Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/648/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2020. Зареєстровано: 08.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 05.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/48681/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		05 березня 2020 року 
		Київ
		справа №824/648/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/48681/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючої судді Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.12.2017 (колегія суддів у складі: Лелюка О. П., Брезіної Т. М., Боднарюка О. В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 (колегія суддів у складі: Залімського І. Г., Сушка  О. О., Смілянця Е. С.), - 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення відомостей про вчинення ним корупційного правопорушення та зобов`язати відповідача вилучити ці відомості з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення як такі, що не відповідають дійсності.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що до кримінальної, адміністративної та/або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень він не притягався, постанов (рішень, ухвал, вироків) суду з цього приводу немає. Позивач вказував, що постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25.05.2016 його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто правопорушення, не пов`язаного з корупцією. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 22.12.2017, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
		Судові рішення мотивовані тим, що підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, зокрема є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили. Електронні копії судових рішень надсилаються до Міністерства юстиції шляхом їх передачі з Єдиного державного реєстру судових рішень у вигляді електронних файлів у форматі RTF та/або HTML, зашифрованих за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису. Позивача постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25.05.2016, яка набрала законної сили, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, що визнавалось сторонами справи. Після отримання вказаної постанови суду апеляційної інстанції відповідачем і було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомості про ОСОБА_1 . Таким чином, суди дійшли висновку, що відповідачем у відповідності до норм, які регулюють спірні правовідносини, правомірно внесено відомості про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Крім того, судами встановлено, що позивачем не надано жодних рішень, які б були підставою для вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення відомостей про нього, як особу, яка вчинила корупційне правопорушення.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
		В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що до кримінальної, адміністративної та/або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень він не був притягнений та інших постанов (рішень, ухвал, вироків) суду з цього приводу немає, а тому відомості про вчинення ним адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією не можуть бути внесенні до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення від 11.01.2012 № 39/5, оскільки він вчинив адміністративне правопорушення, а не корупційне правопорушення, а Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, не ведеться. Тим самим не регламентовано внесення вказаних відомостей до діючого Реєстру до функціонування державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Отже, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, не застосували вимоги Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення від 11.01.2012 № 39/5 та неправильно тлумачили вказане Положення, дійшли до необґрунтованого висновку про те, що розглядом даної справи не встановлено порушення Міністерством юстиції України прав позивача.
		Позиція інших учасників справи
		Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Рух касаційної скарги
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Білоуса О. В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г. від 25.04.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.06.2019 № 639/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 824/648/17-а у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В. 
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 824/648/17-а.
		Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.03.2020 справу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні. 
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25.05.2016, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн в дохід держави.
		Листом від 02.03.2017 № 550/11.2-42-17 Міністерство юстиції України повідомило ОСОБА_1 , що згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5, зареєстрованим в Мін`юсті 11.01.2012 за № 28/20341 та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Разом із цим, зазначено, що його права як суб`єкта персональних даних визначені статтею 8 Закону України «Про захист персональних даних».
		03.04.2017 позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою, в якій просив виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості про нього як особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення як такі, що не відповідають дійсності.
		03.05.2017 Міністерством юстиції України позивачу надано відповідь на вказану заяву, в якій вказано, що оскільки підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення (пункт 2.8 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5), правові підстави для вилучення з Реєстру відомостей щодо ОСОБА_1 у Міністерства юстиції відсутні.
		10.08.2017 позивач повторно звернувся до Міністерства юстиції України із заявою, в якій просив виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості про нього як особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення як такі, що не відповідають дійсності.
		21.08.2017 Міністерство юстиції України в листі № 32353/24920-0-33-17/11 повідомило позивача, що ним розглядалось його звернення від 03.04.2017 з аналогічних питань, відповідь на яке надано листом від 03.05.2017 за № 16677/С-10213/11.
