/13 встановлено, що договору суперфіцію від 31.03.2014 між Коблівською сільрадою і ТОВ "ТРИА ПЛЮС" укладено не було. Зазначене судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.
		23. 30.05.2014 державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області прийняв рішення № 13444626 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого проведено державну реєстрацію права приватної власності ТОВ  "ТРИА ПЛЮС" на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с.  Коблеве, пр-т Курортний, 7/4, та видано товариству свідоцтво №  379258 на розташований за зазначеною адресою пляжний торгівельно-розважальний комплекс площею 428  м2.
		24. Питання правомірності видачі оспорюваних свідоцтв про право власності на нерухоме майно було предметом розгляду у справі № 915/1402/16, при цьому суди всіх інстанцій дійшли висновку, що оформлення виконавчим комітетом Коблівської сільради за ТОВ "Арена 23" права власності на спірний пляжний торгівельно-розважальний комплекс із наступною видачею свідоцтва № 205356 і державною реєстрацією цього права, а також державна реєстрація права власності ТОВ "ТРИА ПЛЮС" на зазначене нерухоме майно із видачею Березанським районним управлінням юстиції Миколаївської області свідоцтва № 22380996 відбулися за відсутності законних підстав, тому суди всіх інстанцій, в тому числі і Верховний Суд (постанова якого є остаточною та оскарженню не підлягає), у цій справі дійшли висновку про визнання недійсними цих свідоцтв.
		Позиція Верховного Суду
		25. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в частині задоволення позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів нерухомості, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
		26. Докази, надані ТОВ "ТРИА ПЛЮС" суду апеляційної інстанції у судовому засіданні, яке відбулося 03.12.2019, а саме: копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.06.2019 № 169910328, копію договору оренди землі від 30.05.2019 і копія рішення Коблівської сільради від 23.05.2019 № 31 "Про затвердження розрахунку орендної плати за земельну ділянку" Південно-західний апеляційний господарський суд обґрунтовано не взяв до розгляду, оскільки ці докази є новими та з`явилися вже після прийняття рішення судом першої інстанції.
		27. ТОВ  "ТРИА ПЛЮС", стверджуючи у касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 269 ГПК України, посилається на докази, датовані пізніше дня прийняття рішення судом першої інстанції, тобто докази, яких взагалі не існувало на час розгляду спору по суті судом першої інстанції.
		28. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначено у статті 269 ГПК України, згідно з частиною 3 якої докази, що не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		29. Однак така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин їх неподання.
		30. Колегія суддів звертає увагу, що процесуальна дія суду із долучення поданих суду доказів до матеріалів справи не є тотожною процесуальній дії з прийняття доказів до розгляду, що свідчить про помилковість доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 269 ГПК України.
		31. Наведені у касаційній скарзі твердження ТОВ "ТРИА ПЛЮС" про те, що суди попередніх інстанцій всупереч вимогам статей 50, 51 ГПК України не залучили до участі у справі як третю особу ПП "ААС", права якого можуть бути порушені рішенням суду у цій справі, вже були відхилені судом касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 22.08.2018 у цій справі) з огляду на те, що за наведених судами обставин відповідачі не довели на які права чи обов`язки такої особи та яким саме чином може вплинути рішення суду у цій справі. 
		32. Аргументи скаржника про неправомірне застосування судами положень статті 376 ЦК України, оскільки нерухоме майно не є самочинним будівництвом, адже було прийнято в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
		33. За змістом частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		34. Правовий аналіз наведеної норми дає змогу виокремити такі ознаки самочинного будівництва:
		- об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;
		- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;
		- створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. 
		Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом.
		Наведену правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17, від 24.07.2019 у справі № 910/10932/17.
		35. Суди попередніх інстанцій під час вирішення справи, що розглядається, відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України правомірно взяли до уваги обставини, встановлені згідно з рішеннями суду у справі № 915/1470/13 та у справі №  915/1045/13, що набрали законної сили, а отже, не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи.
		Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
		Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
		36. За встановлених судами у справах № 915/1470/13 і № 915/1045/13 обставин оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна по пр-ту Курортному, 7/4, у с. Коблевому за ТОВ "Арена 23", яке у подальшому передало об`єкти нерухомості до статутного капіталу ТОВ "ТРИА ПЛЮС", відбулося за відсутності документів, що підтверджують право на земельну ділянку (договір оренди земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку або інший правочин стосовно земельної ділянки, зареєстрований державними органами у встановленому порядку), та зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що стало підставою для скасування рішення виконавчого комітету Коблівської сільради від 10.11.2011 № 81 "Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна".
