Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/12698/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2020. Зареєстровано: 08.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 25.02.2020
Номер судового провадження: 33/818/49/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 640/12698/19                         Суддя 1-ї інстанції: Шаренко С.Л.
		Провадження № 33/818/49/20
		Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
		 
		П О С Т А Н О В А 
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		 
		 
		25.02.2020 року    м. Харків
		 
		Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., з участю особи, відносно якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП ОСОБА_1 , його захисників  адвокатів Манька Олексія Михайловича, Кубай Юрія Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 12.11.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Постановою суддіКиївського районногосуду м.Харкова від12.11.2019року провадженняу справіпро адміністративнеправопорушення,передбачене ст.173КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 було закрито у зв`язку з закінченням строків накладання адміністративного стягнення.
		Судом першої інстанції було встановлено, що 29.05.2019 року з 22.08 до 22.59 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 20 нецензурно лаявся в громадському місці, образливо чіплявся до поліцейського ОСОБА_2 , який приймав участь у фіксуванні адміністративного правопорушення, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, які перебували поруч. Але на підставі вимог ст. 38, та п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП судом першої інстанції закрито провадження по справі.
		Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить його скасувати та закрити провадження по справі, і вказує, що матеріали справи повернуті до суду не були доопрацьовані, але суд продовжив розгляд справи.
		Вважає, що саме ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою, та вказує, що матеріали справи містять ч\исельні порушення, а суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення, навмисно не вказує у рішенні, які саме слова наголошував поліцейський, чим спотворює факти дійсних обставин.
		Вказує, що скорочений текст постанови та повний мають відмінності, суд спрощено розглянув справу, використав незаконний бланк як доказ запрошення до підрозділу поліції, вважає, що навпаки поліцейський ОСОБА_3 застосовував нецензурну лайку, вважає, що суд повинен був провести експертизу для визначення критерію поведінки, 
		Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників Манька О.М. , Кубай Ю.М., які підтримали вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. 
		Відповідно до вимог статей245,251,252,280 КУпАПсуд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
		Відповідно достатті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цьогоКодексута інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цьогоКодексузастосовуються безпосередньо.
		Положеннястатті 7 КУпАПпередбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зістаттею 251 КУпАПє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Частина 2статті 251 КУпАПвстановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 2 частини 1статті 278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
		Згідно частини 7статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
		Відповідно до частини 1статті 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Вст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
		У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
		При розгляді апеляційної скарги апелянт та його захисники заперечували, що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою у бік інспектора поліції ОСОБА_2 та образливо чіплявся до нього, і стверджували, що їх розмова відбувалась не в громадському місці.
		Апеляційний суд вважає такі посилання хибними, оскільки вони повністю спростовуються змістом наявного в матеріалах справи відеозапису з якого встановлено, що під час спілкування працівника поліції ОСОБА_2 з двома чоловіками на вулиці, яка є громадським місцем, щодо освітлення номерного знаку автомобіля, в їх розмову втрутився ОСОБА_1 з чисельними голосними запитанням в адресу поліцейського - «ты дурак?», і потім теж саме висловив в бік інспектора поліції в стверджувальній формі, та називав його «крысою». На такі висловлювання інспектор поліції повідомив, що це його ображає, і за такі дії ОСОБА_1 буде нести відповідальність відповідно до вимог Закону. З цього відеозапису встановлено, що поруч з інспектором поліції Куденко Я.М. та ОСОБА_1 були інші люди, стояли поруч працівники поліції, а також по вулиці рухались перехожі.
		Вказані обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті інспектора поліції ОСОБА_2 , вони повністю узгоджуються з тими відомостями, що містяться на долученому до матеріалів справи диску з відеозаписом. 