		Зважаючи на викладені обставини та вважаючи, що відповідач протиправно включив відомості про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення та протиправно відмовив у виключенні вказаних відомостей із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин)
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України від 07.04.2011 № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» (який був чинним на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності) за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України. Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Міністерства юстиції України електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за корупційне правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Міністерства юстиції України від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації, посадові особи яких є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення, електронної та завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
		Частиною четвертою статті 21 цього Закону передбачено, що Міністерство юстиції України забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення: 1) прізвище, ім`я, по батькові; 2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення; 3) склад корупційного правопорушення; 4) вид покарання (стягнення); 5) спосіб вчинення дисциплінарного проступку; 6) вид дисциплінарного стягнення. Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі. 
		Указом Президента України від 05.10.2011 «Про першочергові заходи з реалізації Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» з метою забезпечення безумовного виконання Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідно до частини другої статті 102 та пунктів 1, 17 частини першої статті 106 Конституції України на Міністерство юстиції України покладено функції спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики.
		Відповідно до частини третьої вказаного Указу Міністерство юстиції України зобов`язано: 1) вжити заходів щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; 2) внести у двотижневий строк доопрацьований з урахуванням пропозицій членів Національного антикорупційного комітету проект Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції, який має ґрунтуватися на системному аналізі причин поширення корупції в державі та умов, що сприяють корупційним проявам, містити оцінку ефективності впроваджуваних механізмів протидії корупції, комплекс взаємопов`язаних завдань і заходів із цих питань; 3) внести до 1 грудня 2011 року в установленому порядку проект   закону   про спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики.
		Відповідно до статті 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.1999 № 1272 «Про державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції» наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012  № 39/5 було затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі - Реєстр), яке зареєстровано у Мін`юсті 11.01.2012 за № 28/20341 (далі - Положення, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до пункту 1.2. Положення Реєстр - це  електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Пунктами 1.4. та 1.6. Положення визначено, що Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України. Адміністратор Реєстру є державне підприємство «Національні інформаційні системи».
		Згідно з пунктом 1.8. Положення Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: Держатель через Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя, який вносить або вилучає відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення; Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які вносять або вилучають відомості про особу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення.
		Згідно з пунктом 2.1. Положення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність.
		Відповідно до пункту 2.2. Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили; завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення. 
		Згідно з пунктом 2.3. Положення електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного правопорушення, яке набрало законної сили надсилається Реєстратору у порядку, визначеному спільним наказом Державної судової адміністрації та Міністерства юстиції.
		Пунктом 2.8 Положення визначено, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.
		Згідно з пунктом 1 Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затверджений Наказом Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України 26.01.2012 № 12/152/5 (далі - Порядок, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає процедуру надсилання електронних копій судових рішень, які набрали законної сили, з відомостями, які не можуть бути відкриті для загального доступу у справах про: адміністративні корупційні правопорушення (глава 13-А КУпАП); злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 354, 357, 364 - 370, 410, 423, 424 Кримінального кодексу України; притягнення осіб до цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
		Відповідно до пункту 2 Порядку електронні копії судових рішень надсилаються до Міністерства юстиції шляхом їх передачі з Єдиного державного реєстру судових рішень у вигляді електронних файлів у форматі RTF та/або HTML, зашифрованих за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису.
		Згідно з пунктом 3 Порядку передача електронних файлів здійснюється з використанням телекомунікаційних каналів зв`язку та електронного цифрового підпису після запровадження Адміністратором Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, програмного забезпечення відповідної функціональності. З метою забезпечення передачі електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України забезпечити надання відповідного електронного цифрового підпису державному підприємству «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України.
		Пунктами 5 та 7  Порядку передбачено, що передача електронних копій судових рішень, визначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання відповідного судового рішення. Електронні копії судових рішень використовуються Міністерством юстиції України виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		З метою своєчасного і в повному обсязі надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили та належного виконання спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 26.01.2012 № 12/152/5 «Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення» (зі змінами) в частині наповнення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, судовими рішеннями, що набрали законної сили, Державною судовою адміністрацією прийнято наказ від 17.07.2015 № 107 «Про надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили».
