Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/5164/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 04.03.2020
Номер судового провадження: 11-76апп20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		04 березня 2020 року
		м. Київ
		Справа №592/5164/16-а
		Провадження №11-76апп20
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Анцупової Т.О., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., ГудимиД.А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., ЛященкоН.П., Пророка В. В., СитнікО.М., Ткачука О. С., 
		перевіривши наявність підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду справи № 592/5164/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 серпня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року,
		УСТАНОВИЛА:
		У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
		 визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі  Закону № 2262-ХІІ) та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення» від 15липня 2015 року № 614-VIII, з 01 червня 2011 року;
		 зобов`язати відповідача провести такий перерахунок відповідно до грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 травня 2012 року №46550, у розмірі 90 % від грошового забезпечення, яке складає 4363,50 грн з урахуванням проведених виплат.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. З 01 червня 2011 року його пенсію перераховано відповідно до статті 43 цього Закону на підставі наказів Міністра оборони України № 50 та № 355, якими встановлено премію військовослужбовцям у розмірі 90 %. Однак при наступному перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 розмір його пенсії з 90 % незаконно зменшено до 10 %. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги закону.
		Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.
		Визнано неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення від 19 травня 2012 року.
		Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії позивачу згідно довідки Сумського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 19 травня 2012року, з урахуванням зазначеної у довідці премії в розмірі 90 % з часу звернення до Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області  з 06 лютого 2016року.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції змінити в частині дати перерахунку пенсії (з 01листопада 2011року).
		Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що з прийняттям наказу Міністра оборони України № 50 відбулась зміна одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а саме  премії в розмірі 90%, що в розумінні Закону № 2262-ХІІ є підставою для включення такого розміру премії при будь-якому подальшому перерахунку його пенсії.
		Виключення або зменшення цієї премії у вказаному розмірі порушує його права та вимоги закону.
		Крім того, скаржник зазначає, що вимога про перерахунок його пенсії підлягає задоволенню починаючи з часу порушення такого права на перерахунок з вини органу Пенсійного фонду, тобто з 01 листопада 2011 року.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Ухвалою від 24 лютого 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду напідставіпункту 8 частини першої Перехідних положень КАС України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України.
		Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду мотивував своє рішення необхідністю відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 14 травня 2013 року (справа № 21-109а13), від 18червня 2013 року (справа № 21-165а13), від 22 жовтня 2013 року (справа №21-346а13), від 26 лютого 2013 року (справа № 21-5а13), від 04 листопада 2014 року (справа №21-248а14) та від 31 березня 2015 року (справа №21-101а15).
		Так, у постановах від 14 травня 2013 року (справа № 21-109а13), від 18червня 2013року (справа № 21-165а13) та від 22 жовтня 2013 року (справа №21-346а13) Верховних Суду України дійшов висновку, що встановлені наказами №50, 355 премії мають тимчасовий характер, їх виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2011 році. Отже, встановлення таких премій не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
		Крім того, у постановах від 26 лютого 2013 року (справа № 21-5а13), від 04листопада 2014 року (справа №21-248а14) та від 31 березня 2015 року (справа №21-101а15) Верховний Суд України дійшов висновку, що премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Своєю чергою премія, встановлена наказами Міністра оборони України №50 та №355 носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки, а тому встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ. 
		Водночас розглядаючи цю справу (№ 592/5164/16-а), колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що премії, встановлені відповідними наказами Міністра оборони України на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі  постанова КМУ №1294), належать до додаткових видів грошового забезпечення в розумінні частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ №1294.
		Оскільки зазначені премії були встановлені наказами Міністра оборони України на виконання та в межах повноважень наданих урядовою постановою, такі премії носили регулярний, щомісячний і загальний характер, а тому за правилами частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ підлягали врахуванню під час перерахунку пенсії.
		Однак такий висновок колегії суддів Касаційного адміністративного судуу складі Верховного Суду не відповідає висновкам Верховного Суду України, викладених у зазначених постановах.
		Ураховуючи те, щоколегія суддів Касаційного адміністративного судуу складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
		Щодо заявленого в касаційній скарзі клопотання скаржника про розгляд справи за його участю слід зазначити таке.
		Згідно зі статтею 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
		Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
		Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
		З огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, суд не вбачає необхідності заслуховування в судовому засіданні пояснень сторін у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю учасників справи відсутні.
		За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
		Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.
		Ураховуючи викладенета керуючись статтями 248, 345 і 346 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		1. Прийняти до розгляду справу № 592/5164/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
		2. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 пророзгляд справиза його участю.
		3. Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 13 травня 2020 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м.Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач Т.О. Анцупова
		 
		Судді: Н. О. Антонюк   О. Р. Кібенко
		  С. В. Бакуліна В. С. Князєв 
		  В. В. Британчук Л. М. Лобойко 
		  Ю. Л. Власов  Н. П. Лященко
		  М. І. Гриців  В. В. Пророк
		  Д.А. Гудима О. М. Ситнік
		  О. С. Золотніков  О. С. Ткачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...