Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 328/307/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2020. Зареєстровано: 11.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2020.
Дата набрання законної сили: 23.03.2020
Номер судового провадження: 3/328/162/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                          328/307/20 
		10.03.2020 
		3/328/162/20
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 березня 2020 року м. Токмак
		 
		Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Людмила Василівна,
		за участі секретаря судового засідання Гаряги А.О.,
		розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, 
		відносно депутата Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Новопрокопівка Токмацького району Запорізької області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є депутатом Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області,
		за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		 
		за участю: прокурора Саврана О.М.,
		особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
		 
		встановила:
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.02.2020 №70, складеного старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області ДСР Національної поліції України майором поліції Коломицьким С.С., депутат Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, достовірно знаючи про необхідність подати у період часу з 01.01.2019 по 01.04.2019 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, у порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 подала її несвоєчасно, лише 05.04.2019, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП (в редакції Закону № 1700-VII від 14.10.2014)  несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є приміщення Новопрокопівської сільської ради Токмацького району, розташоване за адресою: Запорізька область, Токмацький район, с. Новопрокопівка, вул. Нова, буд. 10, оскільки обов`язок подати декларацію виник у ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням нею повноважень депутата зазначеної сільської ради.
		Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 05.04.2019, тобто день несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Фактичним днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП є 04.02.2020, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності.
		 
		ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6КУпАП визнала, пояснила, що на початку 2019 року вийшла заміж, у зв`язку з чим змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », на початку лютого 2019 року отримала паспорт зі зміненим прізвищем. 04 лютого 2019 року її під підпис ознайомили з порядком проведення електронного декларування за 2018 рік. В кінці березня 2019 року вона вчинила дії на зміну електронного ключа, 03 квітня 2019 року вона подала щорічну декларацію за 2018 рік, а 05 квітня 2019 року подала виправлену декларацію. Через власну необачність порушила строки подання щорічної декларації за 2018 рік.
		 
		Прокурор у судовому засіданні зазначив, що дійсно ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вважає необхідним накласти стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 розкаюється у вчиненому.
		 
		Заслухавши ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
		Відповідно до примітки статті 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першоїта другоїстатті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Статтею 45Закону України«Про запобіганнякорупції» визначено, що до осіб, які зобов`язані подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначені ч.1 та ч.2 цієї статті, відносяться особи, зазначені у п.1, п.п. «а» і «в» п.2, п.5 ч.1 ст.3 цього Закону.
		Згідно з пп. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VІІ «Про запобігання корупції» (далі  Закон №1700-VІІ) суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, у тому числі, депутати місцевих рад.
		Відповідно до ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів.
		Згідно протоколу № 13 засідання Новопрокопівської сільської виборчої комісії від 09 листопада 2015 року «Про визнання повноважень Новопрокопівського сільського голови та депутатів Новопрокопівської сільської ради сьомого скликання», зокрема ОСОБА_4 визнано обраною депутатом Новопрокопівської сільської ради сьомого скликання в одномандатних виборчих округах та визнано повноваження депутата (а.с. 28-29).
		Згідно рішення № 2 від 10 листопада 2015 року Першої сесії сьомого скликання Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, повноваження депутатів Новопрокопівської сільської ради сьомого скликання вважаються розпочатими (а.с. 27).
		Згідно списку депутатів Новопрокопівської сільської ради сьомого скликання, що ознайомлені з порядком проведення електронного декларування за 2018 рік, ОСОБА_4 ознайомлена 04.02.2019 року, про що міститься відповідний підпис (а.с. 24).
		В пояснювальній від 08.04.2019 року на ім`я Новопрокопівського сільського голови, Коробка Вікторія ОСОБА_5 , зазначила, що є депутатом сільської ради від виборчого округу № 9 подала несвоєчасно електронну декларацію відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (виправлена декларація подана 05.04.2019) у зв`язку зі зміною прізвища з «Литвиненко» на «Коробка» (а.с. 23).
		Таким чином, ОСОБА_1 , є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
		Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Згідно з ч. 1 ст. 45, пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , є суб`єктом декларування.
		 
		Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати: об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
		Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
		Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
		В ч. 1 ст. 45 Закону визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов`язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня».
		Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
		Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за минулий рік.
		Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, лише 03.04.2019, що є порушенням вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		05 квітня 2019 року ОСОБА_1 подала виправлену щорічну декларацію за 2018 рік, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, що підтверджується копією відомостей з публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (а.с. 20).
		Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 09 січня 2020 року ОСОБА_1 було відомо, що вона є суб`єктом декларування і щорічно до 01 квітня повинна подавати в електронному вигляді на сайті НАЗК декларацію про майновий стан. Крім того, 04.02.2019 року секретарем сільської ради ОСОБА_1 було під підпис повідомлено про порядок та необхідність подачі електронної декларації. На початку квітня 2019 року секретар сільської ради повідомила ОСОБА_1 про те, що вона не подала щорічну декларацію за 2018 рік. Коли ОСОБА_1 спробувала це зробити старим ключем, їй не вдалося, вона змінила прізвище, тому довелося змінювати і ключі. 05.04.2019 року за місцем роботи: АДРЕСА_1 . Нова, 21 «А», ОСОБА_1 подала щорічну декларацію про майновий стан за 2018 рік, зробила це несвоєчасно за власною необачністю.
		05 квітня 2019 року секретар виконавчого комітету Новопрокопівської сільської ради повідомив сільському голові, що ним встановлено факт несвоєчасного подання щорічної декларації за 2018 рік депутатом Новопрокопівської сільської ради ОСОБА_1 , яка працює спортивним інструктором Новопрокопівської сільської ради, що підтверджується повідомленням за № 223 (а.с. 21).
		08 квітня 2019 року Новопрокопівський сільський голова направив до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення за № 224 про факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, а саме щорічної декларації за 2018 рік ОСОБА_1 , яка працює в Новопрокопівській сільській раді Токмацького району Запорізької області на посаді депутата сільської ради (а.с. 22).
		Заступник керівника Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції листом повідомив Департамент захисту економіки Національної поліції України про те, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, до якого додано копія повідомлення Новопрокопівської сільської ради Токмацького району Запорізької області про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 та додаток на 3 арк. Послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 що підтверджується листом від 03.07.2019 року за № 44-05/55079/19, який отримано адресом 05 липня 2019 року за № 12085 (а.с. 16-19).
		12 липня 2019 року за вих. № 8304/39/04-2019, т.в.о. заступника начальника Департаменту захисту економіки направив матеріали на 7 арк. (вх. 12085 від 05.07.2019 року ) начальникові Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Адресат отримав вказані матеріали 18 липня 2019 року за вх. № 2209, що міститься відповідна відмітка на супровідному листі про направлення матеріалів (а.с. 15).
		Доказів поважності причин неможливості вчасно подати декларацію, ОСОБА_1 не надано.
		Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь - яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведеною повністю.
		Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
		Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов`язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
		На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
		Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
		 
		У протоколі № 70 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією вказано, що фактичним днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 04.02.2020 року, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності.
		З таким твердженням особи, яка склала протокол, суд не погоджується, оскільки відомості про несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, були загальнодоступною інформацією, що була відображена в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, звідки у подальшому була взята до відома особою, яка склала протокол.
		Крім того з досліджених в судовому засіданні матеріалів слідує, що в липні місяці 2019 року Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України отримало всі необхідні матеріали, на підставі яких і складено протокол.
		Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 N 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
		З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у судових справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна протиУкраїни» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова протиУкраїни» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
		Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», судам слід дотримуватись вимог статей 277, 277-2, 278КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому, необхідно звернути увагу на те, що статтею 277КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
		Згідно з абз. 4 п. 5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
		Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливе значення має встановлення часу виявлення такого правопорушення, оскільки з огляду на положення ст.38КУпАП строк на притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, складає три місяці з дня виявлення такого правопорушення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
		Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
		Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
		В діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, ОСОБА_1 належить до суб`єктів корупційного правопорушення, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, однак строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
		18 липня 2019 року Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України отримало всі необхідні матеріали, на підставі яких і складено протокол. Протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією складено лише 04 лютого 2020 року, проте з липня 2019 року по 04 лютого 2020 року, жодних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення зібрано не було, а тому суд вважає, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився 18 жовтня 2019 року.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 10, 11, 38, 172-6, 245, 247, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
		постановила:
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити, у зв`язку з закінченням строку його притягнення до адміністративної відповідальності.
		 
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...