		Пунктом 1 цього Наказу доручено керівникам апаратів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції забезпечити надсилання: до 1 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили, починаючи з 1 січня 2010 року, у справах про адміністративні корупційні правопорушення, пов`язані з корупцією (глава 13-А КУпАП) та корупційні правопорушення, що містять ознаки злочинів, передбачені у примітці до статті 45 Кримінального кодексу України, а також про притягнення осіб до цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, з метою виконання спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 26.01.2012 № 12/152/5 «Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення» (зі змінами); до 28 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили в інших судових справах, починаючи з 1 січня 2010 року.
		Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» Міністерству юстиції доручено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. 
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		08.02.2020 набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України). 
		Відповідно до пункту 2.2. Положення підставою для внесення реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили; завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.
		Згідно з пунктом 1 Порядку він визначає процедуру надсилання електронних копій судових рішень, які набрали законної сили, з відомостями, які не можуть бути відкриті для загального доступу у справах про, зокрема, адміністративні корупційні правопорушення (глава 13-А КУпАП).
		Відповідно до пунктів 5 та 7 Порядку передача електронних копій судових рішень, визначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання відповідного судового рішення. Електронні копій судових рішень використовуються Міністерством юстиції України виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Відповідно до наказу Державної судової адміністрації від 17.07.2015 № 107 «Про надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили» керівникам апаратів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції доручено забезпечити надсилання: до 1 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили, починаючи з 1 січня 2010 року, у справах, зокрема, про адміністративні корупційні правопорушення, пов`язані з корупцією (глава 13-А КУпАП), з метою виконання спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 26.01.2012 № 12/152/5 «Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення» (зі змінами); до 28 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей щодо набрання судовими рішеннями законної сили в інших судових справах, починаючи з 1 січня 2010 року. 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, листом від 14.11.2017 № 01.02-1561 територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області повідомило, що після того як уповноважений працівник суду направить копію судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстратор (департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя при Міністерстві юстиції України) вносить відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення до Єдиного Реєстру. Формування відомостей, які заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення забезпечується реєстратором Реєстру, який діє при Міністерстві юстиції України та здійснюється після направлення судом електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень у встановленій порядком формі.
		Водночас в листі Державної судової адміністрації України від 14.11.2017 № 10-13376/17 указано, що Державна судова адміністрація України не наділена повноваженнями щодо направлення до Міністерства юстиції України копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Також, судами попередніх інстанцій встановлено та відповідно до матеріалів справи, постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25.05.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн в дохід держави.
		Листом від 02.03.2017 № 550/11.2-42-17 Міністерство юстиції України повідомило ОСОБА_1 про внесення відомостей щодо нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Пунктом 2.8. Положення передбачено вичерпний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, а саме: ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.
		Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, постанова Апеляційного суду Чернівецької області від 25.05.2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, набрала законної сили.
		Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави для висновку, що відповідач правомірно вніс відомості про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25.05.2016, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 КУпАП, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для вилучення відповідних відомостей щодо позивача з Реєстру.
		Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано жодних рішень, які б були підставою для вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення відомостей про нього, як особу, яка вчинила корупційне правопорушення.
		Посилання скаржника на протиправність внесення Міністерством юстиції України відомостей про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки ним вчинено не корупційне правопорушення, а адміністративне порушення, пов`язане із корупцією, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє, оскільки, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
		Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
		Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент розгляду справи Національним агентством здійснюються заходи щодо початку ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Така інформація розміщена на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, проте Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення не ведеться. Разом з тим, суди попередніх інстанцій правомірно посилаються на пункт 3 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», відповідно до якого Міністерству юстиції доручено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
		Відповідно до пункту 1.4. Положення держателем Реєстру є Міністерство юстиції України.
		З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Міністерство юстиції України уповноважене на внесення інформації щодо осіб до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційній скарзі не зазначено.
		Частиною першою статті 350  КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Ж.М. Мельник-Томенко
		А.В. Жук 
		Н.М. Мартинюк
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...