Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/5688/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2020. Зареєстровано: 08.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2020.
Дата набрання законної сили: 04.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/24880/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 березня 2020 року 
		Київ
		справа №240/5688/18
		адміністративне провадження №К/9901/24880/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єзерова А.А., 
		суддів Желєзного І.В., Саприкіної І.В.
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України 
		на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 
		у справі № 240/5688/18 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України, 
		третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, установив:
		I. РУХ СПРАВИ
		1.  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
		визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 25.04.2018 інвалідності 2 групи, внаслідок поранення (травм), пов`язаних із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум страхування, оформлене протоколом засідання від 06.08.2018 № 81 комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
		зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплати одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням з 25.04.2018 інвалідності 2 групи, внаслідок поранення (травм), пов`язаних із захистом Батьківщини, під час виконання ним обов`язків військової служби, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням раніше виплачених сум.
		2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.02.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, позов задоволено повністю. 
		3. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 21.05.2014 по 02.06.2014, з 21.07.2014 по 14.08.2014, з 04.01.2015 по 03.02.2015, з 06.04.2015 по 13.07.2015, з 05.10.2015 по 12.02.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		5. Згідно із довідкою в/ч НОМЕР_1 від 19.09.2014 №186/3273 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 10.08.2014 позивач одержав закрите травматичне пошкодження капсульно-зв`язкового апарату правого колінного та правового гомілково-ступневого суглобів з тимчасовим порушенням функції.
		6. Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.11.2014 №567 встановлено, що отримана позивачем травма, так, пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.
		7. 26 листопада 2014 року за результатами первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 20% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, про що свідчить копія довідки МСЕК серії РВН № 965 від 26.11.2014. У зв`язку з цим позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога по втраті працездатності в сумі 17052,00 грн.
		8. Згідно із довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №895764 від 25.04.2018 позивачу встановлено другу групу інвалідності, причиною інвалідності є захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.
		9. 26 квітня 2018 року позивач звернувся до Новоград-Волинського об`єднаного міського військового комісаріату із заявою, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		10. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №81 від 03.08.2018, затвердженого Міністром оборони України 06.08.2018, позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що після встановлення йому 20% втрати працездатності без встановлення інвалідності 26.11.2014 до встановлення другої групи інвалідності 25.04.2018, сплинув дворічний термін, а тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум, відсутні.
		11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норма закону, на яку посилається відповідач, набрала чинності 01.01.2017 і не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме встановлення первинно групи інвалідності (після встановлення відсотка втрати працездатності) за часовий проміжок з 2015 по 2018 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		13. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства (ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі  Закон №2011-XII) та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі  Порядок № 975), а також проігнорували релевантну практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
		15. Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням частої зміни законодавства у справах цієї категорії насамперед потрібно встановити, які правові норми регулюють відносини сторін на час виникнення спору.
		16. Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІI групи інвалідності у квітні 2018 року, внаслідок травми, захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		17. Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		18. Отже, до спірних відносин застосовується законодавство, що діяло станом на квітень 2018 року.
		19. Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		20. Положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.
		21. Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
		22. Обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону (абз. 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності чи ступеня втрати працездатності.
		23. Правовідносини щодо первинного встановлення втрати працездатності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до позивача.
		24. Суд звертає увагу, що на час первинного встановлення втрати працездатності позивачеві (листопад 2014 року) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.
		25. З часу первинного встановлення ступеню втрати працездатності (листопад 2014 року) до дня встановлення III групи інвалідності (квітень 2018 року) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
		26. Також судами встановлено, що 26 листопада 2014 року за результатами первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 20% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, про що свідчить копія довідки МСЕК серії РВН № 965 від 26.11.2014. У зв`язку з цим позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога по втраті працездатності в сумі 17052,00 грн.
		27. Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.
		28. Верховний Суд висловлював аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм права у схожих справах (постанови Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №806/2187/18 та від 20.02.2020 у справі №806/714/18) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.
		29. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
		30. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права.
		31. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		32. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України  задовольнити.
		2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №240/5688/18  скасувати.
		3. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчини дії  відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідачА.А. Єзеров
		 
		СуддяІ.В. Желєзний
		 
		СуддяІ.В. Саприкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...