		Згідно з українським тлумачним словником - «дурак», «дурень» означає розумово обмежена, тупа людина, що уживається з метою образити кого-небудь, засудити чиюсь поведінку.
		Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що чисельні голосні звернення у громадському місці з боку ОСОБА_1 на адресу працівника поліції ОСОБА_2 з виловлюванням на адресу останнього «ты дурак» правильно кваліфіковано судом першої інстанції, як образливі чіпляння, утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
		Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги, що зміст оголошеної резолютивної частини різниться з повним текстом оскаржуваної постанови, а також те, що він підписаний суддею Муратовою С.О. в порушення автоматизованого розподілу не свідчать про необхідність скасування цієї постанови, оскільки згідно аркуша справи 83, суддею Шаренко С.Л. було винесено виправлення до оскаржуваної постанови, зазначено правильним слід вважати «провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП - закрити, у зв`язку зі сплавом строку притягнення до адміністративної відповідальності. Суддя Шаренко С.Л.» У мотивувальній частині повного тексту постанови наведено аналіз доказів, зроблено висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та зазначено, що справа повинна бути закрита саме у зв`язку з закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП. Відображення у резолютивній частині прізвища іншого судді, та рішення про закриття справи на підставі відсутністю складу адміністративного правопорушення є опискою, яка в подальшому була усунена. Доказів, що повний текст постанови підписаний не суддею Шаренко С.Л., а іншою особою матеріали не містять. 
		Доводи апеляційної скарги щодо не виконання постанови суду першої інстанції від 29.07.2019 року про направлення матеріалів справи на доопрацювання, апеляційний суд відкидає, оскільки це не спростовує правильність прийнятого рішення. 
		Відхиляючи твердження апелянта, що суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП298023 від 10.06.2019 року з посиланням на відеозапис, який о 22.20 містить інше відображення подій, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції були досліджені всі матеріали справи задля повного та всебічного розгляду, встановлено дійсний проміжок часу 29.05.2019 року з 22.08 по 22.59, коли відбувались події, які ставляться в провину ОСОБА_1 , і різниця цього проміжку часу з тим, що відображений у протоколі про адміністративне правопорушення є незначною, суд при розгляді справи не позбавлений був права уточнювати час подій. 
		Доводи апеляційної скарги що місце, де відбувались ці події не є громадським, апеляційний суд вважає хибними, в оскаржуваній постанові суддею суду першої інстанції наведено не визначення поняття «громадське місце», а його ознаки. Апеляційний суд відмічає, що громадське місце характеризується своєю суспільною значущістю, для задоволення культурних, ідеологічних, політичних, естетичних, економічних, та інших інтересів багатьох людей, що передбачає вільний доступ і їх спільне використання необмеженою кількістю людей. Під такі ознаки окрім іншого підпадають і вулиці. Громадський порядок це система суспільних відносин, що виникають та існують здебільшого в громадських місцях, що ґрунтується на дотриманні норм права й інших соціальних норм, спрямованих на забезпечення особистої безпеки громадян та громадської безпеки, та створення сприятливих нормативних правових умов для праці та відпочинку людей, основаних на дотриманні прав і свобод людини та громадянина, повазі до їхньої честі, гідності, соціальної моралі.
		Безпідставними вважає апеляційний суд посилання, як на підставу для скасування судового рішення, що протокол про адміністративне правопорушення було складено часом пізніше, оскільки ОСОБА_1 не мав при собі документів, що засвідчують його особу, при встановленні його даних його було повідомлено про прибуття до підрозділу поліції, і такі обставини не свідчать про необхідність скасування постанови суду. Той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складно саме стосовно ОСОБА_1 не спростовано.
		Враховуючи вище викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а також з тим, що провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку зі збігом строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
		Про те приймаючи рішення про часткове задоволення апеляційних вимог, апеляційний суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів нецензурної лайки з боку ОСОБА_1 , тому оскаржувана постанова від 12.11.2019 року підлягає зміні, виключення з її мотивувальної частини посилання на нецензурну лайку ОСОБА_1 .
		Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 12.11.2019 року у відношенні ОСОБА_1 змінити, виключити з її мотивувальної частини посилання на нецензурну лайку останнього.
		В решті вказану постанову залишити без змін.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Постанова набрала законної сили 25.02.2020 року.
		 
		Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...