		37. Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що реєстрація за ТОВ "ТРИА ПЛЮС" права власності на об`єкт самочинного будівництва не змінює правової природи цього об`єкта та не усуває порушень земельного та містобудівельного законодавства, допущених під час будівництва останнього, при цьому самочинне будівництво нерухомості, яке здійснюється без згоди власника земельної ділянки комунальної форми власності, визнається протиправним втручанням у право мирного володіння майном громади міста, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17.
		38. Щодо доводів ТОВ "ТРИА ПЛЮС" про звернення прокурора до суду із цим позовом за відсутності правових підстав і необхідності повернення позовної заяви у порядку статті 53 ГПК України, оскільки у позовній заяві взагалі не  зазначено конкретного органу державної влади, в інтересах якого було заявлено позов, та не зазначено, у чому саме полягає порушення законних прав та інтересів цього органу, необхідно акцентувати на такому.
		39. За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Визначальним для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
		40. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (статті 13, 14 Конституції України).
		41. Відповідно до статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
		42. У статті 80 ЗК України визначено суб`єктний склад власників землі, зокрема громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.
		43. З огляду на викладене земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу.
		44. Використання земельної ділянки державної чи комунальної власності без відповідних правових підстав позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника (володільця) землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права на землю у поєднанні із додержанням засад правового порядку в Україні (статті 14, 19 Конституції України).
		45. Отже, зважаючи на те, що прокурор звернувся з позовом з метою захисту прав територіальної громади, інтереси якої є складовою частиною "інтересів держави", при цьому порушення прав громади обґрунтовано прийняттям органом місцевого самоврядування, яке є відповідачем у цій справі, незаконного рішення, а також ураховуючи, що у справі № 915/1402/16 прокурор захищає інтереси громади, в тому числі і від представницького органу - Коблівської сільради, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов слушного висновку про те, що прокурор має обґрунтовані підстави для захисту інтересів як держави, так і значної кількості громадян - членів територіальної громади с.  Коблевого та, як наслідок, для звернення до суду з таким позовом, що за встановлених у справі обставин відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		46. Аргументи скаржника про те, що прокурор не визначив конкретного предмета позову в частині позовних вимог про відновлення раніше існуючого стану земельної ділянки через неможливість її ідентифікації є необґрунтованими, оскільки у розумінні положень чинного законодавства земельна ділянка за адресою: Миколаївська обл., Березанський район, с. Коблеве, пр-т Курортний, 7 /4 станом як на день звернення до суду із цим позовом, так і на час вирішення спору у суді першої інстанції не була сформована, тому їй не було присвоєно кадастровий номер, при цьому єдиним способом належним чином ідентифікувати цю земельну ділянку є присвоєна їй юридична адреса.
		47. Факт чинності рішення Коблівської сільради від 15.11.2011 № 4 згідно з яким, зокрема, присвоєно юридичну адресу об`єктам нерухомого майна, розташованим у межах території Коблівської сільради, не виключає можливості задоволення позовних вимог, оскільки факт присвоєння адреси не змінює статусу самочинності проведеного ТОВ "ТРИА ПЛЮС" будівництва.
		48. Доводи ТОВ "ТРИА ПЛЮС", викладені у касаційній скарзі, що позивач заявив позовну вимогу щодо знесення об`єкта нерухомості (розважального комплексу за літ. А площею 789,3 м2), якого за документами не існує, колегія суддів відхиляє, оскільки наявність спірного об`єкта підтверджується протоколом огляду земельної ділянки від 24.11.2016 (який є у матеріалах справи №  915/1402/16), складеним старшим слідчим Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області за участю начальника Березанської філії Миколаївського міжміського БТІ при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013160150000015, та доданими до нього матеріалами фотофіксації.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		49. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		50. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		51. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про відновлення стану земельної ділянки шляхом знесення об`єктів нерухомості, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає. 
		Розподіл судових витрат
		52. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИА ПЛЮС" залишити без задоволення.
		Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у справі №  915/1402/16 залишити без змін.
		 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий                                                                                          Ю. Я. Чумак
		 
		Судді                                                                                                    Т. Б. Дроботова
		 
		                                                                                                    К. М. Пільков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...